Справа № 703/893/21
2/703/764/21
11 травня 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Прилуцького В.О.
секретаря судового засідання Кочеткова І.В.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у порядку спрощеного провадження з викликом сторін в залі суду в м.Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання,
встановив:
17 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання.
В позові ОСОБА_1 зазначив, що відповідач є його батьком. Зараз він навчається на 3 курсі денної форми навчання ВСП «Смілянський технологічний фаховий колледж НУХТ». Термін закінчення навчання - 30 червня 2022 року. Сам не працює, самостійного доходу немає.
Виникають додаткові витрати на посібники, необхідні для навчання, канцелярські товари, купівлю одягу та взуття, витрати на харчування, предмети особистої гігієни, проїзд. Він не має можливості матеріально себе забезпечувати і потребує допомоги батьків. Мати надає матеріальну допомогу наскільки це можливо, але її недостатньо.
Батько отримує дохід і може надавати йому утримання на період навчання. Просить стягувати з відповідача на його користь аліменти на період навчання в розмірі 1/4 частини всіх його видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 17 березня 2021 року до закінчення ним навчання, але не більш, ніж до досягнення 23 років.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, просив задовольнити повністю.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, вказав, що згоден надавати фінансову підтримку позивачу, але у меншому розмірі, аніж вказано у позові.
Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Оцінюючи усі докази, що є у справі в їх сукупності, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні правовідносини, що полягають в обов'язку матері, батька утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином відповідача ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 10 січня 2003 року.
З копії довідки від 01 грудня 2020 року №579 (а.с.4) вбачається, що позивач навчається на 3 курсі денної форми навчання ВСП «Смілянський технологічний фаховий колледж НУХТ». Термін закінчення навчання - 30 червня 2022 року.
За правилами частини першої статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред'явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив, що потребує матеріальної допомоги батька, посилаючись, зокрема, на витрати, пов'язані з навчанням, проживанням, харчуванням, проїздом, оскільки не працює і немає самостійного доходу.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Разом з тим, обов'язок по утриманню повнолітнього сина в період його навчання не може бути покладений виключно на матір дитини.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків.
Також судом враховується та обставина, що позивач, як повнолітня особа, повинна та може вживати заходи для свого власного забезпечення.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що відповідач є особою працездатного віку, тому спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання та у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Окрім того ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Зважаючи, що між сторонами добровільно не досягнуто умов матеріального забезпечення повнолітнього сина, який продовжує навчання, вимоги позивача про стягнення аліментів ґрунтуються на законі і тому підлягають до задоволення.
При вирішенні питання щодо розміру аліментів, які мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог в частині розміру аліментів 1/4 частини, яку останній просить стягнути з відповідача щомісячно. Оскільки, в супереч вимог ст. 12, 81 ЦПК України, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що відповідач може надавати грошову допомогу на утримання повнолітнього сина саме в такому розмірі.
При визначенні розміру аліментів, які слід стягнути з відповідача, суд враховує обставини, визначені в ст.182 СК України, стан здоров'я сторін, матеріальне становище відповідача. Також суд враховує необхідність придбання продуктів харчування, засобів особистої гігієни, одягу, предметів і речей для навчання тощо, проїзд, ту обставину, що син, як повнолітня особа, повинна і самостійно приймати заходи до власного матеріального забезпечення. Тому суд визначає розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача - 1/6 частину від усіх видів його заробітку щомісяця до закінчення сином навчання - 30 червня 2022 року.
Зважаючи на положення ч.6 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача у дохід держави судовий збір у сумі 908 грн., оскільки позивач, при зверненні до суду з даним позовом звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.12,81,89,141,263-265,354 ЦПК України, ст. 199, 200 СК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання - задоволити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого та зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , аліменти на період його навчання в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно починаючи з 17 березня 2021 року і до закінчення ним навчання, тобто до 30 червня 2022 року
Право на утримання припиняється в разі припинення навчання.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в сумі 908 грн., який зарахувати на рахунок: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк оримувача: Казначейство України, код банку отримувача: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Допустити рішення в частині стягнення аліментів за один місяць до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення (з дня складання повного тексту).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: В. О. Прилуцький