Справа № 591/3456/17 Номер провадження 11-кп/814/397/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
27 квітня 2021 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого - суддіОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем з участю прокурора представника потерпілих захисникаОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинуваченогоОСОБА_9 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Полтава в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12017200440000086 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_9 , його захисника ОСОБА_10 , представника потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_7 , а також прокурора Сумської місцевої прокуратури Сумської області ОСОБА_13 , який брав участь у даному провадженні, на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 05 лютого 2020 року,
Цим вироком ОСОБА_9 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Михайлівка Буринського району Сумської області, зареєстрований в АДРЕСА_1 , громадянин України, з вищою освітою, розлучений, маючий неповнолітню дитину, працюючий бухгалтером ТОВ «Сумимостобуд», несудимий,
визнаний винуватим та засуджений за ч.2 ст.194 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Постановлено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_9 :
- на користь держави 5948,80 грн витрат за проведення судових експертиз;
- на користь департаменту інфраструктури Сумської міської ради 627980 грн майнової шкоди;
- на користь потерпілої ОСОБА_12 27830 грн майнової шкоди та 10000 грн моральної шкоди;
- на користь потерпілого ОСОБА_11 9000 грн майнової шкоди та 10000 грн моральної шкоди.
Згідно з вироком ОСОБА_9 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
09 січня 2017 року близько 08 год. 30 хв. ОСОБА_9 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання, в належній його матері ОСОБА_14 на праві власності квартирі АДРЕСА_2 , від'єднав у приміщенні кухні шланг газової плити від труби газопостачання та відкрив газовий кран, чим забезпечив надходження природного газу до приміщення квартири та будинку.
Дочекавшись, поки газ заповнив приміщення квартири, умисно підпалив газоповітряну суміш, яка утворилась, що призвело до її загоряння та подальшого вибуху.
Внаслідок таких протиправних дій обвинуваченого вибухом та полум'ям пошкоджено та знищено внутрішню частину квартири АДРЕСА_3 , сусідньої квартири АДРЕСА_4 , інших квартир та під'їзду будинку АДРЕСА_5 , чим заподіяно майнову шкоду в сумі 196563 грн.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_9 просить скасувати вирок суду у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
При цьому зазначає, що суд першої інстанції не сформулював та не виклав обвинувачення, визнане ним доведеним, а лише відтворив зміст обвинувального акта з перерахуванням наявних в матеріалах кримінального провадження доказів.
Стверджує про порушення місцевим судом вимог ст.23 КПК України щодо безпосередності дослідження доказів, оскільки у вироку суд послався на протоколи огляду місця події та предметів (газового шланга, газової плити та крану), які визнані речовими доказами, проте у судовому засіданні їх не оглядав.
Вважає неналежним доказом акт технічного розслідування причин виникнення аварії, пов'язаної з використанням газу в побуті від 07 лютого 2017 року, оскільки детальний огляд та випробування газової плити було неможливо провести у зв'язку з тим, що вона була вилучена фахівцями НДЕКЦ.
Крім того, місцевим судом допитано лише двох з п'яти членів вказаної комісії.
При цьому свідок ОСОБА_15 , який був членом комісії, повідомив, що акт технічного розслідування складено на підставі наданих документів без виїзду на місце події.
Стверджує, що показання свідка ОСОБА_16 , яка перебувала в квартирі ОСОБА_9 напередодні вибуху, є суперечливими, а тому не можуть бути взяті до уваги судом при ухваленні вироку.
При цьому зазначає про відсутність безпосередніх свідків вчинення ним інкримінованого злочину.
Вважає неналежним доказом висновок експертизи ДП Сумський ЕТЦ Держпраці від 01 лютого 2017 року, оскільки він не ґрунтується на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо, а сам експерт ОСОБА_17 не зареєстрований в Реєстрі судових експертів та не був попереджений про кримінальну відповідальність.
Вказує, що судом не допитано в якості свідка майстра АДС ПАТ «Сумигаз» ОСОБА_18 .
Зазначає, що стороною обвинувачення не призначено необхідних експертних досліджень з метою встановлення причин вибуху в квартирі.
Разом з тим, звертає увагу, що відповідно до висновку експерта від 18 травня 2017 року №19/119/10/19е найбільш вірогідною причиною виникнення пожежі послугувало джерело запалювання занесене ззовні з ознаками попередньої підготовки.
При цьому, наголошує що в судовому засіданні експерт ОСОБА_19 підтвердив, що пожежа у квартирі розпочалась раніше спалаху побутового газу.
Крім того, звертає увагу на висновок експертизи матеріалів, речовин і виробів №376 від 31 березня 2017, відповідно до якої в пожежному смітті, вилученому зі стіни над газовою плитою, виявлено сліди нафтопродуктів, що також містить ознаки спеціальної підготовки, спрямованої на забезпечення інтенсивного розвитку пожежі.
Також стверджує, що стороною обвинувачення не спростовано його версію про вибух через заводські дефекти і пошкодження газової плити та шлангу.
В апеляційній скарзі захисник за мотивів, аналогічних викладеним в апеляційній скарзі обвинуваченого, просить вирок місцевого суду щодо ОСОБА_9 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
Крім того зазначає, що місцевим судом не перевірено версію сторони захисту щодо можливо вчинення кримінального правопорушення співмешканкою ОСОБА_9 - ОСОБА_16 , яка є свідком у даному кримінальному провадженні.
Вважає неналежними доказами показання потерпілих ОСОБА_20 та ОСОБА_11 , а також свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_14 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , оскільки вони не були безпосередніми очевидцями вибуху.
Вказує, що протоколи огляду місця події та висновки експертиз не містять доказів винуватості саме ОСОБА_9 .
Стверджує, що суд у мотивувальній частині вироку не зазначив мотив та мету кримінального правопорушення.
Водночас вказує про відсутність у ОСОБА_9 умислу на знищення чи ушкодження майна потерпілих, що може свідчити про наявність у діях підзахисного складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.196 КК України.
В апеляційній скарзі представник потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_7 просить призначити ОСОБА_9 покарання у виді 6 років позбавлення волі.
При цьому зазначає, що місцевим судом не враховано розмір майнової та моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_9 .
Звертає увагу на особу обвинуваченого, який вину не визнав, не вибачився перед потерпілими і шкоду не відшкодував, крім того розлучений, а вихованням дитини займається дружина.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок місцевого суду у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_9 за ч.2 ст.194 КК України покарання у виді 7 років позбавлення волі.
При цьому зазначає про особливу суспільну небезпеку вчиненого ним кримінального правопорушення.
Наголошує, що обвинувачений не визнав вину та намагався викривити фактичні обставини, не вжив заходів з метою відшкодування заподіяної шкоди.
В запереченнях на апеляційні скарги сторони захисту адвокат ОСОБА_7 просить залишити їх без задоволення та водночас вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу прокурора.
Інші учасники провадження вирок не оскаржили.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримання доводів апеляційних скарг, думку представника потерпілих та прокурора про необхідність призначення більш суворого покарання, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до такого.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_9 у вчиненні злочину за наведених у вироку обставин підтверджуються сукупністю достатніх, допустимих та належних доказів, зібраних у встановленому законом порядку і безпосередньо досліджених під час судового розгляду, оцінених відповідно до ст.94 КПК України.
Фактичні обставини пошкодження вибухом квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 , як і перебування при цьому у квартирі АДРЕСА_3 лише обвинуваченого ніким із учасників провадження не оспорюються.
Доводи сторони захисту про недоведеність вини ОСОБА_9 з огляду на можливу причетність до вчинення кримінального правопорушення свідка ОСОБА_16 , а також вибуху через заводські дефекти і пошкодження газової плити та шлангу є непереконливими.
Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений не зміг пояснити чому стався вибух, проте підтвердив, що у нього протягом певного часу гостювала свідок ОСОБА_16 , з якою разом вживали алкогольні напої, та яка залишила квартиру вранці 09 січня 2017 року.
Такі показання ОСОБА_9 підтвердила в судовому засіданні і свідок ОСОБА_16 та уточнила, що під час спільного вживання алкоголю обвинувачений прогнозував, що може не дожити до свого дня народження. Квартиру ОСОБА_9 вона залишила о 06 год. 45 хв, а про вибух (який стався о 08 год. 30 хв.) їй повідомила по телефону матір близько 10 години того дня.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 09 січня 2017 року та фотоілюстрацій до нього, фото-, відеофайлів, що містяться на оптичному диску, а також з мотивувальної частини висновків пожежно-технічної експертизи від 18 травня 2017 року №19/119/10/19е вбачається, що пожежа у квартирі АДРЕСА_3 розпочалася раніше спалаху побутового газу, а осередків пожежі у квартирі АДРЕСА_3 було не менше трьох, просторово не пов'язаних між собою. При цьому експерт встановив, що найбільш вірогідною причиною виникнення пожежі послугувало джерело запалювання занесене ззовні з ознаками попередньої підготовки.
Враховуючи такі встановлені обставини, з огляду на тривалий час (майже дві години), який минув після того, як свідок ОСОБА_16 пішла з квартири АДРЕСА_3 , а ОСОБА_9 там залишився один, доводи захисника про можливу причетність ОСОБА_16 до вчинення злочину є вочевидь необґрунтованими.
Належним чином місцевий суд перевірив і версію сторони захисту про можливість вибуху через заводські дефекти газової плити та шлангу і обґрунтовано спростував її.
Про правильність таких висновків суду свідчать дані протоколу огляду предмету від 17 січня 2017 року та висновки експертизи ДП «Сумський експертно-технічний центр держпраці», з яких вбачається, що після вибуху з'єднувальний шланг на газовій плиті приєднаний одним кінцем до ввідного газопроводу плити, а інший кінець шлангу, яким вона приєднується до внутрішньобудинкового газопроводу, вільно лежить на плиті і при цьому не має пошкоджень, а внутрішня різьба на вільному кінці гайки не має ні механічних пошкоджень, ні дефектів.
Водночас, на зовнішній стороні накидної гайки наявний суцільний шар бруду, який на фасках має сліди механічного пошкодження, а кран на газопроводі до газової плити на час огляду знаходився у відкритому положенні.
При цьому експерт не виявив пошкоджень та дефектів газопроводу, плити та запірної арматури, а також деформацій, які були на системі газопостачання до вибуху та могли до нього призвести.
Всупереч доводам сторони захисту, висновки судових експертів відповідають вимогам ст.101 та ст.102 КПК України, дослідження проведені з дотриманням процесуального порядку призначення й проведення експертизи, ґрунтуються на допустимих доказах.
При цьому, суд їх всебічно, повно й неупереджено дослідив, оцінив, допитав в судовому засіданні експертів, та належним чином, з урахуванням інших доказів, мотивував, чому прийшов до переконання, що розгерметизація системи газопостачання відбулася шляхом від'єднання одного кінця гофрованого шлангу від внутрішньобудинкового газопроводу, а не внаслідок заводських дефектів.
Відсутність у державному Реєстрі атестованих судових експертів даних про ОСОБА_17 , який проводив експертизу №059.-17.-22.-0224.17 щодо технічного розслідування об'єктивних причин виникнення аварії, пов'язаної з використанням газу в побуті, не свідчить про недопустимість її як доказу, оскільки приписами ст.9 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.
В матеріалах провадження і в апеляційних скаргах відсутні відомості, які б унеможливлювали проведення вказаної експертизи ОСОБА_17 .
Доводи захисника про не встановлення причин вибуху в квартирі АДРЕСА_3 спростовуються висновками суду на підставі досліджених експертних висновків про те, що причиною вибуху стало утворення газоповітряної вибухонебезпечної суміші метану (в межах від 5% до 15%) з повітрям, внаслідок від'єднання шлангу від внутрішньобудинкового газопроводу.
Дослідження місцевим судом у судовому засіданні з дотримання вимог закону протоколів огляду місця події від 09 січня 2017 року та огляду предметів від 17 січня 2017 року (газового шланга, газової плити «Greta» та крану на газоводі до газової плити), які ніхто під сумнів не ставив, без огляду самих предметів, на якому сторони не наполягали, не утворює підстав визнавати відомості, що містяться у цих протоколах, неналежними і недопустимими доказами.
Прийняття судом рішення без допиту всіх членів комісії, які склали акт технічного розслідування причин виникнення аварії, пов'язаної з використанням газу в побуті від 07 лютого 2017 року, не спростовує в даному випадку висновків суду про винуватість ОСОБА_9 , оскільки рішення комісією було прийнято одностайно, ніхто заперечень не висловлював, а сам акт повністю узгоджується з іншими, дослідженими судом доказами, і жодних суперечностей не містить.
Всупереч твердженням обвинуваченого, суд у відповідності з вимогами ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку сформулював обвинувачення, визнане доведеним, зазначив місце, час, спосіб вчинення та наслідки злочину, умисну форму вини і його мотиви.
Таким чином, з обсягу та характеру встановлених фактичних даних кримінального провадження видно, що ОСОБА_9 від'єднав у приміщенні кухні шланг газової плити від труби газопостачання, відкрив газовий кран, забезпечивши надходження природного газу до приміщення квартири та умисно підпалив газоповітряну суміш, яка утворилась, що призвело до її загоряння і подальшого вибуху.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_9 у вчиненні злочину та правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.194 КК України.
Доводи апеляційної скарги захисника про вчинення обвинуваченим злочину з необережності є необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до ст.25 КК України необережність поділяється на кримінальну протиправну самовпевненість та кримінальну протиправну недбалість.
Необережність є кримінальною протиправною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення.
Необережність є кримінальною протиправною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.
В той же час законодавче визначення прямого і непрямого умислу містить три ознаки, які характеризують психічне ставлення особи до вчиненого нею діяння і його наслідків: усвідомлення особою суспільної небезпеки свого діяння; передбачення його суспільно небезпечних наслідків; бажання настання таких наслідків або свідоме припущення їх настання.
Усвідомлення суспільно небезпечного характеру свого діяння включає: усвідомлення фактичного характеру вчиненого діяння та усвідомлення його шкідливості для охоронюваних законом про кримінальну відповідальність суспільних відносин (конкретних інтересів суспільства).
Передбачення настання суспільно небезпечних наслідків означає передбачення винним тих шкідливих змін, які настануть у суспільних відносинах при вчиненні ним суспільно небезпечного діяння.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що ОСОБА_9 усвідомлював, що від'єднуючи шланг та відкриваючи газовий кран у квартирі будинку, а також роблячи при цьому три осередка відкритого вогню, створює загрозу вибуху газоповітряної суміші, отже передбачав і свідомо допускав суспільно небезпечні наслідки, тобто діяв умисно, що виключає можливість кваліфікації його дій за ст.196 КК України, про що прохав захисник.
Як убачається зі змісту вироку, суд, призначаючи обвинуваченому покарання, урахував дані про його особу, ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання та конкретні обставини справи.
З огляду на те, що ОСОБА_9 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, має неповнолітню дитину, враховуючи відсутність жертв внаслідок вибуху, суд обґрунтовано обрав мінімальне покарання, передбачене санкцією інкримінованого злочину.
Призначене покарання, на думку колегії суддів, відповідає вимогам ст.65 КК України, є необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів і є справедливим.
Тому підстав для призначення більш суворого покарання колегія суддів не вбачає.
Водночас, враховуючи наслідки злочину, те, що шкода повністю не відшкодована, з огляду на відсутність щирого каяття та з урахуванням думки потерпілих про необхідність призначення реального покарання у виді позбавлення волі, колегія суддів не вбачає підстав для застосування приписів ст.69 та ст.75 КК України, про що прохав обвинувачений в засіданні апеляційного суду.
В апеляційних скаргах захисника і обвинуваченого не наведено визначених кримінальним процесуальним законом підстав для призначення нового судового розгляду кримінального провадження. Не встановлено таких підстав і колегією суддів під час апеляційного розгляду.
Отже, апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418 та 419 КПК України, колегія суддів,
Вирок Зарічного районного суду м. Суми від 05 лютого 2020 року щодо ОСОБА_9 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника ОСОБА_10 , представника потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_7 , а також прокурора Сумської місцевої прокуратури Сумської області ОСОБА_13 - без задоволення.
В зв'язку з набранням вироком законної сили взяти ОСОБА_9 під варту в залі суду.
Початок строку відбування покарання рахувати з 27 квітня 2021 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4