27 квітня 2021 року м. Чернівці
Справа № 725/3702/19
Провадження № 22-ц/822/356/21
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Литвинюк І. М.
суддів: Владичана А.І., Перепелюк І.Б.
секретар: Герман Я.І.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Чернівціобленерго»,
третя особа - ОСОБА_2 ,
апеляційна скарга Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 грудня 2020 року, головуючий у І-й інстанції - Вольська-Тонієвич О.В.,
ОСОБА_1 у червні 2019 року звернулася до суду з позовом до АТ «Чернівціобленерго», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення засідання комісії по розгляду Акту про порушення №122839 від 20 червня 2018року, оформленого протоколом засідання комісії №250 від 09 серпня 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 09 серпня 2019 року відбулося засідання комісії АТ «Чернівціобленерго» щодо розгляду Акту про порушення №122839. За результатами розгляду вказаного Акту було вирішено здійснити ОСОБА_1 нарахування вартості не облікованої електричної енергії в сумі 32 098 грн. Зазначене рішення комісії є протиправним, незаконним та таким, що прийняте з грубим порушенням законодавства та Правил користування електричною енергією.
Зазначала, що 19 квітня 2017 року ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_3 нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 , яка була відключена від електропостачання.
В цей же день, 19 квітня 2017 року, між нею, як орендодавцем, та ОСОБА_2 , як орендарем, укладено договір оренди нежилої будівлі № 2 по АДРЕСА_1 строком до 20 червня 2018 року. За умовами договору вона передала ОСОБА_2 вказану вище нежилу будівлю, а орендар зобов'язувався своєчасно і в повному обсязі сплачувати комунальні послуги за користування майном. До АТ «Чернівціобленерго» з питань укладання договору на постачання електричної енергії до будівлі протягом всього часу користування даною будівлею орендарем вона не зверталась.
09 серпня 2018 року на засіданні комісії по розгляду Актів про порушення її представник надав письмові пояснення щодо обставин справи, зокрема, в день купівлі будівлі її було передано в оренду громадянину ОСОБА_2 , а вона не здійснювала жодної діяльності на придбаному об'єкті.
Вважала, що у разі наявності порушень Правил користування електричною енергією відповідальність повинен нести саме орендар, який і був фактичним споживачем електричної енергії станом на день складання акту (20 червня 2018 року). Крім того, оскаржуваний акт було винесено у її відсутність і вона не мала можливості надати свої пояснення та зауваження. Більше того, при складанні акту був відсутній і сам споживач ОСОБА_2 .. У самому акті вказано, що він складений у присутності представника енергоінспекції та двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , але у відсутність споживача. Разом з тим, в кінці акту міститься допис про те, що споживач від підпису та пояснень відмовився. Проте про наявність акту вона дізналася лише коли отримала його копію поштою.
Просила визнати протиправним та скасувати рішення засідання комісії АТ «Чернівціобленерго» по розгляду акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії №122839 від 20 червня 2018 року, оформленого протоколом № 250 від 09 серпня 2018року.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення засідання комісії АТ «Чернівціобленерго» по розгляду акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії №122839 від 20 червня 2018 року, оформленого протоколом №250 від 09 серпня 2018року.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
На рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 грудня 2020 року АТ «Чернівціобленерго» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
Посилається не те, що оскаржуване рішення прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, встановлені судом висновки не відповідають фактичним обставинам справи, а також прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що уповноваженими представниками АТ «Чернівціобленерго» 20 червня 2018 року на об'єкті, що знаходиться в м. Чернівці, вул. Прип'ятьска, 6-В, в присутності представника, що допустив до вищезазначеного об'єкта, було виявлено порушення п.п. 2.3.3, 1.2.1, 3.1.9 та 5.5.5 ПРРЕЕ, у зв'язку з чим складено Акт про порушення №122839 від 20 червня 2018 року, який підписаний трьома представниками АТ «Чернівціобленерго». Факт відмови від підпису ОСОБА_6 підтверджується підписами двох не заінтересованих осіб. В акті зазначені їх прізвища та ініціали, а також серії та номери паспортів.
Пунктом 3.1.9 Правил визначено, що споживання електричної енергії без укладання відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається. Проте орендарю не було надано право на укладання договорів про розподіл /постачання електричної енергії, а тому Акт про порушення №122839 від 20 червня 2018 року правомірно складений на власника об'єкта.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача Василатій О.О. просить апеляційну скаргу АТ «Чернівціобленерго» залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Акт про порушення ПРРЕЕ від 20 червня 2018 року №122839 складений з порушенням Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, оскільки, зазначаючи в ньому двох свідків - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представниками енергоінспекції не зазначено їх повних анкетних даних (ім'я та по-батькові, адреси місця проживання). Вказані обставини позбавили суд можливості викликати цих осіб для допиту в судовому засіданні для підтвердження обставин, за яких було виявлено факт порушення Правил користування електроенергією. Крім того, акт складено у відсутність позивачки ОСОБА_1 , яка є власником будинковолодіння, де було виявлено порушення, а також у відсутність ОСОБА_2 - фактичного користувача нерухомого майна по АДРЕСА_1 .
З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 відповідно до договору купівлі-продажу від 19 квітня 2017 року належить на праві власності нежитлова будівля літ «Г» загальною площею 76,50 кв.м. у буд. АДРЕСА_1 .
20 червня 2018 року уповноваженими представниками АТ «Чернівціобленерго» за вищевказаною адресою у присутності особи ОСОБА_8 встановлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі -Правила), а саме п. 2.3.3 Правил - підключення струмоприймачів до електричних мереж, що не є власністю АТ «Чернівціобленерго», без розрахункових засобів комерційного обліку; п.1.2.1, 3.1.9, 5.5.5 Правил в частині допущення споживання та використання електричної енергії без договору.
За фактом виявленого порушення працівниками товариства складений акт №122839 від 20 червня 2018 року. Зазначений акт підписаний трьома представниками постачальника електричної енергії. Також акт підписаний двома свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ..
Протоколом № 250 від 09 серпня 2018 року засідання комісії по розгляду акту №122839 від 20 червня 2018 року вирішено здійснити нарахування вартості необлікованої електроенергії згідно з п.п 6 п.2.1 Методики у розмірі 32 098 грн.
Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до частини 1 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Пунктом 1.2.1 Правил, затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14 березня 2018 року, визначено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Згідно із п. 1.2.13 Правил у разі надання електроустановки або її частини в оренду за умов, що передане в оренду устаткування забезпечує завершену функціональну дію на ринку електричної енергії (виробництво, передачу, розподіл або споживання електричної енергії), та обумовлення договором оренди передачі орендареві відповідних повноважень щодо врегулювання договірних відносин з учасниками роздрібного ринку щодо електрозабезпечення орендованої електроустановки або її частини між орендарем та відповідними суб'єктами мають бути укладені відповідні договори згідно з вимогами цих Правил. В усіх інших випадках передбачені цими Правилами договори укладаються з власником електроустановки.
Відповідно до п. 3.1.9 Правил споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Згідно з п. 5.5.5 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів), не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача;
Як зазначено у п. 8.2.5 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.
У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Відповідно п. 4.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656 (далі - Методика) Акт про порушення складається у двох примірниках у
присутності споживача або уповноваженого представника споживача в
разі виявлення порушень ПКЕЕ. Працівники енергопостачальника перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести зауваження та заперечення до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень та пропозицій. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази,
Отже, підзаконними нормативними актами встановлена як процедура, так і вимоги для оформлення акту порушень Правил, де однією з вимог є складення акту в присутності уповноваженого представника споживача і його підписання ним, а також умови відмови від його підписання.
З системного аналізу норм чинного законодавства, враховуючи положення зазначених вище пунктів Правил та Методики, суд приходить до висновку, що при проведенні енергопостачальною організацією перевірки, при виявленні порушення споживачем Правил участь споживача або його представника є обов'язковою, оскільки тим самим забезпечується захист прав споживача, який може викласти свої зауваження до акту про порушення Правил, подавати пояснення і зауваження стосовно тексту акта та дій посадових осіб енергопостачальної організації, надати пояснення, не погодитись з виявленим фактом порушення.
З огляду на зазначені норми, акт про порушення Правил мав бути складений за обов'язкової присутності ОСОБА_1 як споживача та власника нерухомого майна або її уповноваженого представника.
З матеріалів справи вбачається, що в рядку "З актом про порушення ознайомлений споживач або уповноважена ним особа" зазначено "від підпису відмовились", прізвища та ініціали " ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ".
Позивачка у позовній заяві, її представник в поясненнях, наданих в судових засіданнях, заперечували участь позивачки або участь уповноваженого представника при проведенні перевірки та складанні акту.
ОСОБА_1 не була присутньою при здійсненні працівниками АТ «Чернівціобленерго» перевірки та складання акту про порушення, що не заперечувалось сторонами у судовому засіданні. Крім того, будь-які документи, які б свідчили про те, що саме ОСОБА_8 є уповноваженим представником позивача, матеріали справи також не містять.
Також матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про проведення перевірки на належному їй на праві власності об'єкті.
Можливості складення такого Акту за участі особи, яка допустила представників енергопостачальника до об'єкту споживача, Правила в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачали.
Крім того, акт підписаний двома свідками, однак представник відповідача в судовому засіданні не зміг надати суду контактних даних незаінтересованих осіб (представника житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборної особи будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представника органу місцевого самоврядування, іншого споживача тощо) для їх виклику та допиту в судовому засіданні.
Отже, позивачка ОСОБА_1 була позбавлена можливості захистити свої права, викласти свої пояснення і зауваження щодо змісту Акту про порушення, а запис в Акті про те, що споживача ознайомлено з правом внести до нього свої зауваження, не відповідає дійсним обставинам справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що працівниками відповідача при складенні Акту про порушення № 122839 не було дотримано положень п. 8.2.5 Правил, оскільки він складений представниками постачальника за відсутності представника споживача, а відтак не є належним доказом факту вчинення споживачем правопорушення у сфері електроенергетики.
Вищезазначене свідчить про те, що вказаний Акт не може бути належним та допустимим доказом, що підтверджує факт порушення споживачем Правил, і не може бути покладений в основу прийнятого комісією рішення про нарахування вартості необлікованої електричної енергії.
Пунктом 1 частини 1 статті 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини (факти), якими обгрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Відповідно до частин 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статей 77, 78, 79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Наведені апелянтом аргументи щодо відсутності підстав для задоволення позову, є безпідставними, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, з'ясувавши які та дослідивши в судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, були порушені відповідачем.
Будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з доводів, викладених у апеляційній скарзі, немає.
Керуючись статтями 367, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» залишити без задоволення.
Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 грудня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 05 травня 2021 року.
Головуючий І.М. Литвинюк
Судді: А.І. Владичан
І.Б. Перепелюк