Справа № 484/44/21
Провадження № 2/484/388/21
Рішення
іменем України
12.05.2021 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Максютенко О.А.
секретар судового засідання Завірюха В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
без участі сторін
встановив
12.01.2021 року АТ КБ «ПриватБанк» (далі-Банк) звернулося до суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 24.11.2010 року між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, за умовами якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, який у подальшому було збільшено до 25 тис.грн. Відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором, допустив заборгованість, яка станом на 09.11.2020 року складає 41024.53 грн, з яких: 35240.87 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 5783.66 грн - заборгованість за простроченими відсотками. Просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.
18.01.2021 року ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду порядку спрощеного позовного провадження.
05.03.2021 року відповідач надав суду заперечення щодо позову, де просив відмовити в задоволенні позову. Стверджує, що заборгованість за кредитом погашав, так лише за період з 09.2020 року по 2021 року сплатив 7388 грн.
16.04.2021 року представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, де просив стягнути заборгованість за простроченим тілом кредиту в сумі 35240 грн.87 коп., заборгованість за простроченими відсотками 835.66 грн. та судовий збір. 20.04.2021 року представник позивача надав суду відповідь на відзив на заперечення відповідача, де просить стягнути уточнену суму кредитної заборгованості, яку нараховано з урахуванням здійснених відповідачем після дати подачі позову погашень заборгованості.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, до суду надав заяву про слухання справи у його відсутність.
У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 24.11.2010 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір б/н шляхом підписання сторонами анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, за умовами якого відповідач отримав кредитний ліміт у вигляді встановленого кредитного ліміту, розмір якого в заяві не визначено. У подальшому згідно довідки 18.10.2017 року кредитний ліміт було збільшено до 25 тис.грн а 01.05.2020 року кредитний ліміт зменшено до 0.00.
У заяві позичальника нарахування процентів, пені та штрафу не зазначено.
Факт отримання кредитних коштів відповідачем не оспорюється та підтверджено випискою по рахунку.
Протягом дії договору Банком було видано п'ять кредитних карток, остання з яких має термін дії до 03/23.
Відповідач на погашення кредитних коштів оплату проводив частково.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача перед Банком за вказаним кредитним договором складає 36076.53 грн, з яких 35240.87 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту та 835.66 грн. заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, то повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі.
Згідно зі статтями 1046, 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як вбачається з Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які надані на підтвердження позовних вимог позивачем, останні не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19).
Ураховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, анкета-заява на отримання кредитної картки не містить посилання на конкретні умови кредитування, порядок повернення кредиту, що за відсутності належних доказів, які б достовірно підтверджували прийняття представлених банком умов та тарифів відповідачем та приєднання до них як другої сторони до запропонованого договору, є підставою для відмови у стягненні з відповідача 835.66 грн - заборгованості за простроченими відсотками, оскільки такі є недоведеними.
Крім того, як слідує із доданого позивачем розрахунку, за рахунок кредиту відбувалося погашення процентів сплата яких не передбачено договором, тому заборгованість у відповідача перед банком за кредитним договором відсутня.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 76-78, 81, 141, 247, 263-265, 280 ЦПК України, суд
ухвалив
позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Суддя: