Провадження №2/760/6073/21
Справа №760/3955/21
05 травня 2021 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А, за участю секретаря - Фареник А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, суд
Позивачка звернулась до суду з позовом і просить змінити розмір аліментів, що стягуються з відповідача на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми в розмірі 200, 00 гр. щомісячно, на ј частку від його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Посилається в позові на те, що з 08 квітня 2010 року перебувала у шлюбі з відповідачем, який було розірвано рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 25 листопада 2010 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась донька ОСОБА_3 , що посвідчується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Донька зареєстрована та проживає з нею.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 24 червня 2009 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання доньки у розмірі 700, 00 гр. щомісячно до повноліття доньки.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 15 січня 2010 року розмір аліментів, що стягуються з відповідача зменшено до 200, 00 гр.
З часу присудження аліментів в 2009 році та зменшення їх розміру, через постійні інфляційні процеси в Україні значно підвищилася вартість життя.
Окрім того, Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» збільшено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2021 року - 2 395, 00 гр., з 1 липня - 2 510, 00 гр., з 1 грудня - 2 618, 00 гр.
Тобто, мінімальний гарантований розмір аліментів, який не може бути менший ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з 01 січня 2021 року має становити 1 197,50 гр.
Крім того, змінився вік дитини, та, відповідно, зросли потреби дитини в забезпеченні її харчуванням, проживанням та розвитком.
Зазначає, що постійно несе витрати на харчування, оздоровлення, лікування, придбання одягу та необхідних речей для спільної дитини, а тому вимушена самостійно покривати різницю між сплаченими аліментами та реальними витратами на утримання та виховання дитини, що погіршило її матеріальний стан.
Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 17 лютого 2021 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 17 лютого 2021 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.
Згідно з відомостями, які містяться в рекомендованому повідомленні про вручення поштових відправлень, відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви в справі 26 березня 2021 року.
/ а. с. 18 /
Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.
05 квітня 2021 року відповідач надав до суду відзив, у якому останній позов визнає частково.
Зазначає, що незважаючи на стягнутий судом розмір аліментів 700,00 гр.,який у подальшому був змінений, він постійно сплачував аліменти в більшій сумі, що підтверджується Довідкою-розрахунком від 30 березня 2021 року № 4067, виданою Корсунь-Шевченківським районним ВДВС.
Відповідно до вказаної довідки він не сплачував аліменти в розмірі 200,00 гр., натомість сплачував від 1 000,00 гр. в місяць до 7 492,00 гр.
Вважає, що позивачка вводить суд в оману, заявляючи в тексті поданого нею позову, що він сплачує лише по 200, 00 гр. на утримання доньки.
Він не має постійного місця роботи, тимчасові підробітки знаходить самостійно, оскільки розуміє, що повинен утримувати доньку та робить це постійно.
Виходячи з цього, просить задовольнити позов частково і ухвалити рішення про стягнення з нього на користь позивачки аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини певного віку, до досягнення повноліття.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивачки, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
В ч.2 ст.51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений за рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
За змістом ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Судом встановлено, що сторони з 08 квітня 2010 року по 25 листопада 2010 року перебували у шлюбі, який було розірвано рішенням Солом'янського районного суду міста Києва.
ІНФОРМАЦІЯ_2 в шлюбі сторін народилася донька ОСОБА_3 , яка зареєстрована та проживає з матір'ю.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 24 червня 2009 року з відповідача були стягнуті аліменти на утримання доньки у розмірі 700, 00 гр. щомісячно до досягнення нею повноліття.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 15 січня 2010 року за ініціативою відповідача розмір аліментів було зменшено до 200, 00 гр.
/ а.с. 7 - 13 /
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України).
Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
В свою чергу право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Це відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній 05 лютого 2014 року у справі № 143цс13.
Статтею 181 Сімейного кодексу України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів.
Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для дітей від 6 до 18 років з 01 січня 2021 року становить 2 395, 00 гр.
Тобто, розмір аліментів, який відповідач сплачує за рішенням суду, з точки зору Закону України « Про Державний бюджет України на 2021 рік» не становить його 50 відсотків.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Частиною 1 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Статтею 184 Сімейного кодексу України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст.11 Закону України « Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Суд вважає, що розмір аліментів, визначений позивачкою у розмірі 1/4 частки від всіх видів доходів відповідача, але не менше ніж 50% від встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття, є тим мінімумом, який батько в силу свого батьківського обов'язку за законом повинен сплачувати доньці та який не призведе до порушення її прав та інтересів.
Виходячи з цього, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачки.
Суд не приймає до уваги приведені в відзиві заперечення відповідача, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.
Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.
Згідно зі ст.ст.76, 80, 229 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обгрунтовують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За змістом даних норм закону доказування - це діяльність, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів.
Це положення є одним із основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності.
З матеріалів справи вбачається, що вся відповідальність, пов'язана з вихованням, утриманням та забезпеченням належних умов життя та розвитку доньки сторін тривалий час покладена на позивачу, як матір.
В свою чергу, обов'язки відповідача, як батька, зводяться лише до сплати аліментів, стягнутих за рішенням суду, розмір яких не відповідає віку дитини, її потребам, необхідним для її зростання.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що розмір аліментів до 200. 00 гр. за ініціативою відповідача в 2010 році був зменшений у зв'язку з відсутністю роботи і саме цим відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивачки в даному спорі, тобто 11 років відповідач зводить існування свого обов'язку з утримання дитини до встановленого судом розміру аліментів у 200, 00 гр., хоч і виконується ним у більшому розмірі, ніж встановлено рішенням суду.
В той же час, відповідач є здоровою та працездатною особою, може працювати та утримувати свою неповнолітню доньку, не покладаючись лише на її проживання з матір'ю, яка несе весь тягар з її утримання.
Крім того, будь-яких інших обставин, які б перешкоджали йому сплачувати аліменти в приведеному позивачкою розмірі, відповідач не привів.
Та обставина, що відповідач періодично сплачує аліменти в більшому розмірі, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не може бути підставою ставити позивачку, як матір, з якою проживає дитина, в залежність від його бажань та можливостей за наявності обов'язку утримувати дитину.
Крім того, з наданої відповідачем довідки Корсунь-Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби від 30 березня 2021 року вбачається, що аліменти відповідачем сплачували нерегулярно, а їх розмір в основному зводився до дотримання розміру, гарантованого законом.
З урахуванням викладеного вище, обов'язку суду при вирішенні спорів даної категорії в першу чергу враховувати саме інтереси дитини, суд вважає, що приведені відповідачем обставини не можуть враховуватися судом при вирішенні спору та не звільняють його від обов'язку утримувати дитину в належному для неї розмірі.
Суд також враховує, що саме ці обставини були підставою в 2010 році для зменшення розміру аліментів до 200, 00 гр., а тому не можуть бути постійним супутником відповідача в його обов'язку утримувати дитину.
Крім цього, статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дітей і проживання батьків окремо від них не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дітей.
Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом № 11) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.
Статтею 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
З урахуванням цього, суд вважає, що запропонований відповідачем розмір аліментів - 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку є недостатнім для утримання доньки сторін, яка проживає разом із матір'ю і яка має право на достій рівень життя, який їй мають забезпечувати сторони, як батьки.
Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При зверненні до суду позивачкою судовий збір сплачений не був, а тому, відповідно до розміру задоволених позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню 908, 00 гр. судового збору на користь держави.
Керуючись ст.52 Конституції України, ст.ст.1,7, 18, 141,180-184, 192, 194 Сімейного кодексу України,ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», Декларацією прав дитини від 20 листопада 1959 року, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини, доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_2 / на користь ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_3 / аліменти на утримання дитини: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини від усіх видів його заробітку /доходів /, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту набрання рішенням суду законної сили і до її повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_2 / 908, 00 гр. судового збору на користь держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Л.А. Шереметьєва