Справа № 815/215/17
28 квітня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Вовченко O.A.,
судді Юхтенко Л.Р.,
судді Єфіменко К.С.,
секретар судового засідання Іщенко С.О.,
за участю:
представника позивача - Голосова Ю.В. (згідно ордеру),
представників Головного управління ДПС в Одеській області - Сидоренко О.О., Філіна Т.В. (згідно виписки),
представника ДПС - Діанова О.І. (згідно виписки),
розглядаючи за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Южненське управління Головного управління ДПС в Одеській області, начальник Южненської державної податкової інспекції Южненського управління Головного управління ДПС в Одеській області Лєгостаєв Владислав Юрійович про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-
05 січня 2017 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 30.11.2016 року №541-ДФС України про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної податкової інспекції у м.Южному Головного управління ДФС в Одеській області у зв'язку зі зміною організаційної структури та скорочення штатної чисельності, п.1 ст.40 КЗпП України;
- поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді - заступника начальника - начальника Южненського відділення Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області;
- стягнути з ГУ ДФС в Одеській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірний він вважає незаконним. Зазначає, що посада начальника ДПІ у м.Южному ГУ ДФС в Одеській області, яку він займав до реорганізації, була реорганізована у посаду заступника начальника - начальника Южненського відділення Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області. Вказує, що в день введення штатного розпису реорганізованої Комінтернівської ДПІ (05.04.2016) йому запропоновано лише одну посаду, яка не є рівнозначною посаді позивача до реорганізації. Інші вільні посади позивачу не пропонувались. 26.09.2016 року начальником Комінтернівської ОДПІ. Позивачу запропоновано ще одну тимчасово вільну посаду головного державного інспектора юридичного сектору, та після відповіді позивача про те, що ним буде прийняте рішення після отримання переліку вакантних посад у штатному розпису Комінтернівської ОДПІ, його було звільнено.
09 березня 2017 року усною ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі в якості 3-х осіб заступника начальника - начальника Южненського відділення Комінтернівської ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області Лєгостаєва В.Ю., Лиманську ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області.
23 лютого 2017 року до суду від Головного управління ДФС в Одеській області за вх. №5666/17 (т.1 а.с.70-75) та Державної фіскальної служби України за вх. №5667/17 (т.1 а.с.117-121) надійшли аналогічні за змістом заперечення на позовну заяву, в яких відповідачами зазначено, що впродовж усього терміну до звільнення позивача ГУ ДФС в Одеській області здійснювалось пропонування ОСОБА_1 усіх наявних вакантних посад у Комінтернівській ОДПІ. Чинним законодавством не передбачено обов'язку пропонувати рівнозначну посаду, а лише посаду, яка відповідає кваліфікаційним вимогам працівника та що ним виконано усі вимоги законодавства щодо порядку звільнення працівників.
Враховуючи викладене, Головне управління ДФС в Одеській області та Державна фіскальна служба України просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області, за участю 3-х осіб: заступника начальника-начальника Южненського відділення Комінтернівської ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області Лєгостаєва В.Ю., Лиманської ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 25 червня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Супровідним листом від 30 червня 2020 року Верховним Судом справу №815/215/17 направлено до Одеського окружного адміністративного суду.
07 липня 2020 року за вх. №26130/20 вказана адміністративна справа №815/215/17 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд головуючому судді Вовченко О.А.
Ухвалою від 13 липня 2020 року прийнято до провадження адміністративну справу №815/215/17 за позовом ОСОБА_1 та визначено розглядати справу спочатку за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу. Роз'яснено, що справа розглядатиметься колегією у складі трьох суддів.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів по справі №815/215/17 визначено склад колегії суддів: Вовченко О.А. - головуючий суддя; Юхтенко Л.Р.; Єфіменко К.С.
10 вересня 2020 року усними ухвалами, внесеними до протоколу судового засідання: залучено до участі у справі в якості других відповідачів Державну податкову службу України та Головне управління ДПС в Одеській області; задоволено клопотання представника позивача та замінено третіх осіб Лиманську ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області на Южненське управління Головного управління ДПС в Одеській області та заступника начальника - начальника Южненського відділення Комінтернівської ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області Лєгостаєва В.Ю. - на начальника Южненської державної податкової інспекції Южненського управління Головного управління ДПС в Одеській області Лєгостаєва Владислава Юрійовича та визначено розгляд справи розпочати спочатку.
Також 10 вересня 2020 року усною ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання задоволено клопотання представника позивача про допит в якості свідків: головного державного ревізора-інспектора відділу координації, звітності, аналізу та якості перевірок управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного ціноутворення ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_4; головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Южненського управління ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_5; начальника управління кадрового забезпечення та розвитку персоналу ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_2 ; головного державного інспектора відділу розвитку персоналу управління кадрового забезпечення та розвитку персоналу ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_3 .
06 жовтня 2020 року до суду від представника позивача за вх. №41140/20 надійшла заява про зміну предмета позову, в якій позовні вимоги викладені в такій редакції:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 30.11.2016 року №541-ДФС України про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління ДФС в Одеській області у зв'язку із зміною організаційної структури та скорочення штатної чисельності, п. 1 ст. 40 КЗпП України;
2. Поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді - начальника Южненської ДПІ Южненського управління ГУ ДПС в Одеській області;
3. Стягнути з ГУ ДФС в Одеській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування заяви про зміну предмета позову позивачем зазначено, що після повернення справи на судовий розгляд до суду першої інстанції, Комінтернівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області реорганізовано в Южненське управління Головного управління ДПС в Одеській області. Южненське відділення Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області реорганізовано в Южненську державну податкову інспекцію Южненського управління ГУ ДПС в Одеській області. У зв'язку з тим, що у штатному розписі новоутвореного Южненського управління ГУ ДПС в Одеській області виведено посаду начальника ДПІ у м. Южному та введено посаду начальника Южненської державної податкової інспекції, функціональні повноваження якого є аналогічними функціональним повноваженням посади, яку ОСОБА_1 займав до звільнення, то ОСОБА_1 підлягає поновленню на рівнозначній посаді - начальника Южненської ДПІ Южненського управління ГУ ДПС в Одеській області.
Усною ухвалою суду від 12 жовтня 2020 року, внесеною до протоколу судового засідання, прийнято до провадження заяву представника позивача (вх. №41140/20).
15 жовтня 2021 року до суду від Головного управління ДПС в Одеській області за вх. №43092/20 надійшов відзив на заяву про зміну предмета позову (т.3 а.с.3-5), у якому відповідачем зазначено, що процедура реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області не завершена, Головне управління ДФС в Одеській області знаходиться в стані припинення. Крім того, Головне управління ДФС в Одеській області наразі виконує свої функції та повноваження визначені Постановою КМУ № 1200 в повній мірі.
Враховуючи викладене, Головне управління ДПС в Одеській області просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
27 жовтня 2020 року ухвалою суду заяву представника позивача задоволено. Продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання. У задоволенні клопотання представника Державної податкової служби України про проведення судового засідання 27.10.2020 року в режимі відеоконференції відмовлено.
До суду від Державної податкової служби України 02 листопада 2020 року за вх. №45964/20 надійшов відзив на заяву про зміну предмета позову (т.3 а.с.9-12), в якому відповідач зазначає, що Державна фіскальна служба України перебуває у стані припинення, а не є припиненою, а тому ДПС не повинно бути відповідачем у даній справі.
Ухвалою суду від 16 листопада 2020 року клопотання представника Державної податкової служби України задоволено та доручено Господарському суду Київської області забезпечити проведення підготовчого засідання з розгляду адміністративної справи №815/215/17 в режимі відеоконференції.
07 грудня 2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №815/215/17 до судового розгляду по суті. Доручено Господарському суду Київської області забезпечити проведення судового засідання з розгляду адміністративної справи №815/215/17 в режимі відеоконференції. Викликано у судове засідання для допиту в якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 23 грудня 2020 року зупинено провадження по справі до скасування обмежень в Одеському окружному адміністративному суді у розгляді справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу.
04 березня 2021 року ухвалою суду поновлено провадження у справі №815/215/17 та доручено Господарському суду Київської області забезпечити проведення судового засідання з розгляду адміністративної справи №815/215/17 в режимі відеоконференції о 10:00 год. на 05 березня 2021 року.
Ухвалою суду від 11 березня 2021 року доручено Господарському суду Київської області забезпечити проведення судового засідання з розгляду адміністративної справи №815/215/17 в режимі відеоконференції о 10:00 год. на 02 квітня 2021 року.
12 квітня 2021 року ухвалою суду заяву представника Головного управління ДПС в Одеській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» задоволено. Надано можливість представнику Головного управління ДПС в Одеській області брати участь у судових засіданнях по справі № 815/215/17 в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» (https://vkz.court.gov.ua - «EasyCon»).
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представники відповідачів у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечували.
Дослідивши подані до суду документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 :
- в 2006 році закінчив Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова і отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки «Економіка і підприємництво» та здобув кваліфікацію бакалавра з економіки що підтверджено дипломом бакалавра МК № 28323757 від 14.02.2006 року, (т.1 а.с. 104);
- в 2006 році закінчив Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Облік і аудит» та здобув кваліфікацію економіста -бухгалтера що підтверджено дипломом спеціаліста МК № 30669886 від 31.12.2006 року (т.1 а.с. 103);
- в 2009 році закінчив юридичний факультет Хмельницького університету управління та права і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство», що підтверджено дипломом 12ДСК № 169874 від 25.06.2009 року, реєстраційний номер 226 (т.1 а.с. 101);
- в 2014 році закінчив Херсонський національний технічний університет та присуджено науковий ступінь кандидата економічних наук із спеціальності «Економіка та управління підприємствами», що підтверджено дипломом кандидата наук НОМЕР_1 від 16.05.2014 року, (т.1 а.с. 102).
Відповідно до особової картки позивача форми П-2ДС (т.1 а.с.94-100) ОСОБА_1 прийнятий на державну службу в державній податковій інспекції та 01.07.2009 року прийняв Присягу державного службовця (т.1 а.с.95), заохочень, нагород, почесних звань не має, підвищення кваліфікації не проходив.
ОСОБА_1 відповідно до наказу ДФС України від 29.09.2015 року №3064-о працював на посаді начальника Державної податкової інспекції у м.Южному Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39550765).
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 року №892 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби» у пункті 2 зазначено Реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2.
Зокрема, згідно вищевказаної постанови Березівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС, Миколаївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС та Державна податкова інспекція у м. Южному Головного управління ДФС були реорганізовані шляхом їх приєднання до Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області.
З метою реалізації п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2015 року № 892 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби», керуючись п.7 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, та Порядку здійснення заходів, повязаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074, Державною фіскальною службою України 24.02.2016 року прийнято наказ № 169. В п. 11 Наказу ДФС України № 169 зазначено: реорганізувати Державну податкову інспекцію у м. Южному Головного управління ДФС в Одеській області шляхом приєднання до Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (т.1 а.с. 255-257).
З досліджених в судовому засіданні письмових доказів судом встановлено, що 18 січня 2016 року затверджено штатний розпис на 2016 рік:
- ДПІ у Комінтернівському районі ГУ ДФС в Одеській області, де визначена кількість штатних посад - 33 особи (т.2 а.с. 6-7);
- ДПІ у м. Южному ГУ ДФС в Одеській області, де визначена кількість штатних посад - 23 особи (т.2 а.с. 24-25);
- Миколаївської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, де визначена кількість штатних посад - 27 особи (т.2 а.с. 26-27);
- Березівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, де визначена кількість штатних посад - 30 осіб (т.2 а.с. 28-30).
Отже з зазначених штатних розписів вбачається, що кількість штатних посад в вище зазначених податкових інспекціях до проведення реорганізації становила 113 осіб.
22 березня 2016 року в.о. начальника ГУ ДФС в Одеській області, затверджено штатний розпис на 2016 рік Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області, де визначена кількість штатних посад - 97 осіб, в цьому числі: керівництво - 8 штатних посад (начальник, перший заступник начальника, заступник начальника та 5 посад: заступник начальника - начальник відділення). У складі Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області утворене Южненське відділення Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області. В Южненському відділенні визначено 7 штатних посад (головний державний ревізор-інспектор - 4 посади, головний державний інспектор - 3 посади) (т.1 а.с.16-19, а.с. 77-80, т.2 а.с.31-34).
05 квітня 2016 року наказом Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області № 47 (т.1 а.с.76) введено в дію штатний розпис на 2016 рік (т.1 а.с.77-80) у кількості 97 одиниць, у пункті 8 якого зазначено «заступник начальника - начальник Южненського відділення».
Проаналізувавши штатні розписи, судом встановлено, що після реорганізації вище зазначених територіальних органів ДФС шляхом їх приєднання до Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області, відбулося скорочення штатної чисельності.
05 квітня 2016 року в.о. начальника Головного управління ДФС в Одеській області було ознайомлено позивача з попередженням про наступне звільнення (т.1 а.с.83) про те, що у зв'язку з реорганізацією Державної податкової інспекції у м. Южному ГУ ДФС в Одеській області, згідно з вимогами постанов Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 840, від 04.11.2015 року № 892, наказів ДФС України від 11.12.2015 року № 978 «Про затвердження чисельності працівників територіальних органів ДФС», від 25.12.2015 року № 996 «Про затвердження чисельності працівників податкових органів ДФС», від 24.02.2016 року № 169 «Про реорганізацію деяких територіальних органів ДФС в Одеській області» та з урахуванням вимог наказу ДФС України від 18.01.2016 року № 57-о «Про надання повноважень», позивач буде звільнений із займаної посади не раніше ніж через два місяці, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.
05 квітня 2016 року в.о. начальника Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області було запропоновано ОСОБА_1 посаду головного державного інспектора юридичного сектору Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на період відсутності основного працівника ОСОБА_6 (т.1 а.с.84). На пропозиції наявна відмітка ОСОБА_1 від 05.04.2016 року про те, що позивач не згоден.
05 травня 2016 року до ГУ ДФС в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_1 , (вхідний № П315) в якій позивач просив вважати неподаною та відізвати його відмову від посади, що була запропонована разом із попередженням про наступне звільнення та призначити його на запропоновану посаду - головного державного інспектора юридичного сектору Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області на період відсутності основного працівника ОСОБА_6 (т.1 а.с. 92).
Як вбачається з акту від 16 травня 2016 року (т.1 а.с.85), управлінням по роботі з персоналом ГУ ДФС в Одеській області при розгляді заяви позивача від 25 квітня 2016 року, позивачу було запропоновано написати заяву про звільнення з посади начальника ДПІ у м. Южному ГУ ДФС в Одеській області в порядку переведення на роботу до Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на раніше запропоновану посаду, але позивач відмовився від написання такої заяви.
У зв'язку з цим, Головне управління ДФС в Одеській області листом від 02 червня 2016 року №582/П/15-32-04-01-09 повідомило позивачу, що з питанням щодо призначення на зазначену посаду (посада головного державного інспектора юридичного сектору Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області), йому слід звернутися до Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області, оскільки це номенклатура керівництва Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (т.1 а.с. 93).
Судом встановлено, що позивач надіслав на адресу Головного управління ДФС в Одеській області інформаційний запит від 25.05.2016 року, в якому просив надати перелік вакантних посад у штатному розписі Комінтернівської ОПІ ГУ ДФС в Одеській області станом на 05.04.2016 та станом на момент подачі інформаційного запиту від 25.05.2016 року. Також просив належним чином посвідчені копії наказів про призначення на посади в Комінтернівській ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області за період з 05.04.2016 по момент подачі інформаційного запиту від 25.05.2016 року (т.1 а.с.15).
Листом Головного управління ДФС в Одеській області від 02.06.2016 року позивача повідомлено, що запит про надання публічної інформації від 23.05.2016 року направлено до Комінтернівської ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області, як належному розпоряднику інформації.
Комінтернівська ОДПІ листом від 08.06.2016 року листом №3433/10/15-17-14-01-10 повідомила ОСОБА_1 про відмову в наданні відповіді на інформаційний запит із посиланням на те, що із вакантними посадами Комінтернівської ОДПІ позивач може ознайомитись в районній газеті «Слава хлібороба» (т.1 а.с.20).
Не погоджуючись з відмовою Комінтернівської ОДПІ від 08.06.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2016 позов задоволено та зобов'язано Головне управління ДФС в Одеській області надати ОСОБА_1 перелік вакантних посад у штатному розписі Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області станом на 05.04.2016. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 постанова Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2016 скасована та у задоволені позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про зобов'язання Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області надати ОСОБА_1 перелік вакантних посад у штатному розписі Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області станом на 05.04.2016 року та станом на теперішній час, а також належним чином посвідчені копії наказів про призначення на посади в Комінтернівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області за період з 05.04.2016 року по теперішній час - відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/63661694).
12.07.2016 року в. о. начальника Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області позивачу було надано пропозицію щодо працевлаштування на одну з 7-ми вакантних посад в Комінтернівській ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області (т.1 а.с.86) згідно додатку (т.1 а.с.88), від ознайомлення з якою (пропозицією) позивач відмовився, що підтверджується актом (т.1 а.с.87).
Наказом Державної фіскальної служби України від 18 січня 2016 року № 57-о «Про надання повноважень», Головне управління ДФС в Одеській області уповноважено здійснювати заходи щодо попередження та надання пропозицій керівним працівникам територіальних органів та особам начальницького складу податкової міліції, посади яких належать до номенклатури ДФС та працевлаштування працівників шляхом пропонування посад у підпорядкованих органах.
Отже, ДФС України зазначеним наказом уповноважила начальника ГУ ДФС в Одеській області попереджати керівних працівників, посади яких належать до номенклатури ДФС, про зміну істотних умов державної служби.
В. о. начальника Головного управління ДФС в Одеській області 08.11.2016 року здійснювались пропозиції, щодо працевлаштування ОСОБА_1 . Пропонувалося 11 посад у Комінтернівській ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області (т.1 а.с.89), однак з пропозицією щодо працевлаштування позивач не погодився, що підтверджується його зауваженнями на пропозиції, де вказано, що «Рішення щодо працевлаштування буде прийнято мною після виконання вимог 49-2 КЗпП України та наданням мені повного переліку вакантних посад у штатному розписі Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області станом на 05.04.2016 року. У відповідності до постанови Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2016 року».
Посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області 08.11.2016 року складно акт про те, що 08.11.2016 року о 10:30 год, в приміщенні адміністративної будівлі Головного управління ДФС в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул.Семінарська, 5 каб. 321 у зв'язку з реорганізацією ДПІ у м. Южному Головного управління ДФС в Одеській області з метою збереження права на працю та подальшого працевлаштування в органах ДФС, начальнику ДПІ у м. Южному Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_1 було запропоновано одинадцять вакантних посад Комінтернівської ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області станом на 08 листопада 2016 року. ОСОБА_1 з пропозиціями ознайомився, в письмовому вигляді надав свої зауваження, однак з призначенням на жодну із запропонованих вакансій не погодився, про що свідчить його підпис у пропозиції щодо працевлаштування від 08.11.2016року» (т.1 а.с. 90).
Відповідно до п.п. 15 п. 11 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. № 236 (редакція чинна в листопаді 2016 року), Голова ДФС: призначає на посаду за погодженням з головами відповідних місцевих держадміністрацій та звільняє з посади керівників інших територіальних органів ДФС.
Отже посада керівника територіального органу ДФС належить до номенклатури Голови ДФС України та відповідно до позивача ДФС України є роботодавцем.
30 листопада 2016 року Державною фіскальною службою України прийнято наказ № 3806-о, яким передбачено « 1. Припинити державну службу та звільнити ОСОБА_1 з посади начальника Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління ДФС в Одеській області у зв'язку із зміною організаційної структури та скороченням штатної чисельності, п.1 ст. 40 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньої місячної заробітної плати. 2. Забезпечити проведення розрахунку з ОСОБА_1 згідно з чинним законодавством».
Як зазначено позивачем в адміністративному позові та не спростовується відповідачами, з наказом ДФС України від 30.11.2016 року позивач був ознайомлений після виходу із відпустки 19.12.2016 року.
Позивачем в даній справі наказ Державної фіскальної служби України від 30 листопада 2016 року № 3806-о не оскаржується, також належних та допустимих доказів щодо оскарження чи скасування наказу Державної фіскальної служби України від 30.11.2016 року № 3806-о до суду не надано.
30 листопада 2016 року на підставі наказу ДФС України від 30.11.2016 року № 3806-о, статті 83 КЗпП України, статті 24 Закону України «Про відпустки», в.о. начальника Головного управлінням ДФС в Одеській області прийнято наказ № 541-о «Про звільнення ОСОБА_1 », де вказано про оголошення наказу Державної фіскальної служби України від 30 листопада 2016 року № 3806-о (п.1); та що у зв'язку з перебуванням начальника Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_1 у відпустці без збереження заробітної плати згідно з наказом Головного управління ДФС в Одеській області від28.11.2016 року №420-в «Про надання відпустки без збереження заробітної плат ОСОБА_1 » датою звільнення вважати 19 грудня 2016 року (п.2); Державній податковій інспекції у м. Южному Головного управління ДФС в Одеській області виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані: 25 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи з 29.09.2015 по 28.09.2016, 7 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи з 29.09.2016 по 19.12.2016, 3 календарних дні щорічної додаткової відпустки державного службовця за період роботи з 01.07.2016 по 30.06.2017 (п.3) (т.1 а.с. 13).
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державна податкова інспекція у м. Южному Головного управління ДФС в Одеській області 22.12.2016 року припинена про що внесено запис № 15581120006000865 (т.1 а.с 91, 259).
Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Принципи, правові та організаційні засади державної служби, умови та порядок реалізації громадянами України права на державну службу в термін до 01.05.2016 року визначені Законом України «Про державну службу» №4050-VI від 17.11.2011 року.
Приписами п.1 ч.1 ст. 41 Закону України «Про державну службу» №4050-VI визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є: скорочення чисельності або штату, реорганізація (злиття, приєднання, поділ, перетворення) або ліквідація державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим або їх апарату.
Статтею 43 Закону України «Про державну службу» №4050-VI передбачені соціальні гарантії при звільненні державних службовців, а саме, що: звільнення з посади державної служби на підставі пункту 1 частини першої статті 41, пункту 1 частини першої статті 42 цього Закону допускається лише в разі неможливості переведення державного службовця на іншу посаду державної служби за умови відповідності його рівня професійної компетентності профілю компетентності цієї посади.
Відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VII від 10.12.2015 року (чинний з 01.05.2016 року) визначені принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягнення.
З 01 травня 2016 року підстави для припинення державної служби визначені в ст. 83 Закону України «Про державну службу» №889-VII.
В п.4 ч.1 ст. 83 Закону України «Про державну службу» №889-VII зазначено, що державна служба припиняється: за ініціативою суб'єкта призначення (стаття 87 цього Закону).
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про державну службу» №889-VII, підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є: скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі (п.1ч.1 ст. 87); Процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю. Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення (ч.3).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Положеннями ч. 2 ст. 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Стаття 42 КЗпП України передбачає, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
Відповідно до статті 49-2 КЗпП України (в редакції чинній в 2016 році) про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці (ч.1 ст. 49-2).
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників (ч.3).
Виходячи з нормативного тлумачення ч. 1 ст. 40, частин 1 і 3 статті 49-2 Кодексу законів про працю України суд дійшов висновку, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові наявні вакантні посади на підприємстві, в установі, організації, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.
Зі змісту статті 42 КЗпП України випливає, що в першу чергу перевага на залишення на роботі надається особам, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці. Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов'язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці.
Для такої перевірки повинні досліджуватись документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов'язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо. Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників.
При відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другій статті 42 КЗпП України.
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до приписів Закону України «Про державну службу» та КЗпП України Головним управлінням ДФС в Одеській області позивачу пропонувалися посади відповідно до його кваліфікації (підготовки, професійних знань, навичок та досвіду): начальника відділу, головного державного ревізора-інспектора, головного державного інспектора, проте на зазначені посади ОСОБА_1 не погодився.
Суд зазначає, що у судовому засіданні були допитані в якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Так, ОСОБА_4 , пояснила, що в 2016 році вона працювала першим заступником начальника Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області та в. о. начальника Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області. Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову про реорганізацію територіальних органів ДФС та в лютому 2016 року наказом ДФС України реорганізовано Березівську ОДПІ, Миколаївську ОДПІ та ДПІ у м. Южному ГУ ДФС в Одеській області шляхом приєднання до Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області. До реорганізації в зазначених податкових інспекціях згідно штатних розписів було 113 штатних посад. В березні 2016 року затверджено штатний розпис Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області в якій нараховувалося після об'єднання 97 штатних посад. Посада, начальника ДПІ в м. Южному Головного управління ДФС в Одеській області яку займав позивач відносилась до номенклатури ДФС України, тому у неї відсутня компетенція пропонувати позивачу посади від ДФС України.
Посади начальників відділень Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області віднесені до номенклатури ДФС України, та відповідно вона не мала повноважень пропонувати зазначені посади. Їй було відомо, що відносно позивача направлено до ДФС України подання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а також відкрита кримінальна справа за ст. 368 КК України, вирок по якій був прийнятий лише в 2019 році, що позивач не винний. В Комінтернівській ДПІ ГУ ДФС в Одеській області була посада лише 1 юриста і була вакантною з 2015 року, а після реорганізації в Комінтернівській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС в Одеській області створено юридичний сектор з кількістю 2 штатних посад. Враховуючи що у ОСОБА_1 була юридична освіта, тому 05.04.2016 року свідок запропонувала посаду головного державного інспектора юридичного сектору Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_1 . Також свідок зазначила, що більшість посад у Комінтернівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Одеській області були зайняті особами з переважним правом на їх зайняття, а саме особами з інвалідністю, вагітними жінками, тощо.
Свідок ОСОБА_5 пояснила, що з позивачем особисто не знайома та що на час звільнення його з посади працювала головним бухгалтером у Комінтернівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Одеській області. Зазначила, що після надходження наказу ДФС про звільнення позивача вчасно його розрахувала. Пояснила, що доступу до документів позивача не мала, оскільки він був за «вищестоящою» номенклатурою та що вони зберігались у Головному управлінні ДФС в Одеській області.
Свідок ОСОБА_2 пояснив, що працював начальником управління по роботі з персоналом Головного управління ДФС в Одеській області. Зазначив, що позивачу пропонувалась посада у Комінтернівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Одеській області, від якої позивач спочатку відмовився, але згодом відкликав відмову, однак заяву на звільнення не написав та не подав заяву про прийняття його на посаду головного державного інспектора юридичного сектору Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області. Вказав, що 08.11.2016 року Головним управлінням ДФС в Одеській області йому пропонувались інші вакантні посади та що позивачу неодноразово направлялись листи та запрошення, робились телефонні дзвінки та пропонувались інші посади, однак у зв'язку з відсутністю на них згоди позивача було звільнено.
З досліджених письмових доказів - штатних розписів ДПІ у Комінтернівському районі ГУ ДФС в Одеській області, ДПІ у м. Южному ГУ ДФС в Одеській області, Миколаївської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, Березівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області до проведення реорганізації загальна кількість штату складала 113 штатних посад (т.2 а.с.24-30, 35-36), тоді як після проведеної реорганізації в Комінтернівській ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області - 97 штатних посад (т.2 а.с.31-34), що свідчить про скорочення відповідного штату працівників після проведення відповідної реорганізації.
Крім того, під час реорганізації шляхом злиття ДПІ у м. Южному ГУ ДФС в Одеській області з Комінтернівською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, посада, яку займав позивач, була скорочена.
Суд критично оцінює доводи позивача про те, що посада заступника начальника - начальника Южненського відділення Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області та посада начальника Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління ДФС в Одеській області є рівнозначними у зв'язку з тим, що їх функціональні повноваження є аналогічними, оскільки такі доводи позивача жодним чином не підтверджені належними та достатніми доказами.
Відповідно до Положення про державну податкову інспекцію у м. Южному Головного управління ДФС в Одеській області, затвердженого наказом ДФС України від 27.08.2014 року № 81 (т.1 а.с. 139-143), державна податкова інспекція у м. Южному Головного управління ДФС в Одеській області є територіальним органом ДФС, який підпорядковується ДФС та Головному управлінню ДФС в Одеській області (п.1). Повноваження начальника ДПІ визначені в п.11 зазначеного Положення.
Згідно Положення про Комінтернівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області затвердженого наказом ДФС від 13.04.2016 року № 316 (т.1 а.с. 105-115), Комінтернівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Одеській області з центром у смт. Комінтернівське з Березівським, Іванівським, Миколаївським, Ширяївським та Южненським відділеннями є територіальним органом Державної фіскальної служби України, який підпорядковується ДФС та Головному управлінню ДФС в Одеській області. ОДПІ здійснює свої повноваження безпосередньо та через підпорядковані підрозділи (п.7). Начальник ОДПІ має заступників, у тому числі двох перших, призначаються та звільняються з посади Головою ДФС у визначеному порядку (п.10). В п.12 вказаного Положення визначено, що заступники начальника ОДПІ: підзвітні та підконтрольні Голові ДФС, начальнику ГУ ДФС та начальнику ОДПІ; забезпечують виконання завдань ОДПІ у сферах, що закріплюються окремо за кожним із заступників.
В лютому 2017 року Комінтернівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Одеській області була перейменована в Лиманську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області (Ідентифікаційний код 39526842) (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result).
Наказом Лиманської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 28.04.2017 року № 37 затверджено Положення про Южненське відділення Лиманської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області (т.1 а.с. 166-186). Як зазначено в п. 1.1. Положення, Южненське відділення є структурним підрозділом Лиманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області. Відповідно до п.п 3.4 - 3.8 Положення, начальник відділення забезпечує виконання встановлених завдань; забезпечує достовірність оперативної та статистичної звітності відділення; організовує збереження державної таємниці та контроль за її станом; здійснює заходи щодо запобігання, виявлення та припинення корупційних діянь серед підпорядкованих працівників. Також в п.4.1-4.9 Положення визначені права начальника відділенню
При порівняльному аналізу повноважень начальника Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління ДФС в Одеській області та заступника начальника - начальника Южненського відділення Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області вбачається, що вони є відмінними.
Суд зазначає, що позивач в процесі проходження ним державної служби, зокрема на посаді начальника Державної податкової інспекції у м.Южному Головного управління ДФС в Одеській області, підвищення кваліфікації не проходив, жодних подяк, заохочень чи винагород за високу кваліфікацію та продуктивність праці не отримував. Доказів протилежного позивачем до суду не надано.
Суд вважає, що вищевказане свідчить про те, що у позивача станом на момент прийняття оскаржуваного наказу були відсутні обставини, наявність яких надала б позивачу перевагу у призначенні на інші вакантні посади.
В свою чергу, ненадання позивачем своєї згоди на прийняття його на запропоновані посади у вигляді письмової заяви виключало можливість працевлаштування позивача у реорганізованому органі Комінтернівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Одеській області.
Під час розгляду справи позивачем не надано належного доказу щодо прийняття 30.11.2016 року ДФС України наказу про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної податкової інспекції у м. Южному ГУ ДФС в Одеській області за № 541-ДФС України, натомість в матеріалах справи наявний наданий позивачем в додатку до адміністративного позову наказ за підписом в.о. начальника ГУ ДФС в Одеській області Мілютіна Г.В. «Про звільнення ОСОБА_1 » № 541-о, яким було оголошено наказ Державної фіскальної служби України від 30 листопада 2016 року № 3806-о та визначено датою звільнення 19 грудня 2016 року, а також зазначено про виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки (а.с. 13).
Головним управлінням ДФС в Одеській області, на підставі наказу ДФС України від 30.11.2016 року № 3806-о прийнято 30.11.2016 року наказ №541-о «Про звільнення ОСОБА_1 », відповідно Головне управління ДФС в Одеській області діяло у межах своїх повноважень та на підставі чинного законодавства України.
За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Тож для того, щоб особі надати судовий захист суд має встановити наявність порушеного права.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Таким чином, на підставі встановлених фактичних обставин справи, виходячи з суті позовних вимог, суд зазначає, що в межах даної справи судом не встановлено наявність порушеного права позивача.
На підставі викладеного суд доходить висновку про правомірність прийняття ГУ ДФС в Одеській області 30.11.2016 року наказу №541-о «Про звільнення ОСОБА_1 », яким оголошено наказ Державної фіскальної служби України від 30 листопада 2016 року № 3806-о та визначено датою звільнення 19 грудня 2016 року, а також зазначено про виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки.
Відповідно, необґрунтованими та безпідставними є позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування наказу Державної фіскальної служби України від 30.11.2016 року №541-ДФС України про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління ДФС в Одеській області у зв'язку із зміною організаційної структури та скорочення штатної чисельності, п. 1 ст. 40 КЗпП України, а також щодо поновлення позивача на рівнозначній посаді - начальника Южненської ДПІ Южненського управління ГУ ДПС в Одеській області.
Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
При цьому, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки вимога позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідною вимогою від вимог про визнання протиправним та скасування наказу та поновлення на посаді, які судом визнані необґрунтованими та безпідставними, вона також не підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій відповідачів, суд керується критеріями, закріпленими у ч.3 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.
Частиною 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, що є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
28 квітня 2021 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду та зазначено, що повний текст рішення суду буде виготовлено у строк, визначений ч.3 ст.243 КАС України.
Згідно з приписами ч.3 ст.243 КАС України залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.120 КАС України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Враховуючи, що 10-й день складання повного тексту рішення припав на вихідний день (субота), в силу положень ст.120 КАС України, повний текст рішення суду складено 11 травня 2021 року (перший робочий день).
Керуючись ст.ст.7, 9, 195, 241, 246, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про: визнання протиправним та скасування наказу Державної фіскальної служби України від 30.11.2016 року №541-ДФС України про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління ДФС в Одеській області у зв'язку із зміною організаційної структури та скорочення штатної чисельності, п. 1 ст. 40 КЗпП України; поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді - начальника Южненської ДПІ Южненського управління ГУ ДПС в Одеській області; стягнення з ГУ ДФС в Одеській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 );
Відповідачі:
- Державна фіскальна служба України (Львівська пл., 8, м.Київ, 04655, код ЄДРПОУ 39292197);
- Головне управління ДФС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646);
- Державна податкова служба України (Львівська пл., 8, м.Київ, 04655, код ЄДРПОУ 43005393);
- Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370).
Треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:
- Южненське управління Головного управління ДПС в Одеській області (просп. 40-річчя Визволення, 7, смт. Доброслав, Одеська обл., 67500);
- начальник Южненської державної податкової інспекції Южненського управління Головного управління ДПС в Одеській області Лєгостаєв Владислав Юрійович (вул. Новобілярська, буд. 24/3, м.Южне, Одеська обл., 65481).
Повний текст рішення складено та підписано 11.05.2021 року.
Головуючий суддя Вовченко О.А.
Суддя Юхтенко Л.Р.
Суддя Єфіменко К.С.