11 травня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1681/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
встановив:
ГУ УПФУ в Херсонській області звернулось в суд з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі відповідач) відповідно до якого просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тетерука В.В. від 07.04.2021 у виконавчому провадженні № 63727130 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області штрафу розмірі 5100,00 гривень.
Позивач подав заяву про розгляді справи у письмовому провадженні.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив не надав, повідомлений про розгляд справи належним чином, заяв з цього приводу не надавав.
Справа розглядається в письмовому провадженні.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що штраф застосовано за невиконання вимог виконавчого листа № 540/2225/20 від 23.10.2020 про зобов'язання здійснити перерахування та виплату пенсії ОСОБА_1 . У постанові про відкриття виконавчого провадження від 25.11.2020, яка надійшла до Головного управління 27.11.2020, зазначено про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, тобто до 11.12.2020. Проте, Головним управлінням рішення виконано добровільно у жовтні 2020 року, тобто ще до відкриття виконавчого провадження № 63727130 про що повідомлено відповідача. Зокрема, Головним управління проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 90% від грошового забезпечення за відповідною посадою, починаючи з 01.01.2018 року. Розмір пенсії після перерахунку з 01.01.2018 склав 5495,11грн., з 01.01.2019 - 6587,77 грн., з 01.01.2020 - 7680,43 грн. Перерахунок пенсії проведено у жовтні 2020 року, що підтверджується протоколом перерахунку від 26.10.2020 року. Окрім цього проведено обрахунок доплати суми пенсії за період з 01.01.2018 по 31.10.2020, що склав 42300,00 грн.
Щодо виплати суми пенсії за період з 01.01.2018 по 31.10.2020 позивач зазначив наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України (далі-Закон). Оскільки виплата пенсій за Законом виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету, відповідно порядок виплати пенсій за рішенням суду за цим Законом встановлено Законом «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901-УІ). Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 4901 бюджетні асигнування на погашення заборгованості за рішеннями суду визначаються Законом Про Державний бюджет України на відповідний рік. Пенсійний фонд України є одержувачем бюджетних коштів, а не їх розпорядником.
Повноваження Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм, визначаються ст. 23 Бюджетного Кодексу України, а саме: будь які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Головним управлінням з метою виконання рішення суду обліковується заборгованість за рішенням у справі № 540/2225/20. До Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України направлено документи для включення суми заборгованості, що утворилася в результаті перерахунку пенсії ОСОБА_1 за рішенням суду від 16.09.2020.
Позивач просить задовольнити повністю позовні вимоги.
Судом встановлені такі обставини по справі.
Рішенням Херсонського ОАС від 16.09.2020 у справі 540/2225/20 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та постановлено наступне.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з розміру 90% грошового забезпечення з 01.01.2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення суду видано виконавчий лист.
Державним виконавцем 25.11.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63727130 з примусового виконання виконавчого листа № 540/2225/20 виданого Херсонським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 .
ГУ ПФУ в Херсонській області листом від 03.12.2020 № 2100-0801-8/50641 повідомлено Відділ примусового виконання рішень про виконання рішення суду щодо перерахунку пенсії та щодо виконання судового рішення в частині виплати 42300 грн.
Таким чином, позивач вважає, що належним чином повідомлено Відділ примусового виконання рішень про виконання рішення суду в добровільному порядку в межах своїх повноважень з доданням підтверджуючих документів, в іншій частині рішення суду не виконується з поважних причин, що виключає відповідальність.
Суд, дослідивши позицію позивача та надані ним докази приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Предметом спору у цій справі є законність постанови державного виконавця про накладення штрафу з підстав її невідповідності вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404 VIII «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини першої, другої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
За частиною першою статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника ... .
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Верховний Суд у постанові від 15.05.2020 по справі № 812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічна позиція висловлена постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19 та від 15 квітня 2020 року у справі №811/1324/18.
У цій справі встановлено, що ГУ ПФУ у Херсонській області виконане рішення суду в частині зобов'язання провести перерахунок пенсії.
Заборгованість у сумі 42300 грн. зарахована до списку зарахування суми пенсії, тобто взята на облік до виплат і підлягає стягненню у порядку визначеному Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон №4901-УІ).
Суд погоджується з позивачем, що відповідно до положень підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Обставини встановлені судом та на які посилається ГУ ПФУ, в своїй сукупності свідчать, що невиплата в повному обсязі перерахованої пенсії за згаданим рішенням суду зумовлена не недбалістю позивача чи неналежним виконанням своїх обов'язків.
Тому, в даному випадку, суд приходить до висновку, що позивач не мав об'єктивної фінансової можливості виконати судове рішення у зазначеній частині, а причини його невиконання є поважними.
Верховний Суд України у своїх постановах (зокрема, від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а та від 21.08.2019 у справі №754/3105/17) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у головного державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови про стягнення з Головного управління штрафу за невиконання судового рішення у повному обсязі.
Постанова про накладення на Головне управління Фонду штрафу, як рішення суб'єкта владних повноважень, не відповідає вимогам та принципам, передбаченим у частині 2 статті 2 КАС України, оскільки прийнята необґрунтовано та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Керуючись статтями 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.04.2021 у виконавчому провадженні № 63727130 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області штрафу розмірі 5100,00 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов
кат.