Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22- 405/ 2007 р. Головуючий у 1 інстанції :Курач І.В.
Суддя-доповідач: Пільщик Л.В.
01 лютого 2007 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого Пільщик Л.В.
Суддів Бєлки В.Ю.
Давискіби Н.Ф.
При секретарі: ТкаченкоМ.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від «20» грудня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи : ОСОБА_1, ОСОБА_4, державний нотаріус,- про визнання права власності
У вересні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи : ОСОБА_1, ОСОБА_4, державний нотаріус про визнання права власності.
У позовній заяві зазначав, що 26.06.2004 року між ним та ОСОБА_3 в простій письмовій формі було укладено договір купівлі - продажу автомобіля ВАЗ-21083, 1988 року випуску, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2 , шасі НОМЕР_3, колір білий . Продаж здійснено за 7950 грн , які він сплатив ОСОБА_3. На час продажу у ОСОБА_3 була генеральна довіреність від ОСОБА_5 на право керування та розпорядження автомобілем. Оскільки він вимушений був виїхати до Росії , а автомобіль на той час стояв на обліку у Криму, він передав ОСОБА_3 автомобіль для зняття з обліку у Криму. Про що було написано дві розписки. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в серпні 2004 року поїхали до Криму на автомобілі , де ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. З обліку в Криму автомобіль вони знімали разом з ОСОБА_3, після його повернення з Росії.
2
У жовтні 2004 року купівлю - продажу автомобіля ще раз засвідчили на Українській торговій біржі для офіційного оформлення для реєстрації у органах МРЕВ.
Посилаючись на те, що фактично угода купівлі - продажу відбулася
26.06.2004 року автомобіль йому було передано, гроші за нього продавцем були
отримані, була складена проста письмова угода між ним та ОСОБА_3, яка
мала довіреність від власника автомобіля ОСОБА_5, просив суд визнати договір
купівлі - продажу автомобіля укладеним відповідно до вимог закону та визнати за
ним право власності на спірний автомобіль.
Рішенням Енергодарского міського суду Запорізької області від 20 грудня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені. Визнано договір купівлі -продажу автомобіля ВАЗ-21083, 1988 року випуску, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2 , шасі НОМЕР_3, колір білий між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладеним.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль ВАЗ-21083, 1988 року випуску, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2 , шасі НОМЕР_3, колір білий.
Апеляційне провадження порушено за скаргою ОСОБА_1. У скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення , посилаючись на те, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову .
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, третіх осіб та їх представників,перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія судців прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов і визнаючи договір купівлі - продажу автомобіля ВАЗ-21083 укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,суд першої інстанції застосував ст..638 ЦК України і виходив з того , що між ними була досягнута згода з усіх істотних умов договору.
Проте з такими висновками погодитися не можна .
Відповідно до ст..237 ЦПК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони , яку вона представляє, а статтею 239 ЦК передбачено , що правочин , вчинений представником , створює , змінює , припиняє цивільні права та обов'язки особи , яку він представляє.
Визнавши , що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу автомобіля , суд фактично визнав , що ОСОБА_2 є покупцем,а ОСОБА_3 - продавцем. Між тим , вона не є власником автомобіля , а тому не може бути стороною у договорі купівлі -продажу. Автомобіль ВАЗ -21083, рік випуску 1988, шасі НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_2, був власністю ОСОБА_5 і він видав ОСОБА_3 довіреність. . Таким чином те, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були досягнена згода щодо всіх суттєвих умов договору не має правового значення . За довіреністю ОСОБА_3. могла вчиняти юридично значимі дії щодо відчуження автомобіля і тільки тоді вони б створювали, змінювали, припиняли цивільні права та обов'язки ОСОБА_5
Відповідно до Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин , сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів
3
усіх типів , марок і моделей, причепів , напівпричепів та мотоколясок , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 перед відчуженням, передачею транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ
Як встановив суд , автомобіль за життя ОСОБА_5 ОСОБА_3з обліку не знімався та не передавався позивачу. Проте суд не дав оцінки цим обставинам, не застосував норми матеріального права, які регулюють представництво , а тому зробив помилкові правові висновки щодо прав та обов'язків сторін та неправильно визначився у предметі доказування по даній справі.
Оскільки на час пред'явлення позову , ОСОБА_5 помер, а автомобіль зареєстрований за ним, відповідачами за даним спором повинні бути його спадкоємці, які заперечують факт укладення угоди. Проте ОСОБА_4 і ОСОБА_1 в якості відповідачів не залучалися.
Окрім того суд зазначив про задоволення позовних вимог ОСОБА_6. Проте вона не є позивачем по справі, а представляє інтереси ОСОБА_2 за довіреністю і відповідно до ст..44 ЦПК України всі процесуальні дії вона вчиняє від ОСОБА_2, а не від свого .
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог. Із змісту позовної заяви вбачається , що пред'явлені вимоги про визнання укладеного договору таким , що відповідає вимогам закону. Суд же вийшов за межи вимог і визнав договір укладеним.
Зазначені порушення не дозволяють залишити рішення в силі та відповідно до п. 4 ст. 311 ЦПК україни є підставою для його скасування з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст.ст 307, 311 ,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від «20» грудня 2006р. скасувати, справу направити на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців..