вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
28.04.2021м. ДніпроСправа № 904/6941/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.
за участю секретаря судового засідання Безрідної Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "МХП" (ухвала від 06.04.2021)
до ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА "САФАР-ТОРГ"
про стягнення 515013,95грн., з яких 479842,64грн. основної заборгованості; 16380,20грн. трьох процентів річних; 18791,11грн. інфляційних втрат (договір поставки №РВ036044 від 01.06.2017 та договір поставки №РВ022418К від 17.01.2014), з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (ухвала від 15.01.2021)
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "МИРОНІВСЬКИЙ ХЛІБОПРОДУКТ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 18.12.2020 за вих.№б/н до ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА "САФАР-ТОРГ" (далі - відповідач) про стягнення 756277,47грн, з яких 479842,64грн. основної заборгованості; 249254,41грн. пені; 14767,02грн. трьох процентів річних; 12413,40грн. інфляційних втрат на підставі договору поставки №РВ036044 від 01.06.2017.
Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/6941/20 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2020.
Ухвалою від 28.12.2020 позовну заяву від 18.12.2020 за вих.№б/н залишено без руху. 31.12.2020 виявлені судом недоліки усунуто. Ухвалою від 05.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 26.01.2021.
12.01.2021 через відділ документального забезпечення від позивача надійшла заява від 04.01.2021 за вих.б/н про зменшення розміру позовних вимог в якій просить суд стягнути з відповідача 515013,95грн., з яких 479842,64грн. основної заборгованості; 16380,20грн. трьох процентів річних; 18791,11грн. інфляційних втрат. Ухвалою від 15.01.2021 заяву позивача від 04.01.2021 за вих.б/н про зменшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду.
12.01.2021 через відділ документального забезпечення від позивача надійшло клопотання від 04.01.2021 за вих.№б/н про повернення судового збору у якому просить клопотання задовольнити та повернути позивачу судовий збір у розмірі 3619,64грн. Ухвалою від 15.01.2021 клопотання позивача від 04.01.2021 за вих.№б/н про повернення судового збору задоволено. Повернуто позивачу з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3619,64грн. (три тисячі шістсот дев'ятнадцять грн. 64 коп.), сплата якого підтверджується платіжним дорученням №47935 від 17.12.2020 на суму 9242,85грн. та платіжним дорученням №35437 від 15.12.2020 на суму 2102,00грн.
13.01.2021 (електронною поштою) та 15.01.2021 (Укрпоштою) через відділ документального забезпечення від позивача надійшло клопотання від 12.01.2021 за вих.№б/н про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у якому просить суд судове засідання по справі №904/6941/20, яке призначено на 26.01.2021 о 12год. 15хв., провести в режимі відеоконференції. Ухвалою від 19.01.2021 у задоволенні клопотання від 12.01.2021 за вих.№б/н про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.
Ухвалою від 26.01.2021 підготовче засідання відкладено на 18.02.2021 через відсутність доказів повідомлення відповідача про існуюче судове провадження та необхідність встановлення строку для подачі відповіді на відзив і заперечень.
Ухвалою від 18.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) календарних днів, а саме по 08.04.2021 та підготовче засідання відкладено на 06.04.2021 через наявність строку для подачі відзиву.
29.03.2021 через відділ документального забезпечення від позивача надійшло клопотання від 25.03.2021 за вих.№б/н у якому просить суд: 1. Долучити до матеріалів справи копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на ДП "Сафар-Торг". 2. Долучити до матеріалів справи копію витягу з ЄДРПОУ, копію протоколу загальних зборів, копію статуту на приватне акціонерне товариство "МХП". 3. Змінити найменування позивача з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "МИРОНІВСЬКИЙ ХЛІБОПРОДУКТ" на ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "МХП". Ухвалою від 06.04.2021 клопотання позивача від 25.03.2021 за вих.№б/н задоволено. Змінено найменування позивача з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "МИРОНІВСЬКИЙ ХЛІБОПРОДУКТ" на ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "МХП".
Ухвалою від 06.04.2021 підготовче провадження закрито; справу призначено до розгляду по суті; представників сторін проінформовано, що судове засідання відбудеться 28.04.2021.
В судове засідання, яке відбулося 28.04.2021, учасники процесу не забезпечили явку представників.
Судовий процес, враховуючи неявку представників сторін та на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
В судовому засіданні, яке відбулося 28.04.2021, здійснено розгляд справи по суті.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні, яке відбулося 28.04.2021, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, складено вступну та резолютивну частину рішення.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
01.06.2017 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №РВ036044 (далі - договір №РВ036044 від 01.06.2017).
На виконання договору від 01.06.2017 у період з 30.07.2019 по 29.10.2019 поставлено товар на загальну суму 34602,79грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач нарахував відповідачу:
- три проценти річних за загальний період прострочення з 29.09.2019 по 04.01.2021 на загальну суму 1178,69грн.;
- інфляційні втрати за загальний період прострочення з 29.09.2019 по 04.01.2021 на загальну суму 1424,09грн.
17.01.2014 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №РВ022418К (далі - договір №РВ022418К від 17.01.2014).
На виконання договору від 17.01.2014 у період з 31.08.2019 по 30.10.2019 поставлено товар на загальну суму 445239,85грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач нарахував відповідачу:
- три проценти річних за загальний період прострочення з 16.10.2019 по 04.01.2021 на загальну суму 15201,52грн.;
- інфляційні втрати за загальний період прострочення з 16.10.2019 по 04.01.2021 на загальну суму 17367,02грн.
СТРОК ДЛЯ ПОДАЧІ ВІДЗИВУ.
Ухвалу від 05.01.2021 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідач отримав 11.02.2021, що підтверджується ухвалою суду, яка повернулася на адресу господарського суду 12.02.2021 з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Відповідачу в ухвалі від 05.01.2021 роз'яснено право на надання відзиву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Отже, строк для подачі відзиву по 26.02.2021.
Станом на 28.04.2021 відзив на позов не надано.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Обставини укладення договорів. 2. Природа договорів. 3. Факт поставки товару. 4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості. 5. Правомірність нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
1. Обставини укладення договору.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).
Між позивачем (далі - позивач, постачальник) та відповідачем (далі - відповідач, покупець) (разом іменовані - сторони) укладено договір поставки №РВ036044 від 01.06.2017 (далі - договір №РВ036044 від 01.06.2017) та договір поставки №РВ022418К від 17.01.2014 (далі - договір №РВ022418К від 17.01.2014).
Предмет договору №РВ036044 від 01.06.2017 та договору №РВ022418К від 17.01.2014. Постачальник відповідно до умов договору зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінами, зазначеними у накладних (товарно-транспортних накладних), що виписуються на кожну партію товару (пункт 1.1 договору №РВ036044 від 01.06.2017 та договору №РВ022418К від 17.01.2014).
Ціна договору №РВ036044 від 01.06.2017 та договору №РВ022418К від 17.01.2014. Ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару визначається на підставі специфікації постачальника, що підписується уповноваженими представниками покупця та постачальника і завіряється їх печатками, та вказується у видаткових накладних на кожну партію товару і містить у собі податок на додану вартість (пункт 2.1 договору №РВ036044 від 01.06.2017 та договору №РВ022418К від 17.01.2014).
Строк договору №РВ036044 від 01.06.2017. Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021 (пункт 5.1 договору №РВ036044 від 01.06.2017).
Строк договору №РВ022418К від 17.01.2014. Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.03.2018 (пункт 5.1 договору №РВ022418К від 17.01.2014, з урахуванням змін внесених додатковою угодою від 01.01.2017).
Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору №РВ036044 від 01.06.2017 та договору №РВ022418К від 17.01.2014 (разом іменовані - договори).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договори підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.
Договори у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсними.
Таким чином, укладені між сторонами договори є дійсними, укладеними належним чином та є обов'язковими для виконання сторонами.
2. Природа договорів.
Згідно із статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати (поставити) у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Вказані положення кореспондуються із положеннями статті 265 Господарського кодексу України.
Укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є договорами поставки.
Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договорів поставки, є господарськими зобов'язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
3. Факт поставки товару.
Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).
Пунктом 3.3 договору №РВ036044 від 01.06.2017 та договору №РВ022418К від 17.01.2014 врегульовано, що датою постачання вважається дата підписання накладної (товарно-транспортної або товарної) обома сторонами, що засвідчує прийняття товару покупцем від постачальника. Сторони погодилися, що особи, які підписали накладні (товарно-транспортну та товарну) з прикладанням печатки (або штампу), є уповноваженими особами на підписання даних документів та їхні підписи свідчать про приймання-передачу товару.
Відповідно до пункту 3.4 договору №РВ036044 від 01.06.2017 та договору №РВ022418К від 17.01.2014 при передачі товару постачальник зобов'язаний передати всю необхідну документацію на товар, а покупець зобов'язаний прийняти товар і підписати всі необхідні документи, що підтверджують передачу товару.
На виконання договору №РВ036044 від 01.06.2017 у період з 30.07.2019 по 29.10.2019 поставлено товар на загальну суму 34602,79грн.
На виконання договору №РВ022418К від 17.01.2014 у період з 31.08.2019 по 30.10.2019 поставлено товар на загальну суму 445239,85грн.
Видаткові накладні підписані представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств.
Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості поставленого позивачем товару матеріали справи не містять.
Отже, факт поставки товару визнається підтвердженим.
4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.
Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з пунктом 2.3 договору №РВ036044 від 01.06.2017 та договору №РВ022418К від 17.01.2014 строки та порядок оплати товару визначається за кожним асортиментом товару й зазначається в додатку №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною.
Додатком №1 до договору №РВ036044 від 01.06.2017 визначено строк оплати з моменту поставки протягом 60 календарних днів.
Додатком №1 до договору №РВ022418К від 17.01.2014 визначено строк оплати з моменту поставки протягом 45 календарних днів.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що вони є оплатним, і обов'язку постачальника за договором поставити товар відповідає обов'язок покупця оплатити його вартість.
Строк оплати товару поставленого в межах договору №РВ036044 від 01.06.2017 у період з 30.07.2019 по 29.10.2019 та в межах договору №РВ022418К від 17.01.2014 у період з 31.08.2019 по 30.10.2019 є таким, що настав.
Доказів оплати товару за договором №РВ036044 від 01.06.2017 поставленого у період з 30.07.2019 по 29.10.2019 на загальну суму 34602,79грн. та за договором №РВ022418К від 17.01.2014 поставленого у період з 31.08.2019 по 30.10.2019 на загальну суму 445239,85грн. відповідач не надав.
Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.
Доказів повернення вказаного товару позивачу відповідачем не надано.
Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 479842,64грн. основної заборгованості, з яких 34602,79грн. основної заборгованості за договором №РВ036044 від 01.06.2017 та 445239,85грн. основної заборгованості за договором №РВ022418К від 17.01.2014 є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
5. Правомірність нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Відповідно до частин 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України (статті 525, 526 Цивільного кодексу України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Щодо розрахунку трьох процентів річних.
Позивач нарахував три проценти річних за договором №РВ036044 від 01.06.2017 за загальний період прострочення з 29.09.2019 по 04.01.2021 на загальну суму 1178,69грн. та за договором №РВ022418К від 17.01.2014 за загальний період прострочення з 16.10.2019 по 04.01.2021 на загальну суму 15201,52грн.
Відповідач контррозрахунок трьох процентів річних не надав; вимоги не заперечив.
Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо розрахунку інфляційних втрат.
Позивач нарахував інфляційні втрати за договором №РВ036044 від 01.06.2017 за загальний період прострочення з 29.09.2019 по 04.01.2021 на загальну суму 1424,09грн. та за договором №РВ022418К від 17.01.2014 за загальний період прострочення з 16.10.2019 по 04.01.2021 на загальну суму 17367,02грн.
Відповідач контррозрахунок інфляційних втрат не надав; вимоги не заперечив.
Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача у розмірі 7725,21грн.
Керуючись статтями 2, 5, 14, 73, 74-80, 86, 91, 129, 194, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ.
Позовні вимоги ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "МХП" (Україна, 08800, Київська обл., Миронівський р-н, місто Миронівка, ВУЛИЦЯ ЕЛЕВАТОРНА, будинок 1; Ідентифікаційний код 25412361) до ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА "САФАР-ТОРГ" (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Глинки, будинок 7; Ідентифікаційний код 38733983) про стягнення 515013,95грн., з яких 479842,64грн. основної заборгованості; 16380,20грн. трьох процентів річних; 18791,11грн. інфляційних втрат (договір поставки №РВ036044 від 01.06.2017 та договір поставки №РВ022418К від 17.01.2014), з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (ухвала від 15.01.2021) задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА "САФАР-ТОРГ" (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Глинки, будинок 7; Ідентифікаційний код 38733983) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "МХП" (Україна, 08800, Київська обл., Миронівський р-н, місто Миронівка, ВУЛИЦЯ ЕЛЕВАТОРНА, будинок 1; Ідентифікаційний код 25412361) 479842,64грн. (чотириста сімдесят дев'ять тисяч вісімсот сорок дві грн. 64 коп.) основної заборгованості; 16380,20грн. (шістнадцять тисяч триста вісімдесят грн. 20 коп.) трьох процентів річних; 18791,11грн. (вісімнадцять тисяч сімсот дев'яносто одна грн. 11 коп.) інфляційних втрат; 7725,21грн. (сім тисяч сімсот двадцять п'ять грн. 21 коп.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Складання повного рішення відкладено на строк не більш як десять днів з дня закінчення розгляду справи.
Дата підписання та складення повного судового рішення - 07.05.2021.
Суддя І.В. Петренко