Провадження № 22-ц/803/4573/21 Справа № 201/7316/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О.А. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М.
28 квітня 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Деркач Н.М.,
суддів: Демченко Е.Л., Пищиди М.М.,
за участю секретаря Піменової М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29 січня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: Полтавська районна державна нотаріальна контора, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» про визнання права власності в порядку спадкування за законом та стягнення грошових коштів, -
У травні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який уточнив в процесі розгляду справи, до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк», банк) про розірвання депозитного договору, договорів банківських рахунків та стягнення грошових коштів, що знаходяться на рахунках. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 посилався на те, що 06 березня 2014 року між ним та банком було укладено договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070088230000 «Стандарт», згідно з яким він вніс на депозитний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 50 000 доларів США на строк до 06 вересня 2014 року зі сплатою 10 % річних. За умовами вказаного договору його дія подовжується на той самий строк, якщо від вкладника не надійшла заява про повернення суми депозиту. Крім того, між сторонами були укладені договори банківських рахунків №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , залишок коштів на яких становить 1 189,12 грн, 168 581,94 доларів США та 1000 євро. Він звертався до відповідача із заявою про розірвання вищевказаних договорів та повернення суми вкладів з нарахованими процентами і надання розрахунку процентів за договорами банківського вкладу, однак грошові кошти йому не повернуто. Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просив: розірвати депозитний договір від 06 березня 2014 року та вищевказані договори банківських рахунків; стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на свою користь за депозитним договором - 407 660,56 доларів США, за договорами банківських рахунків №№ НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 - 168 581,94 доларів США, за договором банківського рахунку № НОМЕР_9 - 1 000 євро, за договорами банківських рахунків №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 - 1 889,12 грн., а також - три проценти річних в розмірі 128,72 грн. та інфляційні втрати - 3 698,90 грн. і понесені судові витрати.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 16 лютого 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 16 лютого 2017 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 27 лютого 2019 року рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 16 лютого 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
У якості його правонаступника до участі у даній справі залучено його доньку ОСОБА_1 . Вона є єдиною спадкоємицею, яка після смерті свого батька звернулася із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи №434/2019.
ОСОБА_1 з урахуванням останніх уточнень її позовної заяви просила суд визнати за нею у порядку спадкування за законом після смерті її батька, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на грошові кошти разом з усіма процентами за наступними договорами її батька:
1) за договором банківського рахунку № SAMDN03000104866021 від 29 серпня 2013 року (картка «PLATINUM» номер рахунку НОМЕР_8 , строк дії картки до 31 серпня 2014 року) та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на її користь наступні грошові кошти: станом на 01 квітня 2014 року у валюті картки у сумі 14 879.59 доларів США; проценти за користування грошовими коштами за процентною ставкою «На вимогу» - 1% річних за період з 01 вересня 2014 року по 03 травня 2017 року та за процентною ставкою «До запиту» - 0.01% річних за період з 04 травня 2017 року по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів; 3% у валюті у межах позовної давності за останні 3 повні роки по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів; неустойку у межах позовної давності за останній повний рік по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів;
2) за договором банківського рахунку № SAMDN03000104866483 від 29 серпня 2013 року (картка «PLATINUM» номер рахунку № НОМЕР_9 , строк дії картки 31 серпня 2014 року) стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 наступні грошові кошти: станом на 01 квітня 2014 року у валюті картки у сумі 995.19 Євро; проценти за користування грошовими коштами за процентною ставкою «На вимогу» - 1% річних за період з 01 вересня 2014 року по 03 травня 2017 року та за процентною ставкою «До запиту» - 0.01% річних за період з 04 травня 2017 року по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів; 3% у валюті у межах позовної давності за останні 3 повні роки по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів; неустойку у межах позовної давності за останній повний рік по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів;
3) за договором банківського рахунку № SAMDNWFC00002324958 від 06 березня 2014 року («Карта для виплат» номер рахунку НОМЕР_7 , строк дії картки 31 жовтня 2017) стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 наступні грошові кошти: станом на 01 квітня 2014 року у валюті картки у сумі 53 676.08 доларів США; проценти за користування грошовими коштами за процентною ставкою «До запиту» - 0.01% річних за період з 01 листопада 2017 року по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів; 3% у валюті у межах позовної давності за останні 3 повні роки по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів; неустойку у межах позовної давності за останній повний рік по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів;
4) за договором банківського рахунку № SAMDNWFC00002325041 від 06 березня 2014 року («Карта для виплат» номер рахунку НОМЕР_6 , строк дії картки 31 липня 2017 року) стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 наступні грошові кошти: станом на 01 квітня 2014 року у валюті картки у сумі 50 024.64 доларів США; проценти за користування грошовими коштами за процентною ставкою «До запиту» - 0.01% річних за період з 01 серпня 2017 року по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів; 3% у валюті у межах позовної давності за останні 3 повні роки по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів; неустойку у межах позовної давності за останній повний рік по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів;
5) за договором банківського рахунку № SAMDNWFC00002324995 від 06 березня 2014 року («Карта для виплат» номер рахунку НОМЕР_5 , строк дії картки 31 липня 2017 року) стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 наступні грошові кошти: станом на 01 квітня 2014 року у валюті картки у сумі 50 024.64 доларів США; проценти за користування грошовими коштами за процентною ставкою «До запиту» - 0.01% річних за період з 01 серпня 2017 року по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів; 3% у валюті у межах позовної давності за останні 3 повні роки по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів; неустойку у межах позовної давності за останній повний рік по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів;
6) за депозитним договором № SAMDNWFD0070088230000 від 06 березня 2014 року вклад «Стандарт» з особовим рахунком № НОМЕР_1 , укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» (АТ КБ «ПриватБанк») стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 наступні грошові кошти: суму вкладу разом з нарахованими процентами станом на 01 квітня 2014 року у валюті договору у сумі 50 298.50 доларів США; проценти у валюті договору за період з 01 квітня 2014 року по день ухвалення судом рішення про стягнення коштів; 3% у валюті (підстава ч.2 ст.625 ЦК України) договору у межах позовної давності за останні 3 повні роки по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів; неустойку у межах позовної давності за останній повний рік по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29 січня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті її батька, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на грошові кошти разом з усіма процентами за договором банківського рахунку № SAMDN03000104866021 від 29 серпня 2013 року (картка «PLATINUM» номер рахунку НОМЕР_8 , строк дії картки до 31 серпня 2014 року) та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 наступні грошові кошти:
станом на 01 квітня 2014 року (по 31 березня 2014 року включно) у валюті картки у розмірі 14 879.59 доларів США; проценти за користування грошовими коштами у розмірі 402.91 доларів США; 3% річних (підстава - ч. 2 ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов'язання шляхом блокування карткового рахунку) у розмірі 1 339.16 доларів США; неустойку (підстава - ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за порушення прав споживачів банківських послуг шляхом блокування карткового рахунку) у розмірі 419 009 грн. 25 коп. (14 879.59 доларів США по курсу НБУ станом на 29 січня 2021 року.
Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті її батька, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на грошові кошти разом з усіма процентами за договором банківського рахунку № SAMDN03000104866483 від 29 серпня 2013 року (картка «PLATINUM» номер рахунку № НОМЕР_9 , строк дії картки 31 серпня 2014 року) та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 наступні грошові кошти:
станом на 01 квітня 2014 року (по 31 березня 2014 року включно) у валюті картки у сумі 995.19 Євро; проценти у розмірі 26.94 Євро; 3% у розмірі 89.56 Євро; неустойку у розмірі 33 955 грн. 90 коп. (995,19 євро по курсу НБУ станом на 29 січня 2021 року).
Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті її батька, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на грошові кошти разом з усіма процентами за договором банківського рахунку № SAMDNWFC00002324958 від 06 березня 2014 року («Карта для виплат» номер рахунку НОМЕР_7 , строк дії картки 31 жовтня 2017 року) та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 наступні грошові кошти:
станом на 01 квітня 2014 року (по 31 березня 2014 року включно) у валюті картки у сумі 53 676.08 доларів США; проценти у розмірі 16.49 доларів США; 3% у розмірі 4 830.84 доларів США; неустойку у розмірі 1 511 518 грн. 40 коп. (53 676.08 доларів США по курсу НБУ станом на 29 січня 2021 року).
Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті її батька, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на грошові кошти разом з усіма процентами за договором банківського рахунку № SAMDNWFC00002325041 від 06 березня 2014 року («Карта для виплат» номер рахунку НОМЕР_6 , строк дії картки 31 липня 2017 року) та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 наступні грошові кошти:
станом на 01 квітня 2014 року (по 31 березня 2014 року включно) у валюті картки у сумі 50 024.64 доларів США; проценти у розмірі 16,63 доларів США.; 3% у розмірі 4 502.21 доларів США; неустойку у розмірі 1 408 693 грн. 86 коп. (50 024.64 доларів США по курсу НБУ станом на 29 січня 2021 року).
Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті її батька, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на грошові кошти разом з усіма процентами за договором банківського рахунку № SAMDNWFC00002324995 від 06 березня 2014 року («Карта для виплат» номер рахунку НОМЕР_5 , строк дії картки 31 липня 2017 року) та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 наступні грошові кошти:
станом на 01 квітня 2014 року (по 31 березня 2014 року включно) у валюті картки у сумі 50 024.64 доларів США; проценти у розмірі 16.63 доларів США.; 3% у розмірі 4 502.21 доларів США; неустойку у розмірі 1 408 693 грн. 86 коп. (50 024.64 доларів США по курсу НБУ станом на 29 січня 2021 року).
Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті її батька, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на грошові кошти разом з усіма процентами за депозитним договором № SAMDNWFD0070088230000 від 06 березня 2014 року вклад «Стандарт» з особовим рахунком № НОМЕР_1 , укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» (АТ КБ «ПриватБанк»), та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 наступні грошові кошти:
суму вкладу разом з нарахованими процентами станом на 01 квітня 2014 року (по 31 березня 2014 року включно) у валюті договору у розмірі 50 298.50 доларів США; проценти у розмірі 20 492.42 доларів США; 3% у розмірі 4 526.86 доларів США; неустойку у розмірі 1 416 405 грн. 76 коп. (50 298.50 доларів США по курсу НБУ саном на 29 січня 2021 року).
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судовий збір в сумі 3 520 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, банк звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга та доповнення до неї обгрунтовані тим, що судом першої інстанції визнано встановленими обставини на підставі неналежного доказу - Звіту про концентрацію ризиків за пасивними операціями АТ КБ "ПриватБанк" (форма № 625).
Суд дійшов помилкового висновку щодо нікчемності договору про переведення боргу б/н від 17.11.2014 року, укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "ФК "Фінілон".
Також апелянт посилається на безпідставне задоволення вимог ОСОБА_1 про стягнення з банку на її користь процентів та неустойки на підставі ЗУ "Про захист прав споживачів".
Судом першої інстанції не перевірено, чи відсутній заповіт після смерті ОСОБА_2 , чи відсутні інші спадкоємці, крім позивачки, чи є спадкоємці, які мають право на обов"язкову частину у спадщині.
Серед іншого, відповідач зазначає про порушення судом норм процесуального права, а саме - порушення правил підсудності.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить її залишити без задоволення, а рішення суду, як законне та обгрунтоване, на його думку, залишити без змін.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 24 червня 2014 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною відміткою в його паспорті, а до цього був зареєстрований у АДРЕСА_2 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 посилався на те, що 06 березня 2014 року між ним та банком було укладено договір банківського вкладу SAMDNWFD0070088230000 «Стандарт», згідно з яким він вніс на депозитний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 50 000 доларів США на строк до 06 вересня 2014 року зі сплатою процентів у розмірі 10 % річних.
На підтвердження укладення зазначеного договору надано для огляду документ, який містить власноручний підпис позивача і підпис особи, що оформила договір, ОСОБА_3 та ксерокопію підпису невідомої особи з копією печатки банку.
Крім того, ОСОБА_2 надано для огляду оригінал квитанції від 06 березня 2014 року (час проведення операції 18:24:48), згідно з якою було проведено переказ на рахунок 50 000 доларів США.
Пред'являючи позов, ОСОБА_2 також посилався на те, що між ним та банком було укладено договори банківських рахунків №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , 5168757225998311, НОМЕР_6 , 5168757244107332, НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , залишок коштів на яких становить 1 189,12 грн, 168 581,94 доларів США та 1000 євро.
ОСОБА_2 надавалися для огляду оригінали ощадної книжки № НОМЕР_10 9766 та оригінали платіжних карт, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 посилався на те, що неповерненням грошових коштів з його депозитного рахунку та блокуванням банківських карт банком порушено його права.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_2 помер.
Постановою нотаріуса від 17 жовтня 2019 року доньці померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії-видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. (т.2 а.с.11)
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 02 червня 2020 року ОСОБА_1 залучено до участі у справі в якості правонаступника після смерті батька, ОСОБА_2 (т.2 а.с.116)
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_1 та наявності правових підстав для зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту (частина перша статті 1059 ЦК України).
Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад) (частина перша статті 1060 ЦК України).
Положення статті 1059 ЦК України регулюють питання форми банківського вкладу та наслідки недодержання письмової форми договору. Так, за змістом цієї статті договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.
Виходячи з норм статті 1059 ЦК України, пункту 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами (далі - Положення), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року N 516, пунктів 1.8, 1.10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах (далі - Інструкція), затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492, пункту 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року N 174, письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом системи автоматизації банку.
Таким чином, письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі.
Договір банківського вкладу має своїм наслідком ту обставину, що готівкові гроші вкладника передаються ним у власність банку, а безготівкові гроші - в повне розпорядження банку. Відповідні дії вкладника є необхідною умовою виникнення зобов'язання за договором банківського вкладу, згідно з яким у вкладника виникає право вимагати від банку видачі суми вкладу і виплати відсотків на неї, а у банку - відповідний обов'язок. Із договору банківського вкладу, укладення якого обумовлено переданням коштів вкладника у власність банку, можуть виникнути лише зобов'язальні правовідносини за участю вкладника (кредитора) і банку (боржника).
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 03 липня 2019 року у справі № 761/6875/15-ц.
Тобто, вирішуючи питання про стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу, суди повинні встановити факт укладення відповідного договору, з'ясувати повноваження сторін на його укладення, факт внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника, а також дотримання вимог, передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності, щодо укладення договору банківського вкладу та внесення грошових коштів.
Матеріалами справи встановлено та належними доказами підтверджено, що ОСОБА_2 було укладено депозитний договір № SAMDNWFD0070088230000 від 06 березня 2014 року вклад «Стандарт» з особовим рахунком № НОМЕР_1 , який було оглянуто судами, та на зворотній стороні якого мається факсимільне відтворення підпису Голови Правління банку ОСОБА_4 , а також відтворення відбитка печатки банку технічними друкованими пристроями.
Крім того, було досліджено оригінали ощадної книжки № 120000166599766 до депозитного договору на якій зазначено «ця картка є підтвердженням укладення депозитного вкладу в Приватбанку» та надано перелік оригіналів документів для огляду їх судом, зокрема, судом першої інстанції були оглянуті і копії оригіналів платіжних карт, засвідчені судом копії яких знаходяться в матеріалах справи. З оригіналу квитанції ОСОБА_2 вбачається, що 06 березня 2014 року ОСОБА_2 з одного його рахунку НОМЕР_7 (Дебет рахунку) здійснив о 18:24:48 год. переказ у сумі 50000 USD на рахунок (Кредит рахунку) НОМЕР_1 - який є особовим рахунком, відкритим при укладенні батьком позивача Депозитного договору № SAMDNWFD0070088230000 від 06 березня 2014 року вклад «Стандарт» з особовим рахунком № НОМЕР_1 (відповідно до положень п. 2.9 Глави 2 Розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 174, у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - зазначається час виконання операції або напис чи штамп «вечірні» чи «післяопераційний час»). Також наявний оригінал банківської квитанції містить усі необхідні реквізити.
Наведені обставини підтверджують факт укладення ОСОБА_2 депозитного договору з ПАТ КБ «ПриватБанк».
Що стосується інших договорів, то колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частинами першою та третьою статті 1066 ЦК Україниза договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Статтею 1074 ЦК Українипередбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 1075 ЦК Українидоговір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.
Згідно з пунктом 1.9 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, яка затверджена постановою Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, у редакції, що діяла за станом на січень 2011 року, договір банківського рахунка укладається в письмовій формі. Один примірник договору зберігається в банку, а другий банк зобов'язаний надати клієнту під підпис.
Особливості відкриття та використання поточних рахунків, операції за якими можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, до яких віднесені і платіжні картки, врегульовано пунктом 8 зазначеної вище Інструкції, згідно із положеннями якого банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, у порядку, установленому цією Інструкцією для відкриття поточних рахунків, з урахуванням визначених цією главою Інструкції особливостей.
Відкриття поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, проводиться на підставі укладеного між банком і клієнтом у письмовій формі договору, у якому обов'язково мають бути зазначені умови відкриття поточного рахунку та особливості його використання.
Клієнт, якому в банку вже відкрито поточний рахунок, має право здійснювати операції за цим рахунком з використанням спеціального платіжного засобу після укладення договору, на підставі якого надається і використовується спеціальний платіжний засіб.
У матеріалах справи наявні копії карток ОСОБА_2 . Крім того, було досліджено банківську виписку по усім рахункам ОСОБА_2 у формі «Справка № 13443265» 11 червня 2014 року з інформацією про розмір належних ОСОБА_2 грошових коштів по кожному його рахунку станом на 11 червня 2014 року, засвідчену у відповідності до положень п. 1.1.3.2.28. «Умов та правил надання банківських послуг» ПАТ КБ «ПриватБанк» (При укладанні Договору Банком може бути використано факсимільне відтворення підпису особи, уповноваженої підписувати такі договори, а також відтворення відбитка печатки технічними друкованими засобами).
Отже, видача банком ОСОБА_2 спеціального платіжного засобу - карти, підтверджує наявність між сторонами відносин, що виникли із договору банківського рахунка.
АТ КБ «ПриватБанк» не надано доказів на спростування заявлених вимог, зокрема, не обґрунтовано правомірності блокування карткового рахунку, відкритого на ім'я позивача, не надано доказів того, що наявні у матеріалах справи карти банком ОСОБА_2 не видавалися.
З відповіді Національного банку України (Форма № 625) встановлено наступні обставини: 1) по договору банківського рахунку № SAMDN03000104866021 від 29 серпня 2013 року. У колонці № 3 «Звіту про концентрацію ризиків за пасивними операціями банку» (Форма № 625) від 01 квітня 2014 року в графі «(код) номер контрагента/інсайдера банку» зазначений ідентифікаційний номер ОСОБА_2 - « НОМЕР_11 ». У колонці № 15 Звіту зазначена «балансова вартість зобов'язання (основна сума)» станом на березень місяць 2014 року вона складає «163 тис. грн.» у національній валюті, що у валюті договору код валюти «840» з урахуванням офіційного курсу НБУ станом на 31 березня 2014 року (1$=10.9546 гривень) становить «14 879.59» доларів США. Зазначена сума відповідає інформації зазначеній в електронній банківській виписці від 11 червня 2014 року по усім рахункам ОСОБА_2 (мовою оригіналу) «Справка №13443265») відносно картки «PLATINUM» номер рахунку НОМЕР_8 , строк дії картки до 31 серпня 2014 року. У колонці № 17 «балансова вартість зобов'язання - нараховані витрати» - не зазначена, адже нарахування процентів договором банківського рахунку не передбачено.
На наступний день після завершення дії зазначеної картки з 01 вересня 2014 року грошові кошти з картки перераховуються на зберігальний рахунок, за яким клієнту банка нараховуються проценти з розміром процентної ставки для вкладу типу «На вимогу» - 1% річних та відповідно з 04 травня 2017 року за ставкою 0.01% річних для вкладу типу «До запиту» (Витяг з Протоколу комітету управління активами і пасивами від 25 квітня 2017 року).
2) по договору банківського рахунку № SAMDN03000104866483 від 29 серпня 2013 року. У колонці № 15 Звіту зазначена «балансова вартість зобов'язання (основна сума)» станом на березень місяць 2014 року- вона складає «15 тис. грн.» у національній валюті, що у валюті договору код валюти «978» з врахуванням офіційного курсу НБУ станом на 31 березня 2014 року (1 Євро = 15.0724 гривень) становить «995.19» Євро. Зазначена сума відповідає інформації зазначеній в електронній банківській виписці від 11 червня 2014 року по усім рахункам ОСОБА_2 (мовою оригіналу) «Справка № 13443265») відносно картки «PLATINUM» номер рахунку НОМЕР_9 , строк дії картки до 31 серпня 2014 року.
У колонці № 17 «балансова вартість зобов'язання - нараховані витрати» - не зазначена, адже нарахування процентів договором банківського рахунку не передбачено.
На наступний день після завершення дії зазначеної картки з 01 вересня 2014 року грошові кошти з картки перераховуються на зберігальний рахунок за яким клієнту банка нараховуються проценти з розміром процентної ставки для вкладу типу «На вимогу» - 1% річних та відповідно з 04 травня 2017 року за ставкою 0.01% річних для вкладу типу «До запиту» (Витяг з Протоколу комітету управління активами і пасивами від 25 квітня 2017 року).
3) по договору банківського рахунку № SAMDNWFC00002324958 від 06 березня 2014 року. У колонці № 15 Звіту зазначена «балансова вартість зобов'язання (основна сума)» станом на березень місяць 2014 року - вона складає «588 тис. грн.» у національній валюті, що у валюті договору код валюти «840» з врахуванням офіційного курсу НБУ станом на 31 березня 2014 року (1$=10.9546 гривень) становить «53 676.08» доларів США. Зазначена сума відповідає інформації зазначеній в електронній банківській виписці від 11 червня 2014 року по усім рахункам ОСОБА_2 (мовою оригіналу) «Справка № 13443265») відносно картки «Карта для виплат» номер рахунку НОМЕР_7 , строк дії картки 31 жовтня 2017 року.
У колонці № 17 «балансова вартість зобов'язання - нараховані витрати» - не зазначена, адже нарахування процентів договором банківського рахунку не передбачено.
На наступний день після завершення дії зазначеної картки з 01 листопада 2017 року грошові кошти з картки перераховуються на зберігальний рахунок за яким клієнту банка нараховуються проценти з розміром процентної ставки для вкладу типу «На вимогу» - 1% річних та відповідно з 04 травня 2017 року за ставкою 0.01% річних для вкладу типу «До запиту» (Витяг з Протоколу комітету управління активами і пасивами від 25 квітня 2017 року).
4) по договору банківського рахунку № SAMDNWFC00002325041 від 06 березня 2014 року. У колонці № 15 Звіту зазначена «балансова вартість зобов'язання (основна сума)» станом на березень місяць 2014 року - вона складає «548 тис. грн.» у національній валюті, що у валюті договору код валюти «840» з врахуванням офіційного курсу НБУ станом на 31 березня 2014 року (1$=10.9546 гривень) становить «50 024.64» доларів США. Зазначена сума відповідає інформації зазначеній в електронній банківській виписці від 11 червня 2014 року по усім рахункам ОСОБА_2 (мовою оригіналу) «Справка № 13443265») відносно картки «Карта для виплат» номер рахунку НОМЕР_6 , строк дії картки 31 липня 2017 року.
У колонці № 17 «балансова вартість зобов'язання - нараховані витрати» - не зазначена, адже нарахування процентів договором банківського рахунку не передбачено.
На наступний день після завершення дії зазначеної картки з 01 серпня 2017 року грошові кошти з картки перераховуються на зберігальний рахунок за яким клієнту банка нараховуються проценти з розміром процентної ставки для вкладу типу «На вимогу» - 1% річних та відповідно з 04 травня 2017 року за ставкою 0.01% річних для вкладу типу «До запиту» (Витяг з Протоколу комітету управління активами і пасивами від 25 квітня 2017 року.».
5) по договору банківського рахунку № SAMDNWFC00002324995 від 06 березня 2014 року. У колонці № 15 Звіту зазначена «балансова вартість зобов'язання (основна сума)» станом на березень місяць 2014 року - вона складає «548 тис. грн.» у національній валюті, що у валюті договору код валюти «840» з врахуванням офіційного курсу НБУ станом на 31 березня 2014 року (1$=10.9546 гривень) становить «50 024.64» доларів США. Зазначена сума відповідає інформації зазначеній в електронній банківській виписці від 11 червня 2014 року по усім рахункам ОСОБА_2 (мовою оригіналу) «Справка № 13443265») відносно картки «Карта для виплат» номер рахунку НОМЕР_5 , строк дії картки 31 липня 2017 року.
У колонці № 17 «балансова вартість зобов'язання - нараховані витрати» - не зазначена, адже нарахування процентів договором банківського рахунку не передбачено.
На наступний день після завершення дії зазначеної картки з 01 серпня 2017 року грошові кошти з картки перераховуються на зберігальний рахунок за яким клієнту банка нараховуються проценти з розміром процентної ставки для вкладу типу «На вимогу» - 1% річних та відповідно з 04 травня 2017 року за ставкою 0.01% річних для вкладу типу «До запиту» (Витяг з Протоколу комітету управління активами і пасивами від 25 квітня 2017 року».
6) по Депозитному договору № SAMDNWFD0070088230000 від 06 березня 2014 року вклад «Стандарт» з особовим рахунком № НОМЕР_1 . У колонці № 15 Звіту зазначена «балансова вартість зобов'язання (основна сума)» - це розмір належних позивачу грошових коштів разом з нарахованими процентами за даним договором станом на дату повного місяця дії зазначеного договору у березні місяці 2014 року «06 березня 2014 року» - він складає «548 тис. грн.» у національній валюті, що у валюті договору код валюти «840» з врахуванням офіційного курсу НБУ станом на 31 березня 2014 року (1$=10.9546 гривень) становить «50 024.64» доларів США. Зазначена сума відповідає інформації зазначеній в електронній банківській виписці від 11 червня 2014 року по усім рахункам ОСОБА_2 (мовою оригіналу) «Справка № 13443265») відносно Депозитного договору № SAMDNWFD0070088230000 від 06 березня 2014 року вклад «Стандарт» з особовим рахунком № НОМЕР_1 .
У колонці № 17 зазначена «балансова вартість зобов'язання - нараховані витрати» - це проценти, які банк повинен сплатити з дати виникнення «основного зобов'язання» (колонка 10) станом на дату (колонка 11) у даному випадку станом на дату цього Звіту НБУ від 01 квітня 2014 року, вона складає «4 тис. грн.» або у валюті договору «365.14» доларів США.
08 вересня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до банку з листом, у якому повідомив про дострокове розірвання договорів. (т.1 а.с.23)
Листом ПАТ КБ "ПриватБанк" від 22 вересня 2014 року йому повідомлено про призупинення обслуговування клієнтів та роботу відділень Кримського ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк". (а.с.22)
Наведені обставини свідчать про те, що право позивача ОСОБА_2 було порушено банком.
Тому за даних обставин позивач мав право на стягнення з банку грошових сум, наявних на його рахунках.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції визнано встановленими обставини на підставі неналежного доказу - Звіту про концентрацію ризиків за пасивними операціями АТ КБ "ПриватБанк" (форма № 625) колегія суддів вважає безпідставними з огляду на те, що постановою Національного банку України від 19.03.2003 року №124 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 травня 2003 року за №353/7674, на даний час втратила чинність на підставі Постанови Національного банку України №129 від 01.03.2016 року) було затверджено «Правила організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України» в якій міститься Форма №625 (місячна) «Звіт про концентрацію ризиків за пасивними операціями банку». Зазначений звіт підписано повноважною особою, він містить усі необхідні реквізити.
Щодо стягнення з банку на користь позивача процентів по банківським рахункам, то з відповіді Національного банку України (Форма № 625) встановлено, що на наступний день після завершення дії карток позивача грошові кошти з картки перераховуються на зберігальний рахунок, за яким клієнту банка нараховуються проценти з розміром процентної ставки для вкладу типу «На вимогу» - 1% річних та відповідно з 04 травня 2017 року за ставкою 0.01% річних для вкладу типу «До запиту» (Витяг з Протоколу комітету управління активами і пасивами від 25 квітня 2017 року».
Наведені обставини підтверджують правомірність нарахування по рахункам ОСОБА_2 процентної ставки для вкладу типу «На вимогу» - 1% річних та відповідно з 04 травня 2017 року за ставкою 0.01% річних для вкладу типу «До запиту».
Умовами депозитного договору визначено, що строк вкладу автоматично подовжується ще на один строк, якщо вкладник не заявив про намір забрати кошти після закінчення попереднього строку вкладу.
При цьому відсотки під час нового строку вкладу нараховуються на суму вкладу по відсотковій ставці для вкладів даного найменування та строку, що діє в банку на день закінчення попереднього строку вкладу, без укладання додаткових угод до договору. Поточний розмір діючої процентної ставки по вкладу вкладник може дізнатися у відділенні банку або на сайті банку.
Згідно із частиною другою статті 1070 ЦК України проценти за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19).
Щодо стягнення пені на підставі частини п'ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» установлено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Згідно із частиною першою статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання зобов'язання з повернення вкладу та процентів за вкладом на підставі частини п'ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.
Матеріалами справи встановлено, що у ОСОБА_2 у банку були відкриті депозитний рахунок та банківські рахунки, тобто він був споживачем банківських послуг.
Також матеріали справи містять докази невиконання банком, як надавачем послуг, своїх обов"язків по своєчасному поверненню грошових коштів.
Зазначені обставини свідчать про правомірність нарахування пені за статтею 10 Закону України «Про захист прав споживачів».
Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Для настання правових наслідків у формі юридичної відповідальності зі сплати пені (стаття 549 ЦК України), 3% річних та інфляційних втрат (частина 2 статті 625 ЦК України) обов'язковим є наявність елемента порушення договірних зобов'язань. Міра відповідальності у формі нарахування перелічених штрафних санкцій настає з моменту вчинення кредитором порушення (прострочення) грошового зобов'язання.
Відповідно до довідки головного бухгалтера АТ КБ «ПриватБанк» Ярмоленко В.В. від 23 червня 2020 року підтверджено, що порушення прав позивача відбулося ще 17 листопада 2014 року. «АТ КБ «ПриватБанк» підтверджує факт виконання банком у повному обсязі зобов'язань, але щодо перерахування на рахунки ТОВ «Фінілон» грошових коштів ОСОБА_2 відповідно до договору переведення боргу б/н від 17 листопада 2014 та витягу з електронного додатку до цього договору». Тому за даних обставин позивач має право на стягнення 3% річних (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Що стосується доводів апеляційної скарги банку про те, що суд дійшов помилкового висновку щодо нікчемності договору про переведення боргу б/н від 17.11.2014 року, укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "ФК "Фінілон", то колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що згідно до чинного законодавства, що регулює даний вид правовідносин, зобов'язання за дійсними договорами має виконувати саме АТ КБ «ПриватБанк» як юридична особа. Ліквідація філій або припинення у будь-який спосіб їх діяльності не звільняє відповідача від виконання обов'язків за укладеними і дійсними договорами.
Не заслуговують на увагу суду доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, які діяли на момент укладення договору про переведення боргу від 17.11.2014 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ Фінансова компанія «Філіон», зазначений договір вважається таким, що укладений зі згоди клієнта банку, оскільки такі пункти договору діяли досить короткий час, вони є незрозумілими для споживача банківських послуг та не містять достатньої інформації про можливість укладення договорів про переведення боргу за депозитними вкладами. Отже, АТ КБ «Приват Банк» не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що із ОСОБА_2 було досягнуто згоди на переведення боргу ТОВ ФК «Фінілон».
Матеріалами справи встановлено та належними доказами підтверджено, що за життя позивача ОСОБА_2 його право на своєчасне повернення грошових коштів було порушено АТ КБ «ПриватБанк», тому він мав право на стягнення усіх грошових коштів, наявних на його рахунках, відповідних процентів, процентів за ст.625 ЦК України та пені згідно ст.10 ЗУ "Про захист прав споживачів".
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Частиною другою статті 1230 ЦК України визначено, що до спадкоємця переходить право на стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв'язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов'язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя.
Як видно з матеріалів справи, постановою від 17 жовтня 2019 року спадкоємиці померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на підставі того, що відповідно до довідки АТ КБ "ПриватБанк" від 18.09.2019 року грошові кошти на рахунках ОСОБА_2 відсутні. (т.2 а.с.11, 166)
Матеріалами справи та наявними у ній відповідними довідками НБУ встановлено, що грошові кошти на рахунках ОСОБА_2 станом на момент його смерті були: 1) по договору банківського рахунку № SAMDN03000104866021 від 29 серпня 2013 року 163 тис. грн.у національній валюті, що у валюті договору становить 14 879.59 доларів США; 2) по договору банківського рахунку № SAMDN03000104866483 від 29 серпня 2013 року 15 тис. грн. у національній валюті, що у валюті договору становить 995.19 Євро; 3) по договору банківського рахунку № SAMDNWFC00002324958 від 06 березня 2014 року 588 тис. грн. у національній валюті, що у валюті договору становить 53 676.08 доларів США; 4) по договору банківського рахунку № SAMDNWFC00002325041 від 06 березня 2014 року 548 тис. грн. у національній валюті, що у валюті договору становить 50 024.64 доларів США; 5) по договору банківського рахунку № SAMDNWFC00002324995 від 06 березня 2014 року 548 тис. грн. у національній валюті, що у валюті договору становить 50 024.64 доларів США; 6) по Депозитному договору № SAMDNWFD0070088230000 від 06 березня 2014 року вклад «Стандарт» з особовим рахунком № НОМЕР_1 548 тис. грн. у національній валюті, що у валюті договору становить 50 024.64 доларів США.
Зобов'язання банку виплачувати проценти за договором вкладу не припиняється зі смертю вкладника, входить до складу спадщини та триває до дня, який передує дню повернення коштів спадкоємцям.
Оскільки сторонами договору банківського вкладу є банк (боржник) і вкладник (кредитор), а зобов'язання банку виплачувати проценти на суму вкладу не є нерозривно пов'язаним з особою вкладника, то таке зобов'язання відповідача не припиняється внаслідок смерті вкладника, входить до складу спадщини та триває до моменту фактичного повернення коштів спадкоємцям.
Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 , до якої відповідно до положень ст. 1216, 1216 ЦК України перейшли усі права за депозитним договором № SAMDNWFD0070088230000 від 06 березня 2014 року вклад «Стандарт», має право на стягнення процентів за ставками цього договору з урахуванням змін процентних ставок банком для даного типу договорів при їх пролонгації.
На підставі наведених обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з банку на користь ОСОБА_1 грошових коштів, наявних на рахунках її померлого батька ОСОБА_2 , заявлених процентів, процентів за ст.625 ЦК України та пені. При цьому судом першої інстанції враховано положення ч.3 ст.551 ЦК України та зменшено розмір пені, яка підлягає стягненню з банку на користь позивача.
Доводи апеляційної скарги про безпідставне задоволення вимог ОСОБА_1 про стягнення з банку на її користь процентів та неустойки на підставі ЗУ "Про захист прав споживачів" спростовуються наведеними вище нормами права та фактичними обставинами справи, якими встановлено порушення банком права позивача ОСОБА_2 .
Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не перевірено, чи відсутній заповіт після смерті ОСОБА_2 , чи відсутні інші спадкоємці, крім позивачки, чи є спадкоємці, які мають право на обов"язкову частину у спадщині, спростовуються матеріалами справи та наявною у них копією спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , з якої видно, що єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги банку про порушення судом норм процесуального права, а саме - порушення правил підсудності при розгляді справи не можуть бути підставою для скасування законного та обгрунтованого рішення, оскільки є безпідставними. Позивачем ОСОБА_2 було пред"явлено позов до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з урахуванням реєстрації юридичної особи відповідача. Крім того, банк звертався з апеляційною скаргою на ухвалу про відкриття провадження з підстав порушення правил підсудності, але у відкритті провадження за нею було відмовлено ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2016 року на підставі ст.297 ЦПК України.(т.1 а.с.51)
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29 січня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Судді: Н.М. Деркач
Е.Л. Демченко
М.М. Пищида