Справа 3563-2010 Суддя 1 інстанції: Принцевська Н.М.
Категорія 55 Доповідач: Новосядла В.М.
5 травня 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: судді Новосядлої В.М.,
суддів: Троценко Л.І., Алексеєва А.В.,
при секретарі Крівцові В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Донецька від 26 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про порушення права судового захисту та норм процесуального права,
Ухвалою Ленінського районного суду м. Донецька від 26 лютого 2010 року було визнано неподаною і повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про порушення права судового захисту та норм процесуального права.
Не погодившись із ухвалою суду, ОСОБА_1 приніс апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати і справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті, оскільки ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів цивільної справи вбачається:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про порушення права судового захисту та норм процесуального права,
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Донецька від 10 лютого 2010 року позовна заява була залишена без руху і позивачу буд наданий строк до 26 лютого 2010 року для усунення недоліків.
Залишаючи позовну заяву буз руху, суд виходив із того, що із позовної заяви незрозумілі вимоги позивача.
Крім того, на думку суду, заявляючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої йому приниженням честі і гідності, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 5% від ціни позову і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 75 гривень.
Ухвалою від 26 лютого 2010 позовна заява була визнана неподаною і повернута позивачу.
Але з таким висновком суду погодитись неможливо з наступних підстав.
Згідно із статтею 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для виправлення недоліків.
Коли позивач, відповідно до вказівок судді, у встановлений строк виконає всі перелічені в статтях 119 і 120 цього Кодексу вимоги та сплатить судовий збір, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Визнаючи позовну заяву неподаною, суд виходив із того, що позивачем не були виконані вимоги ухвали про залишення позову без руху щодо сплати судового збору і витрат на інформаційно-технічний розгляд справи, а також позивачем не були уточнені позовні вимоги.
Однак, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд повинен був в ухвалі зазначити розмір судових витрат і рахунок, на який позивач має заплатити вказані суми.
В ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху не було зазначено розмір судових витрат і номер рахунку, на якій мають бути перераховані вказані витрати.
Поза увагою суду залишилось те, що позивач просить звільнити його від сплати судових витрат.
Згідно із частиною 1 статті 82 ЦПК України суд , враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, або згідно із частиною 3 цієї ж статті звільнити від сплати вказаних витрат з підстав, зазначених в частині першій цієї статті.
Підстави звільнення від сплати вказаних витрат мають бути підтверджені відповідними доказами.
Питання щодо сплати судових витрат повинно вирішуватись у судовому засіданні із наданням стороною відповідних доказів щодо її матеріального стану.
Крім того, поза увагою суду залишилось те, що 26 лютого 2010 року у відповідності до вимог частини 5 статті 70 ЦПК України строк на усунення недоліків ще не сплинув.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення
Виходячи із наведеного і вимог процесуального закону, висновок суду в ухвалі від 26 лютого 2010 року про те, що позивач не усунув в строк недоліки, не відповідає нормам процесуального закону і підлягає скасуванню з направленням справи у суд першої інстанції.
При вирішенні питання щодо відкриття провадження по справі суду першої інстанції необхідно з*ясувати чи відповідає позовна заява вимогам пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» №8 від 13 червня 2007 року.
Керуючись статтями 312, 315 ЦПК України, Апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити
Ухвалу Ленінського районного суду м. Донецька від 26 лютого 2010 року скасувати і справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: