номер провадження справи 4/31/21
07.05.2021 Справа № 908/505/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання”, (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35)
до відповідача Комунального підприємства “Комунальні системи” Енергодарської міської ради, (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Комсомольська (Молодіжна), буд. 105, офіс 143)
про стягнення 277021, 98 грн.
01.03.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” за вих. №1229 від 24.02.2021 (вх. №534/08-07/21 від 01.03.2021) до Комунального підприємства “Комунальні системи” Енергодарської міської ради про стягнення 277 021, 98 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 1222 від 07.10.2020, в тому числі 271156, 82грн. заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.12.2020 по 31.12.2020, 1872,10 грн. пені, 468,02 грн. 3 % річних і 3525,04 грн. інфляційних втрат.
01.03.2021 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/505/21 розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/505/21 у порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/31/21, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст., ст. 16, 526, 530, 610-612, 629 ЦК України, положеннях Закону України “Про ринок електричної енергії”, Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, на підставі яких позивач просить суд позов задовольнити повністю, стягнути з відповідача 271156, 82грн. заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.12.2020 по 31.12.2020, а також за невиконання відповідачем грошового зобов'язання позивачем нараховано 1872,10 грн. пені, 468,02 грн. 3 % річних і 3525,04 грн. інфляційних втрат.
30.03.2021 до служби діловодства господарського суду Запорізької області від Комунального підприємства “Комунальні системи” Енергодарської міської ради (який відповідно до поштового штемпелю на конверті відправлений відповідачем позивачем 26.03.2021) надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своєї правової позиції у справі зазначає, що на виконання умов Договору, в грудні 2020 року, відповідачем в повному обсязі сплачено вартість електричної енергії. Сума бюджетних зобов'язань за укладеним Договором повністю погашена. Таким чином, у КП «Комунальні системи» відсутні правові підстави для проведення будь-яких оплат за Договором що повністю виконано. Відповідно до ч.8 ст. 64 ЗУ «Про ринок електричної енергії», постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Оскільки договір № 1222 від 07.10.2020 припинив свою дію 31.12.2020, з січня 2021 року постачання електричної енергії Відповідачу здійснює постачальник останньої надії з яким Комунальне підприємство «Комунальні системи» Енергодарської міської ради повинно проводити розрахунки. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1520-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 р. № 1023» постачальником останньої надії визначено Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтсренерго» на строк до 31.12.2021. Також, звернув увагу, що позивачем надано Відповідачу акт прийняття-передавання товарної продукції (про використану активну електричну енергію № 1222 разом із рахунком та попередженням 19.01.2021, тобто після фактично закінчення виконання умов договору від 07.10.2020.
13.04.2021 на адресу господарського суду Запорізької області від позивача надійшли заперечення на відзив, в яких зокрема Товариство з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” зазначило, що на виконання умов договору відповідачем 18.12.2020 здійснено перший платіж за грудень 2020 року, відповідно до обраної Комерційної пропозиції КП "Комунальні системи" ЕМР другий платіж за спожиту у грудні 2020 року електричну енергію повинен здійснюватися у розмірі різниці суми першого платежу та вартості спожитої в розрахунковому періоді електричної енергії в строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі акту прийняття-передавання товарної продукції та рахунку за спожиту електроенергію. Тому, вважає твердження відповідача про фактичний розрахунок з Позивачем за спожиту електричну енергію у грудні 2020 року є невірним.
У запереченнях на відповідь на відзив, які надійшли на адресу суду 22.04.2021 відповідач підтвердив обставини зазначені у відзиві на позовну заяву.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 08.04.2021 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 07.05.2021.
Розглянувши матеріали справи, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (позивач у справі) є суб'єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно п. 13 Розділу XVII “Прикінцеві та перехідні Положення” Закону України “Про ринок електричної енергії”, та починаючи з 01.01.2019 виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.
Відповідно до п. 8 постанови від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (в редакції станом на 01.01.2019) “Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії” договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, сайт судової влади стан розгляду справ опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Матеріали справи свідчать, що 07.10.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (позивач, Постачальник) та Комунальним підприємством "Комунальні системи” Енергодарської міської ради (відповідач, Споживач) укладено Договір № 1222 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції "Універсальна" - Додаток 3 до Договору, шляхом подання електропостачальнику заяви-приєднання - Додаток 1 до Договору, за підписом А.В. Гринько.
Текст публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщеного на офіційному сайті ТОВ “Запоріжжяелектропостачання”.
Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідачем належних і допустимих доказів, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, які спростовують факт укладення з позивачем з 07.10.2020 Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг суду не надано.
Відповідно до п. 1.1 Договору цей Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - Споживач) постачальником універсальних послуг (далі - Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до цього договору згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору.
Згідно з п.2.1 Договору постачальник продає електричну енергію Споживач в кількості 497567, 94 кВт. год., найменування предмету закупівлі згідно ДВ 021:2015 - 09310000-5 - електрична енергія для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно з п.п.5.1, 5.2 Договору загальна вартість цього Договору становить 1220159, 99 грн., у тому числі ПДВ - 20% - 203360 грн., Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Відповідачем комерційною пропозицією, яка є додатком з до Договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Позивача.
Пунктом 5.8 Договору визначено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Згідно п. 5.10. Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.
5.11. Якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, або не допустив представників Постачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території Споживача, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів).
У разі порушення Споживачем строків оплати, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню в порядку та розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
6.2. Споживач зобов'язується:
1) забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг, згідно з умовами цього Договору;
4) протягом 5 робочих днів до дати постачання електричної енергії новим електропостачальником, але не пізніше дати, зазначеної у цьому Договорі, розрахуватися з Постачальником за спожиту електричну енергію,
7.1. Постачальник має право: 1) отримувати від Споживача оплату за поставлену електричну енергію та інші послуги, згідно з умовами цього Договору,
9.1. За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.
У додатку 3 до Договору викладена комерційна пропозиція “Універсальна” про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” бюджетним установам на період з 11.10.2020 по 31.12.2020 (далі - Комерційна пропозиція).
Відповідно до п. 4 Додатку 3 до Договору "Спосіб та термін оплати", розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця.
Платежі за спожиту електричну енергію здійснюються у наступному порядку:
- 1 платіж до 20 числа розрахункового місяця у розмірі 50 % вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії за відповідний розрахунковий період на підставі акту прийняття-передавання товарної продукції та рахунку за спожиту електроенергію;
- 2 платіж за електричну енергію у розмірі різниці суми першого платежу та вартості спожитої в розрахунковому періоді електричної енергії в строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі акту прийняття-передавання товарної продукції та рахунку за спожиту електроенергію.
Підставою для формування Постачальником рахунку на оплату спожитої електричної енергії за цим договором є підписаний сторонами акт прийняття-передавання товарної продукції.
Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника (далі - спецрахунок), зазначений у Договорі або розрахункових документах.
Відповідно п. 6 Комерційної пропозиції Споживач здійснює оплату послуг з розподілу електричної енергії через Постачальника у складі ціни універсальної послуги.
При цьому, відповідно до п. 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 із змінами та доповненнями, (далі - ПРРЕЕ), дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Згідно з п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. (п. 4.13 ПРРЕЕ).
13.1. Цей Договір укладається на строк з 11.10.2020 по 31.12.2020, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні. Сторони керуючись ст. 631 ЦК України дійшли згоди, що умови цього Договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання , починаючи з 11.10.2020 року.
Матеріали справи не містять заяв сторін про розірвання Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 1222 від 07.10.2020, отже у спірному періоді Договір є діючим.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 01.12.2020 по 31.12.2020 відповідаем фактично спожито електричної енергії в об'ємі 229 562 кВт/год на загальну суму 665 383,62 грн.
Факт споживання об'єму електричної енергії відповідача на загальну суму 665 383,62 грн. підтверджується повідомленням-листом за вих. №007-66/629 від 01.02.2021 адміністратора комерційного обліку, функції якого у Запорізькій області виконує ПАТ "Запоріжжяобленерго" про фактичний обсяг, період споживання за ЕІС-кодами точками розподілу споживача.
Відповідачем частково сплачено вартість спожитої електроенергії за грудень 2020 року в сумі 394 226,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №260 від 18.12.2020.
19.01.2021 позивачем нарочно вручено відповідачу рахунок № 1222/12пуп від 19.01.2021 та акт прийняття-передавання товарної продукції за другу половину грудня 2020 року на суму 271 156, 82 грн. разом із супровідним листом від 19.01.2021 року № 93/13.
З метою досудового врегулювання спору на адресу споживача надсилалась вимога №93/22 про погашення зазначеної заборгованості.
Зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відсутність своєчасної оплати відповідачем рахунку № 1222/12пуп від 19.01.2021 за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг стала підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст., ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Споживачі електричної енергії зобов'язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та сплачувати обсяги електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт наявності заборгованості Комунального підприємства “Комунальні системи” Енергодарської міської ради перед ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” за надані послуги по постачанню електричної енергії за період 01.12.2020 по 31.12.2020 в розмірі 271 156,82 грн. підтверджується фактичними обставинами справи та відповідачем жодними письмовими доказами не спростований.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, зобов'язання відповідача оплатити спожиту за спірний період електричну енергії за Договором не припинено.
Приписами статті 526 ЦК України та частини 1 ст. 193 ГК України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач доказів належного виконання умов Договору про постачання електричної енергії в частині своєчасного і повного розрахунку за послугу постачання електричної енергії за період з 01.12.2020 по 31.12.2020 суду не надав, так само і не надав свого контррозрахунку суми заборгованості, заявленої до стягнення.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства “Комунальні системи” Енергодарської міської ради заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.12.2020 по 31.12.2020 в розмірі 271 156,82 грн. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Стовно доводів відповідача щодо здійснення повного розрахунку за спірним Договором , то судом ці доводи відхиляються, з огляду на наступне.
Підставою для формування постачальником рахунку на оплату спожитої електричної енергії за договором є підписаний сторонами акт прийняття-передавання товарної продукції.
Так, на виконання умов договору відповідачем 18.12.2020 здійснено перший платіж за грудень 2020 року, як то передбачено п. 4 Комерційної пропозиції.
Відповідно до обраної Комерційної пропозиції КП "Комунальні системи" ЕМР другий платіж за спожиту у грудні 2020 року електричну енергію повинен здійснюватися у розмірі різниці суми першого платежу та вартості спожитої в розрахунковому періоді електричної енергії в строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі акту прийняття-передавання товарної продукції та рахунку за спожиту електроенергію.
Відповідачем за період з 01.12.2020 по 31.12.2020 використано електричної енергії загальним обсягом 229 562 кВт/год на суму 665383, 62 грн., що підтверджується повідомленням/листом за № 007-66/629 від 01.02.2021 адміністратор комерційного обліку, функції адміністратора комерційного обліку у Запорізькій області виконує ПА" "Запоріжжяобленерго" (з врахуванням положень п. 9, п. 10 постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018) так як відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України "Про ринок електричної енергії" функції адміністратора комерційного обліку покладаються на оператора системи передачі. ПАТ "Запоріжжяобенерго" на підставі постанови НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415 отримано ліцензії розподілу електричної енергії.
Отже, твердження відповідача про фактичний розрахунок з позивачем за спожиту електричну енергію у грудні 2020 року спростовується вищевикладеним.
Щодо тверджень відповідача про те що термін дії договору з позивачем сплинув 31.12.2020, а відтак в січні 2021 року не виникає обов'язку щодо сплати за спожиту електричну енергію, суд зауважує наступне.
Відповідно до абзацу 4) п. 4.27 ПРРЕЕ, - у такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об'єкт, а в частині виконання фінансових зобов'язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до даті здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Де виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодекс України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Також, ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконанню сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З наведеного вбачається, що відповідачем в порушення умов Договору в частині оплати вартості спожитої електричної енергії та п. 4.12 ПРРЕЕ, виник борг за спожиту електричну енергію за період з 01.12.2020 по 31.12.2020 в сумі 271 156 грн. 82 коп..
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 1222 від 07.10.2020 підтверджено матеріалами справи.
Позивачем нарахована пеня в сумі 1872,10 грн., за загальний період з 27.01.2021 по 16.02.2021.
Пунктом 5.11 Договору встановлено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в порядку та розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
Відповідно до п. 7 Комерційної пропозиції за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання, та 3 % річних від суми боргу.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За приписами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до частини 6 статті 232 ГК України.
Приймаючи до уваги, що п. 5.11 Договору та п. 7 Комерційної пропозиції сторони передбачили, що пеня нараховується протягом всього періоду прострочення зобов'язання, суд вважає, що сторони погодили у Договорі інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж встановлено законом.
Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені, суд дійшов до висновку, що даний розрахунок не порушує норми законодавства і виконаний правильно.
Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 1872,10 грн. пені заявлена обґрунтовано, заснована на законі та підлягає задоволенню судом.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивачем за порушення строків розрахунків за постачання спожитої електричної енергії заявлені вимоги про стягнення 468,02 грн. 3 % річних за загальний період з 27.01.2021 по 16.02.2021.
Наданий позивачем розрахунок 3 % річних судом перевірений та встановлено, що вказаний розрахунок позивачем виконаний правильно.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 468,02 грн. 3 % річних заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
Позивачем за порушення строків розрахунків за постачання спожитої електричної енергії заявлені вимоги про стягнення 3525,04 грн. інфляційних втрат, які розраховані за загальний період січень 2021 року.
Дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунок позивачем виконаний правильно.
Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 3525,04 грн. інфляційних втрат заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Доводи відповідача суд визнав хибними.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” до Комунального підприємства “Комунальні системи” Енергодарської міської задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства “Комунальні системи” Енергодарської міської ради, (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Комсомольська (Молодіжна), буд. 105, офіс 143, ідентифікаційний код юридичної особи402 86862) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання”, (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний код юридичної особи 42093239) 271 156 (двісті сімдесят одну тисячу сто п'ятдесят шість) грн. 82 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 1 872 (одну тисячу вісімсот сімдесят дві) грн. 10 коп. пені, 468 (чотириста шістдесят вісім) грн. 02 коп. 3 % річних, 3 525 (три тисячі п'ятсот двадцять п'ять) грн. 04 коп. інфляційних втрат та 4 155 (чотири тисячі сто п'ятдесят п'ять) грн. 33 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне судове рішення складено “ 07” травня 2021 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.