Копія< >
Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"18" березня 2010 р. Справа № 2а-820/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Мельникова Р.В.
за участю:
секретаря судового засідання - Вороніної І.О. ,
прокурора - Бенденжука Л.О.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Пономаренка В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_1 до військової частини А 1451 про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
Військовий прокурор Харківського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини А 1451 , в якому просить суд :
- визнати бездіяльність відповідача щодо невиплати громадянину ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2009 рік незаконною;
- зобов'язати відповідача - військову частину А 1451 виплатити громадянину ОСОБА_1 заборгованість з матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 1781,88 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що старший прапорщик ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині А 1451 на посаді старшини роти управління.
З 08 липня 2009 року по 31 липня 2009 року ОСОБА_1 перебував у черговій відпустці, у зв'язку з чим наказом командира військової частини А 1451 від 06 липня 2009 року № 143 позивачу було передбачено та відповідно до наказу нараховано грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 1781,88 грн.
Нарахована ОСОБА_1 грошова допомога на оздоровлення за 2009 рік в сумі 1781,88 грн. станом на дату звернення до суду з позовом не виплачена.
У судовому засіданні прокурор та позивач позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, посилаючись на невиплату позивачеві заборгованості у зв'язку з обмеженим фінансуванням. Крім того, представник відповідача зауважив, що військова частина є розпорядником бюджетних коштів третього ступеня, від вищестоящого командування коштів на виплату грошової допомоги на оздоровлення не надходило. Представник відповідача визнав існування вказаної суми заборгованості військової частини перед позивачем, але зазначив, що вини відповідача він у цьому не вбачає, виходячи із зазначеного вище.
Суд, заслухавши прокурора, позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України, є військовослужбовцем військової частини А 1451, має військове звання старший прапорщик, займає посаду старшини роти управління.
30.06.2009р. позивач подав на ім'я командира військової частини А 1451 рапорт (а.с.6) з проханням виплатити грошове забезпечення на оздоровлення.
Наказом командира військової частини А 1451 за № 143 від 06.07.2009, старшому прапорщику ОСОБА_1, старшині роти управління військової частини А 1451, було призначено до виплати грошову допомогу на оздоровлення в сумі 1781,88 грн., що підтверджується витягом з відповідного наказу (а.с.5). Відповідно до довідки від 11.01.2010 № 3 про нараховану та невиплачену грошову допомогу на оздоровлення за 2009 рік у військовій частині А 1451 (а.с.7), зазначена допомога була нарахована позивачеві в розмірі 1781,88 грн.
Судом встановлено, що зазначена грошова допомога на оздоровлення позивачеві не виплачена. Проти цього не заперечував представник відповідача.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціа льний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. за № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст.1-1 Закону України «Про соціа льний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. за № 2011-ХІІ законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про соціа льний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. за № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з п.п.30.1-30.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року N 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 р. за N 638/15329, (застосовується з 1 січня 2008 року; зі змінами і доповненнями) особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у разі вибуття в щорічну основну відпустку виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Грошова допомога для оздоровлення підлягає виплаті військовослужбовцям, яким надана щорічна основна відпустка, тривалість якої визначена відповідно до законодавства України. Військовослужбовцям, яким на їх бажання щорічна основна відпустка надається частинами, грошова допомога на оздоровлення надається на їх бажання під час вибуття у першу чи другу частину відпустки. Виплата грошової допомоги військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Судом встановлено, що Наказ командира військової частини А 1451 № 143 від 06.07.2009 щодо виплати позивачеві грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 1781,88 грн. не скасований, є чинними, виплата вказаної суми допомоги здійснена не була, а тому зазначена виплата підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.
Суд звертає увагу на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання представником відповідача на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не береться до уваги. Так, Європейський Суд з прав людини у справі “Кечко проти України” констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Посилання представника відповідача на те, що відповідач є розпорядником грошових коштів третього ступеня, суд не бере до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що право позивача на отримання грошової допомоги для оздоровлення передбачено спеціальними нормами - Законом України “Про соціа льний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Наказом Міноборони "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" від 11.06.2008р. за № 260, зобов'язання з виплати даного виду грошових виплат було взято відповідачем - військовою частиною А 1451, розпорядником грошових коштів третього рівня на підставі діючого законодавства та в межах бюджетного фінансування того періоду. Поважних причин невиконання взятих на себе зобов'язань відповідачем до суду не надано.
Відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, відповідачем не доведено правомірність невиплати позивачеві грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 1781,88 грн. з огляду на його посилання про рівень належності військової частини А 1451 до розпорядника грошових коштів третього ступеня, а також посилання на відсутність фінансування вказаної виплати.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про незаконність бездіяльності відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення.
Враховуючи зазначене, суд вважає позовні вимоги про визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачеві матеріальної допомоги на оздоровлення та зобов'язання відповідача виплатити позивачу заборгованість з матеріальної допомоги на оздоровлення обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.1, 1-1, 9 Закону України «Про соціа льний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п.п.30.1-30.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року N 260, ст.ст. 4, 7, 11, 69-71, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_1 до військової частини А 1451 про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати бездіяльність військової частини А 1451 щодо невиплати громадянину ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2009 рік незаконною.
Зобов'язати відповідача - військову частину А 1451 (вул. Дерев'янко, 3, м. Харків, 61018; р/р35218001000423 в ГУ ДКУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 08208941) виплатити громадянину ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) заборгованість з матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 1781,88грн < Текст >.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
У повному обсязі постанову складено 23.03.2010.
Суддя (підпис)< > Р.В. Мельников
З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили. Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи.< >
Суддя< > Р.В. Мельников< >
Секретар< > І.О. Вороніна< >