07 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 348/1550/19
Провадження № 51-2295cк21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2021 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні проступку, передбаченого
ч. 1 ст. 164 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді арешту
на строк 2 місяці.
Задоволено частково цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Ухвалено стягнути із ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_4 5000 грн
у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року відмовлено представнику потерпілої ОСОБА_4 - адвокату ОСОБА_5
у поновленні строку апеляційного оскарження вироку Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2021 року та повернуто апеляційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами особі, яка її подала.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник потерпілої посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. При цьому зазначає, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги та не дав належної оцінки його доводам про те, що повний текст вироку отриманий засобами поштового зв'язку лише 25 лютого 2021 року. Представник потерпілої вважає, що вказана причина є поважною, оскільки вони унеможливлювала своєчасне оскарження судового рішення
у визначений законом строк.
Мотиви Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши додану до неї копію ухвали апеляційного суду, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 395 Кримінального процесуального кодексу України
(далі - КПК) апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
За приписами ч. 2 ст. 113 КПК процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у строк, установлений КПК, також міститься у ст. 116 вказаного Кодексу.
Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин. Отже, в ініційованому учасником кримінального провадження клопотанні про поновлення процесуального строку має бути наведено причини, через які цей строк пропущено.
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно
з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.
Як убачається з касаційної скарги та копії оскаржуваного судового рішення, вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17 лютого
2021 року стосовно ОСОБА_6 було оголошено в присутності представника потерпілої, після чого копія вищевказаного вироку була отримана засобами поштового зв'язку 25 лютого 2021 року.
На вказаний вирок місцевого суду 24 березня 2021 року через відділення поштового зв'язку представник потерпілої подав апеляційну скаргу, у якій просив поновити строк апеляційного оскарження у зв'язку з тим, що копію оскаржуваного вироку було отримано засобами поштового зв'язку лише 25 лютого 2021 року,
а тому, на його думку, строк апеляційного оскарження повинен рахуватися саме
з цієї дати.
Відмовляючи у поновленні строку на оскарження апеляційний суд зазначив про те, що апеляційна скарга представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5 направлена до суду поштовим зв'язком 24 березня 2021 року, тобто поза межами строку апеляційного оскарження і в своїй заяві про поновлення строку представник потерпілої не вказує, які обставини завадили йому подати апеляційну скаргу після отримання ним 25 лютого 2021 року копії судового рішення у встановлені законом строки.
Отже, за наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вказаний факт не є обставиною, яка б унеможливлювала оскарження судового рішення протягом передбаченого законом процесуального строку, вказавши, що для особи, яка була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, закон не пов'язує початок перебігу строку на його оскарження з будь-якою іншою датою ніж день його проголошення, окрім для особи, яка перебуває під вартою.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками апеляційного суду про те, що суд першої інстанції виконав необхідні вимоги закону щодо забезпечення права представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5 на оскарження судового рішення і він мав реальну можливість оскаржити вирок суду протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи зазначене, а також те, що у судовому засіданні під час розгляду справи та оголошення вироку в суді першої інстанції був присутній представник потерпілої ОСОБА_5 , причини пропуску строку на апеляційне оскарження,
які викладені у касаційній скарзі представника потерпілої, колегія суддів не вважає поважними.
Водночас, поновлення строку оскарження судового рішення за відсутності для цього обґрунтованих підстав є протиправним, оскільки порушує не тільки вимоги чинного кримінального процесуального закону, але й принцип правової визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод).
Зважаючи на вищевикладене істотних порушень вимог кримінального процесуального закону апеляційним судом не допущено, а ухвала апеляційного суду є законною та обґрунтованою.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3