номер провадження справи 15/27/21
26.04.2021 Справа № 908/363/21
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжя-Авто", 69063, м. Запоріжжя, вул. Шенвізька, буд. 2-а
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфо-Мет", 69071, м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, буд. 1, кв. 61
про стягнення коштів
без виклику (повідомлення) представників учасників процесу
суть спору
12.02.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжя-Авто", м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфо-Мет", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 69 823,68 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2021, справу № 908/363/21 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 17.02.2021 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем.
23.02.2021 на адресу Господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжя-Авто", м. Запоріжжя про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/363/21. Присвоєно справі номер провадження 15/27/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.
Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору купівлі - продажу нерухомого майна не вносив плату за користування земельною ділянкою починаючи з 31.08.2020, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем обліковується заборгованість в розмірі 69 823,68 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 627 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України. Позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.02.2021 у справі № 908/363/21 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 26.03.2021 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, позивачу запропоновано у строк не пізніше 09.04.2021 подати письмову відповідь щодо відзиву на позовну заяву, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України, а також запропоновано відповідачу у строк не пізніше 26.04.2021 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.
Відповідачем на підставі ст. ст. 165, 251 ГПК України подано суду відзив на позовну заяву б/н від 17.03.2021, в якому відповідач зауважив, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним учасником і директором ТОВ «Інфо-Мет» є ОСОБА_1 . Відповідно до Свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 18.12.2019 року складено відповідний актовий запис № 1277. Оскільки всі органи управління ТОВ «Інфо-Мет» поєднувались в одній фізичній особі, яка померла, то наразі, цивільна дієздатність юридичної особи ТОВ «Інфо-Мет» є обмеженою. Як зазначає відповідач, здійснювати свої права та обов'язки ТОВ «Інфо-Мет» зможе тільки після того, як спадкоємці ОСОБА_1 приймуть у спадщину корпоративні права і призначать нового директора. Згідно із Витягом № 60576870 про реєстрацію в Спадковому реєстрі 16.06.2020 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М. зареєстрована спадкова справа № 65974271 (спадкодавець - ОСОБА_1 ). Прийняття у спадщину прав на частку ОСОБА_1 в статутному капіталі ТОВ «Інфо-Мет» і внесення відповідних змін в ЄДР про нових учасників Товариства повинно відбутись до 16.06.2021. Не дотримавшись вимог статті 120 ЗК України, позивач включив до договору купівлі-продажу пункт, який по суті створює між позивачем та відповідачем відносини суборенди земельної ділянки. Рішення Запорізькою міською радою згідно із підпунктом 7 пункту 29 договору оренди про передачу в суборенду земельної ділянки не приймалося. Рахунки на оплату, акти-звірки та балансова довідка не доводять факту наявності боргу. Просить у задоволені позову відмовити.
Також, оскільки юридична особа ТОВ «Інфо-Мет» не може здійснювати свої права та обов'язки через те, що єдиний учасник та директор помер, відповідач заявив клопотання про зупинити провадження у справі та надати час до 16.06.2021 спадкоємцям єдиного учасника ТОВ «Інфо-Мет» прийняти спадщину та сформувати органи управління даної юридичної особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
У разі застосування п. 1 ч. 1 ст. 227 ГПК України, за вимогами ст. 234 ГПК України, у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
По суті, зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Враховуючи приписи п. 1 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд не може посилатись на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Враховуючи вищенаведене, наявність зареєстрованої спадкової справи № 65974271 не є підставою, за якою провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, оскільки наявні в даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. У зв'язку з цим, не прийнята спадщина та як наслідок не сформований орган управління даної юридичної особи не унеможливлює розгляд даної справи. Крім того, вимоги пункту 1 ч. 1 ст. 227 ГПК України стосуються фізичної особи, яка була стороною або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору у справі, а не юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо-Мет», м. Запоріжжя, яка є стороною у справі № 908/363/21.
Підстави для зупинення провадження у справі відсутні.
Позивачем на підставі ст. ст. 166, 251 ГПК України подана відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 30.03.2021, в якій позивач зазначає, що на його думку повноваження Морозової І. В., якою підписано відзив на позовну заяву та яка у копії довіреності № 1-02/12 від 02.12.2019 вказана заступником директора, не підтверджено, отже відзив на позовну заяву підписано не повноважною особою та не може бути взятий до уваги судом. Позивач вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 26.03.2021 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву, (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України)
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 26.04.2021.
Розглянувши матеріали справи, суд установив наступне.
07.12.2007 Запорізькою міською радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Запоріжжя-Авто» (орендар, позивач) укладено договір оренди землі.
Відповідно до п. 1 договору оренди, орендодавець, відповідно до рішення чотирнадцятої сесії п'ятого скликання Запорізької міської ради № 77/268 від 29.08.2007 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування СТО, яка. знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Базова, 6.
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2.5054 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: будівлі та споруди орендаря, інші об'єкти інфраструктури відсутні. Земельна ділянка передається в оренду разом з будівлями та спорудами орендаря (п. п. 2, 3, 4 договору).
Відповідно до п. 8 договору оренди, договір укладається на дев'ятнадцять років.
Договір зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.12.2007 № 040726101247.
14.02.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжжя-Авто" (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфо-Мет" (відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчено приватним нотаріусом Вовк І. І. та зареєстровано у реєстрі за № 980.
Пунктом 1.1. договору передбачено, що на умовах, передбачених цим договором, продавець передає у власність, а покупець приймає у власність нерухоме майно (далі за текстом об'єкт продажу), а саме: бокси, інв. 396, літ. Д, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. за номером 6 (шість), загальною площею 247,8 кв.м., та зобов'язується сплатити за нього визначену за домовленістю сторін грошову суму.
Вказане нерухоме майно складається з: бокси, інв. 396, літ. Д, загальною площею 247,8 кв.м., металеві склади літ. М,Н,О,П; ворота № 6.
Об'єкт продажу розташований на земельній ділянці площею 2,5054 га, кадастровий номер 2310100000:07:052:0002. В користування покупцю переходить земельна ділянка площею 0,3582 га згідно узгодженого сторонами абрису земельної ділянки, що є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з п. 1.2. договору об'єкт продажу належить продавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 30.11.2006 року Шостою Запорізькою державною нотаріальною конторою за реєстром № 1-2699. Право власності на зазначене нерухоме майно зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1461310023101.
Відповідно до п. 3.1. договору, право власності на об'єкт продажу виникає у покупця з дня державної реєстрації прававласності на нього за покупцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка здійснюється в день укладення та нотаріального посвідчення цього договору.
Пунктом 4.1. договору сторони зобов'язуються виконувати свої обов'язки належним чином та сприяти одна одній у їх виконанні. Сторона, явка порушила зобов'язання, повинна негайно усунути такі порушення.
Згідно з п. 4.3.3. договору, зобов'язання по внесенню оплати за землю виникає у покупця з моменту переходу права власності на нерухоме майно до покупця. Плату за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт продажу, сплачує продавець до моменту державної реєстрації покупцем права користування земельною ділянкою, при цьому покупець в строк до 5 числа кожного місяця компенсує продавцю такі витрати.
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно № 242047624 від 04.02.2021 право власності на нерухоме майно за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 6, зареєстровано за відповідачем 14.02.2018, номер запису 24836228.
За період з липня по грудень 2020 року позивачем перераховано орендну плату за землю на загальну суму 488 375,69 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 2630 від 21.08.2020 на суму 81 395,95 грн, № 2996 від 17.09.2020 на суму 81 395,95 грн, № 3524 від 23.10.2020 на суму 81 395,95 грн, № 3983 від 23.11.2020 на суму 81 395,95 грн, № 4342 від 17.12.2020 на суму 81 395,95 грн, № 4822 від 26.01.2021 на суму 81 395,94 грн.
Відповідачу виставлялися рахунки на плату компенсації орендної плати за землю, а саме: № 132 від 31.08.2020 на суму 11 637,28 грн; № 158 від 30.09.2020 на суму 11 637,28 грн; № 202 від 31.10.2020 на суму 11 637,28 грн; № 267 від 30.11.2020 на суму 11 637,28 грн; № 332 від 31.12.2020 на суму 11 637,28 грн; № 6 від 29.01.2021 на суму 11 637,28 грн, усього 69 823,68 грн.
З метою досудового врегулювання спору 09.11.2020 на адресу відповідача позивачем направлено претензію на суму 33 000,00 грн. Відповіді на претензію позивачем не отримано.
На час вирішення спору в суді, відповідачем в оренду земельну ділянку на якій розміщено об'єкти нерухомого майна, які були придбані у власність на підставі договору купівлі-продажу майна від 14.02.2018 не отримано, державної реєстрації покупцем права користування земельною ділянкою не проведено.
На виконання умов п. 4.3.3 договору купівлі-продажу відповідач з серпня 2020 року не здійснював плату за користування земельною ділянкою.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості в примусовому порядку.
Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Аналогічні приписи містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Відповідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами статті 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Строком договору, відповідно до ст. 631 ЦК України, є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 177 та п. 1 ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Частиною 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Відтак за загальним правилом, закріпленим у ст. 120 Земельного кодексу України і ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі», особа, яка набула право власності на будівлю чи споруду, набуває такі ж самі права на земельну ділянку, на яких вона належала попередньому власнику (землекористувачу) на час відчуження будівлі або споруди.
Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Частиною 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Факт належного виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки від 07.12.2007, на якій розташовано об'єкти нерухомості відповідача, в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів підтверджується матеріалами справи, а саме наданими платіжними дорученнями про перерахування орендної плати за землю за період з липня по грудень 2020 року, проте відповідачем, всупереч умов п. 4.3.3 договору купівлі-продажу не компенсував понесені позивачем витрат щодо внесення орендних платежів за оренду земельної ділянки, якою фактично користується відповідач.
Відповідач, підписавши договір купівлі-продажу з умовами визначеними пунктом 4.3.3 щодо компенсації витрат по сплаті орендної плати за земельну ділянку, фактично надав згоду на відшкодування позивачу витрат по орендній платі за землю до моменту державної реєстрації покупцем права користування земельною ділянкою. При цьому компенсація таких витрат продавцю відбувається в строк до 5 числа кожного місяця.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
Відповідачем не спростовано, що ним не платилася орендна плата за землю або земельний податок, також не заперечується, відсутність компенсацій цих витрат позивачу, який сплачує в бюджет повну суму за всю земельну ділянку. Доказів реєстрації земельної ділянки на праві користування на якій розміщено об'єкт нерухомого майна не надано.
Таким чином, позовні вимоги судом задовольняються.
Заперечення відповідача на позову суд вважає безпідставними з урахуванням наведеного, а також тим, що договір купівлі-продажу або його частини з якою не згоден відповідач у судовому порядку недійсним(ою) не визнані, доказів розірвання договору купівлі-продажу не надано.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Відповідачем у відзиві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Доказів залучення адвоката для надання професійної правничої допомоги у суді та документального обґрунтування витрат, які відповідач поніс або очікує понести не надано. Підстав для їх відшкодування суд не вбачає. Витрати, пов'язані із надсиланням відзиву покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 86, 233, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфо-Мет" (69071, м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, буд. 1, кв. 61; ідентифікаційний код юридичної особи 40960501) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжя-Авто", 69063, м. Запоріжжя, вул. Шенвізька, буд. 2-а; ідентифікаційний код юридичної особи 33921055) суму основного боргу в розмірі 69 823,68 грн (шістдесят дев'ять тисяч вісімсот двадцять три гривні 68 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 05 травня 2021 року.
Суддя І. С. Горохов