30 квітня 2021 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
та сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 10 березня 2021 року, -
Цією ухвалою, у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 , поданого в інтересах засудженого ОСОБА_7 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі - відмовлено.
На вказану ухвалу суду адвокат ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу.
В якій вважає, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_7 являється інвалідом ІІІ групи безстроково, йому протипоказана важка фізична праця,
ЄУНСС №722/280/21 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_8
КП №11-кп/822/147/21 Суддя - доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст. 537, 539 КПК України
переохолодження, на даний час перебуває на «Д» обліку у лікаря-терапевта, постійно вживає антикоагулянти.
За час перебування в установі неодноразово, а саме 6 разів звертався за медичною допомогою з різних підстав поганого самопочуття.
Звертає увагу суду апеляційної інстанції на той факт, що не працевлаштування засудженого ОСОБА_7 , не може бути підставою для відмови у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення і не свідчить про те, що останній не став на шлях виправлення.
Крім того, вказує на те, що відповідно до ст. 12 КК злочин, за який засуджено ОСОБА_7 відносяться до категорії тяжких злочинів. В такому разі, згідно з п.2 ч.3 ст. 81 КК України, засуджений має відбути не менше 2/3 покарання, для того, щоб до нього могло бути застосоване умовно-дострокове звільнення. 05 жовтня 2020 року ОСОБА_7 відбув 2/3 призначеного йому покарання.
Просить скасувати ухвалу суду І інстанції та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання сторони захисту та звільнити ОСОБА_7 умовно - достроково від відбування призначеного покарання.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 , яка наполягала на задоволенні її апеляційних вимог, міркування прокурора, який просив ухвалу суду залишити без змін, а апеляцію сторони захисту без задоволення, думку представника колонії, розглянувши матеріали судового провадження, особової справи засудженого та доводи апеляційної скарги захисту, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Так, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні клопотання сторони захисту, суд мотивував тим, що засуджений ОСОБА_7 , в сукупності із його характеризуючими даними та відношенням до праці протягом всього часу відбування покарання, не були достатньо сумлінними, а тому останній не досяг відповідного ступеню виправлення, передбаченого ст. 81 КК України.
В ході апеляційного розгляду даного провадження було встановлено, що ОСОБА_7 раніше судимий: вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 14.06.2017 року за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3-и роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від
відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.
16.07.2018 року вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці ОСОБА_7 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді 3-и роки 1-н місяць позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 обраховано з 05.09.2018 року. Кінцевим строком відбування засудженим покарання у виді позбавлення волі є 05.10.2021 року.
Разом з тим, з матеріалів провадження убачається, що засуджений ОСОБА_7 відбуває покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16.07.2018 р. у державній установі «Сокирянська виправна колонія (№67)» з 23 вересня 2018 року, а взагалі в місцях позбавлення волі перебуває з 05.09.2018 року.
На час розгляду судом клопотання, ОСОБА_7 відбув більше двох третин строку призначеного судом покарання у виді позбавлення волі за вчинення умисного тяжкого злочину.
Відповідно до ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами виправлення засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, а саме затвердженої характеристики начальника державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)» ОСОБА_9 від 10.03.2021 року, встановлено, що засуджений ОСОБА_7 за час перебування у слідчому ізоляторі м. Чернівці та в державній установі «Сокирянська виправна колонія (№67)» до дисциплінарної відповідальності не притягувався та не заохочувався.
Крім того, засуджений ОСОБА_7 у 2019 році здобув професію «Машиніст крана (кранівник)», закінчивши навчальний центр, який функціонує при установі. Під час навчання потребував контролю за відвідуванням занять. По відношенню до персоналу установи вимушено тактовний, у відношенні до інших засуджених вживчивий, стосунки підтримує із засудженими різної спрямованості. Має охайний зовнішній вигляд. Заходи виховного характеру, які проводяться у відділенні відвідує, реагує на них негативно. Не бажає приймати участі у реалізації програм диференційованого виховного впливу. Вину у скоєному злочині визнав.
Так, на засіданнях комісій установи розглядалися питання щодо застосування до засудженого ОСОБА_7 заохочувальних норм законодавства. За результатами яких було прийнято наступні рішення:
15.09.2019 року - термін можливості застосування ст. 101 КВК України, 26.09.2019 року - відмовлено у застосуванні, як особі, яка не довела, що стала на шлях виправлення;
20.03.2020 року - термін можливості застосування ст. 82 КК України, 26.03.2020 року - відмовлено у застосуванні, як особі, яка не довела, що стала на шлях виправлення;
19.10.2020 року - термін можливості застосування ст. 81 КК України, 29.10.2020
року - відмовлено у застосуванні, як особі, яка не довела, що стала на шлях виправлення.
Частиною 1 ст. 118 КВК України передбачено, що засуджені до позбавлення волі мають право працювати. Праця здійснюється на добровільній основі на підставі договору цивільно-правового характеру або трудового договору, який укладається між засудженим та фізичною особою - підприємцем або юридичною особою, для яких засуджені здійснюють виконання робіт чи надання послуг.
Такі договори погоджуються адміністрацією колонії та повинні містити порядок їх виконання. Адміністрація зобов'язана створювати умови для праці засуджених за договорами цивільно-правового характеру та трудовими договорами.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_7 , адміністрацією «Сокирянська виправна колонія (№67)» не створено відповідних умов праці та не було надано такого права засудженому працювати, як визначено ч.1 ст. 118 КВК України.
Зокрема, ч.5 ст. 118 КВК України встановлено, що засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт з благоустрою колоній і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення колоній продовольством.
До цих робіт засуджені залучаються в порядку черговості, в неробочий час і не більш як на дві години на день.
Згідно характеристики установи, засуджений ОСОБА_7 , роботи із самообслуговування та з благоустрою установи виконання покарань виконує неохоче та лише під контролем. Намагається утримувати в чистоті та порядку своє спальне місце та приліжкову тумбочку.
Відповідно до довідки №33 бухгалтерії державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)», станом на 09.03.2021 року, виконавчих листів в частині стягнень із засудженого ОСОБА_7 на виконанні немає.
Довідкою відділу організації та нормування праці №58 від 09.03.2021 року й матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_7 встановлено, що останній по прибуттю до установи та по даний час не бажає залучатися до будь-яких оплачуваних робіт, посилаючись на незадовільний стан здоров'я.
Так, із довідки медичної частини №62 від 09.03.2021 року вбачається, що засуджений ОСОБА_7 , 24.09.2018 року був оглянутий медичною комісією установи, є інвалідом ІІІ групи безстроково, працездатний з раціональним працевлаштуванням, на даний час стан задовільний. Встановлений діагноз: інфекційний ендокардит МК, АК. Імплантаціія МК АК (2013 р.), серцева недостатність ІІ А.
Крім того, з особової справи засудженого ОСОБА_7 видно, що останній неодноразово звертався по медичну допомогу із різного роду скаргами на стан свого здоров'я.
Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 року, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття рішення при
умовно-достроковому звільненні від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч.2 ст.81 КК).
Відповідно до ч.1 ст.102 КВК України режим у виправних і виховних колоніях - це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов'язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених.
Частиною 3 ст.107 КВК України передбачено, що засуджені зобов'язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна колонії і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням; виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії; виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм; дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
За таких обставин та наведених вище вимог КВК України, апеляційний суд вважає, що поведінка та ставлення до праці засудженого ОСОБА_7 на час розгляду апеляції та під час відбування покарання були сумлінними, зауважегнь з боку адміністрації колонії він не мав, роботою не був забезпечений, тобто в його особистості відбуваються позитивні зміни і на даний час він довів своє виправлення.
Крім того, судова колегія бере до уваги те, що засуджений ОСОБА_7 на час розгляду судом клопотання відбув більше двох третин строку призначеного судом покарання у виді позбавлення волі та незадовільний стан здоров'я останнього, у зв'язку з чим вважає, що клопотання сторони захисту є обґрунтованим.
На думку колегії суддів, приймаючи рішення про відмову в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі, суд першої інстанції діяв у відповідності до положень ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, однак відповідним чином не умотивував свої висновки, а тому судове рішення підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 424, 537 - 539 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційні скаргу захисника ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 10 березня 2021 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі - скасувати.
Звільнити засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 липня 2018 року умовно достроково на 5 місяців 5 днів.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3