Справа №489/1262/19
Провадження №1-кс/489/496/21
іменем України
30 квітня 2021 року м.Миколаїв
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні за №12019150040000767, за яким відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч.2 ст.186, ч.3 ст.357 КК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.03.2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Томмот, Алданського району, Сахалінської області, Російської Федерації, без визначеного місця проживання,
встановив:
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в тому, що 13.02.2019 року приблизно о 00 год. 10 хв. (точний час в ході досудового слідства не встановлено) знаходячись біля буд.№21 по пр.Мира в м.Миколаєві, маючи умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, що виразилось у застосуванні розпилювача сльозогінного газу невстановленого слідством зразка, в область очей ОСОБА_8 , тим самим дезорієнтував потерпілого, після чого з зовнішнього карману куртки потерпілого відкрито викрав майно останнього, а саме: гаманець з банківськими картками, які матеріальної цінності для потерпілого не складають, з наявними в ньому грошовими коштами в сумі 200 грн.; мобільний телефон марки «SAMSUNG GALAXY J3», вартістю 3799 грн., в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Лайфселл» № НОМЕР_1 , яка матеріальної цінності для потерпілого не складає.
Крім того, ОСОБА_4 , здійснюючи незаконне заволодіння майном ОСОБА_9 , виявив в кармані потерпілого належний йому паспорт громадянина України. Користуючись безпорадним станом потерпілого та усвідомлюючи, що ОСОБА_8 не здійснить опору його діям, ОСОБА_4 , розуміючи відкритість своїх дій незаконно заволодів паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після чого з вказаним майном, місце вчинення кримінального правопорушення, залишив, розпорядившись майном та паспортом на власний розсуд.
Надані прокурором докази доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.3 ст.357 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднане з насильством, не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого та незаконне заволодіння паспортом.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування. Слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення.
Протоколи допиту потерпілого від 04.03.2019 року, та протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.03.2019 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_8 вказав на підозрюваного як на особу, яка здійснила грабіж, поєднаний з насильством та незаконно заволоділа паспортом, свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.3 ст.194 КПК України слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Враховуючи попереднє притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності у 2010 році, за спливом тривалого проміжку часу ризик вчинення інших кримінальних правопорушень прокурором не доведено, не може свідчити про існування такого ризику і відсутність офіційного джерела доходу.
Доводи прокурора про існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду лише з підстав тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, є необґрунтованими, оскільки ризик ухилення особи від правосуддя не може оцінюватися виключно на тяжкості можливого покарання, а відсутність постійного місця роботи і стійких соціальних зв'язків не свідчить про можливість особи переховуватись від органу досудового розслідування та суду, тому вказаний ризик є недоведеним. Матеріали клопотання не містять відомостей про відсутність зареєстрованого місця проживання у підозрюваного, слідчим до клопотання не долучено доказів виклику підозрюваного після поновлення досудового розслідування, зупиненого 04.04.2019 року, та які процесуальні дії і з якого часу вчинялись до наступного його зупинення 12.04.2021 року.
За наявності самої лише обґрунтованої підозри та відсутності доведених ризиків клопотання задоволенню не підлягає, а підозрюваного слід зобов'язати прибувати за кожною вимогою до слідчого.
Керуючись ст. 194 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні клопотання відмовити.
Зобов'язати ОСОБА_7 прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ відділення поліції №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області у кримінальному провадженні за №12019150040000767.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя