"28" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/326/21
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Ловга В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: Парапан Є.В. на підставі ордеру;
Від відповідача: Нечепуренко І.О. на підставі ордеру;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій XXI” до товариства з обмеженою відповідальністю „Ком-Плекс” про стягнення 29 744,18 грн. та виселення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Обрій XXI” (далі по тексту - ТОВ „Обрій XXI”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Ком-Плекс” (далі по тексту - ТОВ „Ком-Плекс”) про стягнення заборгованості у розмірі 29 744,15 грн., яка складається із штрафних санкцій за грудень 2020р. у розмірі 3500,00 грн., заборгованості по орендній платі за січень 2021р. у розмірі 5906,79 грн., штрафних санкцій за порушення строків сплати орендної плати у розмірі 19 000,00 грн., компенсації сплачених комунальних послуг у розмірі 1337,39 грн., та зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення, загальною площею 74,5 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 15. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.2019р. в частині сплати орендних платежів та повернення орендованого приміщення після закінчення строку дії договору.
ТОВ „Ком-Плекс” повністю заперечувало проти задоволення заявлених позовних вимог, посилаючись на наявність у нього права на укладення договору на новий строк у зв'язку з не отриманням будь-яких заперечень ТОВ „Обрій XXI” на укладення договору на новий строк. Крім того, відповідачем було наголошено про відсутність підстав для сплати орендної плати за користування приміщенням у січні 2020р., оскільки згідно умов укладеного між сторонами договору сплачений відповідачем авансовий платіж має зараховуватись в рахунок орендної плати за останній місяць користування приміщенням. ТОВ „Ком-Плекс” було наголошено про відсутність у нього доступу до лічильників, що, за твердженням відповідача, свідчить про неможливість перевірки обґрунтованості здійснених позивачем нарахувань.
30.03.2021р. до господарського суду від ТОВ „Обрій XXI” надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд, крім раніше заявлених до стягнення грошових коштів у розмірі 29 744,15 грн., стягнути з відповідача неустойку за затримку передачі приміщення у розмірі 46 166,00 грн. При цьому, вимога про зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення була уточнена позивачем наступним чином: виселити відповідача із нежитлового приміщення, загальною площею 74,5 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 15, та належить ТОВ „Обрій XXI”.
Крім того, 05.04.2021р. до господарського суду від ТОВ „Обрій XXI” надійшла заява про зміну предмета позову, відповідно до якої позивач, крім раніше заявлених вимог, також просив суд стягнути з відповідача неустойку за затримку передачі приміщення у розмірі 52 152,46 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Позивач вправі збільшити розмір позовних вимог та змінити предмет позову до закінчення підготовчого провадження. Разом з тим, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Проте, разом із поданням заяви про збільшення позовних вимог ТОВ „Обрій XXI” було заявлено вимогу про стягнення неустойки, вимога про стягнення якої у позовній заяві заявлена не була, що, відповідно, виключає можливість прийняття її судом до розгляду. Крім того, враховуючи, що у поданій до суду заяві про зміну предмета позову позивачем фактично було доповнено позовну заяву новою вимогою, підстави для прийняття до розгляду останньої у суду відсутнє. Разом з тим, відкоригована вимога про виселення відповідача, яка є фактично уточненням раніше заявленої вимоги про зобов'язання звільнити приміщення, була прийнята господарським судом до розгляду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №51411497 від 05.01.2016р. вбачається, що ТОВ „Обрій XXI” на праві власності належить нежитлове приміщення, загальною площею 74,5 кв. м., яке розташовано за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 15.
01.02.2019р. між ТОВ „Обрій XXI” (Орендодавець) та ТОВ „Ком-Плекс” (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до п. п. 1.1.,1.2 якого Орендодавець зобов'язується надати Орендарю у тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 74,5 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, б. 15, відображених в технічному паспорті від 01.10.2015р., інвентаризаційна справа 1/10-15. Орендодавець передає Орендарю об'єкт оренди з метою використання його для власних цілей Орендаря (розміщення офісних приміщень та надання супутніх послуг), але таких, що не можуть завдати істотної шкоди приміщенню.
Згідно з п. 2.2 договору оренди від 01.02.2019р. в момент фактичного приймання-передачі об'єкту оренди складається акт приймання-передачі, який підписується обома сторонами і є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 3.1 договору оренди від 01.02.2019р. передбачено, що термін дії договору становить 2 (два) роки і починає свій перебіг з моменту підписання акту приймання-передачі.
Відповідно до п. п. 3.3, 3.4 договору оренди від 01.02.2019р. Орендар, який належно виконує свої обов'язки за цим договором, після спливу строку даного договору має право на укладання нового договору оренди на новий строк. Якщо Орендар продовжує користуватись майном після закінчення строку цього договору, то за відсутності заперечень Орендодавця протягом одного місяця, даний договір вважається поновленим на строк 1 рік на тих самих умовах.
Згідно з п. 4.1 договору оренди від 01.02.2019р. за користування об'єктом оренди Орендар справляє на користь Орендодавця плату, яка складається із суми за користування об'єктом оренди; суми, що еквівалентна сумі комунальних послуг, спожитих безпосередньо Орендарем (водопостачання та водовідведення, електропостачання, утримання будинку та прибудинкових територій (експлуатаційні витрати) тощо), та інших платежів, податків та зборів (податку на нерухоме майно), пов'язаних з володінням та обслуговуванням об'єкта оренди.
Відповідно до п. 4.2 договору оренди від 01.02.2019р. сума за користування об'єктом оренди як складова орендної плати сплачується в наступному розмірі: за період з моменту підписання акту приймання-передачі майна по 28.02.2019р. - у розмірі 9 600,00 грн. за користування об'єктом оренди; за період з 01.03.2019р. по 30.04.2019р. - у розмірі 11 200,00 грн. за кожен місяць користування об'єктом оренди; з 01.05.2019р. - у розмірі, що еквівалентний 500 (п'ятсот) доларів США за кожен місяць користування об'єктом оренди.
Умовами п. п. 4.3, 4.4 договору оренди від 01.02.2019р. визначено, що сума за користування об'єктом оренди як складова орендної плати за поточний місяць справляється щомісячно Орендарем на користь Орендодавця не пізніше, ніж до 2 (другого) числа кожного місяця авансовим платежем. Всі платежі, розрахунки за договором здійснюються в національній валюті України - гривні. Сума, що підлягає сплаті у грошовому еквіваленті, визначається за офіційним курсом НБУ на день платежу. Сума, яка еквівалентна сумі комунальних послуг, спожитих безпосередньо Орендарем, та інших платежів, податків та зборів, пов'язаних з володінням та обслуговуванням об'єкта оренди сплачується Орендарем на користь Орендодавця до 15 числа кожного місяця - за попередній місяць користування об'єктом оренди.
Відповідно до п. 4.6 договору оренди від 01.02.2019р. Орендар зобов'язаний одночасно з прийняттям об'єкта оренди в користування відповідно до акту приймання-передачі, перерахувати чи передати орендну плату на користь Орендодавця за перший і останній повний місяць в розмірі передбаченому п. 4.2.1 та 4.2.3 даного договору, а в подальшому сплачувати орендну плату в розмірі, в порядку та в строки передбачені п. п. 4.1 - 4.4 цього договору. Визначена даним пунктом договору сума є завдатком та не підлягає поверненню у випадку розірвання договору.
Згідно з пп. 6.1.7 п. 6.1 договору оренди від 01.02.2019р. Орендар зобов'язується повернути Орендодавцю об'єкт оренди у стані не гіршому, ніж на момент укладення даного договору оренди з урахуванням нормального зносу.
Положеннями п. п. 7.1-7.4 договору оренди від 01.02.2019р. визначено, що з моменту припинення, розірвання чи відмови від даного договору, відповідно до його умов, Орендар зобов'язаний протягом 7 (семи) днів передати об'єкт оренди Орендодавцю, який, в свою чергу, повинен прийняти його. Повернення об'єкту оренди здійснюється безпосередньо сторонами. Про повернення об'єкту оренди складається акт приймання-передачі. Орендар повинен передати Орендодавцю об'єкт оренди в стані, в якому його було отримано, з урахуванням нормального зносу. Усі поліпшення об'єкта оренди, здійснені Орендарем без дозволу Орендодавця, які є невід'ємними або які не можуть бути знято без погіршення загального стану приміщень повинні залишитись у об'єкті оренди і стають власністю Орендодавця. Після розірвання даного договору Орендар передає Орендодавцю ключі від об'єкта оренди.
Відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 договору оренди від 01.02.2019р. у випадку прострочення по оплаті орендних та інших платежів Орендарем на користь Орендодавця за кожен день прострочення сплачується штраф у розмірі 500 грн. та пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Орендодавець може обмежити доступ Орендаря, його уповноважених осіб, клієнтів тощо до об'єкта оренди.
01.02.2019р. між сторонами по справі було підписано акт приймання-передачі, який є додатком №1 до договору оренди від 01.02.2019р., з якого вбачається, що ТОВ „Обрій XXI” було передано у користування ТОВ „Ком-Плекс” нежитлове приміщення загальною площею 74,5 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, б. 15, а також сантехнічне обладнання, водомір, електролічильник, вбудовану шафу.
На підставі платіжного доручення №1511792048 від 21.01.2019р. ТОВ „Ком-Плекс” було перераховано на рахунок ТОВ „Обрій XXI” грошові кошти у розмірі 24 600,00 грн.
З виписки по банківському рахунку ТОВ „Обрій XXI” вбачається, що ТОВ „Ком-Плекс” в рахунок сплати орендної плати було перераховано наступні платежі: 01.12.2020р. - 5248,00 грн., 03.12.2020р. - 2400,00 грн., 07.12.2020р. - 3600,00 грн., 08.12.2020р. - 2200,00 грн., 09.12.2020р. - 4100,00 грн., 10.12.2020р. - 1800,00 грн. (за оренду приміщень згідно рахунка №45 від 01.12.2020р.).; 05.01.2021р. - 1418,97 грн. (за оренду приміщень згідно рахунка №47 від 23.12.2020р.), 14.01.2021р. - 4 130,00 грн. (за оренду приміщень згідно рахунка №48 від 30.12.2020р.).
13.01.2021р. ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія” було виставлено ТОВ „Обрій XXI” рахунок №02-3570-П на оплату електричної енергії на загальну суму 1929,00 грн.
Листом №1 від 20.01.2021р. ТОВ „Обрій XXI” було повідомлено ТОВ „Ком-Плекс” про нарахування штрафних санкцій за договором оренди від 01.02.2019р.
Листом №2 від 25.01.2021р. ТОВ „Обрій XXI” було повідомлено відповідача про відсутність наміру укладати договір оренди від 01.02.2019р. на новий строк у зв'язку з наявністю у ТОВ „Ком-Плекс” заборгованості зі сплати орендних платежів. При цьому, позивачем також було зазначено про наявність у відповідача обов'язку повернути приміщення за актом приймання-передачі.
02.02.2021р. ТОВ „Обрій XXI” звернулось до ТОВ „Ком-Плекс” із листом №3, відповідного до якого повідомляло про наявність заборгованості за договором оренди від 01.02.2019р. у загальному розмірі 28 265,10 грн., яка має бути сплачена відповідачем у семиденний строк, а також про необхідність повернення приміщення за актом приймання-передачі.
На підтвердження факт надсилання листа №2 від 25.01.2021р., а також листа №3 від 02.02.2021р. на адресу ТОВ „Ком-Плекс” позивачем було надано суду накладні, квитанції про прийняття плати за пересилання поштового відправлення та описи вкладення.
05.02.2021р. ОСББ „Жуковського, 15” було виставлено ТОВ „Обрій XXI” рахунок №05/02 на сплату СДПТ за січень -березень 2021р. на загальну суму 2405,70 грн. На підставі платіжного доручення №1 від 05.02.2021р. ТОВ „Обрій XXI” було перераховано на рахунок ОСББ „Жуковського, 15” грошові кошти у розмірі 801,90 грн. Крім того, 13.01.2021р. позивачем було перераховано на рахунок ОСББ „Жуковського, 15” грошові кошти у розмірі 2 000,00 грн.
Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ „Ком-Плекс”, позивачем було наголошено про наявність передбачених законом правових підстав для стягнення штрафних санкцій, заборгованості з орендних платежів та виселення відповідача у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору оренди від 01.02.2019р. в частині сплати орендних платежів та повернення орендованого приміщення після закінчення строку дії договору.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Відповідно до ст. 286 ГК орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 01.02.2019р. між ТОВ „Обрій XXI” та ТОВ „Ком-Плекс” було укладено договір оренди нежитлового приміщення, за умовами п. 4.1 якого ТОВ „Ком-Плекс” були прийняті на себе зобов'язання сплачувати орендну плату, яка складається із суми за користування об'єктом оренди та суми, що еквівалентна сумі комунальних послуг, спожитих безпосередньо Орендарем. При цьому, орендна плата за користування приміщенням згідно п. 4.3 договору має сплачуватись ТОВ „Ком-Плекс” у строк не пізніше другого числа кожного місяця авансовим платежем.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Проте, в порушення наведених норм закону та умов договору оренди від 01.02.2019р. ТОВ „Ком-Плекс” було у повному обсязі сплачено орендну плату за грудень 2020р. лише 10.12.2020р., тобто із порушенням встановленого п. 4.3 договору строку.
Відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 договору оренди від 01.02.2019р. у випадку прострочення по оплаті орендних та інших платежів Орендарем на користь Орендодавця за кожен день прострочення сплачується штраф у розмірі 500 грн. та пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Орендодавець може обмежити доступ Орендаря, його уповноважених осіб, клієнтів тощо до об'єкта оренди. З посиланням на умови п. 8.1 договору оренди від 01.02.2019р. ТОВ „Обрій XXI” було нараховано відповідачу до сплати штраф у розмірі 3500,00 грн. (500*7 = 3500,00 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу, господарський суд доходить висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку. Наведене, має наслідком необхідність задоволення заявлених ТОВ „Обрій XXI” позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення із ТОВ „Ком-Плекс” штрафу у розмірі 3500,00 грн.
Господарським судом відхиляються доводи ТОВ „Ком-Плекс”, яким було зазначено про ненадходження від ТОВ „Обрій XXI” вимоги сплатити штрафні санкції, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог у названій частині, оскільки право Орендодавця вимагати стягнення штрафних санкцій не залежить від факту направлення або отримання Орендарем відповідної вимоги.
Відповідно до п. 4.6 договору оренди від 01.02.2019р. Орендар зобов'язаний одночасно з прийняттям об'єкта оренди в користування відповідно до акту приймання-передачі, перерахувати чи передати орендну плату на користь Орендодавця за перший і останній повний місяць в розмірі передбаченому п. 4.2.1 та 4.2.3 даного договору, а в подальшому сплачувати орендну плату в розмірі, в порядку та в строки передбачені п. п. 4.1 - 4.4 цього договору. Визначена даним пунктом договору сума є завдатком та не підлягає поверненню у випадку розірвання договору.
На підставі платіжного доручення №1511792048 від 21.01.2019р. ТОВ „Ком-Плекс” було перераховано на рахунок ТОВ „Обрій XXI” грошові кошти у розмірі 24 600,00 грн.
Пунктом 3.1 договору оренди від 01.02.2019р. передбачено, що термін дії договору становить 2 (два) роки і починає свій перебіг з моменту підписання акту приймання-передачі.
Враховуючи умови укладеного між сторонами договору оренди від 01.02.2019р., враховуючи перерахування ТОВ „Ком-Плекс” на рахунок ТОВ „Обрій XXI” грошових коштів, в тому числі, в рахунок сплати орендної плати за останній місяць користування об'єктом оренди, тобто за січень 2021р., закінчення строку дії договору 01.02.2021р., господарський суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „Обрій XXI” позовних вимог про стягнення заборгованості по орендній платі за січень 2021р. у розмірі 5906,79 грн. У задоволенні вимог ТОВ „Обрій XXI” про стягнення штрафних санкцій у розмірі 19 000,00 грн., які були нараховані у зв'язку з несвоєчасної оплатою оренди за січень 2021р., також необхідно відмовити, оскільки вимоги у названій частині є похідними від вимоги про стягнення 5906,79 грн.
За результатами надання оцінки заявленим ТОВ „Обрій XXI” позовним вимогам про стягнення із ТОВ „Ком-Плекс” вартості спожитих останнім комунальних послуг за січень 2021р. у розмірі 1337,39 грн., суд дійшов висновку, що вимоги в названій частині підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.
При цьому, господарським судом відхиляються доводи ТОВ „Ком-Плекс” про неможливість перевірки обґрунтованості здійснених позивачем нарахувань із посиланням на відсутність у відповідача доступу до лічильників, оскільки згідно підписаного між сторонами акту приймання-передачі об'єкта оренди від 01.02.2019р. ТОВ „Ком-Плекс” також було прийнято у користування водомір та електролічильник. Наведене дозволяє суду дійти висновку про наявність у ТОВ „Ком-Плекс” можливості здійснити перевірку розрахунку позивача, а також надати докази на підтвердження спростування споживання комунальних послуг у іншому розмірі, чого відповідачем зроблено не було.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для виселення ТОВ „Ком-Плекс” із орендованого приміщення, господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. ч 1, 2 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.
Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Господарським судом в процесі вирішення даного спору було встановлено, що договір оренди від 01.02.2019р. був укладений сторонами на строк до 31.01.2021р., а, отже, на ТОВ „Ком-Плекс” згідно п. 7.1 договору покладено обов'язок повернути приміщення на користь ТОВ „Обрій XXI” за актом приймання-передачі після закінчення строку дії договору. Проте, докази на підтвердження виконання відповідачем обов'язку щодо повернення об'єкта оренди як на момент звернення позивача до суду із даним позовом, так і на момент вирішення даного спору по суті, суду надані не були.
З викладених обставин, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „Ком-Плекс” позовних вимог у названій частині шляхом виселення відповідача із займаних приміщень.
Статтею 764 ЦК України передбачено, що у випадку якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Господарським судом критично оцінюються доводи ТОВ „Ком-Плекс” про наявність у нього права на укладення договору на новий строк у зв'язку з не отриманням будь-яких заперечень ТОВ „Обрій XXI” протягом одного місяця після закінчення строку дії договору. При цьому, як було наголошено відповідачем, листи позивача №2 від 25.01.2021р., №3 від 02.02.2021р. він не отримував.
Як зазначалось вище по тексту рішення, строк дії договору від 01.02.2019р. закінчився 31.01.2021р. Разом з тим, 09.02.2021р. засобами поштового зв'язку ТОВ „Обрій XXI” звернулось до господарського суду із даною позовною заявою. Наведене, за переконанням суду, свідчить про відсутність у позивача наміру продовжувати договірні відносини із відповідачем на новий строк, що, відповідно, виключає можливість автоматичної пролонгації договору на новий строк, а, отже, і наявності у відповідача будь-яких правових підстав для використання орендованого приміщення.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо правомірності та законності часткового задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Обрій XXI” позовних вимог шляхом стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю „Ком-Плекс” штрафу у розмірі 3500,00 грн., компенсацію вартості спожитих комунальних послуг у розмірі 1337,39 грн., а також виселення відповідача із нежитлового приміщення загальною площею 74,5 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 15, та належить товариству з обмеженою відповідальністю „Обрій XXI”.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн., клопотання про розподіл яких було заявленого позивачем, господарський суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження отримання правової допомоги позивачем було надано суду угоду про надання правничої допомоги від 01.02.2021р., укладену з адвокатом Парапан Є.В., додаткову угоду, акт приймання-передачі наданих послуг від 01.02.2021р., квитанції до прибуткового касового ордеру від 01.02.2021р. на суму 3750,00 грн., від 09.02.2021р. на суму 3750,00 грн.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Слід зазначити, що відповідачем у поданому до суду відзиві на позовну заяву було наголошено про не відповідність наданих позивачем квитанції до прибуткового касового ордеру вимогам Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 148 від 29.12.2017р. Проте, судом відхиляються доводи відповідача у названій частині, оскільки надані позивачем квитанції відповідають прибутковому касовому ордеру, який є додатком №2 до Положення № 148.
Оскільки вимогами ст. 129 ГПК України передбачено необхідність розподілу інших судових витрат, тобто і витрат на правову допомогу, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, господарський суд враховуючи часткове задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій XXI” вважає за необхідне та правомірне покласти на відповідача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 4375,00 грн.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Ком-Плекс” /65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Буніна, буд. 13, кв. 21; ідентифікаційний код 35697691/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій XXI” /65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Грецька, буд. 24, кв. 5; ідентифікаційний код 33890635/ штраф у розмірі 3500,00 грн. /три тисячі п'ятсот грн. 00 коп./, компенсацію вартості спожитих комунальних послуг у розмірі 1337,39 грн. /одна тисяча триста тридцять сім грн. 39 коп./, судовий збір у розмірі 2 639,18 грн. /дві тисячі шістсот тридцять дев'ять грн. 18 коп./, витрати на правову допомогу у розмірі 4 375,00 грн. /чотири тисячі триста сімдесят п'ять грн. 00 коп./.
3. Виселити товариство з обмеженою відповідальністю „Ком-Плекс” /65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Буніна, буд. 13, кв. 21; ідентифікаційний код 35697691/ із нежитлового приміщення загальною площею 74,5 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 15, та належить товариству з обмеженою відповідальністю „Обрій XXI” /65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Грецька, буд. 24, кв. 5; ідентифікаційний код 33890635/.
4. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 11 травня 2021 р.
Суддя С.П. Желєзна