Справа № 930/1033/21
Провадження 1-кп/930/323/21
11.05.2021 року м. Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження №12021025070000049 від 02.04.2021 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Медвежа Немирівського району Вінницької області, який мешкає за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, в силу с.89 КК України раніше не судимого, не працюючого, обвинуваченого в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
Згідно виконавчого листа Баранівського районного суду Житомирської області № 273/1570/15-ц від 13.01.2016 року ОСОБА_3 зобов'язано сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, починаючи стягнення із 07.10.2015 і до досягнення донькою віку 3-х років, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Окрім цього, згідно виконавчого листа Баранівського районного суду Житомирської області № 273/923/17 від 07.09.2017 року, про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 зобов'язано сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5 у розмірі 2000 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказане рішення суду набрало законної сили 27.09.2017 року.
У подальшому, ОСОБА_3 , знаючи про необхідність сплати аліментів, маючи змогу заробляти гроші і сплачувати аліменти, не існувало жодних обставин, які свідчили б про поважність причин чи вимушеність несплати, умисно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання доньки ОСОБА_5 , ігноруючи рішення суду та ухиляючись від його виконання, порушуючи ст. 21, ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України, відповідно до положень яких усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття, заходів щодо офіційного працевлаштування ОСОБА_3 не вживав, на облік в центри зайнятості не вставав, при цьому обмежень до фізичної праці та протипоказань по стану здоров'я не мав, отримуваний певний дохід від тимчасових заробітків приховував та будь-якої іншої допомоги своїй малолітній доньці ОСОБА_5 не надавав.
Згідно довідки розрахунку Немирівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) загальна заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів за період з жовтня 2015 року по квітень 2021 року становить 90799 грн. 48 коп., що сукупно перевищує суму за 3 місяці відповідних платежів.
Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані на досудовому розслідуванні за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Прокурор Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_6 до обвинувального акту надав клопотання, відповідно до якого, враховуючи, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні за його відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.381 КПК України, просить суд розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_3 , захист якого здійснював захисник - адвокат ОСОБА_7 , надав прокурору Немирівської окружної прокуратури письмову заяву, в якій беззаперечно визнав вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України. Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 підтвердив добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.
Також до обвинувального акту додана письмова заява потерпілої ОСОБА_4 , відповідно до якої потерпіла згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження та згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Крім того, до обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості.
Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, не здійснювалось.
Відповідно до ч.1 ст. 302 КПК України, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Згідно ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
В зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності у порядку спрощеного провадження, потерпіла ОСОБА_4 не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні, також згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, а прокурором був надісланий до суду обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження і ухвалити вирок.
Суд, дослідивши додані до обвинувального акту матеріали досудового розслідування, приходить до висновку, що встановленими досудовим розслідуванням обставинами підтверджена винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, а дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 164 КК України кваліфіковано правильно, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд при виборі покарання зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують та обтяжують.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 в силу ст..89 КК України раніше не судимий, беззаперечно визнав свою провину в скоєнні кримінального проступку та щиросердно покаявся у вчиненому, потерпіла не має до обвинуваченого претензій ані матеріального, ані морального характеру, що визнається судом обставинами, які пом'якшують його покарання.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 не встановлено.
На підставі вищевикладеного, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує суспільну небезпеку скоєного ним діяння, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, його обставини та наслідки, особу винного, обставини, що пом'якшують його покарання та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, а також, той факт, що особі повинно бути призначено покарання необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, тому суд прийшов до висновків, що обвинуваченому ОСОБА_3 може бути призначено покарання без ізоляції від суспільства, в межах санкції статті, у виді громадських робіт.
Крім того, враховуючи, що під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 302, 368, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо вирок було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1