Справа № 420/2471/21
11 травня 2021 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
19.02.2021 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 24.02.2021 року судом залишено без руху адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Суддею роз'яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду (з копією для відповідача) інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви, доказів на які містяться посилання у позовні заяві та доказів сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.
03.03.2021 року (вх.№10897/21) від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків разом із додатками, зокрема, із доказами сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.
Також, позивачем надано до суду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якій позивач просить суд:
- визнати противоправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не виплати ОСОБА_1 , гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу № НОМЕР_1 .
- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом за договором банківського вкладу НОМЕР_1у розмірі 158 100,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач, з посиланням на фактичні обставини справи, зазначає, що судовим рішенням, що набрало законної сили, ФГВФО було зобов'язано затвердити зміни до реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду на підставі доповненого Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК», наданого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» , до якого включено ОСОБА_1 .
У позові вказано, що 06 лютого 2020 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було направлено відповідь на звернення від 02.12.2019 року до ОСОБА_1 , в якій зазначалось, що «...ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017 року накладено арешт на зазначені грошові кошти та заборонено проводити видаткові операції щодо них...».
Проте, позивач зазначає, що 23.01.2020 року Шевченківським районним судом міста Києва постановлено ухвалу у справі №761/49096/19 (провадження №1-кс/761/600/2020), що набрала законної сили, якою клопотання позивача було задоволено та скасовано арешт з грошових коштів, які знаходяться у АТ «ІМЕКСБАНК» на банківському рахунку № НОМЕР_1 .
Крім того, вказано у позові, 28 вересня 2020 року Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрито виконавче провадження № 63125528 щодо зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до реєстру владників АТ"ІмексБанк" які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду до якого включено ОСОБА_1 на підставі договору №30023579 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу віж 20.01.2014 року вклад «ПКлієнт3м6%» від 16.01.2015 року, яке не виконано.
Як стверджує позивач, після скасування арешту, наявністю якого Фонд гарантування вкладів фізичних осіб обґрунтував неможливість виплати Позивачеві гарантованої суми відшкодування за його вкладом, ОСОБА_1 повторно звернулась до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із відповідною заявою та належним чином завіреною копією ухвали Шевченківського районного суду міста Києва.
14 січня 2021 року позивач отримала відповідь від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у якій вказано наступне: «...виплата гарантованої суми відшкодування за вкладами, розміщеними на рахунках фізичних осіб в АТ «ІМЕКСБАНК», які визнано речовими доказами та/або на них накладено арешт, можлива лише після прийняття відповідних процесуальних рішень в указаному кримінальному провадженні та отримання Фондом безпосередньо від правоохоронних та/або судових органів всіх необхідних документів. Станом на день надання відповіді до Фонду безпосередньо з правоохоронних та судових органів не надходила належним чином завірена копія ухвали слідчого судді, про скасування арешту...»
Однак, як стверджує позивач, жодного правового підґрунтя така відмова Фонду не має. Включення Повивача до Реєстру вкладників що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування Фізичних осіб є беззаперечною підставою для виплати гарантованого відшкодування за його вкладом. На день подання даної позовної заяви, ОСОБА_1 так і не отримала гарантованого відшкодування за його вкладом в АТ «ІМЕКСБАНК», у зв'язку із чим позивач звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 11.03.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії (в редакції уточнень за вх.№10897/21) і відкрито провадження в адміністративній справі.
Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.
Копію ухвали суду від 11.03.2021 року отримано відповідачем 15.03.2021 року.
Однак, у визначений судом строку відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
З урахуванням положень ч.1 ст.120, ч.6 ст.120 КАС України, ст.258 КАС України, дана адміністративна справа вирішується судом у межах строку, визначеного ст. 258 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що позивачем 16.01.2015 року укладений з ПAT «ІМЕКСБАНК» Договір банківського рахунку №30023554, відповідно до умов якого Банк відкрив поточний рахунок № НОМЕР_5 USD .
16.01.2015 року ОСОБА_1 з ПАТ «ІМЕКСБАНК» уклала Договір №30023579 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від "20" січня 2014 року Вклад "ПКлієнт3м6%" (вид вкладу "Постійний клієнт" 3 міс щоміс") на суму 10000 доларів США з процентною ставкою 6 (шість) відсотків річних строком на 3 місяці з датою повернення вкладу 21 квітня 2015 року.
26.01.2015 року Правлінням НБУ була прийнята постанова №50 «Про віднесення ПАТ «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних», на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №16 від 26.01.2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у AT «ІМЕКСБАНК» та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в AT «ІМЕКСБАНК» - Северина Юрія Петровича .
Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 84 від 23.04.2015 року про продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації Банку до 26.05.2015 року включно.
Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду № 105 від 27.05.2015 року на підставі постанови правління НБУ від 21.05.2015 року №330 «Про відкликання банківський ліцензії та ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» розпочата процедура ліквідації ПАТ «ІМЕКСБАНК» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, відповідно до Плану врегулювання, з 27.05.2015 року.
Позивач не була включена в перелік вкладників, які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду, у зв'язку з чим 20.07.2016 року направила заяви Уповноваженій особі та Фонду.
22.09.2015 року Уповноваженою особою Фонду Севериним Ю.П. у зв'язку з отриманням листа від слідчого про відсутність і діях позивача ознак злочину, було надіслано лист Директору розпоряднику ФГВФО Ворушиліну K.M. про доповнення Переліку вкладників AT "ІМЕСБАНК", які мають право на гарантоване відшкодування за вкладом за рахунок Фонду разом зі списком осіб, якими має бути доповнений Перелік, до якого було включено ОСОБА_1 .
Вважаючи бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не затвердження реєстру вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду, до якого включено ОСОБА_1 на підставі договору №30023579 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року вклад «ПКлієнт3м6%», укладеного 16.01.2015 року між нею та АТ «ІМЕКСБАНК» протиправною, позивач звернулась до суду з позовом (справа №420/480/16).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2016 року по справі №815/480/16 позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання неправомірної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено та:
- визнано протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не затвердження реєстру вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду, до якого включено ОСОБА_1 на підставі договору №30023579 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року вклад «ПКлієнт3м6%», укладеного 16.01.2015 року між ОСОБА_1 та АТ «ІМЕКСБАНК»;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до реєстру вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду, до якого включено ОСОБА_1 на підставі договору №30023579 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року вклад «ПКлієнт3м6%» від 16.01.2015 року.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 25 жовтня 2017 року по справі №815/480/16 скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким відмовив у задоволенні позову (а.с.12-17).
Постановою Верховного суду від 31 жовтня 2019 року по справі №815/480/16 задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 , постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року скасовано, а постанову Одеського адміністративного суду від 11 квітня 2016 року залишено в силі (а.с.18-21).
Таким чином, Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2016 року по справі №815/480/16 набрало законної сили 31.10.2019 року.
Судом встановлено, що 02.12.2019 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із зверненням №Ч-5031/19 про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним в АТ «ІМЕКСБАНК».
06.02.2020 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб розглянуто вищевказане звернення позивача про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним в АТ «ІМЕКСБАНК» та повідомлено листом за №02-036-1934/20 ОСОБА_1 про те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015160000000273 від 09.04.2015 за фактом зловживання службовими особами АТ «ІМЕКСБАНК» своїм службовим становищем за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України (а.с.29). Під час досудового розслідування кошти, розміщені на банківському-рахунку позивача в АТ «ІМЕКСБАНК», відповідно до ст.100 КПК України визнані речовим доказом. Крім того, у листі зазначено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017 (справа №757/8557/17-к) накладено арешт на зазначені грошові кошти та заборонено проводити видаткові операції щодо них.
У зв'язку з цим, зазначено у листі №02-036-1934/20, рішення про виплату ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у АТ «ІМЕКСБАНК», буде вирішено після прийняття остаточного процесуального рішення у вказаному кримінальному провадженні та надходження до Фонду всіх необхідних документів.
Судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 04 лютого 2020 року по справі №761/49096/19 (а.с.22-25) задоволено клопотання адвоката Єнчевої О.О., в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалоюслідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017 року у справі № 757/8557/17-к в рамках кримінального провадження № 12015160000000273, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 квітня 2015 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України та скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017 року у справі № 757/8557/17-к у рамках кримінального провадження № 12015160000000273, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 квітня 2015 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, на грошові кошти, які знаходяться у АТ «Імексбанк» (МФО 328384), за адресою: м. Одеса, пр. Гагаріна, 12-А, на банківському рахунку: НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ).
Вказана ухвала опублікована в Єдиному реєстрі судових рішень (№ рішення 87301291).
05 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою в якій просила терміново виплатити їй гарантовану суму відшкодування за вкладом, розміщеним в банку АТ «ІМЕКСБАНК» за рахунком № НОМЕР_1 , у розмірі 158100, 00 гривень (а.с.30-32).
У вказаній заяві позивач повідомила про зняття арешту з її рахунку.
Листом від 14.01.2021 року за №57-036-541/21 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у відповідач на вищевказану заяву позивача зазначив, що інформація про вкладника АТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) включена до загального Реєстру, але виплата гарантованої суми відшкодування призупинена, у зв'язку із накладанням арешту на грошові кошти.
У даному листі, звернено увагу, що виплата гарантованої суми відшкодування за вкладами, розміщеними на рахунках фізичних осіб в АТ «ІМЕКСБАНК», які визнано речовими доказами та/або на них накладено арешт, можлива лише після прийняття відповідних процесуальних рішень в указаному кримінальному провадженні та отримання Фондом безпосередньо від правоохоронних та/або судових органів всіх необхідних документів. Станом на день надання відповіді до Фонду безпосередньо з правоохоронних та судових органів не надходила належним чином завірена копія ухвали слідчого судді про скасування арешту, раніше накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 14.02.2017 року (справа №757/8557/17-к) на грошові кошти, розміщені на рахунках 361 фізичної особи, відкритих в АТ «ІМЕКСБАНК» (винесеної в рамках розслідування кримінального провадження №120151600000000273, відкритого 09.04.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.5 ст.191, ч.1 ст.219 КК України, яке приєднано до кримінального провадження №220140000000000081 від 18.03.2014 та наразі розслідується ГСУ СБУ), в частині грошових коштів, які знаходяться в АТ «ІМЕКСБАНК» на рахунку відкритому на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ).
Вважаючи бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не виплати ОСОБА_1 , гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу № НОМЕР_1 протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду.
Повноваження виконавчої дирекції Фонду визначені в статті 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, відповідно до пунктів 2, 4 частини третьої цієї статті виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
За визначенням пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладник - це фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до абзацу другого частини першої та другої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно зі статтею 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (у редакції рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.05.2016 №823), (далі по тексту - Положення) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки:
1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 4 до цього Положення;
2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 5 до цього Положення;
3) переліки рахунків за формою, визначеною у додатку 6 до цього Положення: за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону.
Переліки, зазначені у цьому пункті, надаються до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. У супровідному листі зазначаються назви переліків, кількість інформаційних рядків та підсумкові значення сум.
Переліки на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) складаються в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та засвідчуються підписами уповноваженої особи Фонду, головного бухгалтера банку та відбитком печатки банку (за наявності), в електронному вигляді - у csv-файлах. Дані на паперових носіях та в електронному вигляді повинні бути ідентичними.
Інформація про вкладника в переліках має забезпечувати можливість його ідентифікації відповідно до законодавства.
Переліки в електронному вигляді можуть бути передані до Фонду засобами електронної пошти Національного банку України.
Перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, формується на підставі файла «N» та включає інформацію тільки про осіб, які були вкладниками (мали вклади у банку) та поіменовані у файлі «N».
Перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (далі - Перелік), формується за структурою, визначеною у додатку 7 до цього Положення, та не включає інформацію про вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону, а також про рахунки, здійснення банком операцій за якими обмежено.
Протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків.
Зміни та/або доповнення до переліків надаються неплатоспроможним банком до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
Пунктами 2, 3 розділу ІІІ Положення визначено, що Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 8 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.
Загальний реєстр складається на паперових носіях та в електронному вигляді.
Загальний реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується директором-розпорядником або заступником директора-розпорядника та засвідчується відбитком печатки Фонду.
Фонд складає зміни та/або доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та/або доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.
Аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє суду дійти висновку, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
При цьому, Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
Як вже встановлено судом, листом від 14.01.2021 року за №57-036-541/21 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначив, що інформація про вкладника АТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) включена до загального Реєстру, але виплата гарантованої суми відшкодування призупинена, у зв'язку із накладанням арешту на грошові кошти.
Таким чином судом встановлено, що позивача включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач зазначив, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015160000000273 від 09.04.2015 за фактом зловживання службовими особами АТ «ІМЕКСБАНК» своїм службовим становищем за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України. Під час досудового розслідування кошти, розміщені на банківському рахунку позивача в АТ «ІМЕКСБАНК», відповідно до ст.100 КПК України визнані речовим доказом. Крім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017 (справа №757/8557/17-к) накладено арешт на зазначені грошові кошти та заборонено проводити видаткові операції щодо них. У зв'язку з цим, рішення про виплату позивачу гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у АТ «ІМЕКСБАНК», буде вирішено після прийняття остаточного процесуального рішення у вказаному кримінальному провадженні та надходження до Фонду всіх необхідних документів.
Так, згідно з наявних в матеріалах справи доказів, ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 04 лютого 2020 року по справі №761/49096/19 (а.с.22-25) задоволено клопотання адвоката Єнчевої О.О., в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалоюслідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017 року у справі № 757/8557/17-к в рамках кримінального провадження № 12015160000000273, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 квітня 2015 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України та скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017 року у справі № 757/8557/17-к у рамках кримінального провадження № 12015160000000273, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 квітня 2015 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, на грошові кошти, які знаходяться у АТ «Імексбанк» (МФО 328384), за адресою: м. Одеса, пр. Гагаріна, 12-А, на банківському рахунку: НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ).
Тобто, станом на дату звернення позивача до відповідача із листом про термінову виплату гарантованої суми вкладів, єдиної обставини, що слугувала підставою для не прийняття рішення про вчинення вказаних дій (арешту на кошти, розміщені на банківському рахунку позивача в АТ «ІМЕКСБАНК», в тому числі, банківський рахунок: НОМЕР_1 , відкритий на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) не існувало.
З огляду на зазначені обставини, суд дійшов висновку, що зазначені Фондом обставини як такі, що унеможливлюють виплату позивачу гарантованої суми відшкодування, відсутні, тоді як сам факт включення позивача до загального Реєстру вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, в межах гарантованої суми не заперечується.
При цьому, матеріали справи не містять будь-яких інших доказів, які б підтверджували наявність у межах спірних правовідносин обставин, які б перешкоджали виплаті на користь позивача гарантованої суми відшкодування за вкладом у АТ «АТ «ІМЕКСБАНК»».
Суд звертає увагу, що кошти позивача за вкладом у банку є його власністю, право на яке гарантоване державою України відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, норми якої, згідно з положеннями статті 8 Конституції України та статті 9 КАС України, є пріоритетними над нормами вітчизняного законодавства, у тому числі тими, які встановлюють певні обмеження щодо отримання відповідної компенсації втраченого майна.
Згідно зі статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", від 23.09.1982 року, серія А, № 52, зазначено, що у випадку позбавлення власності, встановленні обмежень на користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановленням контролю за її використанням і було надане відшкодування.
Суд звертає увагу, що статус позивача як вкладника вже встановлено у справі №815/480/16 та не потребує доведення.
Незважаючи на звернення позивача до Фонду гарантування вкладів із заявами про виплату гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом, відповідач станом на час подання позову кошти у сумі 158100,00 гривень позивачу не повернув.
Предметом справи не є питання статусу позивача як вкладника та обов'язку Фонду гарантування вкладів позивачів включити позивача до відповідного реєстру. Це питання вже було вирішено адміністративним судом. Предметом спору є бездіяльність відповідача, що полягає у невиплаті позивачу гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.04.2021 року по справі №200/14379/19-а.
При цьому, як вже встановлено судом, зазначені Фондом обставини як такі, що унеможливлюють виплату позивачу гарантованої суми відшкодування - відсутні
З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання противоправною бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не виплати ОСОБА_1 , гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу № НОМЕР_1 .
Суд зазначає, що дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.
Аналогічна позиція була висловлена Пленумом Верховного Суду України в постанові від 03.07.2015 № 13.
Разом із тим, враховуючи те, що у межах розгляду даної справи судом встановлено необґрунтованість фактичної відмови відповідача у виплаті позивачу відшкодування в межах гарантованої суми коштів, суд доходить висновку, що з метою належного відновлення порушених прав позивача, наявні підстави для стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом за договором банківського вкладу НОМЕР_1 у розмірі 158 100,00 гривень (сто п'ятдесят вісім тисяч сто гривень 00 коп.).
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як слідує із матеріалів справи, при зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 908 грн.
Таким чином відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає сума у розмірі 908 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати противоправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не виплати ОСОБА_1 , гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу № НОМЕР_1 .
Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом за договором банківського вкладу №№26303258491962/26302110003400у розмірі 158 100,00 гривень.
Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (вул.Січових стрільців, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 21708016);
Суддя С.М. Корой