Справа № 761/5982/21
Провадження № 1-кс/761/4288/2021
15 березня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого СУ ГУ Національної поліції у м. Києві, щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12020100050004687
До Шевченківського районного суду м Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СУ ГУ Національної поліції у м. Києві, щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12020100050004687.
Скаргу мотивовано тим, що в рамках кримінального провадження № 12020100050004687 від 14.08.2020 було вилучено автомобіль «CHEVROLET LACETTI», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Як зазначає адвокат ОСОБА_3 , вказаний автомобіль не визнаний речовим доказом, арешт на нього не накладався, на даний час він знаходиться на тимчасовому майданчику у м. Києві.
Адвокат ОСОБА_3 та власник автомобіля Юсіф Вусол зверталися до слідчого СУ ГУ Національної поліції у м. Києві із заявами про повернення вказаного автомобіля, однак, у задоволенні таких заяв слідчим СУ ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 було відмовлено.
Враховуючи вищезазначене, заявник просить зобов'язати слідчого СУ ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 повернути ОСОБА_6 вилучений автомобіль марки «CHEVROLET LACETTI», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
У судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явився, однак подав заяву про розгляд скаги за його відсутності та зазначив, що скаргу підтримує у повному обсязі та просив її задовольнити з підстав у ній наведених.
Слідчий СУ ГУ НП у м. Києві у судове засідання також не з'явився, на електронну пошту суд направив заяву, в якій зазначив, що на автомобіль марки «CHEVROLET LACETTI», д.н.з. НОМЕР_1 арешт не накладався, вказаний автомобіль речовим доказом у кримінальному провадженні №12020100050004687 не визнавався, при цьому просив проводити розгляд скарги за його відсутності.
Дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Частиною 2 статті 168 КПК України встановлено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно із ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Так, у судовому засіданні встановлено, що у провадженні СУ ГУ Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12020100050004687 від 14.08.2020.
В рамках вказаного кримінального провадження, 14.08.2020 було вилучено автомобіль «CHEVROLET LACETTI», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту ( ч.1 ст.169 КПК України).
При цьому, як вбачається зі змісту заяви слідчого ОСОБА_5 від 15.03.2021, слідчий зазначає, що автомобіль марки «CHEVROLET LACETTI», д.н.з. НОМЕР_1 не визнавався речовим доказом у межах кримінального провадження, арешт на нього не накладався.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КПК України, слідчий під час кримінального провадження та інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Наведене положення Конституції покладене в основу однієї з засад кримінального провадження, сутність якої відображена у ст. 16 КПК України та передбачає, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження можливе лише на підставі вмотивованого судового рішення.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що найважливіша вимога ст. 1 вказаного Протоколу полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним. Тобто, відповідати вимогам діючих у відповідній державі законів та міжнародних актів.
Частиною 1 статті 7 КПК України визначено, що зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься законність.
В силу п. 18 ст. 3 КПК України на слідчого суддю покладений обов'язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Отже, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень має забезпечити дотримання вимог закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов'язаний вживати передбачених законом заходів для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та законних інтересів осіб.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що оскільки дозвіл в установленому порядку на вилучення зазначеного у скарзі майна, яке належить Юсіфу Вусолу не надавався, автомобіль не визнаний речовим доказом та арешту не піддавався, тимчасово вилучене майно має бути повернено власнику.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 22, 167-169, 171, 234, 303, 306-307, 309, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого СУ ГУ Національної поліції у м. Києві щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12020100050004687, - задовольнити.
Зобов'язати слідчого СУ ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 повернути ОСОБА_6 вилучений автомобіль марки «CHEVROLET LACETTI», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1