Номер провадження: 33/813/599/21
Номер справи місцевого суду: 947/3493/21
Головуючий у першій інстанції Іванчук В.М.
Доповідач Артеменко І. А.
26.04.2021 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду - Артеменко І.А.
за участю: секретаря судового засідання - Фабіжевської Т.С.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси 19 лютого 2021 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою судді Київського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму у розмірі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 454 гривні.
На дану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову Київського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2021 року скасувати, справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити.
В обґрунтування своїх вимог про скасування постанови зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №279728 від 20 січня 2021 року ставить у провину скоєння апелянтом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в редакції на час його вчинення, адміністративну відповідальність за яке виключено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів країни щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617- VIII від 22.11.2018 року, що набрав чинності 01 липня 2020 року. Окрім того, апелянт зазначив що справу судом першої інстанції було розглянуто за його відсутності, та у матеріалах справи відсутні докази направлення йому судового повідомлення.
Окрім того, у апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваної постанови ним отримано не було, а з її текстом ознайомився лише 26.03.2021 року.
Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним задовольнити клопотання ОСОБА_1 та поновити строк на апеляційне оскарження постанови районного суду, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно положень ч. 1 ст. 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Оскільки матеріали справи не містять доказів отримання апелянтом оскаржуваної постанови, яку було винесено за його відсутності, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню для забезпечення права особи на доступ до правосуддя.
Разом з тим, апеляційний суд не в змозі погодитись із доводами апелянта щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на наступні обставини.
Відповідно до положень ч. ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що провина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України за кваліфікуючими ознаками: керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, повністю доведена та підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії №279728 від 20 січня 2021 року, з якого вбачається, що 20.01.2021 року о 02:50 год., в м. Одеса по вул. Академіка Корольова, біля будинку № 85-А, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «MITSUBISHI», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: почервоніння очей, не стійка хода, запах алкоголю з ротової порожнини, після чого від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у присутності двох понятих у встановленому законом порядку відмовився. За таких обставин особа, що притягується до адміністративної відповідальності порушила п.2.5 «Правил дорожнього руху» України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
При цьому, з тексту зазначеного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 відмовився надати пояснення з приводу складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також відмовився підписати протокол, що, на думку апеляційного суду, вказує на відмову останнього від надання пояснень щодо складеного відносно нього протоколу.
-письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що 20.01.2021 року о 02:50 год., в м. Одеса по вул. Академіка Корольова, біля будинку № 85-А вони були свідками того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці та у встановленому законом порядку в медичному закладі (а.с.4,5). Підстави для недовіри або сумнівів в правдивості та об'єктивності пояснень свідків у суду апеляційної інстанції відсутні.
-відеозаписом, який міститься в матеріалах справи (а.с.6), з якого вбачається, що працівниками поліції був зупинений автомобіль марки «MITSUBISHI», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який перебував на час зупинки з явними ознаками сп'яніння. На місці зупинки водій відмовився пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Драгер» та у встановленому законом порядку в медичному закладі у присутності двох свідків.
Посилання ОСОБА_1 на неналежне його сповіщення судом першої інстанції про слухання справи, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки після надходження справи до суду її було призначено до розгляду на 19 лютого 2021 року, про що ОСОБА_1 , у відповідності до положень ч.1 ст.277-2 КУпАП, було повідомлено шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом на його адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.2), до якого відповідну інформація була внесена зі слів ОСОБА_1 , що підтверджується відеозаписом нагрудних камер «0126@2021012004461910» (а.с.6).
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що апелянта було сповіщено належним чином про час та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, що дозволило ОСОБА_1 скористатись правами, передбаченими ч.1 ст. 268 КУпАП, а зокрема, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Що стосується доводів апелянта про те, що акт, який до 01 липня 2020 року встановлював адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп'яніння (ст. 130 КУпАП в редакції до 01 липня 2020 року), з 01 липня 2020 року був скасований Законом №2617 - VIII з одночасною криміналізацією цих дій у ст. 286-1 КК України, то апеляційний суд не приймає їх до уваги, виходячи з наступного.
01 липня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII від 22.11.2018 року (далі - Закон №2617-VIII), яким запроваджується інститут кримінальних проступків, яким, у тому числі, Кримінальний кодекс України було доповнено статтею 286-1, відповідно до якої кримінальним проступком стало в тому числі і керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, 17 червня 2020 року Верховною радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №720-IX від 09.04.2020 року (далі - Закон №720-IX), який 02 липня 2020 року було підписано президентом України, а 3 липня 2020 року - опубліковано в офіційній парламентській газеті «Голос України». Зазначеним Законом виключено підпункт 171 Закону № 2617-VIII, яким Кримінальний кодекс доповнено статтею 286-1.
Відповідно до ч. 5 ст. 94 Конституції України закон України набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Згідно з частиною першою ст. 139 Закону України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI «Про Регламент Верховної Ради України» зі змінами та доповненнями, підписані Президентом України закони публікуються в газеті «Голос України» та у Відомостях Верховної Ради України, а також розміщуються на офіційному вебсайті Верховної Ради. Публікація законів та інших актів Верховної Ради у цих друкованих засобах масової інформації є офіційною.
Згідно із частиною другою та третьою ст. 1 Указу Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності», офіційними друкованими виданнями в яких здійснюється оприлюднення законів та інших актів Верховної Ради України є «Офіційний вісник України», газета «Урядовий кур'єр», газета «Голос України», «Відомості Верховної Ради України».
Виходячи з аналізу наведених Законів №2617-VIII та №720-IX, порядку та періоду набуття ними чинності, суд приходить до висновку, що кримінальна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само за відмову від проходження освідування на стан сп'яніння, діяла в період з 01 по 02 липня 2020 року, та скасована з 03.07.2020 року і, починаючи з цього часу, тобто з 03.07.2020 року особи, які вчинили такі протиправні дії несуть адміністративну відповідальність, передбачену ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При цьому, апеляційним судом не береться до уваги те, що зміни до Законів щодо відповідальності водіїв транспортних засобів відповідно до Закону від 17.06.2020 року були внесені не у спосіб, встановлений КК та КУпАП (Законами про внесення змін до цих Кодексів та/або до кримінального процесуального законодавства України), а також того, що відповідно до редакцій ст. 130 КУпАП та ст.286-1 КК, що викладені на офіційному сайті законодавства України Верховної Ради України, відповідальність водіїв транспортних засобів передбачена саме ст.286-1 КК і не передбачена ст.130 КУпАП, виходячи з принципу верховенства права (ст. 3 Конституції України), а також того, що на офіційному сайті Верховної ради законодавство викладено в Інформаційно-пошуковій системі «Законодавство України», яка дає змогу знайти документи, як за реквізитами так і за контекстом, однак ця система не є офіційним друкованим виданням, в яких здійснюється оприлюднення законів та інших актів Верховної Ради України відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» та ст. 139 Закону України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI «Про Регламент Верховної Ради України».
Більш того, слід зазначити, що адміністративна відповідальність, до якої притягується ОСОБА_1 по суті і за встановленими санкціями є більш м'якою порівняно з кримінальною і покращує становище притягуваного, а усе, що покращує становище притягуваного має бути витлумачено на його користь.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому слід визнати, що висновок районного суду про визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є законним та обґрунтованим, підтверджений наявними у матеріалах справи доказами.
Позиція ОСОБА_1 , яку він висловив в апеляційній скарзі, розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене правопорушення.
Окрім того, апеляційний суд приймає до уваги пояснення надані апелянтом у судовому засідання, призначеному на 26.04.2021 року, у яких ОСОБА_1 визнав факт та навів обставини керування ним автомобілем марки «MITSUBISHI», номерний знак НОМЕР_1 , 20.01.2021 року о 02:50 год., в м. Одеса по вул. Академіка Корольова, біля будинку № 85-А у стані алкогольного сп'яніння та надав пояснення щодо обставин керування.
При визначені виду та міри адміністративного стягнення, судом були додержані вимоги ст. 33 КУпАП.
Так, з постанови суду вбачається, що при визначенні розміру штрафу та строку позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, судом першої інстанції були враховані характер скоєного правопорушення, особа правопорушника, в зв'язку з чим судом першої інстанції було визначене адміністративне стягнення у виді розміру штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, як єдиного адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст. 130 ч.1 КУпАП.
З таких підстав апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, в зв'язку з чим відсутні підстави для скасування або для зміни оскаржуваної постанови.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку подання апеляційної скарги на постанову Київського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2021 року - задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму у розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду І.А. Артеменко