Провадження № 11-сс/803/648/21 Справа № 206/1437/21 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1
29 квітня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
третьої особи, щодо майна якої
вирішується питання про арешт ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12021046700000034,
Ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2021 року в задоволенні клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_5 про арешт майна по кримінальному провадженню під №12021046700000034, відомості про яке внесені до ЄРДР від 04.04.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, було відмовлено.
Легковий автомобіль марки “ВАЗ” моделі “2108”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вилучений під час огляду 03.04.2021 року, повернуто власнику.
Рішення суду обґрунтовано тим, що прокурором в обґрунтування необхідності арешту лише зазначено, що автомобіль марки “ВАЗ” моделі “2108”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 може бути предметом скоєння кримінального правопорушення, арешт необхідний для встановлення повних обставин скоєння злочину, забезпечення схоронності майна.
Проте, такі доводи прокурора, на думку слідчого судді, є лише цитуванням норм КПК України та ґрунтуються лише на припущеннях, що в свою чергу жодним чином не підтверджує наявність ризиків для застосування арешту майна, оскільки не доводить існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, не доводить, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора та те, що може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.
Також прокурором не було долучено до клопотання жодного доказу, який би доводив необхідність накладення арешту та наявність ризиків.
Прокурор не погодився з даним рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08.04.2021 року скасувати. Постановити нову ухвалу, якою накласти арешт у виді заборони використання, розпорядження та відчуження автомобілем «ВАЗ» моделі «2108» д.р.н. НОМЕР_1 , вилучений під час огляду місця події 03.04.2021 року.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що слідчим суддею не надано належної оцінки доводам сторони обвинувачення про наявність на автомобілі технічних пошкоджень та відсутність номерів кузову на місцях їх розміщення, а також інформації з інформаційно-пошукової ІПНП НАІС АМТ, про наявність притягнення водіїв, які керували вказаним транспортним засобом, за ч. 2 ст. 126 КУпАП, що свідчить про відсутність свідоцтва про реєстрацію ТЗ взагалі. Також не враховано відсутність в свідоцтві про реєстрацію ТЗ зазначення номеру шасі, натомість свідоцтво має ознаки підроблення.
Крім того, на думку прокурора, слідчим суддею не враховано можливість використання майна як доказу у кримінальному проваджені, а саме те, що при не застосуванні такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, це унеможливить орган досудового розслідування провести експертне дослідження автомобіля, у зв'язку з чим в кримінальному проваджені не будуть виконанні завдання, передбачені ст. 2 КПК України.
Заслухавши доповідь головуючого судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, позицію третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення даної апеляції та просив ухвалу суду залишити без змін, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому зазначеним Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально- протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З наданих матеріалів випливає, що об'єктивна сторона розслідуваного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, полягає у тому, що 03.04.2021 року до ЧЧ ВП №4 ДРУП ГУНП надійшло повідомлення від УПП про те, що 03.04.2021 року за адресою: м. Дніпро, вул. Гаванська 86, було зупинено транспортний засіб ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_6 , 1988 року народження. Під час огляду транспортного засобу, було виявлено відсутність номерів агрегатів транспортного засобу.
03.04.2021 року слідчим СВ ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 проведено огляд місця події за адресою: м. Дніпро, вул. Гаванська, буд. 8Б, в ході якого виявлено та вилучено у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , транспортний засіб марки «ВАЗ» моделі «2108», держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Вказаний транспортний засіб на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії ЯАА « НОМЕР_2 », належить ОСОБА_8 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
04.04.2021 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12021046700000034 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Постановою дізнавача СД ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 зазначений транспортний засіб визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні та поміщений на території ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, за адресою: м. Дніпро, вул. Гаванська 4.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України може бути накладений незалежно від суб'єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.
Отже, тимчасово вилучене майно у вказаному кримінальному провадженні є речовим доказом, що може слугувати підтвердженням вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, а тому забезпечення його збереження шляхом заборони або обмеження користування, розпорядження майном, накладення на нього арешту необхідне для досягнення завдання кримінального провадження в частині захисту суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, проведення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Крім того, враховуючи необхідність призначення і проведення експертного дослідження конструкції кузова, номерів вузлів і агрегатів транспортного засобу задля підтвердження або спростування факту знищення, підробки, заміни ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова, або заміну без дозволу відповідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу, що передбачено статтею 290 КК України, саме експертним шляхом, колегія суддів приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказаний у клопотанні тимчасово вилучений автомобіль шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування даним майном, оскільки у випадку повернення вищезазначеного транспортного засобу його власнику або користувачу без накладення на нього арешту може призвести до знищення або приховування вищевказаного речового доказу у кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності, що в свою чергу створить труднощі під час доказування обставин кримінального правопорушення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
У випадку, якщо в подальшому наявність зв'язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням буде спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у сенсі ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин, апелянт не позбавлений права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.
Керуючись ст. ст.404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_5 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12021046700000034 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_5 про арешт майна по кримінальному провадженню під №12021046700000034, відомості про яке внесені до ЄРДР від 04.04.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль «ВАЗ» моделі «2108» д.р.н. НОМЕР_1 вилучений під час огляду місця події 03.04.2021 року шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування даним майном до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні та/або скасування арешту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ _______________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3