Справа № 675/351/21
Провадження № 3/675/174/2021
29 квітня 2021 року м. Ізяслав
Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Столковський В. І., з участю: секретаря судового засідання - Гук-Миронюк Ю. Г., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав адміністративні матеріали, що надійшли з відділу поліцейської діяльності № 2 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера, рнокпп - НОМЕР_1 ,
за ст. 164-16 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
У протоколі про адміністративне правопорушення від 05 лютого 2021 року серії ВАБ № 521296 зазначено, що 30 січня 2021 року о 11 год. 50 хв. гр. ОСОБА_1 за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 займався забороненими видами господарської діяльності, а саме: здійснив продаж горілки домашнього виробництва гр. ОСОБА_2 за ціною 35 грн. за 0,5 літра. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 164-16 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що дійсно виготовляє горілку домашнього виробництва для власного споживання, однак її продажем не займається. 30 січня 2021 року ОСОБА_2 допомагав йому по господарству. За виконану роботу ОСОБА_2 попросив дати йому пляшку горілки та відремонтувати топорище для сокири. Тому ОСОБА_1 безкоштовно надав останньому 0,5 літра самогону.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові матеріали справи, допитавши свідка, приходжу до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
За змістом ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Оцінка доказів, як це регламентовано ст. 252 КУпАП, здійснюється за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Приписами ст. 129 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, задекларовано, що основними засадами судочинства, серед іншого, є змагальність та забезпечення доведеності вини.
Враховуючи рішення Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування ст. 32 Конвенції, суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.
Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в адміністративній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог КУпАП. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в судовому процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. Згідно практики Європейського Суду з прав людини адміністративне обвинувачення має бути доведено державою в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зобов'язана доводити свою невинуватість.
Частиною 1 статті 164-16 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Під господарською діяльністю, відповідно до ст. 3 ГК України, розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. При цьому, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Частиною 2 статті 3 ГК України визначено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.
З метою визначення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-16 КУпАП, необхідно встановити всі характеризуючі ознаки підприємницької діяльності, основними з яких є: самостійність, ініціативність та систематичність. При цьому, чітких кількісних критеріїв систематичності (тобто, скільки разів потрібно зайнятися діяльністю для того, щоб вона вважалася підприємницькою) законодавством не встановлено.
Разом з тим, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Отже, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме: вчинення три і більше разів.
Таким чином, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-16 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП доказом в справі про адміністративне правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який повинен містити всі перелічені в даній статті відомості, які необхідні для вирішення справи.
Проте, протокол про адміністративне правопорушення від 05 лютого 2021 року серії ВАБ № 521296 як підстава для притягнення особи до адміністративної відповідальності, не містить опису систематичності здійснення такої діяльності ОСОБА_1 , оскільки з тексту протоколу слідує, що останній здійснив продаж горілки домашнього виробництва лише один раз 30 січня 2021 року.
Відповідно до постанови ПОГ СВГ ВП Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Ткачука О. М. серії ГАБ № 678161 від 30 січня 2021 року гр. ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 177 КУпАП на накладено на нього стягнення у виді штрафу в сумі 17 грн. за те, що останній 30 січня 2021 року о 11 год. 50 хв. у АДРЕСА_1 придбав у ОСОБА_1 одну пляшку самогону ємністю 0,5 л. за ціною 35 грн.
Вказана постанова по справі про адміністративне правопорушення містить дані лише про один випадок придбання у ОСОБА_1 горілки домашнього виробництва, а тому не може бути доказом систематичного зайняття ОСОБА_1 забороненим видом господарської діяльності, щодо якого є спеціальна заборона, встановлена законом.
Разом з тим, допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 показав, що дійсно 30 січня 2021 року допомагав по господарству ОСОБА_1 , за що останній відремонтував йому топорисько до сокири. Також на прохання ОСОБА_2 ОСОБА_1 безкоштовно надав йому одну пляшку самогону ємністю 0,5 л. Свідок категорично заперечив факт оплати ним наданої йому горілки.
Долучені до даних адміністративних матеріалів письмові пояснення гр. ОСОБА_3 від 05 лютого 2021 року, де останній вказує на наявність неодноразових усних звернень від жителів села Плужне щодо фактів продажу ОСОБА_1 горілки домашнього виробництва, не беруться до уваги суддею з огляду на те, що вони не містять даних про конкретний час та місце здійснення ОСОБА_1 такої діяльності, а також про осіб, яким він нібито продавав самогон.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності, з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164-16 ч. 1 КУпАП, у зв'язку з чим вважаю за можливе до цих правовідносин застосувати п. 1 ст. 247 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення
Керуючись ст.ст. 7, 164-16 ч. 1, 245, 247 п. 1, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164-16 ч. 1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: В. І. Столковський