Справа №22-455/07 Головуючий у 1-й інстанції: Прокопчук Т.О.
Суддя-доповідач: Гончар О.С.
08 лютого 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого судді Савченко О.В.
суддів Гончара О.С, Мануйлова Ю.С.
при секретарі Тахтаул О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2006 року в справі за позовом ЗАТ "Європейський страховий альянс" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, третя особа Закрите акціонерне товариство страхова компанія "Веско", -
10 травня 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу. Зазначав, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 25 жовтня 2005 року між автомобілями ВАЗ 2106 під керівництвом ОСОБА_1, та СНЕVROLET АVEO, який належить ТОВ "Ферреро-Україна", було пошкоджено останній автомобіль. Розмір матеріального збитку, який завдано ТОВ "Ферреро-Україна" складає 4395,36 грн. Винуватцем скоєння ДТП визнано ОСОБА_1. Пошкоджений автомобіль ТОВ "Ферреро-Україна" було застраховано позивачем на випадок пошкодження в результаті ДТП. В зв'язку з чим, позивачем сплачено на користь ТОВ "Ферреро-Україна" 3885,36 грн. (510 грн. складає безумовна франшиза).
В теперішній час, позивач вважає, що в нього на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" виникло право звернутись до відповідача з регресним позовом про стягнення зазначеної суми.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2006 року в задоволенні позову ЗАТ "Європейський страховий альянс" відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, апелянт просив судове рішення скасувати, ухваливши нове, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що суд правильно встановив правовідносини, які склалися між учасниками справи, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої" інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.
Доводи апеляційної скарги є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а лише відображують позицію позивача, висловлену ним в позові, і яку він вважає такою, що є єдино вірною та єдино можливою.
Так, суд першої інстанції правильно встановив, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована ним в ЗАТ СК "Веско" у відповідності до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". ОСОБА_1 не оспорював своєї провини в скоєнні вищезазначеного ДТП.
2
Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому лише різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Розмір матеріального збитку, який завдано ТОВ "Ферреро-Україна" складає 4395,36 грн. В зв'язку з чим, позивачем сплачено на користь ТОВ "Ферреро-Україна" 3885,36 грн. Винуватцем скоєння ДТП визнано ОСОБА_1 (510 грн. складає безумовна франшиза). В зв'язку з чим, відповідачем сплачено на користь ТОВ "Ферреро-Україна" 510 грн., які й утворюють різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
У відповідності до ст. 993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування", на які посилається позивач, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналіз норм, передбачених ст. 993 і ст. 1191 (яка також передбачає право зворотної вимоги) ЦК України вказує, що поняття "особи, відповідальної за завдані збитки" і "винної особи" не є тотожними. Адже за змістом ст. 993 ЦК України винна особа не завжди співпадає з особою, відповідальною за завдані збитки.
В зв'язку з тим, що ОСОБА_1 застрахував свою цивільно-правову відповідальність в ЗАТ СК "Веско", то відповідальною особою за завдані збитки є саме ЗАТ СК "Веско".
Більш того, матеріали справи свідчать про те, що і ЗАТ СК "Веско" і ЗАТ "Європейський страховий альянс" під час розгляду справи в суді з цим погоджувались, оскільки вели між собою листування щодо зазначеної регресної виплати. Дніпропетровська регіональна дирекція ЗАТ "Європейський страховий альянс" пропонувала Запорізькій філії ЗАТ СК "Веско" на підставі ст.ст. 993, 1194 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" сплатити регресну виплату у розмірі 3885,36 грн. Запорізька філія ЗАТ СК "Веско", не оспорюючи даної вимоги, в свою чергу, просила Дніпропетровську регіональну дирекцію ЗАТ "Європейський страховий альянс" провести таку ж регресну виплату по іншому аналогічному випадку на суму 14217 грн. (а.с. 39, 40). Більш того, Запорізька філія ЗАТ СК "Веско" звернулась із заявою до ЗАТ "Європейський страховий альянс" про залік зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 ЦК України. (а.с. 42)
Отже суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що позивачем заявлено позовні вимоги до неналежного відповідача у справі.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції або ж направлення справи на новий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 3 14, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2006 року по справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.