вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" квітня 2021 р. м. Київ Справа № 911/732/20
Суддя Грабець С.Ю., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Шаріпо Руслана Альбертовича до приватного акціонерного товариства "НИВА" про ухвалення додаткового рішення у справі №911/732/20
за позовом приватного акціонерного товариства "НИВА"
до фізичної особи-підприємця Шаріпо Руслана Альбертовича
про стягнення заборгованості,
за участю представників:
позивача: Константинова О.Г. - адвоката (ордер, серії АО №1028127, від 15.04.2021 року);
відповідача: Третяка Т.О. - адвоката (посвідчення №6554/10 від 23.03.2018 року),
рішенням Господарського суду Київської області від 24.03.2021 року позов приватного акціонерного товариства "НИВА" (далі - позивач) до фізичної особи-підприємця Шаріпо Руслана Альбертовича (далі - відповідач) про стягнення заборгованості задоволено частково.
Повний текст рішення складено 05 квітня 2021 року.
У судовому засіданні 24 березня 2021 року, до закінчення судових дебатів, представник відповідача заявив усне клопотання про відшкодування судових витрат на правничу допомогу після прийняття рішення у цій справі.
12 квітня 2021 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник відповідача подав заяву про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення з позивача на користь відповідача 15 360,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Крім цього, представник відповідача заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на подання вищевказаної заяви, яке підлягало задоволенню судом.
Ухвалою суду від 15.04.2021 року прийнято до розгляду заяву та призначено її розгляд на 28 квітня 2021 року.
28 квітня 2021 року в судовому засіданні представник відповідача заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав, просив суд стягнути з позивача 15 360,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення вищевказаної заяви заперечував.
Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну допомогу відбувається в наступній послідовності:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну допомогу, що підлягають розподілу (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України);
3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір, - обґрунтованим (рішення в справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом встановлено, що 01 квітня 2020 року між фізичною особою-підприємцем Шаріпо Русланом Альбертовичем (далі - клієнт) та адвокатським об'єднанням "Новаковська та партнери" (адвокатське об'єднання) був укладений договір №23/Д/20 про надання правової допомоги (далі - договір), відповідно до умов якого клієнт доручав, а адвокатське об'єднання прийняло на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до п. 2.1.3. договору, адвокатське об'єднання, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов'язання з надання наступної юридичної допомоги: представляє у встановленому порядку інтереси клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах всіх інстанцій, а також в інших органах під час розгляду правових спорів.
У якості доказу надання юридичних послуг та понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 360,00 грн., адвокатом Третяком Т.О. до матеріалів справи долучені: копія договору №23/Д/20 про надання правової допомоги від 01.04.2020 року; копії додаткової угоди №1 договору №23/Д/20 від 01.04.2020 року про надання правової допомоги від 01.04.2020 року та додаткової угоди №2 договору №23/Д/20 від 01.04.2020 року про надання правової допомоги від 08.06.2020 року; копії акту виконаних робіт №1 до договору про надання юридичних послуг від 01.04.2020 року №23/Д/20 від 27 травня 2020 року, на суму 5 500,00 грн., та акту приймання - передачі наданих послуг №2 до договору про надання юридичних послуг від 01.04.2020 року №23/Д/20 від 09.04.2021 року, на суму 24 000,00 грн.; копії рахунків на оплату №12/Р від 27.05.2020 року, на суму 5 500,00 грн., та №36/Р від 09.04.2021 року, на суму 24 000,00 грн.
Судом встановлено, що 01 квітня 2020 року між адвокатським об'єднанням та клієнтом укладено додаткову угоду №1 договору №23/Д/20 від 01.04.2020 року про надання правової допомоги від 01.04.2020 року (далі - додаткова угода №1).
Згідно з п. 2 додаткової угоди №1, за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт перераховує на рахунок об'єднання гонорар, згідно ставок, визначених в нижчезазначеному прайсі. Послуга: ознайомлення з матеріалами справи, - 500,00 грн.; участь у судових засіданнях, - 1 500,00 грн./одне засідання; підготовка та подача відзиву на позовну заяву - 5 000,00 грн.; підготовка та подача заперечень, - 3 000,00 грн.
На підтвердження факту надання послуг з правничої допомоги сторонами підписано акт виконаних робіт №1 до договору про надання юридичних послуг від 01.04.2020 року №23/Д/20 від 27 травня 2020 року, на суму 5 500,00 грн.
Так, судом встановлено, що адвокатом був підготовлений та поданий відзив на позовну заяву, а також, за твердженнями представника відповідача, адвокат знайомився з матеріалами справи під час перебування цієї справи в провадженні судді Чонгової С.І.
Відтак, вимога про стягнення з позивача на користь відповідача 5 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню судом.
08 червня 2020 року між адвокатським об'єднанням та клієнтом укладено додаткову угоду №2 до договору №23/Д/20 від 01.04.2020 року про надання правової допомоги від 08.06.2020 року (далі - додаткова угода №2).
Відповідно до п. 2 додаткової угоди №2, за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, зокрема, за участь у судових засіданнях 11.12.2020 року, 23.12.2020 року, 20.01.2021 року, 10.02.2021 року, 24.02.2021 року, 24.03.2021 року та 07.04.2021 року, клієнт зобов'язувався перераховувати на рахунок об'єднання гонорар у сумі 10 500,00 грн.
Однак, підписуючи 08 червня 2020 року додаткову угоду №2, сторони не могли передбачити кількість судових засідань, що відбудуться в майбутньому, так само, як і не могли передбачити конкретні їх дати (11.12.2020 року, 23.12.2020 року, 20.01.2021 року, 10.02.2021 року, 24.02.2021 року, 24.03.2021 року та 07.04.2021 року).
Крім цього, на підтвердження наданих адвокатських послуг, представником відповідача подано рахунок на оплату №36/Р від 09.04.2021 року, з якого вбачається, що підставою оплати є додаткова угода №2 до договору №23/Д/20 від 01.04.2020 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Так, представником відповідача не подано належних доказів понесення відповідачем витрат на правничу допомогу в сумі 9 860,00 грн., тому вимоги відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9 860,00 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов приватного акціонерного товариства "НИВА" задоволено частково, то витрати, пов'язані із наданням правничої допомоги, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 59 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 1, ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", п. 12 ч. 3 ст. 2, ч. 4 ст. 11, ст. 16, ч. 1 ст. 76, ст. 123, ч. ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 126, п. 3 ч. 4, ч. 5, ч. 8 ст. 129, ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовільнити частково заяву фізичної особи-підприємця Шаріпо Руслана Альбертовича про ухвалення додаткового рішення.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "НИВА" (08132, Київська область, Києво - Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Промислова, будинок 10, ідентифікаційний код 19253407) на користь фізичної особи-підприємця Шаріпо Руслана Альбертовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 3 423,75 грн. (три тисячі чотириста двадцять три грн. 75 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
Відмовити в іншій частині заяви.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено 05.05.2021 року.
Суддя С. Грабець