1 березня 2007р.. м.Івано-Франківськ
Колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої: Павлишиної А.Т.
суддів: Беркій О.Ю., Матківського Р.Й.
секретаря: Юрків І.
з участю:
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 12 грудня 2006 року,
встановила:
16.06.2006р. ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Позовні вимоги мотивував тим, що 9.05.2006 р. біля 22.00 год. з вини відповідача, водія автомобіля ВАЗ-21008 № НОМЕР_1, котрий належить ОСОБА_3, в м.Івано-Франківську на вул.Галицькій сталася ДТП, під час якої був пошкоджений його автомобіль ВАЗ 21091 № НОМЕР_2. Згідно висновку експерта відновлювальний ремонт його автомобіля коштує 14269 грн. Крім того, з вини відповідача він переніс і моральні страждання, оскільки пережив стресовий стан в зв"язку з аварією, був позбавлений можливості користуватися автомобілем, втратив душевну рівновагу, спокій, тому позивач просив стягнути з відповідача на його користь 14269 грн. на ремонт автомобіля, 350 грн. витрат за експертизу, судові витрати, а також 5000 грн моральної шкоди.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 12.12.2006р. співвідповідачем до участі в справі притягнуто ОСОБА_3, і ухвалою суду від 12.12.2006р. позов ОСОБА_2 в частині стягнення моральної шкоди залишено без розгляду згідно його заяви.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 12.12.2006р. позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 14 800.49 грн., в решті позову відмовлено .
На рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що суд постановив неправильне рішення, задовольнивши матеріальні вимоги позивача, оскільки не дав правильної оцінки обставинам справи.
Справа № 22-271 /2007р. Головуючий у 1 інстанції: Горейко М.Д.
Категорія 23 Доповідач: Павлишина А.Т.
Зокрема, в підтвердження своїх висновків суд посилався на постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 2.06.2006р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєне ДТП, однак, суд не врахував, що своєї вини в ДТП він не визнає, а також не погоджується з розміром збитків, визначених експертом. Просив рішення суду скасувати , а справу направити на новий розгляд.
Вислухавши доповідача, доводи апелянта, який вимоги апеляційної скарги підтримав, заперечення ОСОБА_2 на апеляційну скаргу, пояснення ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 9.05.2006 р. біля 22год. в м.Івано-Франківську на вул. .Галицькій з вини водія автомобіля ВАЗ 2108 № НОМЕР_1 ОСОБА_1 сталася ДТП, в якій був пошкоджений автомобіль позивача ВАЗ -21091 № НОМЕР_2. Дана обставина підтверджується постановою Івано-Франківського MB УМВС від 12.05.2006р. про відмову в порушенні кримінальної справи по факту ДТП, постановою Козівського районного суду Тернопільської області від 2.06.2006р. про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративне правопорушення. Тому суд прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_1, хоч і не є власником автомобіля, однак, керуючи ним за дорученням, та при наявності його вини в ДТП, повинен нести відповідальність за спричинену шкоду. Що стосується посилання апелянта на те, що розмір збитків не відповідає завданій шкоді, то воно не заслуговує на увагу, оскільки збитки визначені експертом 16.05.2006р. по результатах огляду автомобіля позивача одразу після ДТП згідно з методикою проведення товарознавчих експертиз, а відповідачем доказів на спростування висновку експерта суду не подано .
Рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляціної скарги не спростовують його обгрунтованості.
Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ,317 ЦПК України , апеляційний
суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити , а рішення Івано-Франківського міського суду від 12.12.2006р. залишити без зміни.
Ухвала набуває чинності негайно , однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання нею законної сили.