Провадження № 2/582/118/21
Справа № 582/226/21
Копія
"21" квітня 2021 р.
Недригайлівський районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Петен Я.Л., за участю секретаря Климась С.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Недригайлів за правилами загального позовного провадження позов ОСОБА_1 , с. Вільшана, Роменського (Недригайлівського) району Сумської області, до Вільшанської сільської ради Роменського (Недригайлівського) району Сумської області, с. Вільшана, Роменського (Недригайлівського) району Сумської області, про визнання права на земельну частку,
24 березня 2021 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з цим позовом та просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право на земельну частку (пай) у розмірі 2,93 умовних кадастрових гектарів, які були на час розпаювання колективного сільськогосподарського підприємства ім Леніна із земель резервного фонду та запасу сільськогосподарського призначення на території Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області.
Позов мотивований тим, що у період з 15 серпня 1992 року по 31 грудня 2001 року позивач ОСОБА_1 був членом Колективного сільськогосподарського підприємства ім Леніна Вільшанської сільської сільської ради Недригайлівського району Сумської області (далі - КСП ім Леніна), де працював водієм. На підставі рішення Вільшанської сільської ради Недригайлівського району від 04.07.1995 КСП ім Леніна передано землю загальною площею 3730,6 га у колективну власність для сільськогосподарського використання, на підставі якого 20.07.1995 видано Державний акт на право колективної власності на землю КСП ім Леніна з додатком - списком власників земельних часток (паїв), однак до цього списку відповідач помилково не був включений, у зв'язку з чим не було виготовлено на його ім'я і не видано йому сертифіката на право на земельну частку (пай). Оскільки посадовими особами КСП ім Леніна помилку виправлено не було, а на даний час КСП ім Леніна ліквідовано, тому просить суд визнати за ним право на земельну частку (пай) при розпаюванні земель колективного сільськогосподарського підприємства ім Леніна загальною площею 2,93 га із земель запасу, створеного Вільшанською сільською радою Недригайлівського району Сумської області під час передачі землі у колективну власність.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Скляров С.Л. у підготовче судове засідання не прибули, останній подав до суду заяву про проведення судового засідання без участі його та позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 46-47).
Представник Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, відповідача по справі, у підготовче судове засідання не прибув, подав до суду заяву про проведення судового засідання без його участі, позовні вимоги визнає повністю (а.с. 45).
Судове засідання проведено у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У зв'язку із визнанням відповідачем обставин, які наведені позивачем у позовній заяві на підтвердження своїх вимог, суд вважає, що ці обставини не підлягають доказуванню і оцінює їх як достовірні докази.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом установлено, що 10.10.1989 на засіданні правління колгоспу ім. Леніна було задоволено заяву ОСОБА_1 про направлення на навчання в Недригайлівське СПТУ-41 по спеціальності тракториста, яке він проходив з 01.09.1989 по 25.07.1992 та прийняття в члени колгоспу. Вказане підтверджується архівним витягом від 18.02.2021 № 04-01/49 (а.с. 9).
14.08.1992 на засіданні правління колгоспу ім. Леніна ОСОБА_1 було призначено на посаду шофера та прийнято в члени товариства. Вказане підтверджується архівним витягом від 12.02.2021 № 04-01/35 (а.с. 10).
31.12.2001 ОСОБА_1 був звільнений із СЗАТ «Вільшана» та виключений із його членів.
Вказані обставини підтверджуються довідками № 40, 39 від 16.09.2019, виданими ПрАТ «Сула Агро», відомістю про кількість вироблених трудоднів (а.с. 48-50), та копією трудової книжки НОМЕР_2 від 20.01.2003, зі змісту записів якої слідує, що 01.09.1989 ОСОБА_1 направлений на навчання до Недригайлівського СПТУ - 41, де навчався до 25.07.1992. 15.08.1992 прийнятий на роботу трактористом (запис №3). З 17.12.1992 по 17.03.1993 проходив строкову військову службу. 01.04.1993 прийнятий на роботу водієм. Згідно запису №6 в трудовій книжці 31.12.2001 ОСОБА_1 звільнений з роботи за власним бажання та виключений із членів СЗАТ «Вільшана» (а.с. 51-53).
Відповідно до довідки № 39 від 16.09.2019, виданої ПрАТ «Сула Агро», 21.02.1994 колгосп ім. Леніна реорганізовано в КСП ім Леніна; 07.02.1997 КСП ім Леніна реорганізовано в СЗАТ «Вільшана»; 15.04.2011 СЗАТ «Вільшана» реорганізовано в ПАТ «Вільшана»; 26.04.2014 ПАТ «Вільшана» реорганізовано в ПАТ «Сула Агро»; 10.04.2017 ПАТ «Сула Агро» реорганізовано в ПрАТ «Сула Агро». Кожне наступне товариство після реорганізації є правонаступником попереднього (а.с. 12, 49).
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, а також ухвали господарського суду Сумської області від 29.10.2020, ПрАТ «Сула Агро» припинено 18.11.2020, підстава припинення: судове рішення про припинення юридичної особи у зв'язку із визнанням її банкрутом від 29.10.2020, справа №920/51/20, господарський суд Сумської області (а.с. 16-19).
Таким чином, з 15.08.1992 по 31.12.2001 позивач був дійсним членом вказаного товариства, у тому числі і КСП ім Леніна.
На підставі рішення сесії Вільшанської сільської ради Недригайлівського району від 04.07.1995 було видано державний акт на право колективної власності на землю КСП ім. Леніна серії СМ 016 з додатком - списком членів колективного сільськогосподарського підприємства ім Леніна Недригайлівського району Сумської області, де під номером 288 значиться ОСОБА_1 (а.с. 23-28).
Тобто, ОСОБА_1 на час проведення розпаювання земель та видачі державного акту, а саме станом на 04.07.1995 був членом КСП ім. Леніна, а тому він має право на земельну частку (пай), і під час проведення паювання його було включено до списку осіб, які мають право на отримання земельної частки (паю), але помилково не було виготовлено на його ім'я і не видано йому сертифіката на право на земельну частку (пай).
Згідно листа відділу у Недригайлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 02.03.2021 року № 102/168-21 розмір земельної частки (паю) розпайованих земель по КСП ім. Леніна на території Вільшанської сільської ради складає 2,93 в умовних кадастрових гектарах (а.с. 21).
Відповідно до листа відділу у Недригайлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 10.03.2021 № 211, середній розмір земельної частки (паю) розпайованих земель по КСП ім Леніна на території Вільшанської сільської ради Недригайлівського району становив 2,93 в умовних кадастрових гектарах. Середня нормативна грошова оцінка земельної частки (паю) розпайованих земель по КСП ім Леніна з коефіцієнтом індексації на 2021 рік становить 97439,95 грн (а.с. 29).
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною дев'ятою статті 5 ЗК України (тут і далі у редакції від 05 травня 1993 року) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.
Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно з вимогами статей 22, 23 ЗК України та зазначеного Указу Президента України особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в числі членів колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта.
Відповідно до роз'яснень, що надані судам у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.
Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом колективного сільськогосподарського підприємства на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, установлений законодавством, що діяло раніше, не закінчився до набрання чинності зазначеним Кодексом.
Позовна давність існує для захисту права за позовом особи, право якої порушене. Іншими словами, це строк протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати захисту чи примусового здійснення свого права через суд. Сплив строку позовної давності є підставою для відмови в позові.
Згідно зі статтею 71 ЦК УРСР 1963 року, який діяв на час виникнення правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Відповідно до статті 75 ЦК УРСР позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.
Згідно з вимогами статті 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і переривання перебігу строків позовної давності встановлюються і статтями 78 і 79 цього Кодексу.
Суд виходить із того, що на момент отримання КСП ім Леніна державного акта на право колективної власності на землю серії СМ 016 позивач був членом цього підприємства та був включений до списку, який є додатком до Державного акта, та оскільки матеріали справи не містять рішення загальних зборів про виключення його із членів підприємства, відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», позивач мав право на отримання земельної частки (паю) із земель КСП ім Леніна, яка становила 2,93 в умовних кадастрових гектарах.
При цьому, позивач про порушення свого права на земельну частку (пай) повинен був дізнатись з початку розпаювання земель КСП ім Леніна ще у 1995 році, що є загальновідомим фактом.
З письмових пояснень представника позивача слідує, що з 15.08.1992 по 31.12.2001 позивач ОСОБА_1 був дійсним членом КСП ім Леніна, с. Вільшана. На момент одержання КСП державного акту, виданого на підставі рішення сесії Вільшанської сільської ради Недригайлівського району від 04.07.1995, на право колективної власності, в додатку списку громадян-членів КСП під номером 288 значиться позивач ОСОБА_1 , тож останній набув права на отримання земельної частки (паю) членів КСП. Тобто у 1995 році, коли КСП ім. Леніна було надано державний акт на право колективної власності на землю, права ОСОБА_1 не були порушені, оскільки його було включено до списку громадян-членів КСП і він на законних підставах набув право на земельну частку, оскільки був членом КСП. Тобто, у 1995 році у ОСОБА_1 виникло право на виділення земельної ділянки на місцевості та отримання державного акту на право приватної власності на землю. Саме в 1995 році він не міг знати, що його права будуть порушені в подальшому, так як був переконаний, що його не можуть позбавити відповідного права на земельну частку.
02.02.2021 відділ у Недригайлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області листом № 102/168-21 повідомив, що позивач ОСОБА_1 не був включений до списку громадян власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) колишнього КСП ім Леніна та Договору про розподіл земельних часток (паїв) між власниками права на земельну частку (пай) від 14.06.2002. Тобто, лише через сім років між власниками права на земельну частку (пай) було укладено договір про розподіл земельних часток (паїв). Про укладення такого договору ОСОБА_1 не знав, тож як власник земельної частки в КСП ім Леніна не вбачав порушень своїх прав. Достовірно знаючи, що він включений до списку громадян - членів КСП, вважав що сертифікат може отримати в будь-який час, оскільки права на земельну частку його не позбавляли.
У 2019 році позивач ОСОБА_1 , як власник земельної частки, виявив бажання виділити земельну ділянку на місцевості та звернувся до відділу у Недригайлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з проханням надати його сертифікат на право на земельну частку та виділити земельну ділянку на місцевості. Лише тоді останньому повідомили, що сертифікат на його ім'я помилково не виготовлявся. Таким чином, про порушення свого права ОСОБА_1 дізнався лише в 2019 році.
Зазначає, що той факт, що позивач з 2002 року, з моменту укладення договору про розподіл земельних часток не звертався за отриманням сертифікату на право на земельну частку жодним чином не може свідчити, що останній пропустив строки позовної давності, адже терміни отримання сертифікату на право на земельну частку законодавством не обмежені, так само як і терміни виділення земельної ділянки на місцевості взамін сертифікату.
Оскільки земельна частка (пай) не є земельною ділянкою та не відноситься до об'єктів нерухомого майна, речові права щодо яких підлягають державній реєстрації у порядку, визначеному нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», то вважає, що позивач не був обізнаний про порушення свого права, оскільки володів правом на майно, а не самим майном, тому строк позовної давності позивачем не порушено.
Надавши оцінку аргументам, наведеним позивачем у письмових поясненнях щодо строку позовної давності, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, та, встановивши, що строк позовної давності звернення до суду позивачем з даним позовом пропущений з поважних причин, суд дійшов висновку про поновлення строку позовної давності та задоволення позову.
Вимога про стягнення судових витрат позивачем не заявлена.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , с. Вільшана, Роменського (Недригайлівського) району Сумської області, до Вільшанської сільської ради Роменського (Недригайлівського) району Сумської області, с. Вільшана, Роменського (Недригайлівського) району Сумської області, про визнання права на земельну частку, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право на земельну частку (пай) у розмірі 2,93 умовних кадастрових гектарів, які були на час розпаювання колективного сільськогосподарського підприємства ім Леніна із земель резервного фонду та запасу сільськогосподарського призначення на території Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Сумського апеляційного суду у встановленому законом порядку.
Повне рішення складено 21.04.2021.
Суддя:підпис З оригіналом згідно
Суддя : Я. Л. Петен