Справа № 275/145/21
30 квітня 2021 року смт. Брусилів
Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області Лівочка Л.І., розглянувши справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тюльчин, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
02 лютого 2021 року близько 15 години 55 хвилин ОСОБА_1 по вулиці Центральній в селі Долинівка Житомирського району Житомирської області, в період дії карантину на території України, перебував на вулиці без документів, що посвідчують особу, чи підтверджують громадянство, чи спеціальний статус, чим порушив вимоги п.п.2 п.2 Постанови КМ України № 1236 від 09.12.2020 року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 вину визнав та пояснив, що документи забув вдома.
Частина 1 статті 44-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами,.
Згідно із ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
Вчинене ОСОБА_2 діяння лише формально містить ознаки, що характеризують певне правопорушення, яке не є суспільно небезпечним з огляду на можливі негативні наслідки, що притаманні для цього виду правопорушення, і суб'єктивно, не спрямовано на умисне порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм.
Враховуючи, що застосовування стягнення у виді значного штрафу поставить ОСОБА_1 та його сім'ю в складне матеріальне становище, аналізуючи матеріали справи, поведінку особи, що притягається до адміністративної відповідальності та її відношення до вчиненого, та приймаючи до уваги, що наслідки даного правопорушення не представляють суспільної небезпечності, ОСОБА_1 розкаявся, тому є всі підстави відповідно до ст.22 КУпАП, визнати вказане правопорушення малозначним та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
За таких обставин ОСОБА_1 підлягає звільненню від адміністративної відповідальності з оголошенням йому усного зауваження, а провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.22, 245, 283-284, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 44-3 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 44-3 КУпАП, обмежившись щодо нього усним зауваженням, провадження у справі закрити.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів від дня її винесення.
Суддя Л.І.Лівочка