Провадження № 22-ц/821/29/21 Справа № 710/1678/18
Черкаський районний суд Черкаської області
28 квітня 2021 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Карпенко О.В.
суддів: Василенко Л.І.
Нерушак Л.В.
за участю секретаря Анкудінова О.І.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Черкаського апеляційного суду Карпенко Оксани Володимирівни, Василенко Людмили Іванівни, Нерушак Лариси Вікторівни, визначеної системою автоматизованого розподілу справ по розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: служба у справах дітей Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком, -
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: служба у справах дітей Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 15 вересня 2020 у задоволенні позову - відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, подавши 12 жовтня 2020 року до Черкаського апеляційного суду апеляційну скаргу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 21 жовтня 2020 року визначено наступний склад колегії суддів по розгляду справи: головуючий суддя (суддя доповідач) Карпенко О.В., судді: Василенко Л.І., Нерушак Л.В.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 23 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі, а ухвалою суду від 30 жовтня 2020 року призначено розгляд справи на 02 грудня 2020 року на 10 год. 30 хв.
03 грудня 2020 року та 01 квітня 2021 року на адресу Черкаського апеляційного суду від ОСОБА_1 через канцелярію суду надійшли заяви про відвід суддів Черкаського апеляційного суду Карпенко О.В., Василенко Л.І., Нерушак Л.В., в обґрунтування яких ОСОБА_1 були зазначені наступні обставини: колегія суддів відклала розгляд клопотань про призначення діагностики психоемоційного стану малолітніх дітей та клопотання про винесення окремої ухвали суду, не обґрунтовуючи своє рішення; колегія суддів встановивши, що матеріали справи не містять письмового висновку органу опіку і піклування зупинила судовий розгляд і зобов'язала службу у справах дітей Шполянської міської ради Об'єднаної територіальної громади Черкаської області надати письмовий висновок щодо розв'язання спору про визначення місця проживання дитини до тієї ж служби у справах дітей, яка на думку ОСОБА_1 , вже склала одне рішення із суттєвими порушеннями та невідповідністю висновків, до яких прийшла служба, фактичним обставинам, що склалися; суд апеляційної інстанції, на думку заявника, безпідставно зазначив, що позбавлений права на дослідження та збирання нових доказів, які не були додані до суду першої інстанції без поважних підстав і не досліджені судом першої інстанції; колегія суддів, яка складається з жінок, за посиланнями ОСОБА_1 , допустила дискримінацію та порушення його права на справедливий суд.
Крім того, на думку ОСОБА_1 , колегія суддів не надала належної правової оцінки його доводам та поясненням як особи, яка подала апеляційну скаргу; в усній формі зобов'язала представника третьої особи повторно надати суду письмовий висновок, який не буде обґрунтованим через упередженість Шполянської міської ради ОТГ.
Вказуючи на системні порушення, які допускаються судами різних інстанцій в ході розгляду справи за його позовом, з метою найкращого забезпечення прав та інтересів малолітніх дітей, ОСОБА_1 просить відвести колегію Черкаського апеляційного суду в складі головуючої судді - Карпенко О.В., суддів - учасників колегії: Василенко Л.І., Нерушак Л.В. від розгляду апеляційної скарги по справі №710/1678/18.
Вивчивши доводи ОСОБА_1 , викладені в заяві про відвід, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, виходячи з наступного.
Статтею 36 ЦПК України передбачено підстави для відводу (самовідводу) судді, відповідно до якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішенням судді, або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Обставини, на які вказує заявник як на підставу відводу суддів Черкаського апеляційного суду Карпенко О.В., Василенко Л.І., Нерушак Л.В. не можуть бути визнані законними та обґрунтованими підставами для відводу.
Доказів на підтвердження упередженості чи необ'єктивності суддів Черкаського апеляційного суду Карпенко О.В., Василенко Л.І. та Нерушак Л.В. заявник не надав, у зв'язку з чим апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Частиною 1 статті 40 ЦПК визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Порядок вирішення питання про відвід судді регламентується ст.40 ЦПК України. Частини 3, 8, 11 цієї статті передбачають, що якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Згідно із статтею 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи вищевикладені норми процесуального права, а також те, що заяву про відвід колегії суддів від 03 грудня 2020 року ОСОБА_1 було подано через канцелярію суду після судового засідання, яке було призначене на 02 грудня 2020 року, а заява про відвід від 01 квітня 2021 року, яка ідентична за змістом заяві від 03 грудня 2020 року, була подана знову після судового засідання, не була оголошена і підтримана заявником безпосередньо в ході чергового судового засідання в апеляційній інстанції, що позбавило інших учасників судового розгляду можливості висловити свої міркування з приводу підстав заявленого ОСОБА_1 відводу, апеляційний суд вважає за необхідне вирішити подані ОСОБА_1 заяви про відвід колегії суддів по суті безпосередньо в судовому засіданні, призначеному на 28.04.2021 року.
Запобігання зловживанню правом - позитивний обов'язок суду згідно пункту 1 статті 6 ЄКПЛ. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі частини 1 та 2 статті 2 ЦПК України.
За змістом статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.
Як зазначено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
Наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду (рішення Європейського Суду з прав людини «Білуха проти України»).
Що стосується суб'єктивного критерію, то особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.
За об'єктивним критерієм слід визначити, чи існували переконливі факти, які б давали підстави для сумнівів у безсторонності судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини сумніватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція відповідного судді є важливою, але не вирішальною. Головним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Враховуючи відсутність жодних, перелічених у ст.ст. 36-37 ЦПК України, підстав для відведення суддів Черкаського апеляційного суду Карпенко О.В., Василенко Л.І. та Нерушак Л.В. від участі в розгляді справи, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 про відвід членів колегії суддів і відсутність правових підстав для її задоволення.
Звертаючись із заявою про відвід суддів Черкаського апеляційного суду Карпенко О.В., Василенко Л.І. та Нерушак Л.В., заявник ОСОБА_1 не навів обґрунтованих підстав для відводу суддів, передбачених законом та не навів обставин, які дають підстави для сумніву у безсторонності суддів Черкаського апеляційного суду, у зв'язку із чим подана ОСОБА_1 заява не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 36, 37, 40 ЦПК України, апеляційний суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Черкаського апеляційного суду Карпенко Оксани Володимирівни, Василенко Людмили Іванівни, Нерушак Лариси Вікторівни, визначеної системою автоматизованого розподілу справ по розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: служба у справах дітей Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О.В. Карпенко
Л.І. Василенко
Л.В. Нерушак
/повний текст ухвали суду виготовлений 5 травня 2021 року/