номер провадження справи 33/28/21
05.05.2021 Справа № 908/546/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.
При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.
Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/546/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомних машин та металоконструкцій" (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива бухта, буд. 89-А)
до відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)
про стягнення суми
За участю представників сторін:
від позивача: Федоров М.Д. - ордер серія АР №1021641 від 13.04.2021
від відповідача: Нинюк Л.О. - довіреність № 2803 від 02.09.2019
03.03.2021 у Господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 9 від 01.03.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомних машин та металоконструкцій" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості за договором підряду № 75/144-19/1-121-11-19-08152 від 06.06.2019 у розмірі 716572,31 грн., яка складається з: 666579,20 грн. основної заборгованості, 8448,36 грн. 3% річних, 41544,75 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 03.03.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/546/21 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.03.2021 у справі № 908/546/21 вказана позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.
До суду 15.03.2021 від позивача надійшли документи на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.03.2021 суддею Мірошниченко М.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/546/21 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 33/28/21, підготовче засідання призначено на 13.04.2021.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.04.2021 підготовче провадження у справі закрите, справу призначено до судового розгляду по суті на 05.05.2021.
У судове засідання 13.04.2021 з'явилися представники сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 13.04.2021 справу розглянуто, оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду № 75/144-19/1-121-11-19-08152 від 06.06.2019 щодо оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 666579,20 грн. Також позивач нарахував 41544,75 грн. втрат від інфляції та 8448,36 грн. 3% річних. Позов обґрунтований ст.ст. 525, 526, 610, 625, 837, 854 ЦК України, ст.ст. 193, 234 ГК України, умовами договору підряду № 75/144-19/1-121-11-19-08152 від 06.06.2019.
У письмовому поясненні, що надійшло до суду 29.03.2021, позивач зазначив, що у позовній заяві було допущено помилку щодо дати платіжного доручення на суму 100000,00 грн. - 10.03.2020, тоді як дата платіжного доручення - 16.03.2020.
Відповідач у письмовому відзиві, який надійшов до суду 06.04.2021, не заперечив факт укладення договору підряду № 75/144-19/1-121-11-19-08152 від 06.06.2019 та підписання сторонами акту здачі-приймання № 6 на суму 2099779,20 грн., з якої: 1749816,00 грн. - вартість послуг, 349963,20 грн. - сума ПДВ. 25.01.2020 є першим днем прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості послуг у розмірі 1749816,00 грн. Оплата вартості послуг у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання від позивача податкової накладної. Строк виконання зобов'язання з оплати частини вартості послуг у розмірі суми ПДВ договором не встановлений. 03.12.2020 відповідач отримав претензію відповідача. Таким чином, 10.12.2020 є останнім 7 днем виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості послуг у розмірі ПДВ. У березні 2020 платежі були здійснені 13 та 16.03.2020, а не 10 та 13.03.2020, як зазначив позивач. Не виконане зобов'язання з оплати у сумі 666579,20 грн., а саме: 555482,67 грн. - частина вартості послуг без ПДВ, 111096,53 грн. - частина вартості послуг у розмірі суми ПДВ. При здійсненні нарахувань позивач неправильно врахував день оплати (16.03.2020) у періоді нарахування з 13.03.2020 по 31.03.2020. Нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснене позивачем без врахування того, що зобов'язання з оплати частини вартості послуг у розмірі ПДВ є простроченим з 11.12.2020. Відповідачем також викладені заперечення у визначенні строку нарахування інфляційних втрат. У задоволенні позову просив відмовити.
Розглянувши матеріали справи, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод підйомних машин та металоконструкцій" (підрядник, позивач у справі) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (замовник, відповідач у справі) укладений договір підряду № 75/144-19/1-121-11-19-08152 від 06.06.2019.
Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов'язується надати замовнику наступні послуги: «ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Капітальний ремонт мостового крану вантажопідйомністю 200/32 тон із заміною кабелів та рихтуванням підкранової колії» (Код ДК 021:2015-45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)».
Відповідно до п. 2.1 договору вартість послуг за договором складає 1749816,00 грн., крім того ПДВ 20% - 349963,20 грн., разом 2099779,20 грн.
Згідно з п. 2.2 оплата за договором здійснюється за фактично виконаний обсяг робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 45 календарних днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт замовником. Оплата замовником частини вартості робіт у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від підрядника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН у встановлених ПК України випадках та порядку.
Згідно з п. 12.1 договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2019.
Між сторонами у справі 10.12.2019 підписаний акт здачі-приймання наданих послуг по договору № 75/144-19/1-121-11-19-08152 від 06.06.2019, згідно якого вартість наданих послуг становить 1749816,00 грн., крім того ПДВ 20% - 349963,20 грн., усього до перерахування по даному акту: 2099779,20 грн. В акті зазначено, що він свідчить про здачу-приймання наданих послуг за договором № 75/144-19/1-121-11-19-08152 від 06.06.2019 та є підставою для оплати робіт замовником виконавцю.
Відповідач частково оплатив виконані роботи перерахувавши позивачу: 383200,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 1724 від 03.02.2020, 500000,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 2918 від 20.02.2020, 100000,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 4362 від 13.03.2020, 100000,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 4488 від 16.03.2020, 100000,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 4900 від 01.04.2020, 100000,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 5584 від 13.04.2020, 100000,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 5879 від 27.04.2020, 50000,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 6734 від 18.05.2020.
Укладення вказаного вище договору, підписання акту здачі-приймання та здійснені оплати відповідач підтвердив у письмовому відзиві.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Позивач направив 30.11.2020 відповідачу претензію вих. № 88 від 30.11.2020 щодо оплати заборгованості у сумі 666579,20 грн. У відповіді (вих. № 28-23/8 від 04.01.2021) на вказану претензію відповідач зазначив, що розрахунки здійснюються нерегулярно та не у повному обсязі, сума 666579,20 грн. була своєчасно заявлена до резерву платежів.
Враховуючи наявну заборгованість позивач звернувся до господарського суду з позовом, за яким відкрите провадження у дійсній справі.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи по договору підряду № 75/144-19/1-121-11-19-08152 від 06.06.2019 склала суму 666579,20 грн., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
Доказів сплати заборгованості суду не подано.
Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача слід стягнути 666579,20 основного боргу, позов у цій частині визнається судом обґрунтованим.
Заперечення відповідача щодо строку оплати частини вартості робіт у розмірі суми ПВД з моменту отримання письмової претензії суд відхиляє, виходячи з такого.
У пункті 4.2 договору сторонами визначено, що підрядник зобов'язаний надати замовнику податкову накладну за формою, визначеною чинною редакцією наказу Мінфіну України № 1307 від 31.12.2015, складену в електронній формі з дотриманням умов щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстрованої в ЄРПН, шляхом направлення її на електронну адресу замовника pdvzaes@mgw.npp.zp.ua протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною підрядник надає замовнику електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо не складення позивачем податкової накладної та не внесення позивачем в Єдиний реєстр податкових накладних відомостей щодо податкової накладної по виконаним роботам.
Як визначено у п. 201.10 ст. 201 ПК України, з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Таким чином, відповідач, як замовник робіт, не був позбавлений можливості направити запит до Єдиного реєстру податкових накладних з метою отримання виписаної позивачем податкової накладної.
Зазначення у п. 2.2 договору, що оплата замовником частини вартості робіт у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від підрядника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку, не змінює строку щодо оплати виконаних робіт в частині суми ПДВ.
У даному випадку має значення сам факт здійснення реєстрації податкової накладної, у разі чого замовник повинен здійснити повну виконаних робіт з урахуванням ПДВ в межах визначеного строку - 45-ти календарних днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.
Також позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення 41544,75 грн. інфляційних втрат, нарахованих за загальний період із лютого 2021 по січень 2021, та 8448,36 грн. 3% річних, нарахованих за загальний період із 25.01.2021 по 22.02.2021.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
Згідно з умовами п. 2.2 договору кінцевий строк оплати виконаних робіт за актом здачі-приймання наданих послуг № 6 від 10.12.2019 - 24.01.2020.
Суд перевірив розрахунок 3% річних та визнає його не правильним, оскільки він містить арифметичні помилки. Зокрема позивачем неправильно визначені періоди нарахування 3% річних з урахуванням здійснених відповідачем оплат 13 та 16.03.2020. Згідно зробленого судом перерахунку 3% річних загальна сума 3% річних склала 25024,23 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Враховуючи наведене, суд не виходить за межі позовних вимог, з відповідача на користь позивача слід стягнути 8448,36 грн. 3% річних.
Стосовно нарахованої суми 41544,75 грн. втрат від інфляції суд зазначає таке.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи наведене вище, з урахуванням зроблених відповідачем оплат, позивач неправомірно нарахував інфляційні втрати за лютий - травень 2020. Згідно зробленого судом перерахунку інфляційних, з відповідача на користь позивача стягується 29329,48 грн. інфляційних втрат. У стягненні 12215,27 грн. інфляційних втрат судом відмовляється у зв'язку з необґрунтованістю позову у цій частині
Таким чином, позов у цілому судом задовольняється частково.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ ВП 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомних машин та металоконструкцій" (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива бухта, буд. 89-А, код ЄДРПОУ 33700560) 666579 (шістсот шістдесят шість тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 20 коп. основної заборгованості, 8448 (вісім тисяч чотириста сорок вісім) грн. 36 коп. 3% річних, 29329 (двадцять дев'ять тисяч триста двадцять дев'ять) грн. 48 коп. інфляційних втрат та 10565 (десять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 35 коп. судового збору.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 07 травня 2021.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя М.В. Мірошниченко