№ 207/3409/20
№ 1-кп/207/245/21
11 травня 2021 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське обвинувальний акт по кримінальному провадженню стосовно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України,
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 календарних днів в зв'язку з тим, що є достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків.
Захисник просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, зазначивши що прокурором не доведені ризики передбачені ст. 177 КПК України і не підтверджені доказами.
Обвинувачений також просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши прокурора, захисника, обвинуваченого, потерпілу, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 331 КПК України встановлено, що, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як з'ясовано у судовому засіданні, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 було продовжено до 13.05.2021 року включно.
Суд враховує те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, та злочину середньої тяжкості, раніше неодноразово судимий. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, можливість впливу на потерпілих та свідків, і можливість переховування від суду. Будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров'я та неможливості його подальшого тримання під вартою до суду не надходило.
Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість вчиненого кримінального правопорушення як самостійну підставу утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності із іншими підставами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту (справа «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001). Тому суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого підлягає задоволенню повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд, -
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України - до 09 липня 2021 року включно.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1