Справа № 2а-1594/10/1770
27 травня 2010 року 12год. 50хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Олевського Т.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1,
відповідача: представник Троянчук Д.М., Єрмоліна К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 < Список > < в особі > третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача< 3-тя особа >
до Державна податкова інспекція в м.Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа >
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень , -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0002771745/3 від 23.03.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання за основним платежем в сумі 38705,66 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15710,44 грн. та № 0004711745/3 від 23.03.2010 року.
Змінивши позовні вимоги, позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне № 0002771745/3 від 23.03.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання за основним платежем в сумі 38705,66 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15710,44 грн. та № 0004711745/3 від 23.03.2010 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив суду, що в результаті перевірки, проведеної ДПІ у м. Рівне, зроблений висновок про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Консамер Гудз», безтоварність та фіктивність відповідних господарських операцій, які не ґрунтуються ні на фактичних обставинах господарської діяльності, ні на нормах чинного законодавства, і як наслідок, позивач завищив податковий кредит по ПДВ. Однак, як зазначає представник позивача, такий висновок суперечить дійсним обставинам справи, оскільки до моменту правовідносин позивача та ТОВ «Консамер Гудз», останнє було створене та зареєстроване в установленому порядку як юридична особа і як платник податку на додану вартість. Крім того, позивач вважає, що орган податкової служби не навів достатніх доказів на підтвердження нікчемності правочинів. Тому, представник позивача просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне № 0002771745/3 від 23.03.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання за основним платежем в сумі 38705,66 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15710,44 грн. та № 0004711745/3 від 23.03.2010 року.
Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на відсутність з боку податкового органу порушень норм матеріального і процесуального законодавства під час проведення перевірки позивача та винесення спірних податкових повідомлень-рішень. Представник вказав на те, що підставою донарахування позивачу податкових зобов'язань та фінансових санкцій стали висновки про безтоварність господарських операцій, здійснених позивачем у перевіряємому періоді з ТОВ «Консамер Гудз», операції з вказаним контрагентом є такими, що відбувалися лише на папері. За таких підстав вважає, що податкові повідомлення-рішення № 0002771745/3 та № 0004711745/3 від 23.03.2010 року прийняті у повній відповідності з вимогами чинного законодавства, а тому підстав для їх скасування не вбачає. Відтак, просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Рівне проведена позапланова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податкового зобов'язання в декларації з податку на додану вартість за жовтень, грудень 2008, січень-березень 2009 р. суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 (а.с.7-15).
На підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002771745/0 від 19.06.2009 року щодо визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 39705,66 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 16110,44 грн. (а.с.37).
За результатами адміністративного оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення, ДПІ у м. Рівне прийняла рішення від 30.09.2009 року №43016/25-09, відповідно до якого встановлено, що штрафна санкція по визначеному податковому зобов'язанні становить 18417,93 грн., тому прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.10.2009 року № 0004711745/0 на суму 2307,49 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.40).
В порядку апеляційного узгодження податкового зобов'язання по податку на додану вартість прийняті податкові повідомлення-рішення №0002771745/1 від 02.10.2009 року, № 0002771745/2 від 30.12.2009 року, № 0002771745/3 від 23.03.2010 року, якими визначено податкове зобов'язання по ПДВ в сумі 55816,10 грн., в тому числі за основним платежем 39705,66 грн., за штрафними санкціями 16110,44 грн.; та податкові повідомлення-рішення № 0004711745/1 від 30.10.2009 року, № 0004711745/2 від 30.12.2009 року, № 0004711745/3 від 23.03.2010 року на суму 2307,49 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
В основу вказаних податкових повідомлень-рішень, в тій частині, в якій вони оскаржуються, покладено висновки про встановлення перевіркою порушень вимог пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого, позивачем завищено податковий кредит з ПДВ у жовтні, грудні 2008 року, січні-березні 2009 року на суму 38705,66 грн.
Як вбачається з акту перевірки, вказані порушення податкового законодавства, обумовлені:
- включенням ПДВ в сумі 9215,00 грн. по ТОВ "Весна" до складу податкового кредиту за лютий 2009 року, однак не надані підтверджуючі документи щодо отримання товарів (робіт, послуг);
- відсутністю належного документального підтвердження фактів здійснення ФОП ОСОБА_4 господарських операцій з ТОВ «Консамер Гудз». ДПІ у м. Рівне зроблено висновки про нікчемність відповідних правочинів позивача із зазначеним контрагентом, з огляду на те, що вони були спрямовані не на настання відповідних правових наслідків, а на штучне формування податкового кредиту з метою заниження об'єктів оподаткування, а отже і з метою заподіяння втрат дохідній частині Державного бюджету. Враховуючи те, що перевіркою встановлено неможливість визначення місцезнаходження ТОВ «Консамер Гудз», а остання декларація по ПДВ подана в грудні 2007 року, в акті перевірки зроблено висновок, що всі первинні документи, що отримані від вказаного суб'єкта господарювання складені з порушенням закону, видані податкові накладні не мають юридичної сили і доказовості, тобто відповідна сума ПДВ не могла бути віднесена позивачем до складу податкового кредиту за період, що перевірявся.
Судом встановлено, що в лютому 2009 році позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 9215,00 грн. по ТОВ "Весна", однак дана господарська операція не підтверджена будь-якими первинними бухгалтерськими документами.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та ТОВ «Консамер Гудз» укладений договір від 21.02.2008 року про поставку вугілля марки ДГР.ГР.Ж зольністю до 35%. Відповідно до умов договору, вугілля поставляється автомобільним транспортом Постачальника (ТОВ «Консамер Гудз») (а.с.85).
Виконання договору сторони оформили накладними № 23 від 02.10.2008 року, № 25 від 03.12.2008 року, № 5 від 21.01.2009 року, №7 від 10.02.2009 року, № 10 від 05.03.2009 року (а.с.86-90). На відповідні суми ПДВ у складі вартості вугілля ТОВ «Консамер Гудз» виписано податкові накладні № 23 від 02.10.2008 року на суму 41252,00 грн., в т.ч. ПДВ 6840,33 грн.; № 25 від 03.12.2008 року на суму 15324,00 грн., в т.ч. ПДВ 2554,00 грн.; № 5 від 21.01.2009 року на суму 11306,00 грн., в т.ч. ПДВ 1884,33 грн.; № 7 від 03.02.2009 року на суму 55290,00 грн., в т.ч. ПДВ 9215,00 грн.; № 8 від 02.03.2009 року на суму 53982,00 грн., в т.ч. ПДВ 8997,00 грн., на загальну суму ПДВ 29525,66 грн. (а.с.18, 21-24). Суми податку на додану вартість віднесені до складу податкового кредиту у деклараціях відповідних періодів (а.с.62-84). За отримане вугілля позивач розраховувався готівковими коштами згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів (а.с.91-95).
Іншої документації з приводу оформлення вказаних господарських операцій, які б підтверджували фактичний оборот товару (акти приймання-передачі, товаро-транспортні накладні) суду надано не було і за даними акту перевірки, такої в документообігу позивача не існує.
Відповідно до положень пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
А згідно з вимогами пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит при виконанні, зокрема, таких двох умов:
- підтвердження належним чином оформленими первинними документами, які містять відомості про господарську операцію та посвідчують факт її здійснення;
- спрямування результату таких операцій на подальше використання у господарській діяльності платника податків.
Податковий кредит позивача по господарським операціям з ТОВ «Консамер Гудз» належним чином не підтверджений.
Так, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 ні податковому органу, ні суду, не представив будь-яких документів, які б містили відомості про реальні господарські операції. Зі змісту накладних не можливо встановити, яким чином перевозилась продукція, ні кількість здійснених перевезень, ні кількість перевезеної продукції, відсутні дані про транспортні засоби, залучені до здіснення поставок, не визначені такі учасники транспортного процесу як вантажовідправники та вантажоодержувачі, з огляду на що неможливо встановити обсяг виконуваних операцій та їх господарський сенс для позивача.
Таким чином, позивачем документально не підтверджено реальність даних поставок вугілля.
Сама по собі наявність у позивача накладних та податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення зазначених у ній сум ПДВ до складу податкового кредиту. Державна реєстрація ТОВ «Консамер Гудз» (а.с.109) і наявність у нього свідоцтва платника ПДВ, яке в подальшому 21.04.2009 року було анульовано (а.с.25), також не може саме по собі бути доказом здійснення вказаним суб'єктом певних господарських операцій.
Крім того, відповідачем в ході автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість встановлений факт невідображення операцій по реалізації вугілля позивачу, на підставі інформаційної довідки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо ТОВ «Консамер Гудз» - факт відсутності даної юридичної особи за місцезнаходженням, неподання податкової звітності з грудня 2007 року, факт відсутності будь-якої інформації про виробничі потужності ТОВ «Консамер Гудз», наявність основних та транспортних засобів, трудових ресурсів (а.с.103-108). Тому, у суду немає підстав вважати долучені до матеріалів справи договір про поставку вугілля, накладні та податкові накладні документами, які повністю підтверджують фактичну поставку даного товару та використання його у господарській діяльності позивача.
Доводи позивача про те, що відповідні господарські правовідносини не визнані недійсними в судовому порядку, як фіктивні, оскільки, за твердженням органу податкової служби вчинені без наміру створення правових наслідків, не заслуговують на увагу, оскільки правочини, які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).
За змістом ч.1 ст.228 ЦК України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, і є нікчемним. Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тим, що пов'язані з його недійсністю.
Тому, суд прийшов до висновку про правомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень, в зв'язку з чим правові підстави для їх скасування відсутні.
Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються. < Текст >
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне № 0002771745/3 від 23.03.2010 року в частині визначення податкового збов'язання за основним платежем в сумі 38705,66 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15710,44 грн. та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне № 0004711745/3 від 23.03.2010 року - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 28 травня 2010 року
Суддя < Підпис > Шарапа В.М.