справа №380/3777/21
12 травня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Відповідно до ухвали про роз'єднання позовних вимог №380/3475/21 від 17.03.2021 (а.с. 30-32) в провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у квітні 2016 року та у липні 2017 року, передбаченої п. 1 статті 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення у квітні 2016 року та у липні 2017 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету М
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 повідомив, що наказом начальника 7 прикордонного загону №119-ос від 25.05.2017 року “По особовому складу” звільнений з військової служби у зв'язку із закінченням контракту; відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №142-ос від 26.06.2017 з 25.06.2017 виключений зі списків особового складу та знятий з усіх видів забезпечення. Позивач зазначає, що з отриманих від відповідача документів, на адвокатський запит його представника, дізнався, що як під час проходження військової служби так і при звільненні зі служби, у меншому ніж, визначено законодавством, йому були виплачені вихідна допомога при звільненні, матеріальна допомога на оздоровлення у 2016-2017 роках та інші додаткові види грошового забезпечення, невиплачена компенсація за додаткові відпустки. Серед іншого позивач вказує, що відповідач протиправно не включив до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого нараховано допомогу на оздоровлення в квітні 2016 року та липні 2017 року, щомісячну додаткову грошову винагороду, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №889. Стверджує, що ця допомога мала постійний характер, а тому повинна була включитися до складу грошового забезпечення, з якого розраховувалася грошова допомога на оздоровлення у 2016, 2017 роках.
Суд ухвалою від 18.03.2021 відкрив провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 та призначив таку до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 34-35). Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.
Відповідач, позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с. 40-42), просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . Вказує, що щомісячна додаткова грошова винагорода, визначена Постановою №889 та Інструкцією №73, має тимчасовий/разовий характер, а тому не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується допомога на оздоровлення. При цьому на день виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення, спору між позивачем та Львівським прикордонним загоном щодо виплачених сум не було.
Суд з'ясував зміст позовних вимог та заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 проходив військову службу в Державній прикордонній службі України; відповідно до наказу начальника 7 прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України №119-ос від 25.05.2017 «По особовому складу» звільнений з військової служби у зв'язку із закінченням контракту (а.с. 14); відповідно до наказу начальника 7 прикордонного Карпатського загону №142-ос від 26.06.2017 з 25.06.2017 виключений зі списків особового складу та знятий з усіх видів забезпечення (а.с. 15).
Уповноважений представник ОСОБА_1 адвокат Каверін С.М. звернувся до Львівського прикордонного загону із адвокатським запитом про надання інформації та документів щодо проведення ОСОБА_1 нарахованих та виплачених сум грошового забезпечення при звільненні з військової служби, копії особових карток грошового забезпечення за період з 2008-2017 роки (а.с. 18-19, 22-23).
Львівський прикордонний загін листом №1822/18Ш-636 від 11.09.2020 надав заявнику копії особових карток грошового забезпечення за період з 2008-2016 роки та архівні витяги за 2011-2016 роки (а.с. 24-25).
Відповідно до архівних відомостей про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за 2016, 2017 роки та довідки №506 від 145.09.2020 про нараховане грошове забезпечення при звільненні з військової служби (розрахунковий лист за липень 2017 року) (а.с. 25звор.,26) встановлено такі обставини:
1) в період проходження військової служби позивачу виплачувалась додаткова грошова винагорода за період:
- з лютого 2016 по грудень 2016 року: за лютий 2016 - 913,82 грн., березень 2016 - 963,29 грн., квітень 2016 - 983,93 грн., травень 2016 - 1844,87 грн., червень 2016 - 3081,14 грн., липень 2016 - 3048 грн., серпень 2016 - 3049,47 грн., вересень-жовтень 2016 - по 3093,60 грн., листопад 2016 - 2150,10 грн., грудень 2016 - 1206,60 грн., разом 23428,42 грн.;
- з січня 2017 по грудень 2017 року: за січень 2017 - 3093,60 грн., лютий 2017 - 3106,85 грн., березень 2017 - 3104,70 грн., квітень 2017 - 1217,70 грн., травень-червень 2017 - по 3104,70 грн., липень 2017 - 2587,25 грн., а всього 19319,50 грн.
2) у квітні 2016 року, у липні 2017 року при обчисленні грошової допомоги на оздоровлення Львівський прикордонний загін не включив до складу грошового забезпечення, з якого обчислювалася сума грошової допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 , щомісячну додаткову грошову винагороду.
Вирішуючи спір по суті, суд керується такими міркуваннями та мотивами щодо оцінки фактичних обставин справи, а також тлумачення та застосування релевантних норм права:
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII. Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено в статті 12 Закону №2011-XII. Так, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою цієї статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; -щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до частини першої статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №1294 від 07.11.2007 (далі - Постанова №1294, була чинною до 28.02.2018, тобто регулює спірні правовідносини) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ» №889 від 22.09.2009 (далі - Постанова №889) Уряд з 1 жовтня 2010 р. встановив військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Постановою №704 від 16.09.2015 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. №889», що набрала чинності з 01.01.2016, Уряд вніс зміни до Постанови №889 та поширив виплату щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення, на всіх військовослужбовців Державної прикордонної служби (крім військовослужбовців строкової військової служби).
Суд на підставі наявних в справі письмових доказів встановив, що ОСОБА_1 в період з лютого 2016 року і до дати звільнення зі служби (червень 2017 року) щомісяця отримував щомісячну додаткову грошову винагороду на підставі Постанови №889. Отже, для ОСОБА_1 як військовослужбовця Державної прикордонної служби за контрактом щомісячна додаткова грошова винагорода на підставі Постанови №889 в розумінні положень статті 9 Закону №2011-ХІІ та Постанови №1294 була одним із підвидів щомісячного додаткового виду грошового забезпечення, оскільки: - виплачувалася щомісяця; - мала фіксований розмір у відсотковому відношенні до місячного грошового забезпечення; - складала істотну частину фактичного заробітку військовослужбовця. За таких фактичних обставин доводи відповідача про нібито тимчасовий чи одноразовий характер цієї щомісячної додаткової винагороди є надуманими та суперечать об'єктивній реальності.
Відповідач не включив суми цієї щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого в 2016-2017 роках обчислював грошову допомогу на оздоровлення, що визнається відповідачем.
Правовою підставою таких дій Мостиського прикордонного загону є застосування пункту 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 №73 (далі - Інструкція №73), відповідно до якого винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.
Оцінюючи позицію відповідача суд при вирішення спору застосовує положення частин першої-третьої статті 7 КАС України:
« 1. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
3. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України».
Суд враховує, що відповідно до статті 10-1 Закону №2011-XII грошова допомога на оздоровлення надається військовослужбовцю у розмірі місячного грошового забезпечення, котре, відповідно до положень статті 9 Закону №2011-XII та Постанови КМУ №1294 складається з таких складових: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Отже, положення пункту 8 Інструкції №73 прямо суперечить ст.ст. 9, 10-1 Закону №2011-XII, оскільки закон не встановлює будь-яких обмежень щодо складових місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір допомоги на оздоровлення. Тому суд застосовує до спірних правовідносин норми Закону №2011-XII, відповідно до яких грошова допомога на оздоровлення визначаються у розмірі місячного грошового забезпечення військовослужбовця, до якого входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія).
Отже, дії Львівського прикордонного загону щодо невключення суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислювалась та виплачувались грошова допомога на оздоровлення у 2016-2017 роках є протиправними. Ефективним способом відновлення порушених протиправними діями Львівського прикордонного загону прав позивача є спонукання (зобов'язання) відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_1 сум грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017 роки, включивши суму щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889 за відповідний місяць до складу грошового забезпечення військовослужбовця, з якого обчислюються грошова допомога на оздоровлення.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, а сторони не подали суду доказів понесення інших видів судових витрат, то підстав для вирішення питання про їх розподіл немає.
Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не включення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справах осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» від 22.09.2010 №889 до складу сум грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась у 2016 та 2017 роках грошова допомога на оздоровлення, передбачена частиною першою статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) сум грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017 роки, включивши суму щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справах осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» від 22.09.2010 №889 за відповідний місяць до складу грошового забезпечення військовослужбовця, з якого обчислюються грошова допомога на оздоровлення, враховуючи раніше виплачені суми.
Судові витрати не розподіляти.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Москаль Р.М.