Справа № 357/3037/21
3/357/1962/21
30.04.2021 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О. О. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону патрульної поліції у місті Біла Церква УПП в Київській області ДПП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу серії ДПР 18 №119709 від 08.03.2021 року, громадянин ОСОБА_1 08.03.2021 року о 21 год. 40 хв. по вул. І. Кожедуба керував автомобілем ЗАЗ-Daewoo Т1310, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. На вимогу працівників поліції пройти в установленому законом порядку огляд для визначення стану сп'яніння водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що 08.03.2021 року о 21 год. 40 хв. їхав вул. І. Кожедуба на транспортному засобі ЗАЗ-Daewoo Т1310, д.н.з. НОМЕР_2 прямуючи на роботу до ПрАТ «Росава». Поліцейські зупинили його та вирішили, що йому необхідно пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в смт. Ставище. Оскільки наркотичних засобів не вживав, поспішав на роботу, тому на запитання поліцейського, щодо необхідності їхати на медичний огляд, відповів що такої необхідності немає. Не дивлячись на це, працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення. Після ознайомлення з матеріалами справи в суді виявив, що там міститься направлення на проведення огляд в Білоцерківській міській лікарні №4, однак такого направлення на місці події не було, і у вказаному медичному закладі йому не пропонували пройти медичний огляд. Зазначив, що не відмовлявся від проходження огляду на стана наркотичного сп'яніння, тому просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Крім того, ОСОБА_2 подав письмово викладене клопотання про закриття провадження у справі.
В судовому засіданні командир взводу №2 роти №2 БПП в мсті Біла Церква УПП в Київській області ДПП старший лейтенант поліції Бондаренко Д.Б. суду пояснив, що 08.03.2021 року о 21 год. 40 хв. по вул. І. Кожедуба ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ-Daewoo Т1310, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, тому йому було запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння в Білоцерківській міській лікарні №4. На запитання суду з приводу відсутності згадки на відеозаписі про направлення ОСОБА_1 саме до Білоцерківської міської лікарні №4 нічого не пояснив пославшись, що подія була давно. На запитання суду з приводу обізнаності з тим, що Білоцерківська міська лікарня №4 не проводить огляд водіїв на стан наркотичного сп'яніння, відповів, що йому такі обставини не відомі.
Свідок ОСОБА_3 суду показала, що 08.03.2021 року прибула разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 на вул. І. Кожедуба в м. Біла Церква, щоб працівники поліції передали право керування транспортним засобом ЗАЗ-Daewoo Т1310, д.н.з. НОМЕР_2 від ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , оскільки водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Запитала у працівників поліції куди направляли ОСОБА_1 для проходження огляду та де свідки його відмови, однак їй пояснили, що всі матеріали відносно ОСОБА_1 уже складені, іншої інорфмації не повідомили.
Свідки, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 неодноразово викликались судом в судове засідання, однак до суду не з'явились, про місце, час та дату розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Дослідивши докази, що містяться в справі, а саме: протокол серії ДПР 18 №119709 від 08.03.2021 року, складений стосовно ОСОБА_1 з додатком у виді диску з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, письмові пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розписку ОСОБА_4 , направлення ОСОБА_1 до медичного закладу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, рапорт поліцейського, копію з трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_3 , довідкою про використання ОСОБА_1 робочого часу 08.03.2021 року, відповідь на адвокатський запит КП БМР «Білоцерківська міська лікарня №4» №550 від 20.04.2021 року, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Так, адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.
У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст.130 ч.1 КУпАП керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
За змістом п.2.5 Постанови КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306 «Про Правила дорожнього руху» водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі відмови від огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (далі Порядок).
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (далі Інструкція).
Відповідно до п.п.6,7 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
З огляду на викладене, виявивши у водія ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння інспектор, був зобов'язаний направити його до найближчого медичного закладу на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння.
У матеріалах справи міститься направлення водія ОСОБА_1 до КЗ БМР «Білоцерківська міська лікарня №4», однак особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, категорично заперечує сам факт його існування на місці події 08.03.2021 року, стверджуючи, що до КЗ БМР «Білоцерківська міська лікарня №4» його ніхто не направляв, а інспектор вів мову про лікарню в смт. Ставище. Звертав увагу суду на те, що ні він, ні свідки зазначені в протоколі, не бачили це направлення, що підтверджується і його відсутністю на відеозаписі з місця події, наявного в матеріалах справи.
Спростовуючи позицію ОСОБА_1 , командир взводу №2 роти №2 БПП в мсті Біла Церква УПП в Київській області ДПП старший лейтенант поліції Бондаренко Д.Б. стверджував, що факт направлення ОСОБА_1 до Білоцерківської міської лікарні №4 крім самого направлення, підтверджується і іншими зібраними та наявними у справі доказами.
Перевіряючи доводи сторін, суд вказує на таке.
Відповідно до правової позиції ВС/КАС від 27.06.2019 року висловленої у справі № 560/751/17 підтвердження порушення правил дорожнього руху у справі про адміністративне правопорушення показаннями свідків, не є належними доказами у справі, оскільки вказані особи у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень.
Суд неодноразово викликав в судове засідання осіб, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, як свідків відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в Білоцерківській міській лікарні №4, однак з невідомих і незалежних від суду причин, вказані особи не допитувались в судовому засіданні через свою неявку до суду.
В матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 08.03.2021 зафіксовані працівниками поліції з їхніх слів, та які зводяться до того, що вони стали свідками, як водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння згідно чинного законодавства. Вказані пояснення не містять відомостей про те, що водій ОСОБА_1 направлявся працівниками поліції до Білоцерківської міської лікарні №4, однак відмовився від проходження огляду.
Щодо рапорту працівника поліції від 08.03.2021 року наявного в матеріалах справи, то він не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень (ВС/КАС від 20.05.2020 року у справі № 524/5741/16-а). Однак, у вказаному рапорті відсутні відомості про те, що водій ОСОБА_1 направлявся до Білоцерківської міської лікарні №4.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», одним із превентивних заходів є застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до п.5 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Доданий до протоколу відеозапис не містить безперервної зйомки, яка могла б підтвердити чи спростувати доводи сторін.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №36673/04).
Тому, судом оцінюється лише той фрагмент обставин події, який записано на DVD-R диск та надано на оцінку суду.
На відеозаписі зафіксовано як працівник поліції, у присутності двох осіб, з'ясовує у ОСОБА_1 необхідність їхати до медичного закладу з метою визначення стану наркотичного сп'яніння, на що ОСОБА_1 , відповів, що такої необхідності немає і він поспішає на роботу.
Як зазначалось вище, працівник поліції зобов'язаний направляти водія на огляд на стан сп'яніння до найближчого медичного закладу. На дослідженому відеозаписі інспектор з'ясовує у водія в присутності свідків необхідність їхати до медичного закладу, однак не направляв його для проходження відповідного огляду, як того вимагає Інструкція. При цьому, інспектор не веде мову про Білоцерківську міську лікарню №4, відповідне направлення на відео не зафіксовано.
Отже, окрім самого направлення, в матеріалах справи відсутній будь-який документ, який би міг підтвердити доводи командира взводу №2 роти №2 БПП в місті Біла Церква УПП в Київській області ДПП Бондаренка Д.Б. про те, що водія ОСОБА_1 направляли на огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння до Білоцерківської міської лікарні №4.
Враховуючи вказані обставини, та те, що жоден інший доказ кожен окрема та у своїй сукупності, не підтверджують, що водія ОСОБА_1 було направлено до Білоцерківської міської лікарні №4, сам по собі бланк направлення викликає сумніви щодо його змісту.
Суд не може залишити поза увагою і ту обставину, що КП БМР «Білоцерківська міська лікарня №4» не перевіряє водіїв на стан наркотичного сп'яніння, що підтверджується відповіддю головного лікаря №550 від 20.04.2021 року на адвокатський запит.
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що докази, надані на підтвердження вини ОСОБА_1 у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення з відеозаписом обставин події, направлення, рапорту працівників поліції та письмові пояснення свідків викликають розумні сумніви, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».
Дослідивши під час судового розгляду матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень ст. ст. 245, 280 КУпАП повно, всебічно і об'єктивно з'ясував обставини справи, з'ясував всі обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого, на основі оцінки наявних у справі доказів кожного окремо та у їх сукупності, дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Тому, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 розпочате за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 23, 24, 27, 33, 34, 35, 40-1, 130, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 розпочате за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяО. О. Гребінь