про залишення позовної заяви без руху
11 травня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/1994/21
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
06.05.2021 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - відповідач), за участі третьої особи - Управління праці та соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації (далі - відповідач) у якому просить:
- визнати протиправними (неправомірними) дії Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат стосовно виплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат зробити перерахунок та виплатити щорічну допомогу до 5 травня за 2021 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 , що складає 7354 грн., за наступними реквізитами: рахунок № НОМЕР_1 , ІВАN№ НОМЕР_2 ; банк одержувача АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Київ, Україна.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Ознайомившись з позовом та доданими до нього документами, суддею встановлено наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Частиною 1 статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Частиною 4 ст. 17-1 вказаного Закону передбачено, особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
З огляду на вказані приписи цього Закону виплата допомоги до 5 травня є періодичним платежем, який виплачується щорічно, а отже, особа, отримуючи їх, є обізнаною щодо їх розміру і в разі незгоди має можливість оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які, на її думку, стали підставою для заниження розміру отримуваної нею допомоги.
Відтак, 30 вересня відповідного поточного року це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги, і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована.
Дана позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.02.2018 р. по справі № 607/7919/17.
Таким чином, перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" слід обраховувати саме з 30 вересня відповідного року.
Враховуючи, що позивачем оскаржується бездіяльність відповідача щодо не виплати йому щорічної разової допомоги за 2020 рік, то перебіг строку звернення до суду починається з наступного після 30 вересня 2020 року дня, тобто з 01 жовтня 2020 року та закінчується відповідно 31 березня 2021 року.
Натомість, з даним позовом позивач звернувся до суду 06 травня 2021 року, пропустивши тим самим шестимісячний строк звернення до суду, визначений частиною 2 статі 122 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Натомість, матеріали позовної заяви не містять заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску, як і не надано доказів того, що строк звернення до суду не пропущеним.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, у вступній частині позову позивач визначає третю особу по даному спору - Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області.
Відповідно до вимог частин 2 та 4 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Згідно ч. 5 цієї статті про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Суддя зазначає, що інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.
Інтерес третьої особи щодо задоволення позову (якщо вона бере участь на стороні позивача) або щодо відмови у задоволенні позову (якщо вона бере участь на стороні відповідача) збігається з інтересами відповідно позивача або відповідача. Це відрізняє третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, від третьої особи, яка заявляє такі вимоги.
Даний висновок судді узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові 04.02.2020 року справа №826/15786/16, адміністративне провадження №К/9901/12767/19.
Проте, позов не містить заяви про залучення третьої особи до участі у справі із зазначенням на стороні якої саме особи та на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов'язки цієї особи може вплинути рішення у справі.
Отже, наведене вище свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 49, 122, 123, 160, 169, 241-243, 248 КАС України, суддя -
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом надання
- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з доказами поважності причин пропуску такого строку, або докази того, що строк звернення до суду не є пропущеним,
- обґрунтованої заяви про залучення третьої особи до участі у справі з визначенням її процесуального статусу.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/1994/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.А. Дубровна