Миколаївський окружний адміністративний суд
54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11
м. Миколаїв.
09.06.2009 р. № 2а - 1346/09/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., при секретарі судового засідання Вандар Н..А.,
за позовомТОВ " Аптека 101 ", пр. Жовтневий, 41, м. Миколаїв, 54018
доДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1,м. Миколаїв, 54028
ДПА України у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,м. Миколаїв, 54009
провизнання неправомірними дій 2-го відповідача по призначенню і проведенню планової перевірки на підприємстві позивача, що проводилася 20.11.2008; скасування рішення 1-го відповідача від 10.12.2008 №0003872303 про застосування фінансових санкцій в повному о,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №0003872303 від 10.12.2008.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне:
- перевірка від 20.11.2008 проведена без дотримання вимог Закону України «Про державну податкову службу України»і, відповідно, рішення прийняте на підставі такої перевірки не може вважатись правомірним;
- готівкові кошти у сумі 1598,96 грн. були належним чином оприбутковані позивачем, тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів, нездійснення обліку готівкових коштів в день їх фактичного надходження в сумі 1598,96 грн. є неправомірним.
Відповідачі у запереченнях проти адміністративного позову (а.с.21, 22) проти позовних вимог заперечують, посилаючись на те, що планова перевірка позивача була проведена відповідно до вимог діючого законодавства: на підставі ст.ст.15,16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст.ст.111,112 Закону України «Про державну податкову службу України», а прийняте за її наслідками рішення про застосування фінансових санкцій №0003872303 від 10.12.2008 є цілком правомірним, оскільки факт не оприбуткування позивачем готівки у КОРО за 19.11.2008 мав місце і, відповідно до ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/96 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», в цьому випадку, до суб'єкта підприємницької діяльності застосовуються штрафні санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.
Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 09.06.2009 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.
20.11.2008 Державною податковою адміністрацією у Миколаївській області здійснена планова перевірка аптечного пункту ТОВ «Аптека 101»розташованого за адресою вул.Бутоми, 3 з питання дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За результатами перевірки був складений акт №0442/14/00/23/31612991 від 20.11.2008р.
У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 №509-ХІІ (далі - Закон №509-ХІІ) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Згідно п.1 ст.8 Закону №509-ХІІ Державна податкова адміністрація України здійснює такі функції: виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану, зокрема, із контролем за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) в установленому законом порядку.
Державна податкова адміністрація у Миколаївській області та державна податкова інспекція в Ленінському районі м. Миколаєва є органами державної влади і, відповідно, їх діяльність має підпорядковуватись вимогам ст.19 Конституції України та здійснюватись у відповідності з приписами ст.11 Закону №509-ХІІ.
Частиною 1 статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі -Закон №265/95-ВР) передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно ч.1 ст.16 Закону №265/95-ВР контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Частина 4 ст.16 Закону №265/95-ВР також передбачає, що планові та позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються в порядку передбаченому законодавством України.
Законом №509-ХІІ передбачено визначення планової та позапланової перевірок. Так, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності певних обставин.
З матеріалів справи вбачається, що проведена перевірка позивача передбачена у планах роботи відділу контролю за розрахунковими операціями ДПА в Миколаївській області на листопад 2008 року, тобто є плановою перевіркою з питань дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону №265/95-ВР.
Віднесення до планових перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законом №265/95-ВР не означає необхідність застосування до цих перевірок підстав, викладених в ч.6 ст.111 Закону №509-ХІІ, оскільки ця стаття регламентує проведення планових перевірок направлених на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів і не стосується перевірок, які проводяться на виконання вимог Закону №265/95-ВР.
Згідно положень ст.112 Закону №509-ХІІ, яка визначає умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, посадові особи органу ДПС вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку.
Згідно ч.2 ст.112 Закону №509-ХІІ ненадання зазначених документів платнику податку або надання їх з порушенням вимог, встановлених ч.1 цієї статті є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до планової або позапланової виїзної перевірки. Якщо позивач вважав перевірку незаконною, він мав можливість використати своє право не допустити працівників ДПА у Миколаївській області до перевірки.
Перевірку ТОВ «Аптека 101»було здійснено на підставі плану проведення перевірок на листопад 2008 року та направлень на перевірку ОСОБА_1 №3805/23-517 від 20.11.2008 і ОСОБА_2 №3804/23-517 від 20.11.2008.
Направлення на перевірку були вручені фармацевту ТОВ «Аптека 101»ОСОБА_3, що підтверджується відміткою на направленнях.
Позивач допустив працівників ДПА Миколаївської області до проведення планової перевірки, що є додатковим підтвердженням правомірності її проведення.
Враховуючи викладене, суд відхиляє посилання позивача на неправомірність проведеної ДПА Миколаївської області 20.11.2008 перевірки ТОВ «Аптека 101».
Під час перевірки посадовими особами ДПА у Миколаївській області було встановлено наступне порушення, яке знайшло своє відображення у акті №0442/14/00/23/31612991 від 20.11.2008р:
- неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичного надходження у КОРО на підставі фіскального звітного чеку (Z-звіту) №2474 від 19.11.2008. Загальна сума не оприбуткованої готівки згідно вказаного Z-звіту складає 1598,96 грн. На час перевірки запис у КОРО за 19.11.2007 відсутній, про що зроблена відмітка у КОРО.
На підставі акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва було прийняте рішення №0003872303 від 10.12.2008, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7994,80 грн., згідно розрахунку (а.с.29), а саме:
- відповідно до п.1 Указу Президента України №436/95 за неоприбуткування готівки у КОРО за 19.11.2008 згідно Z-звіту №2474, застосована фінансова санкція у сумі 7994,80 грн. (1598,96 х 5 = 7994,80);
Відповідно до п.9 ст.3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Під час перевірки позивача перевіряючими було встановлено, що 19.11.2008 позивачем був роздрукований Z-звіт №2474 на суму 1598,96 грн. та вклеєний у КОРО, однак запис у розділі 2 КОРО «Облік руху готівки та сум розрахунків»за 19.11.2008 зроблено не було.
Вказана обставина розцінюється відповідачем-1, як неоприбуткування готівкових коштів.
Суд не погоджується з такою позицією відповідача-1, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 №436/95 фінансові санкції у вигляді штрафу застосовуються за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Згідно п.1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 (далі -Положення №637) під оприбуткуванням готівки розуміється проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму їх фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до ч.3 п.2.6 Положення №637, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Позивачем надано суду належні докази того, що облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень 19.11.2008 позивачем було здійснено, а саме: вклеєний у КОРО Z-звіт №2474 від 19.11.2008 на суму 1598,96 грн. (а.с.12); квитанції прибуткових касових ордерів №№646,647 від 19.11.2008 (а.с.17), що підтверджують факт здачі у касу товариства ОСОБА_3 готівки у загальній сумі 1598,96 грн.; аркуш №30 касової книги ТОВ «Аптека 101»за 19.11.2008 з відміткою про оприбуткування торгової виручки у сумі 1800,0 грн. на підставі прибуткового касового ордеру №3482 від 19.11.2009.
Згідно приписів п.7.16, 7.19 Положення №637 під час перевірки органами контролю повного і своєчасного оприбуткування коштів, що надійшли до каси від здійснення господарської діяльності, записи в касовій книзі звіряються за сумами та строками з даними відповідних прибуткових касових ордерів (із залученням у разі потреби таких виправдних документів: розрахункових документів, квитанцій до прибуткових касових ордерів, рахунків-фактур, товарно-транспортних і податкових накладних тощо). Перевіряється також проведення записів щодо реєстрації зазначених ордерів (за сумами і датами) у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів; під час перевірки органи контролю мають брати до уваги те, що за наявності в касі підприємства готівки, яка не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вона вважається неоприбуткованою в касі та зараховується в дохід підприємства.
Саме та обставина, що перевіряючими під час перевірки було встановлено точну суму та дату надходжень готівкових коштів за 19.11.2008, без проведення інвентаризації, перевірки інших документів, а лише на підставі книги обліку розрахункових операцій, є підтвердженням того факту, що ці кошти вже були оприбутковані та не приховувалися позивачем від оподаткування.
Тому, суд вважає, що недодержання позивачем вимог щодо щоденного виконання в КОРО записів про рух готівки та суми розрахунків не є підставою для висновку щодо неоприбуткування готівки у касі підприємства.
Відповідно до п.7.5. Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України №614 від 01.12.2000, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
Матеріали справи дійсно свідчать про неналежне ведення позивачем книги ОРО, оскільки на момент перевірки фіскальний звітний чек за 19.11.2008 був вклеєний, але запис про рух готівки за це день зроблено не було.
Однак, зазначена обставина мала бути підставою для застосування до платника податків штрафних санкцій за неналежне ведення та використання КОРО, які були б значно меншими, ніж нараховані відповідачем у оспорюваному рішенні.
Таким чином, перевіривши рішення відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд прийшов до висновку, що рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва №0003872303 від 10.12.2008р. про застосування ТОВ «Аптека 101»штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7994,80 грн., прийнято необґрунтовано, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких було спрямоване рішення.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст.11, 71, 72, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Скасувати рішення №0003872303 від 10.12.2008 про застосування фінансових санкцій, винесене Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м.Миколаєва, в повному обсязі.
3. В задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій Державної податкової адміністрації у Миколаївській області по призначенню і проведенню планової перевірки на підприємстві позивача, що проводилася 20.11.2008, відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.
Суддя М.В. Мавродієва
Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України
та підписана суддею 01 вересня 2009 року