про продовження строку на усунення недоліків
позовної заяви
05 травня 2021 року Справа №160/5096/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа - Територіальна громада м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_2 з позовної заяви, яка 29.04.2021 року надійшла до суду на виконання вимог ухвали суду від 12.04.2021 року, 05.04.2021 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа - Територіальна громада м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради, в якій просить суд:
- визнати противоправним дії відповідача щодо нарахування та стягнення з ОСОБА_1 земельного податку за 2018 рік, за ділянку кадастровий номер 1210100000:07:166:0001, площею 0,1045 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка не має відношення до ОСОБА_1 та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.07.2018 року № 1037797-1312-0466 в сумі 157838,58 (сто п'ятдесят сім тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. про стягнення з ОСОБА_1 цього земельного податку;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 безпідставно виплачений земельний податок за 2018 рік, за ділянку, кадастровий номер 1210100000:07:166:0001, площею 0,1045га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в сумі 157838,58 (сто п'ятдесят сім тисяч вісімсот тридцять вісім) грн., про що видати виконавчого листа, із зобов'язанням виконання.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки Податковим кодексом України передбачає, що особу, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні статті 269 ПКУ до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку визначеному законом. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог Податкового кодексу України не повинна сплачувати земельний податок.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2021 року зазначена вище справа розподілена та 06.04.2021 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду: позовної заяви із копіями для вручення відповідачам із зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; із зазначенням вірної назви третьої особи; подання до суду обґрунтованого відповідного клопотання щодо залучення третьої особи із зазначенням її статусу (на стороні позивача або відповідача); засвідчених копій документів для суду та для вручення відповідачу та третім особам із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки - "Копія" та у лівому нижньому куті документа - "Згідно з оригіналом"; копії позовної заяви а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
29.04.2021 року до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання щодо усунення недоліків позову, до якого долучено позовну заяву із додатками до суду та для вручення відповідачу. Також, в даному клопотанні містилось прохання щодо залучення третьої особи.
Натомість, у поданій до суду уточненій позовній заяві, позивачем зазначено невірну назву відповідача.
Слід зазначити, що п. 2 та п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Так в позовній заяві, яка надійшла до суду 29.04.2021 року, позивач зазначає у якості відповідача як - Державну податкову службу України Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якості третьої особи - Територіальну громаду м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради.
Разом з цим, відповідно до інформації яка міститься на сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search):
- за кодом ЄДРПОУ 43145015 наявна інформація як про Головне управління ДПС у Дніпропетровській області;
- за кодом ЄДРПОУ 26510514 наявна інформація як про Дніпровську міську раду.
Відтак, позивачу слід подати до суду позовну заяву із копією для вручення для відповідачу, в якій слід чітко визначитися із позовними вимогами та зазначенням вірної назви відповідача та третьої особи.
Також, суд звертає увагу позивача на те, що ст. 49 КАС України визначено статус третіх осіб.
Так, за приписами ч. 1-2 та ч. 4 наведеної статті визначено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
З поданого до суду позову убачається, що позивач зазначає як третю особу - Територіальну громаду м. Дніпро в особі Дніпропетровської міської ради, однак, не заявлено клопотання про його залучення із відповідним обґрунтуванням та не вказано статусу такої особи (на стороні позивача або відповідача).
Відтак, вимоги позивача не відповідають наведеним приписам процесуального закону, а тому позивачу слід чітко сформулювати та уточнити позовні вимоги, шляхом подання до суду позову із копією для вручення відповідачу, в якому слід зазначити вірне найменування відповідача або належного відповідача, та визначитися із змістом вимог щодо відносно відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.
При цьому, у рішенні від 04.12.1995 р. по справі "Беллет проти Франції" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення реалізації права апелянта на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 (п'ять) робочих днів з дня отримання копії цієї ухвали.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 118, 121, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа - Територіальна громада м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- позовної заяви разом із копією для вручення відповідачу, оформлену у відповідності до вимог ст.ст.160, 161 КАС України, в якому слід зазначити вірне найменування відповідача та тртьої сооби, та визначитися із змістом вимог щодо відносно відповідача;
- подання до суду обґрунтованого відповідного клопотання щодо залучення третьої особи із зазначенням її статусу (на стороні позивача або відповідача).
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник