Провадження № 2-а/734/6/21 Справа № 734/930/21
іменем України
11 травня 2021 року смт. Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Бараненка С.М
при секретарі - Колоколуши Н.В.
за участю позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козелець адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 23.03.2021 року серії БАБ № 942417 ,-
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 23.03.2021 року серії БАБ № 942417, мотивуючи позов зокрема тим, що поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Чернігівського районного управління Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Островським Юрієм Сергійовичем неправомірно винесено відносно позивача постанову про адміністративне правопорушення від 23.03.2021 серії БАБ №942417 за ч.6 ст.121 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Оригінал постанови знаходиться у відповідача, позивачу вручено другий примірник, копія якого додається до позову.
В гр.5 оскаржуваної постанови зазначено, що нібито позивач «Керував автомобілем з неосвітленим заднім номерним знаком у темну пору доби, що не дає чітко визначити символи номерного знаку на відстані 20 м, чим порушив п.2.9.в, ПДР».
При цьому, в постанові інспектором зроблено висновок, що зазначеними діями позивач нібито скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП - «Керування водієм транспортним засобом ... з номерним знаком ... перевернутим чи неосвітленим», яке тягне за собою накладення штрафу в розмірі 850 грн.
Вважаю, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена протиправно та підлягає скасуванню, оскільки в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення (Розділ II позову), відсутні та не зазначені в постанові жодні допустимі докази правопорушень (Розділ ІІІ позову), а також постанова винесена з порушенням передбаченої процедури розгляду справи.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом, заяв та клопотань на час розгляду справи до суду не надходило.
Суд, заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Нормами ч.3 ст.73 КАС України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
Відповідно ст. 69 ч. 1 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як було встановлено у судовому засіданні, згідно оскаржуваної постанови, позивач 23.03.2021 року о 21 год. 00 хв. в Чернігівській області Козелецькому районі смт. Десна по вул. Рибалка, буд. 4, водій ОСОБА_1 керував автомобілем без освітлення заднього номерного знаку у темну добу, що не дає чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м.,чим порушив п. 2.9В ПДР України.
Згідно ч.2 ст. 7 КУпАП - провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Відповідачем на час розгляду справи не надано суду жодних доказів в підтвердження вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП.
Крім того стороною відповідачів не надано жодних доказів, як письмових так і електронних в підтвердження того, що позивачеві було роз'яснено його процесуальні права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також що розгляд справи відбувався за участі позивача та, що йому була надана можливість надавати пояснення та заявляти клопотання.
В даному випадку згідно ч.2 ст. 77 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При вирішенні спору суд виходить із загальних засад недопустимості притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачить на її користь (ч.2 ст.62 Конституції України).
Суд звертає увагу, що усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень трактуються на користь позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов'язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач. Єдиною умовою для цього є повідомлення позивачем мінімально достатньої інформації про такі рішення чи дії (Постанова Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2006 р. у справі № К-7375/06).
Аналізуючи в сукупності вище викладене суд остаточно приходить до висновку про недоведеність відповідачами всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню і оскаржувана постанова інспектора про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 942417 від 23.03.2021 року, підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.
Не підлягає задоволенню позовна вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача, та-як адміністративний суд при розгляді справ із приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності може прийняти лише одне з рішень, передбачених ст. 286 КАС України, які є вичерпними. Вказані правові норми не передбачають ухвалення судом рішення про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Судові витрати необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 222, 251, 258, 280 КУпАП, Законом України «Про Національну поліцію», ст. 2, 5 - 9, 72 - 77, 90, 139, 243 - 246, 250, 271, 286 КАС України суд,
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 23.03.2021 року серії БАБ № 942417 - задовольнити частково.
Постанову серії БАБ № 942417 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеної 23.03.2021 року за ч. 6 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області сплачений судовий збір в розмірі 454,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостотого апеляційного адміністративного суду через Козелецький районний суд.
Головуючий: