Справа №645/2444/20 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/794/21 Доповідач: ОСОБА_2
27 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора: - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора області ОСОБА_8 на вирок Фрунзенського районного суду м.Харкова від 07 серпня 2020 року,-
Цим вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, який має середню освіту, одруженого, тимчасово не працюючого, маючого на утриманні малолітню доньку ОСОБА_9 , 2016 року народження, зареєстрованого за адресою - АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою - АДРЕСА_2 , раніше судимого - 26 березня 2020 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України - 1 рік іспитового строку,-
визнано винним та засуджено за ч.3 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднана невідбута частина покарання за попереднім вироком Фрунзенського районного суду м.Харкова від 26 березня 2020 року у вигляді 6 місяців позбавлення волі та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Згідно вироку, ОСОБА_7 визнано винним у тому, що він 16 квітня 2020 року, близько 12-10 год., точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, знаходився за адресою: Харків, вул. Єнакієвська, 2-Е, де побачив, як відчиняються ворота паркану для заїзду на територію підприємства ТОВ «Велотрейд» вантажної автівки. У дворі підприємства ТОВ «Велотрейд» обвинувачений ОСОБА_7 побачив велосипед чорного кольору Leon ХС-70, який належить ОСОБА_10 та велосипед чорного кольору Leon НD-80, який належить ОСОБА_11 , які стояли на спеціально відведеному місці для паркування велосипедів. В цей час у ОСОБА_7 виник злочинний намір на відкрите викрадення чужого майна, а саме велосипедів Leon ХС-70 та Leon HD-80, поєднане з проникненням до сховища. Так, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, усвідомлюючи значення своїх дій та можливі наслідки, бажаючи діяти саме таким чином, скориставшись тим, що ворота паркану відчинились, забіг, тим самим відкрито проник, на територію підприємства ТОВ «Велотрейд», яке розташовано за адресою:м. Харків, вул. Єнакієвська, 2-Е в слід за заїзджаючим вантажним автомобілем. Продовжуючи реалізовувати свої злочинні дії та бажаючи довести свій злочинний намір до кінця, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, а також те, що за його злочинними діями можуть спостерігати співробітники ТОВ «Велотрейд», обвинувачений ОСОБА_7 взяв під обидві руки велосипеди Leon ХС-70, вартістю згідно висновку судової товарознавчої експертизи №6/950се-20 від 23.04.2020 - 11 380 грн. та Leon HD-80, вартістю згідно висновку судової товарознавчої експертизи №6/950се-20 від 23.04.2020 - 8 574 грн., побіг із ними до воріт.
В цей час охоронець підприємства ТОВ «Велотрейд» ОСОБА_12 побачивши, як обвинувачений ОСОБА_7 незаконно проник на територію підприємства та взявши до рук два велосипеди намагається втекти з місця вчинення злочину з чужим майном, звернувся за допомогою до головного інженера ТОВ «Велотрейд» ОСОБА_13 , який одразу кинувся наздоганяти ОСОБА_7 з метою повернення викраденого майна. Обвинувачений усвідомлюючи, що його дії помічені сторонніми особами, з метою утримання викраденого майна, належного потерпілому ОСОБА_10 та потерпілому ОСОБА_14 , почав тікати, проїхавши з викраденим майном до буд. АДРЕСА_3 , при цьому маючи реальну змогу розпорядитись майном, однак його злочинні протиправні дії були припинені ОСОБА_13 біля буд. АДРЕСА_3 .
В апеляційній скарзі прокурор просить оскаржуваний вирок стосовно ОСОБА_7 скасувати, у зв'язку з істотним порушенням судом кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Призначити у вказаному кримінальному провадженні новий розгляд в загальному порядку в суді першої інстанції.
В обґрунтування посилається на те, що дії ОСОБА_7 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.15, ч.3 ст.186 КК України як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене з проникненням у сховище, вчинене повторно, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 був помічений працівниками підприємства ТОВ «Велотрейд» під час вчинення викрадення двох велосипедів та намагався спочатку винести їх у руках, після чого - сівши на один велосипед та тримаючи в руках інший, намагався уїхати з місця вчинення злочину. При цьому ОСОБА_7 одразу почали переслідувати працівники підприємства та, наздогнавши, затримали. Виходячи з цього, висновки суду про те, що обвинувачений реально міг розпорядитися викраденим майном, є хибними. ОСОБА_15 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Також зазначає, що суд розглянувши кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, порушив права обвинуваченого на захист, оскільки враховуючи свідчення самого обвинуваченого, про те, що реальної можливості розпорядитися викраденим майном, тобто довести злочинний умисел до кінця, у обвинуваченого не було, то вони фактично не відповідають правовій кваліфікації його дій.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги, думку обвинуваченого, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до ст.370 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від и волі.
Частиною 2 ст.15 КК України визначено, що замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин , які не залежали від її волі.
Так, органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_7 були кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України
Як вбачається з вироку суду, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 був помічений працівниками підприємства ТОВ «Велотрейд» під час вчинення викрадення двох велосипедів та намагався спочатку винести їх у руках, після чого - сівши на один велосипед та тримаючи в руках інший, намагався уїхати з місця вчинення злочину. При цьому ОСОБА_7 одразу почали переслідувати працівники підприємства та, наздогнавши, затримали.
Виходячи з цього, висновки суду про те, що обвинувачений реально міг розпорядитися викраденим майном, є хибними. ОСОБА_7 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин які не залежали від його волі.
За таких обставин, апеляційні доводи прокурора про неправильне застосуванням закону України про кримінальну відповідальність є слушними.
Окрім цього, судовий розгляд в суді першої інстанції, як вбачається з журналу судового засідання, провадився на підставі норм ч.3 ст.349 КПК України, відповідно до якої, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Тобто повне визнання вини, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації своїх дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин злочину, в якому обвинувачується, правові наслідки розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин є обов'язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України.
Однак, розглянувши кримінальне провадження в порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд не забезпечив права обвинуваченого на захист, оскільки свідчення самого обвинуваченого та фактичні обставини справи не відповідають правовій кваліфікації його дій.
Ці порушення вимог кримінального процесуального закону, згідно ч.1 ст.412 КПК України, є істотними, оскільки перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і відповідно до п.3 ч.1 ст.409 цього Закону - підставами для скасування вироку.
Реалізуючи та дотримуючись загальних процесуальних засад кримінального провадження, що містяться у главі 2 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, зокрема положень ст.ст.370, 349 КПК України, які перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення, що обумовлює необхідність скасування оскаржуваного вироку та призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції, що відповідає нормам ч.1 ст.412; п. 6 ч. 1 ст. 407; п.п.1,3 ч. 1 ст. 409 ; п.2 ч.1 ст. 410 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання. Тому доводи апеляцій прокурорів щодо неправильному призначенні покарання та невідповідності покарання особі обвинуваченого та тяжкості злочину можуть бути оцінені в ході нового судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 405, 407,412 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора області ОСОБА_8 задовольнити.
Вирок Фрунзенського районного суду м.Харкова від 07 серпня 2020 року у відношенні ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 25.06.2021 року.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді: