м. Вінниця
11 травня 2021 р. Справа № 120/1431/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні та клопотання про виклик свідка у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" про визнання протиправною та скасування постанови
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвалою від 26.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України.
12.03.2021 представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи в загальному порядку у судовому засіданні з викликом сторін. В обґрунтування якого представник вказала, що саме за умови проведення судового засідання в загальному порядку із викликом сторін буде належним чином реалізовано право на примирення та укладення мирової угоди та належним чином досліджені усі докази по справі.
Крім того, 12.03.2021 представником позивача подано до суду клопотання про допит свідка ОСОБА_2 (засуджений до довічного позбавлення волі), який є співкамерником позивача та обізнаний щодо того, коли в день побиття забрали ОСОБА_1 та коли його привели назад. Також може повідомити про стан позивача та наявеі тілесні ушкодження.
Так, враховуючи, що головуючий по даній справі суддя в період часу з 01.03.2021 по 05.03.2021 перебував у відпустці, а з 09.03.2021 по 07.05.2021 знаходився на лікарняному, тому клопотання представника позивача вирішується судом 11.05.2021.
Розглянувши клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Частинами п'ятою, шостою статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Так, ознайомившись із позовною заявою та матеріалами справи, суд доходить висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Представником позивача, в свою чергу, не наведено обґрунтованих мотивів для розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін.
До того ж, слід враховувати, що практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі "Axen v. Germani" заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду, після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. З рештою, у певних випадках, влада має брати до уваги міркування ефективності і економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, питання права не ставлять особливої складності, та обставини, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Щодо аргументів представника позивача щодо того, що саме за умови проведення судового засідання в загальному порядку із викликом сторін буде належним чином реалізовано право на примирення та укладення мирової угоди, суд вказує про те, що станом на момент подання відповідного клопотання в матеріалах справи відсутній відзив на позовну заяву ОСОБА_1 та суду не відома позиція відповідача щодо заявленого спору.
За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для проведення розгляду справи у відкритому судовому засіданні за участі сторін, а отже, подане клопотання не підлягає задоволенню.
Щодо клопотання про допит в якості свідка ОСОБА_2 (засуджений до довічного позбавлення волі), який є співкамерником позивача, суд зазначає про наступне.
За приписами частини 1 та 2 статті 65 КАС України, як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
Статтею 92 КАС України передбачено, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
З огляду на обґрунтування заявленого клопотання про виклик свідка та враховуючи, що судовий розгляд справи вирішено здійснювати без виклику сторін, суд дійшов висновку, що подане клопотання належить залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 65, 92, 248, 256, 262, 263 КАС України суд, -
В задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Клопотання про виклик (допит) свідка залишити без задоволення.
Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Томчук Андрій Валерійович