Справа 3789-2010 Суддя 1 інстанції: Мірошніченко Л.Є.
Категорія 6 Доповідач: Новосядла В.М.
12 травня 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: судді Новосядлої В.М.,
суддів: Троценко Л.І., Алексєєва А.В.,
при секретарі Крівцові В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на рішення Слов*янського міськрайонного суду Донецької області від 10 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Святогорівської міської ради Донецької області, Слов*янської міської ради Донецької області, треті особи: КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов*янська, Управління архітектури та містобудування Слов*янської міської ради, інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області, Слов*янська районна державна адміністрація, про визнання права власності на об*єкт самочинного будівництва,
Рішенням Слов*янського міськрайонного суду Донецької області від 10 лютого 2010 року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Святогорівської міської ради Донецької області, Слов*янської міської ради Донецької області, треті особи: КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов*янська, Управління архітектури та містобудування Слов*янської міської ради, інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області, Слов*янська районна державна адміністрація, про визнання права власності на об*єкт самочинного будівництва.
Не погодившись із рішенням суду, представником позивача було подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки, на йому думку, рішення суду першої інстанції було ухвалено із грубим порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме:
- суд першої інстанції необґрунтовано не прийняв до уваги висновок експертного дослідження «будівельно-технічної спеціалізації» №4 від 4 лютого 2010 року,
- висновок суду першої інстанції про відсутність спору між сторонами не відповідає фактичним обставинам по справі,
- висновок суду про можливість урегулювання спору у позасудовому порядку не ґрунтується на законі.
Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача і КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов*янська, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів цивільної справи вбачається:
Відповідно до Державного акту про право власності на земельну ділянку від 18 березня 2009 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки у розмірі 0.0640 га, яка була куплена ним 28 жовтня 2008 року. Цільове призначення земельної ділянки - рекреаційне призначення (для будівництва та експлуатації спального корпусу бази відпочинку).
На вказаній земельній ділянці позивач розпочав самовільне будівництво дачного будинку.
За висновком експертного дослідження №4 від 4 лютого 2010 року об*єкт незакінченого будівництва дачного буим динку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 - є об*єктом нерухомості із ступінню готовності 55%.
При цьому позивач посилається на частину 5 статті 376 ЦК України,згідно із якою на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Однак, вказана норма права регулює правовідносини щодо визнання права власності за збудований об*єкт, а позивач просить визнати за ним право власності на незавершений будівництвом об*єкт.
Крім того, відповідно до частин 1, 4 і 5 статті 24 Закону України «Про планування та забудову територій» від 20 квітня 2000 року, фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, які належать їм на праві власності або користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів рад дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.
Після отримання дозволу на будівництво позивач повинен був отримати відповідний дозвіл на будівництво Державної архітектурно-будівельної інспекції.
Дозвіл на будівництво Державної архітектурно-будівельної інспекції ним отриманий не був.
Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів, вимог закону, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.
Рішення суду постановлено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не встановлено.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
У відповідності до частини 1 статті 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, Апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на рішення Слов*янського міськрайонного суду Донецької області від 10 лютого 2010 року відхилити, рішення суду залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: