Провадження № 22-ц/803/2913/21 Справа № 188/1095/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Місюра К. В. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М.
28 квітня 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Деркач Н.М.,
суддів: Демченко Е.Л., Ткаченко І.Ю.,
за участю секретаря Піменової М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2020 року у цивільній справі за позовом Фермерського господарства «Агрорух» до ОСОБА_1 , Державного виконавця Петропавлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Дмитренко Вікторії Василівни, Петропавлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, треті особи: ОСОБА_2 , Просянська філія Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» про відшкодування вартості збитків, завданих в результаті незаконного збору врожаю та понесених витрат на агротехнічні заходи при вирощуванні соняшника, -
У серпні 2015 року ФГ «Агрорух» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Державного виконавця Петропавлівського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Дмитренко В.В., Петропавлівського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, треті особи: ОСОБА_2 , Просянська філія Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» про відшкодування вартості збитків, завданих в результаті незаконного збору врожаю та понесених витрат на агротехнічні заходи при вирощуванні соняшника.
В обґрунтування позовних вимог ФГ «Агрорух» зазначало, що 08 листопада 2012 року між Петропавлівською районною державною адміністрацією і ОСОБА_2 було укладено сім договорів оренди земельних ділянок площею: 17,4835 га вартістю 306 813 грн 89 коп., кадастровий номер 1223881200:01:003:0001; 77,9259 га вартістю 1 367 503 грн 52 коп., кадастровий помер 1223881200:01:003:0002; 136,9075 га вартістю 2 402 557 грн 95 коп., кадастровий номер 1223881200:01:003:0003; 205,2189 га вартістю 3 601 338 грн 56 коп., кадастровий номер 1223881200:01:003:0004; 213,111 га вартістю 3 739 817 грн 92 коп., кадастровий номер 1223881200:01:003:0005; 98,4107 га вартістю 1 726 986 грн 53 коп., кадастровий номер 1223881200:01:003:0006; 128,7949 га вартістю 2 260 191 грн 80 коп., кадастровий номер 1223881200:01:003:0007; які знаходяться на території Васильківської сільської ради Петропавлівського району за межами населеного пункту.
21 листопада 2012 року в порядку ст. 8 ЗУ «Про фермерське господарство» ОСОБА_2 зареєстрував та очолив ФГ «Агрорух», яке має постійну кількість штатних працівників, сільськогосподарську техніку та інвентар, транспортні засоби та все інше необхідне безпосередньо для вирощування товарної сільськогосподарської продукції на вказаних земельних ділянках, наданих ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства.
Крім того, в провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходилась справа № 200/14793/14 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. В рамках даної справи позивачем було подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою судді від 27 серпня 2014 року заяву ОСОБА_4 було задоволено та з метою забезпечення його позову накладено арешт на майно, а саме: посіви соняшнику на зазначених вище земельних ділянках, заборонено будь-яким особам з дорученням або без нього, без участі державного виконавця, представника стягувача та відповідного документування (спостереження за збиранням, обрахунок фізичної маси та фіксація відокремленого місця зберігання) здійснювати сільськогосподарські роботи зі збирання врожаю соняшника.
29 серпня 2014 року постановою державною виконавця відділу державної виконавчої служби Петропавлівського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження № 44555584 з примусового виконання ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2014 року та накладено арешт на майно боржника, а саме на посіви соняшника на вказаних земельних ділянках. Стягувачем зазначено ОСОБА_4 , а боржником - ОСОБА_1 .
Позивач зазначав, що 01 вересня 2014 року ОСОБА_1 почав здійснювати самостійне косіння соняшника за рахунок ФГ «Агрорух» без повідомлення та залучення державного виконавця. Скошений врожай ОСОБА_1 відвантажив на Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією «Сантрейд» Просянської філії на юридичну особу - Фермерське господарство «Наше життя», головою якого є ОСОБА_1 .
Позивач вважав, що починаючи з 06 вересня по 01 жовтня 2014 року ОСОБА_1 було самостійно здійснено косіння насіння соняшника без повідомлення та залучення державного виконавця та фіксації, чим ФГ «Агрорух» завдано шкоду на суму 15 347 715,00 грн.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2020 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФГ «Агрорух» грошові кошти в сумі 14 376 624 грн. та судовий збір у сумі 7 673 грн. 40 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не дано належної правової оцінки факту визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, у зв'язку з чим відповідач не може бути особою, якій спричинено збитки збиранням врожаю на цих земельних ділянках. Крім того, визначаючи суму завданої шкоди, суд помилково прийняв як належний доказ висновок суб'єкта оціночної діяльності, який не є експертом, а також не взяв до уваги, що розміри збитків визначаються відповідними комісіями. Також матеріали справи не містять доказів вини апелянта у завданні збитків позивачу.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду, як законне і обґрунтоване, на його думку, залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення у даній справі відповідає зазначеним вимогам закону.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом встановлено, що 08.11.2012 року між Петропавлівською районною державною адміністрацією і ОСОБА_2 , було укладено сім договорів оренди земельних ділянок площею 17,4835 га, вартістю 306 813 грн. 89 коп., кадастровий номер 1223881200:01:003:0001, площею 77,9259 га, вартістю 1 367 503 грн. 52 коп., кадастровий номер 1223881200:01:003:0002, площею 136,9075 га, вартістю 2 402 557 грн. 95 коп., кадастровий номер 1223881200:01:003:0003, площею 205,2189 га, вартістю 3 601 338 грн. 56 коп., кадастровий номер 1223881200:01:003:0004, площею 213,111 га , вартістю 3 739 817 грн. 92 коп., кадастровий номер 1223881200:01:003:0005 площею 98,4107 га, вартістю 1 726 986 грн. 53 коп., кадастровий номер 1223881200:01:003:0006, площею 128,7949 га, вартістю 2 260 191 грн. 80 коп., кадастровий номер 1223881200:01:003:0007, які знаходяться на території Васильківської сільської ради Петропавлівського району за межами населеного пункту.
Вказані договори оренди були зареєстровані 16.11.12 року у відділі Держкомзему в Петропавлівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідні записи від 16.11.12 року за № 1223855124002218, № 12238551400, № 122385514002216, № 122385514002215, № 122385514002214, № 122385514002220 , № 122385514002219 .
21 листопада 2012 року в порядку ст. 8 ЗУ «Про фермерське господарство» ОСОБА_2 зареєстрував та очолив ФГ «Агрорух», яке на зазначених земельних ділянках здійснювало усі польові роботи, в тому числі й роботи з посіву та вирощування на ній сільськогосподарських культур (соняшнику), за власний рахунок.
Підприємством проводились підготовчі роботи до посівної, були проведені роботи по боронуванню та дискуванню земельних ділянок, закуплені добрива, посівний матеріал, зливно-мастильні матеріали, повністю була проведена посівна компанія. ФГ «Агрорух» в період здійснення агротехнічних заходів, сплачувало орендну плату за користування означеними земельними ділянками та виплачувало заробітну плату своїм працівникам.
Як встановлено, з 08.11.2012р. по 16.06.2014р. та з 25.07.2014р. по 24.09.2014р. ФГ «Агрорух» та третя особа ОСОБА_2 були належними користувачами орендованих земельних ділянок.
Крім того, в провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходилась справа № 200/14793/14 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, в рамках даної справи позивачем було подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою судді від 27 серпня 2014 року заяву ОСОБА_4 було задоволено та з метою забезпечення його позову накладено арешт на майно, а саме: посіви соняшнику на зазначених вище земельних ділянках, заборонено будь-яким особам з дорученням або без нього, без участі державного виконавця, представника стягувача та відповідного документування (спостереження за збиранням, обрахунок фізичної маси та фіксація відокремленого місця зберігання) здійснювати сільськогосподарські роботи зі збирання врожаю соняшника.
Між тим, на час постановлення судом ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2014 року про накладення арешту на врожай соняшника ФГ «Агрорух» на підставі укладених договорів було належним користувачем земельної ділянки і власником врожаю.
В подальшому, 29 серпня 2014 року постановою державною виконавця відділу державної виконавчої служби Петропавлівського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження № 44555584 з примусового виконання ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2014 року та накладено арешт на майно боржника, а саме: на посіви соняшника на вказаних земельних ділянках. Стягувачем зазначено ОСОБА_4 , а боржником - ОСОБА_1 .
Крім того, ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2014 року за заявою державного виконавця Петропавлівського відділу державної виконавчої служби роз'яснено, що збирання врожаю дозволено фізичним особам: стягувачу ОСОБА_3 , боржнику ОСОБА_1 та їх представникам, але з обов'язковою участю державного виконавця з відповідним документуванням (спостереження за збиранням, обрахунок фізичної маси та фіксації відповідного місця зберігання) здійснення сільськогосподарських робіт зі збирання врожаю соняшника.
На виконання рішень Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська державним виконавцем 29 серпня 2014 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, що стосувалось спірних земельних ділянок.
Відповідно до акта опису і арешту майна від 29 серпня 2014 року ОСОБА_1 прийняв посіви соняшника на зазначених земельних ділянках на відповідальне зберігання.
До того ж, в порушення виконання ухвали суду про арешт майна, відповідно до акта державного виконавця фізична особа ОСОБА_1 надав заяву про залучення державного виконавця до збирання арештованого врожаю лише 05.09.2014 року, хоча збір врожаю було розпочато саме 31.08.2014 року.
Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується представниками сторін, 31 серпня 2014 року ОСОБА_1 почав здійснювати самостійне косіння соняшника за рахунок ФГ «Агрорух» без повідомлення та залучення державного виконавця. Скошений врожай ОСОБА_1 відвантажив на Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією «Сантрейд» Просянської філії на юридичну особу - Фермерське господарство «Наше життя», головою якого є ОСОБА_1 .
Даний факт підтверджується, в тому числі, товарно-транспортними накладними, хоча ухвалою суду було передано врожай соняшника на відповідальне зберігання не юридичній особі, а фізичній особі ОСОБА_1
05 вересня 2014 року згідно з актами державного виконавця, ОСОБА_1 звертався з заявою про залучення державного виконавця до збирання соняшника на земельних ділянках визначених в ухвалі суду від 27 серпня 2014 року, для документування та спостереження за збиранням. 05 вересня 2014 року розпочато збирання зазначеного врожаю.
Отже, процес збирання врожаю та відправлення ДП «Сантрейд» для подальшого зберігання оформлювався документально, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами державного виконавця та відповідними товарно-транспортними накладними, які підтверджують об'єм, зважування та доставку на зберігання врожаю.
В судовому засіданні в якості свідків були допитані ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , які підтвердили факт здійснення збирання врожаю у спірний період на спірних земельних ділянках, в тому числі, в присутності ОСОБА_1 та державного виконавця.
Відповідно до висновку провідного експерта-оцінювача УТО вартість збитків, завданих ФГ «Агрорух» внаслідок незаконного збору врожаю та понесених витрат на агротехнічні заходи при вирощуванні соняшнику на земельних ділянках площею: 17,4835 га кадастровий номер 1223881200:01:003:0001, 77,9259 га кадастровий номер 1223881200:01:003:0002, 136,9075 га кадастровий номер 1223881200:01:003:0003, 205,2189 га кадастровий номер 1223881200:01:003:0004, 213,111 га кадастровий номер 1223881200:01:003:0005, 98,4107 га кадастровий номер 1223881200:01:003:0006, 128,7949 га кадастровий номер 1223881200:01:003:0007, які знаходяться на території Васильківської сільської ради Петропавлівського району за межами населеного пункту, на дату оцінки 25 лютого 2015 року становлять 15 347 715,00 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги ФГ «Агрорух» суд першої інстанції правильно виходив з того, що саме ОСОБА_1 , в порушення вимог ухвали суду, постанов державного виконавця, вимог закону вчинив умисні дії, що призвели до завдання позивачу збитків, вартість яких ОСОБА_1 не спростована. Разом з тим, при вирішенні питання про стягнення суми, суд погодився із позицією ОСОБА_1 щодо зміни суми збитків, і вірно вважав за необхідне виключити із розрахунку експерта витрати, понесені на агротехнічні заходи в сумі 971 091, 00 грн., оскільки вони входять до вартості врожаю, та взяв до стягнення вартість втраченого майна (врожаю) як неодержаний прибуток внаслідок порушеного права власності позивача в сумі 14 376 624, 00 грн., який на думку суду, повинен бути стягнутий на користь позивача з ОСОБА_1 .
Суд також вважав, що жоден документ не підтверджує вини державного виконавця при виконанні виконавчого провадження № 44555584.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що ФГ "Агрорух" не може вважатись особою, якій було завдано збитків збиранням врожаю на вказаних земельних ділянках, так як вони ніколи не були правомірними користувачами цих земельних ділянок, є безпідставними з огляду на наступне.
Факт правомірного користування ФГ «Агрорух» спірними ділянками встановлено в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.11.2017 року при первинному розгляду даної справи. Так даною ухвалою суд встановив, що рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2013 року розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою, його затвердження щодо зазначених земельних ділянок визнано недійсними, договори оренди земельних ділянок визнано недійсними, державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок скасована.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2014 року рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2013 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 липня 2014 року виконання рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2013 року зупинено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 вересня 2014 року рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2014 року залишено без змін.
Тобто з 08 листопада 2012 року по 16 червня 2014 року та з 25 липня по 24 вересня 2014 року позивач - ФГ «Агрорух» та третя особа ОСОБА_2 були належними користувачами орендованих земельних ділянок.
Даним рішенням також встановлено, що ФГ «Агрорух» на зазначених земельних ділянках здійснювало всі польові роботи, в тому числі й роботи з посіву та вирощування на ній сільськогосподарських культур (соняшнику) за власний рахунок. Крім того, на час постановлення судом ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2014 року про накладення арешту на врожай соняшника, ФГ «Агрорух» на підставі укладених договорів було належним користувачем земельної ділянки і власником врожаю.
Відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили на доказуються при розгляді іншої справи, у якій бере участь особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Посилання апеляційної скарги ОСОБА_1 на те, що висновок щодо розміру збитків складений станом на 25.02.2015 року не судовим експертом, не міг бути взятий судом до уваги як належний доказ розміру заподіяних збитків ФГ "Агрорух", є необґрунтованими, з огляду на наступне.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.11.2017 року було зазначено, що суди, при первісному розгляді справи, не перевірили чи передбачено визначення вартості збитків завданих внаслідок незаконного збору врожаю на підставі висновку експерта, чи комісією, як передбачено Порядком.
З урахуванням зазначеного, позивачем 09.01.2018 року було надано заяву до Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області з проханням створити комісію з визначення розміру збитків, заподіяних Фермерському господарству «Агрорух».
На вказану заяву позивачем 26.01.2018 року було отримано відповідь, згідно якої за результатами розгляду заяви позивача, комісією прийнято рішення, що питання, викладене в поданій заяві, не підлягає розгляду на комісії, і було рекомендовано звернутися до експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Згідно ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Висновок про вартість збитків завданих ФГ «Агрорух» в результаті незаконного збору врожаю та понесених витрат на агротехнічні заходи при вирощуванні соняшнику на земельних ділянках, складений суб'єктом оціночної діяльності ПП «Експерт Борисфен», в даному випадку є письмовим доказом в розумінні ст. 95 ЦПК України, який містить дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, а саме - інформацію щодо розміру прямих збитків завданих позивачу.
З огляду на вищезазначене, даний висновок, який було подано позивачем до позовної заяви є належним, достовірним і допустимим доказом, а тому суд першої інстанції правомірно взяв його до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення.
Враховуючи позицію відповідачів щодо невизнання висновку ПП «Експерт-Борисфен» в якості належного доказу, жоден із представників відповідачів ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції, не заявив клопотання про призначення експертизи щодо вартості збитків, спричинених позивачу.
Твердження апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що розмір шкоди повинен був розраховуватись виходячи із загального обсягу скошеного врожаю по даним виконавчого провадження у розмірі 277,8 тон, а не з середньої врожайності соняшника та загальної площі земельних ділянок, які знаходились у користуванні позивача, є безпідставним, оскільки матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 почав косити врожай на спірних земельних ділянках ще до залучення державного виконавця - 31.08.2014 року.
Факт зростання на усіх спірних земельних ділянках посівів соняшника підтвердив у судовому засіданні суду першої інстанції й державний виконавець Дмитренко В.В., яка зазначала, що проводила опис ділянок безпосередньо на полях у присутності понятих та Голови Васильківської райради, який і показував їй земельні ділянки, що перебували в користуванні ФГ «Агрорух».
Також факт зростання соняшника на 5 земельних ділянках, що перебували в користуванні позивача, а також факт косіння усіх цих ділянок ОСОБА_1 було підтверджено в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_5 .
Також матеріали справи містять товарно-транспортні накладні, що були надані суду ДП «Сантрейд», відповідно до яких ОСОБА_1 в особі ФГ «Наше життя» здавав до ДП «Сантрейд» врожай соняху не тільки в ті дати, та по тих накладних, що містились у виконавчому провадженні. Так ДП «Сантрейд» надало до матеріалів справи ще й ТТН №640412 від 04.09.2014 , ТТН № 640397 від 19.09.2014, ТТН № 640396 від 19.09.2014 ТТН № 640417 від 20.09.2014, які не фігурують у виконавчому провадженні, а доводять що косіння решти врожаю соняшника, окрім земельних ділянок 1223881200:01:003:0002 та 1223881200:01:00:0007 здійснювалось ОСОБА_1 самостійно, без залучення державного виконавця.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що позивачем не надано та в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на наявність в діях саме ОСОБА_1 вини по завданню позивачу шкоди, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суд першої інстанції вірно встановив, що відповідно до акту опису і арешту майна складеного Державним виконавцем від 29.08.2014 року, ОСОБА_1 прийняв посіви соняшника на 5 замельних ділянках на відповідальне зберігання.
В порушення виконання ухвали про арешт майна починаючи з 31.08.2014 року, ОСОБА_1 здійснював самостійне косіння насіння соняшника, вирощеного ФГ «Агрорух». Скошений врожай ОСОБА_1 в особі ФГ «Наше життя» відвантажений до ДП «Сантрейд», даний факт підтверджується Товарно - транспортними накладними.
Лише 05.09.2014 року ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця з заявою про залучення державного виконавця до зібрання врожаю соняшника на земельних ділянках визначених в ухвалі Бабушкінського районного суду від 27 серпня 2014 року, для документування та спостереження за збиранням. Зібраний врожай було передано ОСОБА_1 в особі ФГ «Наше життя» на ДП «Сантрейд», при цьому актами державного виконавця від 05.09.2014 року ОСОБА_1 в особі ФГ «Наше життя» прийняв скошений врожай на відповідальне зберігання та був попереджений про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження майна.
Після скасування ухвали суду про накладення арешту на врожай соняшника, даний врожай ОСОБА_1 нікому не повертав.
В матеріалах справи містяться копії договорів, що були залучені Просянською філією Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» відповідно до яких, переданий на зберігання на ДП «Сантрейд» врожай, в подальшому був проданий з ФГ «Наше життя» на самого ОСОБА_1 , а в подальшому ОСОБА_1 проданий на громадянина ОСОБА_7. Отже ОСОБА_1 не зважаючи на кримінальну відповідальність за збереження врожаю, фактично здійснив його відчуження на користь третьої особи, чим спричини позивачу збитків.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на відсутність його вини у завданні збитків позивачу спростовується доказами, що наявні в матеріалах справи та поясненнями самого ОСОБА_1 , який зазначав, що йому було відомо про те, що земельні ділянки знаходились в оренді ФГ «Агрорух», в подальшому здійснив косіння всього врожаю, що зростав на спірних ділянках і в подальшому його незаконно відчужив.
Відповідно до ч.1 ст.81 Цивільного процесуального Кодексу України, саме сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В даному випадку стороною відповідача не надано суду будь-яких доказів, які б відповідали критеріям щодо їх достатності, належності та допустимості, щоб підтверджували обґрунтованість заперечень та тверджень щодо незаконності рішення суду першої інстанції.
Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка.
Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і його слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді: Н.М. Деркач
Е.Л. Демченко
І.Ю. Ткаченко