Справа № 139/323/21
Провадження № 1-кп/139/19/21
05 травня 2021 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
з участю сторін провадження:
процесуального прокурора ОСОБА_2 ,
потерпілої ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021025160000121 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
ОСОБА_4 , перебуваючи на подвір'ї в місці свого постійного проживання по АДРЕСА_1 , о 10-ій годині 28 березня 2021 року вступив у словесну суперечку зі своєю дочкою ОСОБА_3 . В ході сварки, ОСОБА_4 умисно, з метою фізичного насильства щодо дочки, взявши до правої руки дерев'яний держак, наніс ним по спині дочки два удари. Потерпілій ОСОБА_3 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 71 від 06 квітня 2021 року, було спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця в попереку зліва та синця в дільниці правої лопатки, що належать до категорії легких тілесних ушкоджень, які не спричинили короткочасний розлад здоров'я.
З урахуванням повного визнання вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також усних заяв в судовому засіданні обвинуваченого та потерпілої, завідсутності заперечень та сумнівів, враховуючи думку прокурора, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Дослідження доказів було обмежено допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю і суду показав: 28.03.2021 біля 10-ої години він був на своєму подвір'ї, а до нього підбігла його дочка і кинула в нього мокрими дитячими штанами, звинувачуючи його в тому, що дитина їх замочила. Оскільки дочка була дуже агресивна, він взяв палицю, яку знайшов під сараєм, і вдарив нею дочку по спині.
Потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила: Напередодні вона залишила свою дитину у батьків, а сама займалася пранням. До річки вона чула, як батько сварився з матір'ю, обзивав її і т.п. Очевидно, така поведінка ОСОБА_4 злякала її малолітню дитину, і тому та під час сну помочилася під себе. З метою припинити таку поведінку батька, вона пішла до нього на подвір'я зробити йому зауваження. Однак, батько відреагував агресивно: він схопив дерев'яного держака і почав на неї замахуватися. Вона відступала від нього задом, але під горбком послизнулася і впала на руки, залишивши «відкритою» спину. В цей час батько й наніс їй два удари палицею по спині. Вона по сьогодні відчуває біль в нирці та в лопатці. Пробачити батька не може, оскільки має ще дитячу образу за маму та за обстановку, в якій виховувалася, а, крім того, батько й не намагається з нею примиритися. Просить прийняти рішення, яким буде припинено протиправну поведінку батька щодо неї та матері.
На підставі викладеного суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 в умисному нанесенні ОСОБА_3 тілесних ушкоджень без розладу здоров'я, а тому його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне нанесення легкого тілесного ушкодження.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, зокрема, що відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, визначеної ст. 12 КК України, вчинене діяння є кримінальним проступком.
Суд враховує також особу винного, зокрема, що обвинувачений за місцем проживання (а.с. 30) характеризується виключно позитивно як такий, що працьовитий, товариський і ввічливий, гарний господар та сім'янин, а також, що він не перебуває на обліку в психіатра чи в лікаря-нарколога (а.с. 26).
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому суд відносить щире каяття в скоєному злочині та активне сприяння розкриттю злочину, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с. 27-28).
Обставин, які обтяжують покарання для ОСОБА_4 досудовим слідством не встановлено.
В той же час в суді встановлено, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення щодо своєї дочки (а.с. 25).
На підставі викладеного, дотримуючись загальних засад призначення покарання, зокрема, принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання ОСОБА_4 буде призначення йому найменш тяжкого покарання, передбаченого інкримінованою частиною статті - штраф. Враховуючи обставину, що ОСОБА_4 є пенсіонером, суд вважає за правильне визначити розмір штрафу як мінімальний, передбачений кримінальним законом, - 30 НМДГ.
Суд не вбачає потреби у застосуванні щодо ОСОБА_4 на підставі ч. 2 ст. 76 КК України обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України. Зокрема, такі заходи можуть застосовуватися судом в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством. Потерпіла ОСОБА_3 суду заявила, що проживає окремо від батька та веде окреме домашнє господарство. З врахуванням таких пояснень потерпілої, обставини, що правопорушення вчинено на території домогосподарства обвинуваченого, яким користується і сама потерпіла (про що вона заявила в суді), а також обставини, що досудовим слідством не визнавалася обтяжуючою така обставина, як вчинення злочину щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах, суд вважає, що такі обмежувальні заходи не матимуть значення для захисту інтересів потерпілої.
З огляду на обране для обвинуваченого покарання, обставини, що досудовим слідством запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався, суд не вбачає потреби в обранні запобіжного заходу щодо обвинуваченого на цьому етапі судового розгляду.
Керуючись ч. 1 ст. 125, КК України, ст.ст. 368-371, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним та призначити покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 (п'ятсот десять) гривень.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій, прокурору.
На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подано апеляцію до Вінницького апеляційного суду через Мурованокуриловецький районний суд.
Суддя: ________________