номер провадження справи 33/25/21
05.05.2021 Справа № 908/590/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.
При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.
Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/590/21
за позовом: Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Шафоростової Ольги Романівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення суми
За участю представників сторін:
від позивача: Коняшин А.М. - Ордер серія АР № 1024591 від 05.04.2021
від відповідача: не з'явився
09.03.2021 у Господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 27.01.2021) Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до Фізичної особи-підприємця Шафоростової Ольги Романівни про стягнення 109218,37 грн. заборгованості за договором б/н від 03.09.2018 (85000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 20903,93 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 324,37 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2990,07 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом). Позов обґрунтований ст.ст. 526, 527, 530, 610 ЦК України, ст. 193 ГК України.
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 09.03.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/590/21 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.03.2021 суддею Мірошниченко М.В. відкрито провадження у справі № 908/590/21 за правилами спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 33/25/21, судове засідання призначено на 06.04.2021.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.04.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 05.05.2021.
У судове засідання 05.05.2021 з'явився представник позивача. Відповідач не з'явився, причини неявки суду невідомі. Про час та місце судового слухання справи сторони повідомлені відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 05.05.2021 справу розглянуто, підписано та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на приписах норм ст.ст. 526, 527, 530, 610 ЦК України, ст. 193 ГК України. Позов мотивований такими обставинами. 03.09.2018 ФОП Шафоростовою О.Р. було підписано заяву про надання кредиту. Згідно цієї заяви відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ «Приватбанк» у мережі Інтернет. Таким чином, між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № б/н від 03.09.2018. На підставі укладеного договору позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 85000,00 грн. Заборгованість відповідача за договором становить 109218,37 грн., яка складається з: 85000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 20903,93 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 324,37 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2990,07 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, які позивач просив стягнути з відповідача на його користь.
Відповідач своїм процесуальним правом на участь у судових засіданнях та подання письмового відзиву на позов не скористався, проти позову не заперечив.
Ухвалу про відкриття провадження у дійсній справі відповідач отримав своєчасно - 18.03.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Статтею 42 ГПК України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, сплив встановленого законодавством строку для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність відповідача.
Розглянувши матеріали справи, суд
Матеріали справи свідчать, що Фізичною особою-підприємцем Шафоростовою Ольгою Романівною, індивідуальний податковий номер: НОМЕР_1 , було підписано 03.09.2019 із використанням електронного цифрового підпису заявку на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький». Згідно заявки відповідач просив надати кредит за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» шляхом встановленя кредитного ліміту на рахунку НОМЕР_2 . Відповідно до цієї заявки на підставі ст. 634 ЦК України клієнт (ФОП Шафоростова О.Р.) приєднався у повному обсязі до Умов та правил надання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» (далі - Умови), що розміщені на офіційному сайті АТ КБ "ПРИВАТБАНК" у мережі Інтернет за адресою http://privatbank.ua/terms, які разом із заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов, цією заявкою становлять кредитний договір між банком та клієнтом, примірник якого клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування. Підписанням цієї заявки клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький». Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання клієнтом цієї заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису у Приват24 для бізнесу.
Підписання сторонами вказаної заявки підтверджується копією файлу "Об'єкт перевірки: Заявка на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький».pdf", який свідчить про накладення 03.09.2018 АТ КБ "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570) електронного цифрового підпису установи (технічний ключ ODB) та накладення 03.09.2018 Шафоростовою О.Р. (код НОМЕР_1 ) власного електронного цифрового підпису. За результатами перевірки підтверджено вірність ЕЦП відповідача, виданих Акредитованим центром сертифікації ключів ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (АЦСК АТ КБ "ПРИВАТБАНК").
Відповідно до п. 3.2.6.1.4 Умов та правил надання банківських послуг клієнт приєднується до договору шляхом підписання заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг та заявки на отримання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» в Приват24 для бізнесу із використанням кваліфікованого електронного підпису, що разом з цими Умовами та правилами становлять кредитний договір. Клієнт банку, який приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в банку, приєднується до послуги шляхом підписання заявки в Приват24 для бізнесу із використанням КЕП. Приєднання до цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Приписами ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору передусім полягає у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини.
Частиною 4 ст. 179 ГК України закріплено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Згідно з ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Частиною 2 ст. 184 ГК України зазначено, що укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтями 203-205, 207, 628, 629, 638, 639 Цивільного кодексу України встановлена насамперед презумпція правомірності правочину, а саме. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, вінвважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про електронні довірчі послуги» використання кваліфікованих електронних підписів та печаток забезпечує високий рівень довіри до схем електронної ідентифікації.
Згідно з ч. 4 ст. 18 даного Закону кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Положеннями ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст.ст. 6, 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, враховуючи, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису, суд дійшов висновку, що подані до суду паперові копії електронних доказів (про які зазначено вище) свідчать, що між АТ КБ "Приватбанк" та ФОП Шафоростовою О.Р. шляхом накладення ЕЦП на документ: Заявку на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» укладено у письмовій формі договір № б/н від 03.09.2018, який за правовою природою є кредитним договором (надалі Заявка). Сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, необхідних для даного виду договору.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент переданий позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з п. 3.2..6.4.1 Умов клієнт зобов'язався сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від простроченої суми заборгованості, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному тарифами банку.
Пунктом 3.2.6.2.2.3 Умов передбачений обов'язок клієнта повернути кредит у строки, встановлені п.п. 3.2.6.5.1, 3.2.6.2.3.10, 3.2.6.3.5 цього договору.
Відповідно до пункту 3.2.6.3.1 Умов за користування кредитом Клієнт сплачує банку комісію за управління фінансовим інструментом, далі - комісія, в розмірі, зазначеному у тарифах банку, що діють на момент надання кредиту. Комісія сплачується щомісяця до 1 числа місяця, що слідує другим за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо, від суми максимального дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку клієнта. Комісія, що не сплачена в строк, що зазначений в цьому пункті, вважається простроченою.
Згідно з п. 3.2.6.3.2 Умов за користування кредитом з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня, клієнт сплачує проценти, розмір яких визначено тарифами банку, за винятком пільгового періоду.
Відповідно до п. 3.2.6.3.5 Умов розрахунок процентів за користування кредитом банк проводить щоденно, починаючи з моменту виникнення на поточному рахунку клієнта дебетового сальдо при закритті банківського для до повного погашення заборгованості з кредитом за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Сплата процентів за користування кредитом у поточному місяці здійснюється з першого по останнє число наступного місяця. Проценти, що несплачені в строк, що зазначений в абз. 3 цього пункту, вважаються простроченими.
Згідно з довідкою АТ КБ «Приватбанк» від 27.01.2021 відповідачу встановлені такі кредитні ліміти: 03.09.2018 - 15000,00 грн., 12.09.2018 - 35000,00 грн., 27.10.2018 - 75000,00 грн., 05.03.2019 - 0 грн., 11.10.2019 - 15000,00 грн., 16.11.2019 - 35000,00 грн., 12.12.2019 - 60000,00 грн., 17.01.2020 - 75000,00 грн., 30.01.2020 - 85000,00 грн., 13.05.2020 - 0 грн., 30.09.2020 - 0 грн.
У порушення відповідних умов Кредитного договору, відповідач не повернув кредитні кошти у передбачений Кредитним договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти.
У заявці від 03.09.2018 встановлено, що термін користування кредитом - 12 місяців.
Згідно наданих позивачем доказів заборгованість відповідача за кредитом складає 85000,00 грн., 20903,93 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2990,07 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 324,37 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за Кредитним договором.
Доказів погашення суми основної заборгованості у розмірі 85000,00 грн., відповідачем суду не надано.
У відповідності з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки в частині процентів та комісії за користування кредитними коштами, суд встановив, що їх здійснено правильно.
Згідно з довідкою позивача від 01.05.2021, станом з 20.12.2020 до 01.05.2021 на рахунок НОМЕР_2 грошових коштів для погашення не надходило.
З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача суми 85000,00 грн. грн. заборгованості за кредитом, 20903,93 грн. заборгованості по процентам та 2990,07 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом підлягає задоволенню судом.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 3.2.6.4.2 Умов визначено, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами договору, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення по кредиту. Нарахування пені здійснюється методом «факт/360», тобто для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів. Сплата пені здійснюється у гривні.
Згідно розрахунку заборгованості нарахування позивачем пені здійснено відповідно до умов договору.
Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі. З відповідача на користь позивача стягується сума 324,37 грн. пені.
Таким чином, позовні вимоги судом задовольняються у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 2270,00 грн. стягується з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шафоростової Ольги Романівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором № б/н від 03.09.2018 у сумі 109218 (сто дев'ять тисяч двісті вісімнадцять) грн. 37 коп., із якої: 85000 (вісімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, 20903 (двадцять тисяч дев'ятсот три) грн. 93 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 324 (триста двадцять чотири) грн. 37 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2990 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 07 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 07 травня 2021.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя М.В. Мірошниченко