Рішення від 11.05.2021 по справі 380/2001/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/2001/21

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДП Гірпроменерго” до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ДП Гірпроменерго” (далі - ТзОВ “ДП Гірпроменерго” ) звернулося до суду з позовом, в якому просить : визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2543 від 23.12.2020 про накладення штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.11.2020 Комісією була проведена позапланова невиїзна перевірка ТзОВ “ДП Гірпроменерго” за період діяльності з 01.09.2020 по 26.10.2020 щодо дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 26.11.2020 №555, відповідно до висновків якого установлено неподання Товариством форми звітності №3а-НКРЕКП постачання електричної енергії (місячна) “Звіт про діяльність постачальника електричної енергії” за вересень 2020 до НКРЕКП на паперових носіях та в електронному вигляді.

На підставі акта перевірки від 26.11.2020 №555 відповідач прийняв постанову №2543 від 23.12.2020 про накладення штрафу на ТзОВ “ДП Гірпроменерго” за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання у розмірі 85 000 грн.

ТзОВ “ДП Гірпроменерго” вважає оскаржувану постанову протиправною, оскільки порушення виявлені під час перевірки позивачем усунуто повністю. Звертає увагу, що у період з 01.09.2020 по день подачі позову ліцензована діяльність з постачання електричної енергії споживачу згідно отриманої ліцензії НКРЕКП позивачем не здійснювалась.

Позивач вказав, що відповідач не дотримався принципу пропорційності порушення і покарання та жодним чином не обґрунтував застосування санкції у вигляді штрафу, а не більш м'якої санкції попередження. Звертає увагу, що за неподання або несвоєчасне подання звітності, а також надання недостовірної інформації у такій звітності застосування санкцій у вигляді штрафу Законом України “Про ринок електричної енергії” не передбачено. Також стверджує, що правопорушення щодо не своєчасного подання звітів з нульовими показниками не спричинили негативних наслідків для ринку електричної енергії та учасників ринку. Застосування до позивача штрафу у розмірі 85000 грн не відновить будь-яких порушених прав, не буде ефективним в даній ситуації, а сприятиме та стимулюватиме погіршення фінансового стану Позивача та ускладнить здійснення господарської діяльності останнім.

Позивач звертає увагу на те, що штраф ним було сплачено лише з метою уникнення донарахування штрафних санкцій згідно із законодавством, але сплата штрафу Позивачем жодним чином не означає погодження останнього із рішенням НКРЕКП про накладення штрафу згідно Постанови №2543. Враховуючи викладене, просив адміністративний позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 17.02.2021 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 25.03.2021 (вх. № 19600), у якому зазначив, що постанова НКРЕКП від 23.12.2020 №2543 “Про накладання штрафу на ТзОВ “ДП Гірпроменерго” за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання” прийнята з дотриманням вимог Законів України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, “Про ринок електричної енергії”, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, а тому в силу вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для задоволення позову відсутні.

12.04.2021 представником позивача подано відповідь на відзив.

26.04.2021 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На підставі постанови НКРЕКП від 18.11.2020 №2133 “Про проведення позапланових невиїзних перевірок дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, суб'єктами господарювання”, посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки від 20.11.2020 №655, у період з 25.11.2020 по 26.11.2020 здійснено позапланову невиїзну перевірку ТзОВ “ДП Гірпроменерго” за результатами якої складено Акт позапланової невиїзної перевірки від 26.11.2020 №555.

Згідно Акта позапланової невиїзної перевірки від 26.11.2020 №555 установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ДП Гірпроменерго” (код ЄДРПОУ 41239703) не дотрималось вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, зокрема:

Інструкції щодо заповнення форми звітності №3а-НКРЕКП постачання електричної енергії (місячна) “Звіт про діяльність постачальника електричної енергії”, затвердженої постановою НКРЕКП від 20.12.2019 №2897, а саме :

Пункту 2.2. глави 2 у частині подання ліцензіатом форми звітності №3а-НКРЕКП постачання електричної енергії (місячна) “Звіт про діяльність постачальника електричної енергії” до НКРЕКП та її територіального органу у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата до 25 числа місяця, наступного за звітним періодом;

Пункту 2.3 глави 2 у частині направлення форми звітності №3а-НКРЕКП ліцензіатом до НКРЕКП на паперових носіях за адресою : 03057, м. Київ, вул. Смоленська,19 та в електронному вигляді) електронною поштою на адресу : zvit3m@nerc.gov.ua, а також на паперових носіях до територіального органу НКРЕКП у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата або через онлайн-сервіс подання звітності НКРЕКП на Єдиному державному порталі адміністративних послуг;

Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-НКРЕКП моніторинг постачання (місячна) “Звіт про діяльність постачальника електричної енергії”, затвердженої постановою НКРЕКП від 29.03.2019 №450, а саме :

Пункту 2.1 глави 2 у частині обов'язку електропостачальника подавати до НКРЕКП форму звітності №3-НКРЕКП моніторинг постачання (місячна) “Звіт про обсяги закупівлі та продажу електричної енергії” щомісяця до 25 числа місяця, наступного за звітним періодом,

Пункту 2.3 глави 2 у частині надсилання електропостачальником форми звітності №3-НКРЕКП моніторинг до НКРЕКП поштою на паперових носіях на адресу : 03057, м. Київ, вул. Смоленська,19 та в електронному вигляді на електронну адресу : monitoring_E@nerc.gov.ua.

Акт перевірки №555 від 26.11.2020 оприлюднено на офіційному вебсайті НКРЕКП 27.11.2020 та листом НКРЕКП від 30.11.2020 №12862/14/7-20 направлено на адресу ТзОВ “ДП Гірпроменерго”, що підтверджується рекомендованим повідомленням-вручення.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у результаті розгляду 23 грудня 2020 року на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, акта позапланової невиїзної перевірки від 26 листопада 2020 року №555 винесено постанову №2543, якою вирішено накласти штраф у розмірі 85000 (вісімдесят п'ять тисяч) гривень на Товариство з обмеженою відповідальністю “ДП Гірпроменерго” (код ЄДРПОУ 41239703) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно пункту 2 резолютивної частини постанови від 23.12.2020 №2543 відповідно до пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “ДП Гірпроменерго” у строк до 25 січня 2021 року надати до НКРЕКП на паперових носіях та в електронному вигляді та до Відділу НКРЕКП у Львівській області форму звітності №3а-НКРЕКП-постачання електричної енергії (місячна) “Звіт про діяльність постачальника електричної енергії” за вересень 2020 та форму звітності №3-НКРЕКП-моніторинг-постачання (місячна) “Звіт про обсяги закупівлі та продажу електричної енергії” за вересень 2020.

Не погоджуючись з таким рішенням суб'єкта владних повноважень та вважаючи його протиправним позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”.

Відповідно до статті 1 Законом України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно статті 3 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

За приписами статті 14 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.

Положеннями статті 19 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора. Під час здійснення державного контролю Регулятор має право:1) вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб'єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Позапланова невиїзна перевірка проводиться виключно у приміщенні Регулятора або його територіального органу.

Підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, є:

1) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірної інформації або необхідність перевірки достовірності такої інформації;

2) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірних даних у звітності або необхідність перевірки достовірності таких даних в установлений Регулятором строк або в інших документах;

3) неподання копій документів, засвідчених в установленому законодавством порядку, пояснень та іншої інформації на законну вимогу Регулятора;

4) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики чи комунальних послуг, її законних прав та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення;

5) обґрунтоване звернення суб'єкта господарювання або споживача про порушення суб'єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж, мереж централізованого водопостачання та/або водовідведення, порушення ліцензійних умов та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення ліцензійних умов;

6) виявлення під час аналізу звітності або моніторингу нецільового використання коштів, передбачених встановленою структурою тарифів та/або схваленою інвестиційною програмою.

Позапланова невиїзна перевірка суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, може проводитися без попередження заздалегідь.

Згода суб'єкта, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, його повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки, його присутність під час проведення такої перевірки є необов'язковими.

Про результати позапланової невиїзної перевірки (про факти виявлення порушень законодавства та їх перелік або про відсутність порушень) суб'єкт господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, повідомляється рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів після підписання акта про результати позапланової невиїзної перевірки.

Відповідно до статті 22 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, cуб'єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені Законами України “Про природні монополії”, “Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерації) та використання скидного енергопотенціалу”, “Про трубопровідний транспорт”, “Про теплопостачання”, “Про питну воду та питне водопостачання”, “Про державне регулювання у сфері комунальних послуг” та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Посадові особи суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, Законами України “Про ринок електричної енергії”, “Про природні монополії”, “Про питну воду та питне водопостачання”, “Про ринок природного газу”, “Про теплопостачання”.

Отже зі змісту вказаних правових приписів вбачається, що метою здійснення діяльності Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки. В свою чергу, державний контроль Регулятором здійснюється зокрема шляхом проведення відповідних перевірок за результатом яких складаються акти.

Відповідно до частини першої статті 77 Закону України “Про ринок електричної енергії” учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно частини третьої статті 77 Закону України “Про ринок електричної енергії” у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді:

1) попередження про необхідність усунення порушень;

2) штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

За нормами підпункту 4 частини четвертої статті 77 Закону України “Про ринок електричної енергії” Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах:

4) від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню:

в) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

Суд зазначає, що позаплановою невиїзною перевіркою ТзОВ “ДП Гірпроменерго” встановлено, що позивачем не подано до НКРЕКП на паперових носіях та в електронному вигляді форму звітності №3-НКРЕКП за вересень 2020 року та до Відділу НКРЕКП у Львівській області на паперових носіях форму звітності №3а-НКРЕКП за вересень 2020.

Постановою НКРЕКП від 28.02.2019 №282 “Про затвердження форм звітності НКРЕКП для учасників ринку електричної енергії та інструкцій щодо їх заповнення” визначено, що суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, зобов'язані подавати до НКРЕКП та її територіального органу у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата форму звітності №3а-НКРЕКП - постачання електричної енергії (місячна) “Звіт про діяльність постачальника електричної енергії” (далі - форма звітності №3а-НКРЕКП).

Порядок та терміни подання форми звітності №3а-НКРЕКП зазначені в Інструкції щодо заповнення форми звітності №3а- НКРЕКП постачання електричної енергії (місячна) “Звіт про діяльність постачальника електричної енергії” (затвердженій постановою НКРЕКП від 28.02.2019 №282 ( далі - Інструкція №3а-НКРЕКП). Форма звітності №3а-НКРЕКП-надсилається ліцензіатом до НКРЕКП на паперових носіях на адресу : 03057, м. Київ, вул. Смоленська,19 та в електронному вигляді ( файл Excel згідно з формою, розробленою НКРЕКП) електронною поштою на адресу : zvit3m@nerc.gov.ua, а також на паперових носіях до територіального органу НКРЕКП у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата або через онлайн-сервіс подання звітності НКРЕКП на Єдиному державному порталі адміністративних послуг.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 29.03.2019 №450 “Про затвердження форм звітності з моніторингу для учасників ринку електричної енергії та інструкцій щодо їх заповнення”, суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, зобов'язані подавати до НКРЕКП форми звітності, зокрема форму звітності №3-НКРЕКП-моніторинг-постачання (місячна) “Звіт про обсяги закупівлі та продажу електричної енергії” (далі - форма звітності №3-НКРЕКП).

Порядок та терміни подання форм звітності №3-НКРЕКП зазначені в Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-НКРЕКП-моніторинг постачання (місячна) “Звіт про обсяги закупівлі та продажу електричної енергії” (далі - Інструкція №3-НКРЕКП), затверджених постановою НКРЕКП від 29.03.2019 №450.

Згідно з пунктами 2.1 та 2.3 глави 2 Інструкції № 3-НКРЕКП -моніторинг електропостачальники щомісяця до 25 числа місяця, наступного за звітним періодом, подають форму звітності №3-НКРЕКП моніторинг. Форма звітності №3-НКРЕКП-моніторинг надсилається до НКРЕКП поштою на паперових носіях на адресу : 03057, м. Київ, вул. Смоленська,19 та в електронному вигляді ( у форматі “xls” або “xlsx” на адресу : monitoring_E@nerc.gov.ua.

Відповідно до пункту 2 постанови НКРЕКП №2543 Товариство з обмеженою відповідальністю “ДП Гірпроменерго” зобов'язано у строк до 25 січня 2021 року надати до НКРЕКП на паперових носіях та в електронному вигляді та до Відділу НКРЕКП у Львівській області на паперових носіях форму звітності №3а-НКРЕКП-постачання електричної енергії (місячна) “Звіт про діяльність постачальника електричної енергії” за вересень 2020; до НКРЕКП на паперових носіях та в електронному вигляді та до Відділу НКРЕКП у Львівській області на паперових носіях форму звітності №3-НКРЕКП-моніторинг-постачання (місячна) “Звіт про обсяги закупівлі та продажу електричної енергії” за вересень 2020.

Відповідно до пункту 10.3 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року №428 (далі - Порядок контролю), у разі повного або часткового усунення ліцензіатом порушень ліцензійних умов, виявлених під час перевірки, до моменту прийняття рішення на засіданні НКРЕКП, що обов'язково підтверджується відповідними документами, факт усунення враховується при прийнятті рішення щодо застосування до ліцензіата санкцій та/або заходів регуляторного впливу.

Також згідно із пунктом 10.8 Порядку контролю, ліцензіат зобов'язаний усунути порушення у визначений рішенням строк та не пізніше десяти робочих днів після їх усунення надати до НКРЕКП письмовий звіт з належним чином завіреними копіями стверджуючих документів.

Суд критично оцінює твердження позивача про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ДП Гірпроменерго” подало форми звітності №3-НКРЕКП та №3а-НКРЕКП за вересень 2020 року до НКРЕКП станом на день подання позовної заяви, оскільки на час прийняття оскаржуваної постанови такі звіти не були подані, тому пунктом 2 постанови від 23.12.2020 №2543 відповідно до пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “ДП Гірпроменерго” у строк до 25 січня 2021 року надати до НКРЕКП на паперових носіях та в електронному форми звітності №3а-НКРЕКП-постачання електричної енергії (місячна) “Звіт про діяльність постачальника електричної енергії” за вересень 2020 та форму звітності №3-НКРЕКП-моніторинг-постачання (місячна) “Звіт про обсяги закупівлі та продажу електричної енергії” за вересень 2020.

Також позивачем з моменту винесення акту позапланової невиїзної перевірки №555 26.11.2020 до дати прийняття оскаржуваної постанови від 23.12.2020 №2543 “Про накладання штрафу на ТзОВ “ДП Гірпроменерго” за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання” не надано пояснень чи обґрунтувань щодо виявлених порушень, участь у відкритому слуханні засідання комісії 23.12.2020 за результатами розгляду акта позапланової невиїзної перевірки №555 представник ТзОВ “ДП Гірпроменерго” не брав.

Зважаючи на те, що позивач здійснює діяльність з виробництва електричної енергії, відповідачем накладено на ТзОВ “ДП Гірпроменерго” штраф відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії”, який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, а також з дотриманням принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій.

Крім того, згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Виходячи з встановлених обставин у цій справі, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування постанови №2543 від 23.12.2020 “Про накладання штрафу на ТзОВ “ДП Гірпроменерго” за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання”.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішенням у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, ЄСПЛ нагадав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На думку суду відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, виконано та доведено правомірність та законність його рішення, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гулкевич І.З.

Попередній документ
96859176
Наступний документ
96859178
Інформація про рішення:
№ рішення: 96859177
№ справи: 380/2001/21
Дата рішення: 11.05.2021
Дата публікації: 17.05.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі у сфері; електроенергетики (крім ядерної енергетики); енергозбереження, альтернативних джерел енергії, комбінованого виробництва електричної і теплової енергії
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (22.06.2021)
Дата надходження: 15.06.2021
Предмет позову: визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу