Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/824/21
Номер провадження: 1-кс/511/317/21
01.05.2021 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, клопотання старшого слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у в игляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженць с. Червонознам'янка, Берізівського (колишнього Іванівського) району Одеської області, не працюючий, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 фактично мешкаючий, АДРЕСА_2 , раніше судимого, судимість не погашена
який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, -
01.05.2021 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло вищевказане клопотання, в обґрунтування якого слідчий зазначив, що 30 квітня 2021 року біля 14:00 годині ОСОБА_6 прибув до домоволодіння розташованого по АДРЕСА_3 , де мешкає його знайомий
ОСОБА_7 . Перебуваючи на території вищевказаного домоволодіння ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 вживав алкогольні напої. Під час вживання алкогольних напоїв у ОСОБА_6 , виник раптовий злочинний корисливий умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом марки ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився в гаражному приміщенні на території вищевказаного домоволодіння та належить ОСОБА_8 . Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_6 , того ж дня приблизно о 21:30 годині перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, з прямим умислом направленим на не законне заволодіння транспортним засобом, за допомогою фізичної сили пошкодив віконний пройм (вибив частину металевої решітки) ведучий до приміщення гаражу, розташованого на території домоволодіння за адресою: по АДРЕСА_3 , після чого через вищевказаний пошкоджений віконний пройм проник до приміщення гаражу де знаходився транспортним засобом марки ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Перебуваючи в гаражному приміщенні ОСОБА_6 , продовжуючи свій злочинний намір, відчинив не зачиненні водійські двері автомобілю ВАЗ 2101, та розмістився в салоні автомобілю на водійському місці, шляхом пошкодження замку запалення автомобілю, а саме з'єднанням дротів запалення, завів двигун вказаного автомобіля, після чого відкрив вхідні ворота гаражного приміщення, виїхав на автомобілі за його межі, після чого по на автомобілі ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_1 поїхав у невідомому напрямку, залишивши місце вчинення злочину.
01.05.2021року ОСОБА_6 , після вчинення злочину був затриманий працівниками Роздільнянського РВП в порядку ст. 208 КПК України.
01.05.2021 року ОСОБА_6 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчинені злочину передбаченому ч. 2 ст. 289 КК України, кваліфікованого як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене з проникненням у приміщення.
Вищевказана підозра ґрунтується на зібраних у кримінальному провадженні доказах, а саме: огляду місця події від 01.05.2021; оглядом автомобілю ВАЗ 2101, в ході якого виявлено пошкодження замку запалення; допитом потерпілого ОСОБА_8 , який розповів про відомі обставини вчинення злочину; допитом свідка ОСОБА_9 , яка розповіла про відомі обставини вчинення злочину, та те, що ОСОБА_6 , дійсно перебував за її місцем мешкання о АДРЕСА_3 , та вживав спиртне; допитом свідка ОСОБА_7 , яки розповів про відомі обставини вчинення злочину, та те, що ОСОБА_6 , дійсно перебував за його місцем мешкання по АДРЕСА_3 , де вживав спиртне, під час вживання спиртного без дозволу проник до приміщення гаражу звідки без дозволу заволодів автомобілем.
Відповідно до вимог пункту четвертого частини першої статті 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення від покарання, незаконно впливати на потерпілого, чи свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ніде не працює, міцних соціальних зв'язків не має, на утриманні нікого не має, може знищити, сховати, спотворити речі, які мають важливе значення для встановлення істини по даному кримінальному провадженню, оскільки на даний час органом досудового розслідування не завершено проведення всіх слідчих (розшукових) дій в рамках кримінального провадження; може впливати на потерпілого, свідка, оскільки раніше був засуджений та відбував покарання в місцях позбавлення волі.
Наявність зазначених ризиків підтверджується тим, що підозрюваний вчинив новий умисний тяжкий злочин, незважаючи на те, що раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання у місцях позбавлення волі, що свідчить про його міцні зв'язки з кримінальним світом та схильність до скоєння злочинів, офіційно не працює.
На думку слідчого та прокурора, запобігти вищевказаним ризикам можливо лише обравши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування до підозрюваного ОСОБА_6 міри запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та особистої поруки, домашнього арешту є недоцільним, оскільки дані запобіжні заходи не зможуть запобігти вищенаведеним ризикам та забезпечити виконання обов'язків підозрюваного.
Міра запобіжного заходу у вигляді застави також не є дієвим заходом в даному випадку, оскільки підозрюваний офіційно ніде не працює, а також не має постійного заробітку, здійснює безпритульний образ життя.
Також, слідчий зауважив, що підозрюваний ОСОБА_6 був раніше судимий Роздільнянським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до 5 (п'яти) років 2 (два) місяці позбавлення волі без конфіскації майна від 30.03.2016 року. .
Позиція учасників справи.
Слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили задовольнити.
Підозрюваний та захисник просили обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Підозрюваний пояснив , що він працює по найму і отримує ( не завжди ) до 5000 грн на неділю , але сукцупнгий дохід в середньому за місяць становить 15000 грн.
Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання.
Слідчим відділом Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження № 12021162390000171 від 01.05.2021року , за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кембел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим та прокурором доведено, що наразі наявні докази, які об'єктивно зв'язують підозрюваного ОСОБА_6 з вчиненням злочину, та їх кількість достатня для подальшого розслідування.
Крім того, дослідженні матеріали клопотання свідчать про те, що дійсно, наразі існують ризики, які передбачені диспозицією статті 170 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення від покарання, незаконно впливати на потерпілого, чи свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення; може знищити, сховати, спотворити речі, які мають важливе значення для встановлення істини по даному кримінальному провадженню; може впливати на потерпілого, свідка, оскільки раніше був засуджений та відбував покарання в місцях позбавлення волі.
Згідно практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
При розгляді можливості застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, врахувавши особу підозрюваного, а також те, що останній раніше судимий, здійснює безпритульний образ життя, не працює, та не має міцний соціальних зв'язків, слідчий суддя вважає, що наразі з метою запобігання встановленим ризикам буде недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою та застава.
Слідчий суддя врахував практику Європейського суду з прав людини щодо наявності ризиків, який неодноразово зазначав, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними». У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення ЄСПЛ за скаргою №26772/95 від 06.04.2000 року по справі «Лабіта проти Італії», пп. 162-165).
На виконання положень частини третьої статті 183 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним визначити заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що наразі становить 45 400 гривень, зважаючи на розмір причиненої шкоди згідно заяви в 30000 грн. та покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до слідчого, прокурора, здійснюючих досудове розслідування; не відлучатися за межі Роздільнянського району Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Норми права, які застосував слідчий суддя при розгляді клопотання.
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Положенння частини другої статті 177 КПК України визначають, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Диспозиція частини першої статті 194 КПК України регламентує, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Пункт п'ятий частини другої статті 183 КПК України регламентує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Частина третя статті 183 КПК України визначає, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини 2 статті 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 183, 194, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на 60 днів з моменту затримання, тобто з 01 травня 2021 року до 29 червня 2021 року (включно), з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», місцезнаходження юридичної особи: Люстдорфська дорога, 11, місто Одеса, Одеська область, 65059.
Одночасно визначити розмір застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2021 року) в сумі 45 400 гривень (сорок п'ять тисяч чотириста гривень) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до слідчого, прокурора, здійснюючих досудове розслідування; не відлучатися за межі Роздільнянського району Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному.
Копію ухвали направити Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1