05 травня 2021 рокум. ПолтаваСправа №440/3983/21
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., ознайомившись з матеріалами позову ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання дій протиправними та стягнення коштів,
ОСОБА_1 20.04.2021 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, у якому просив:
визнати протиправними дії щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік;
стягнути з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області недоплачену грошову допомогу у розмірі 6800,00 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, суд зазначив, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом та не надав заяву про його поновлення разом з доказами поважності причин його пропуску.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачу надано строк упродовж десяти днів з дня вручення копії ухвали.
30.04.2021 судом одержано заяву позивача про поновлення строку звернення до суду. Мотивуючи свої доводи про дотримання строку звернення до суду позивач стверджував, що про порушення свого права на одержання грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у належному розмірі він довідався лише 26.03.2021, після ознайомлення з публікаціями у електронних засобах масової інформації у мережі Інтернет.
Розглянувши подане клопотання та матеріали позову, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України. Зокрема, у силу частини першої цієї статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 зауважила, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
У постанові від 18.11.2020 у справі №380/5202/20 Верховний Суд вказав, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.
Предметом цього спору є бездіяльність відповідача щодо виплати ОСОБА_1 у 2020 році грошової допомоги до 5 травня. Така допомога є щорічним разовим платежем, що у 2020 році здійснений на користь позивача 28.04.2020 у розмірі 1390,00 грн, на підтвердження чого позивачем надано банківську виписку про рух коштів на рахунку.
Відповідно до частини четвертої статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
30 вересня відповідного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги, і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована, а перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправними дій щодо не нарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" слід обраховувати з 30 вересня відповідного року.
Такий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №607/7919/17, від 16.05.2018 у справі №521/9634/17.
Згідно з частиною третьою статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
Отже, встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом закінчився 31 березня 2021 року.
Позивач звернувся до суду 20 квітня 2021 року, тобто пропустив строк звернення до суду з цим позовом на двадцять календарних днів.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 наголосив на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За обставин цього спору суд зауважує, що розгляд Верховним Судом зразкової справи №440/2722/20 не зумовлює підстав визнання причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом поважними, адже спірну допомогу йому виплачено у квітні 2020 року, а виходячи з наведених вище положень частини четвертої статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" перегляд її розміру після 30 вересня поточного року за будь яких умов був можливим лише в судовому порядку.
До того ж, суд звертає увагу на приписи частин сьомої, дев'ятої статті 290 КАС України, у силу яких ухвала про відкриття Верховним Судом провадження у зразковій справі публікується на офіційному веб-порталі судової влади України, а також в одному із загальнодержавних друкованих засобів масової інформації не пізніше ніж за десять днів до дати судового засідання для розгляду зразкової справи. З моменту опублікування оголошення вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про розгляд зразкової справи.
Так, ухвалу Верховного Суду від 17.06.2020 про відкриття провадження у зразковій справі №440/2722/20 опубліковано у газеті "Урядовий кур'єр" 24 червня 2020 року (№118), отже саме з цієї дати позивач вважається обізнаним щодо розгляду Верховним Судом зразкової справи.
На цій підставі суд визнає помилковими посилання позивача на ознайомлення з відомостями про розгляд Верховним Судом зразкової справи №440/2722/20 з мережі Інтернет лише 26 березня 2021 року.
При цьому суд вкотре звертає увагу на те, що виходячи з положень частини четвертої статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" перегляд розміру разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік після 30 вересня цього року за будь яких умов був можливим лише в судовому порядку.
Законом не передбачено обов'язкового досудового порядку урегулювання спору у цій категорії справ.
Окрім того, суд враховує, що позивач у поданому до суду клопотанні не посилався на введення на території України карантину з 12.03.2020 та жодним чином не мотивував, якою саме мірою впроваджені у зв'язку з карантином обмеження об'єктивно унеможливили своєчасне звернення ним до суду з цим позовом.
При цьому суд зауважує, що упродовж усього періоду часу з 01 жовтня 2020 року по 31 березня 2021 року впроваджені у зв'язку з карантином обмеження не стосувались діяльності державних органів (у т.ч., Центру та суду) та поштових організації (ПАТ "Укрпошта", приватних служб кур'єрської доставки тощо). Тобто, такі обмеження об'єктивно жодним чином не перешкоджали своєчасному зверненню ОСОБА_1 до суду з позовом про проведення перерахунку спірної допомоги.
Матеріалами позову не підтверджено, що впроваджені у зв'язку з карантином обмежувальні заходи об'єктивно вплинули на можливість реалізації позивачем права на звернення до суду з цим позовом.
Суд зауважує, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом "Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt", згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Право на звернення до адміністративного суду не є абсолютним та підлягає законним обмеженням.
За відсутності у матеріалах позову належних доказів, що свідчили б про наявність об'єктивних, непереборних обставин неможливості своєчасного звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом упродовж шести місяців з 01 жовтня 2020 року по 31 березня 2021 року, суд дійшов висновку, що строк звернення з цим позовом позивачем пропущений без наявності на те поважних причин.
А тому, у задоволенні заяви позивача про поновлення цього строку належить відмовити.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
У силу частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 належить повернути ініціатору звернення.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання дій протиправними та стягнення коштів повернути позивачу.
Копію ухвали надіслати ініціатору звернення разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Копію позовної заяви залишити у суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Кукоба