Справа № 643/14504/19
Провадження № 1-кп/643/387/21
28 квітня 2021 року Московський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 353, ч.3 ст. 357 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 125, ч.4 ст. 296 КК України ОСОБА_7 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -
В провадженні Московського районного суду м. Харкова знаходиться зазначене кримінальне провадження.
Стосовно ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Станом на 28.04.2021 кримінальне провадження по суті не розглянуте, свідки та адвокат ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилися.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив відкласти слухання справи та повторити виклик адвоката ОСОБА_9 та свідків, також, звернувся до суду з клопотанням про продовження строку застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб без визначення розміру застави, посилаючись на те, що на даний час суд не може завершити розгляд справи. Санкція інкримінованої ОСОБА_5 статті передбачає покарання до 7 років позбавлення волі, а суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом, який має враховуватися під час продовження запобіжного заходу. Крім того, ОСОБА_5 не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності та підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення в той час, коли на розгляді Московського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт відносно нього за ст.ст.125, 189 КК України, за яким йому обирався запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, отже, усвідомлюючи невідворотність покарання за сукупністю цих злочинів, може застосувати заходів до переховування від суду або вчинити інші злочини. Крім того, беручи до уваги позицію обвинуваченого щодо невизнання обставин кримінального правопорушення не можна цілком виключити ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні з метою схилення останніх до зміни показань чи відмови від них.
З урахуванням вищезазначених обставин, особи обвинуваченого, існують ризики, передбачені п.1, п.3, п.5 ст. 177 КПК України, а тому більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, недостатній для запобігання цим ризикам. А також, згідно з положеннями ч.4 ст. 183 КПК України підстав для визначення розміру застави немає.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти продовження строків тримання під вартою стосовно його підзахисного, та звернувся до суду з клопотанням про зміну ОСОБА_5 запобіжного заходу на нецілодобовий домашній арешт, що цілком забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, надасть можливість офіційно працевлаштуватись, допомагати та доглядати за членами родини, а також приймати участь у вихованні дитини. В обгрунтування клопотання посилався на те, що на теперішній час відсутні ризики, які б свідчили про можливість та бажання ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати якимось чином на свідків, потерпілого чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Більше двох місяців ОСОБА_5 знаходився на свободі та не вчинив жодних дій, направлених на те щоб переховуватися від органу досудового розслідування та суду. До моменту обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою, останній вчасно прибував до органу досудового розслідування для участі у слідчих діях. ОСОБА_5 має місце реєстрації, де проживають його батько, який переніс декілька операцій на кінцівках ніг, та бабуся, яка є ветераном війни, особою похилого віку. Крім цього, він постійно мешкав разом зі своєю цивільною дружиною, має на утриманні малолітнього сина, який потребує батьківського піклування та виховання. З 24.11.2014 по 18.11.2015 працював у «ТОВ «ЩИТ-ЗАХИЩЕНА ЯКІСТЬ» на посаді водія транспортних засобів, де зарекомендував себе як добрий, совісний, якісно виконуючий свої обов'язки працівник. Все це підтверджує, що має стійкі соціальні зв'язки.
ОСОБА_5 притягувався до кримінальної відповідальності за ст. 185 КК України, однак належним чином виконував покладені на нього вироком суду обов'язки.
Ризики, на які посилається прокурор, є формальними та не знайшли свого підтвердження під час судового слідства.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання захисника.
Заперечень стосовно клопотання прокурора про відкладення розгляду справи для виклику адвоката ОСОБА_9 та свідків від учасників судового провадження не надійшло.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання, враховуючи конкретні обставини справи та особу обвинуваченого вважає, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_5 раніше судимий, обвинувачується у вчиненні кількох тяжких злочинів, з ТОВ «ЩИТ-ЗАХИЩЕНА ЯКІСТЬ» звільнився у 2015 році, що свідчить про відсутність законних джерел отримання доходів, зареєстрований за межами м. Харкова, в зв'язку з чим є ризики, що він, опинившись на волі, зможе перешкоджати встановленню істини у справі під час судового провадження, переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Доводи захисника щодо недоведеності ризиків суд відхиляє, оскільки приходить до висновку, що дані про особу обвинуваченого та тяжкість злочинів, які йому інкримінуються, в своїй сукупності свідчать про наявність достатніх підстав вважати доведеними ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилався у клопотанні прокурор.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, суду не надано, а тому підстави для застосування щодо ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, у суду відсутні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника - адвоката ОСОБА_6 про зміну стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт та в задоволенні клопотання відмовляє.
Керуючись ст.ст. 183 ч.2 п.4, 177, 178, 181, 197, 205, 331, 376 ч.2 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_6 про зміну стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» продовжити на шістдесят днів, тобто до 26 червня 2021 року включно, без визначення розміру застави.
В судовому засіданні оголосити перерву до 13.00 год. 12.05.2021 року для виклику захисника - адвоката ОСОБА_9 та свідків.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів.
Повний текст ухвали оголосити о 09.45 год. 29 квітня 2021 року.
Суддя ОСОБА_1