05 травня 2021 року м.Кропивницький Справа № 340/1390/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, (вул. Соборна, 7а, м.Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо перерахунку з 01 січня 2018 року розміру призначеної пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 70% процентів відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати ОСОБА_1 розмір пенсії виходячи з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01 січня 2018 року, із врахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області провести перерахунок та виплатити 100% розмір підвищеної пенсії ОСОБА_1 (із врахуванням раніше виплачених сум ) з 01.01.2018 року та компенсацію втрат частини доходів у зв'язку з порушенням встановлених строків їх виплати;
- стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати - на оплату судового збору у розмірі 908 грн. та на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 5000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області.
В обґрунтування позову зазначає, що після проведення перерахунку пенсії, основний розмір пенсії замість встановленого за вислугу років розміру 90 %, був безпідставно зменшений до 70% від відповідних сум грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія. відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова) в квітні 2018 року було перераховано пенсію з 01 січня 2018 року, але відповідач виплачує тільки частину основного розміру пенсії, а саме у 2018 року - 50 % та у 2019 році 75% від суми підвищення перерахованої пенсії. Вважає дії відповідача щодо невиплати пенсії в повному обсязі такими, що не відповідають Конституції України, Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Крім того, зазначає, що як вбачається зі змісту п.п.1,2 Постанови КМУ № 103, нею врегульовані строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку, з огляду на що має право на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 01.01.2018 в повному обсязі.
Ухвалою суду від 05 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У встановлений судом строк відповідачем надіслано суду відзив на адміністративний позов, в якому останній просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі (а.с.26-30).
Позивачем подано відповідь на відзив (а.с.42-45).
Розглянувши наявні у суду матеріали, суд встановив наступне.
Позивачеві призначена та виплачується пенсія за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" за №2262-XII від 09.04.1992, що підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача (а.с.25-32).
Згідно розрахунку вислуга років позивача складає 29 років.
Відповідно до матеріалів пенсійної справи пенсія позивачеві виплачувалась до 01.01.2018р. в розмірі 90 відсотків грошового забезпечення у відповідності до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992, в редакції станом на день призначення пенсії.
Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2018 року прийнято постанову за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі, Постанова №103).
Відповідно до частини 1 Постанови №103 перерахунку підлягають пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01 березня 2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
З проведеного відповідачем перерахунку позивач дізнався, що їй зменшено розмір пенсії з 90 % до 70% сум грошового забезпечення.
Зміна розміру пенсії з 90 % до 70% сум грошового забезпечення стала підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
В подальшому Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VІІ від 27.03.2014 внесені зміни до статті 13 Закону № 2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Згідно з п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Приписами частини першої статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ поширюється на відносини, які виникли після набуття ним чинності.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VІІ від 27.03.2014 зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 3 квітня 2018 року у справі №175/1665/17(2-а/175/41/17; провадження №К9901/9950/18) і від 24 квітня 2018 року у справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17).
Згідно з частиною 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
На виконання наведених вимог процесуального закону судом враховано правові висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у рішенні від 04 лютого 2019 року за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №240/5401/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року.
Так, Верховний Суд у зразковому рішенні від 04 лютого 2019 року (справа №Пз/9901/58/18, 240/5401/18) та у постанові від 16 жовтня 2019 року зазначив таке.
"При перерахунку пенсії позивача відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" немає підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст.13 вказаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому під час перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення. Натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним".
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років позивачеві відповідно до Постанови №103 протиправно зменшено розмір процентної складової грошового забезпечення із 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії у розмірі 90 % від грошового забезпечення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок та виплатити 100% розмір підвищеної пенсії ОСОБА_1 (із врахуванням раніше виплачених сум ) з 01.01.2018 року.
Суд зазначає, що у 2018 та до 05.03.2019 Постанова КМУ №103 від 21.02.2018 року була діючою та такою, що підлягала обов'язковому застосуванню в межах даних правовідносин, оскільки встановлений Кабінетом Міністрів України порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, є обов'язковим для виконання органами державної влади, зокрема відповідачем у справі, який є учасником цих відносин та на якого розповсюджується дія цього нормативно-правового акту, та є обов'язком для виконання.
Діяти у інший спосіб, ніж це встановлено на законодавчому рівні для відповідача, останній немає правової можливості, а тому не можна вважати, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснюючи з 01.01.2018 по 05.03.2019 виплати перерахованої пенсії позивачу в порядку встановленому постановою КМУ №103, діяв протиправно.
Разом з тим, враховуючи, що пункт 2 постанови КМУ №103 втратив чинність з 05.03.2019 (з дня набрання рішенням суду законної сили), тому і обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Отже, з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення розміру пенсії позивачу за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, є протиправними.
При цьому, суд враховує, що на момент ухвалення рішення у цій справі Кабінетом Міністрів України 14.08.2019 прийнято постанову №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності 04.09.2019.
Згідно даної постанови установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
Оцінюючи позовні вимоги в частині виплати компенсації втрат частини доходів у зв'язку з порушенням встановлених строків їх виплати, то такі задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Отже, вимоги про зобов'язання здійснити виплати компенсації втрат частини доходів у зв'язку з порушенням встановлених строків їх виплати, на думку суду, є передчасними, адже спір в цій частині фактично не існує, оскільки відповідний перерахунок з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні, та наслідком якого є проведення виплати та компенсації, ще не проведено.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Позивач просить стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. вартість яких та їх опис підтверджується: договором про надання правової допомоги від 05.03.2021 року (а.с.47) актом виконаних робіт (а.с.49), квитанція про оплату правової допомоги від 12.04.2021р. на суму 4150,00 грн. (а.с.48).
Згідно з частинами 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 134 КАС України ("Витрати на професійну правничу допомогу") витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
В акті виконаних робіт до договору про надання правової допомоги наведений такий опис робіт наданих адвокатом, та їх вартість: Проведення консультації щодо характеру спірних праводносин, узгодження правової позиції, правовий аналіз матеріалів справи - 500 грн.; Виготовлення копій та завірення матеріалів для подачі до суду - 50 грн. Підготовка і подання позовної заяви - 3600 грн. Всього 4150 грн.
Щодо "Виготовлення копій та завірення матеріалів для подачі до суду" суд зазначає наступне, посвідчення копій документів є процесуальним обов'язком учасника справи, що прямо передбачено ч. 5 ст.94 КАС України, а тому посвідчення копій документів, яке здійснено представником учасника справи не може розглядатись, як правнича послуга.
Таким чином, суд дійшов висновку про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 4100 грн.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
За наслідками розгляду справи підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 908 грн. та на правничу допомогу в розмірі 4100 грн.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо перерахунку з 01 січня 2018 року розміру призначеної пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 70% процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати ОСОБА_1 розмір пенсії виходячи з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01 січня 2018 року, із врахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести виплату ОСОБА_1 пенсії з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року та з врахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) здійснені судові витрати на оплату судового збору в сумі 908 грн. та витрати на оплату правничої допомоги в сумі 4100 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802).
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник